Рішення

від 14.03.2008 по справі 17/659/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/659/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "14" березня 2008 р.                                                 Справа №  17/659/07

   Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Хімороді В.Г.,

з участю представників сторін:

від позивача –Кравченко С.В., довіреність № 3 від 10.09.2007 року;

від відповідача –не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/659/07

за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства ”Пера - Інвест”, Вінницька область, м.Теплик, вул. Івана Франка, 8-А,

до приватного сільськогосподарського підприємства „Чапаївське”, Миколаївська область, Березанський район, с.Чапаєвка, вул. Паркова, 13,

про стягнення заборгованості за договором № 070404 від 07.04.2007 року.,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач обґрунтовує позовні вимоги  наступним:

-          згідно з умовами укладеного між сторонами Договору №  070404 про надання послуг від 07.04.2004 р. за дорученням Відповідача, Позивач  власними силами та технічними засобами виконав обсяг робіт по обприскуванню посівів сільськогосподарських культур , а Відповідач зобов'язався провести розрахунки за виконані роботи до 10.08.2004 р. відповідно до акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів або передачі сільськогосподарської продукції, згідно з умовами п. 6.1. та п.6.2 договору.

-          Факт виконання Позивачем взятих на себе зобов'язань за вищевказаним договором у повному обсязі підтверджується підписаними сторонами двома Актами виконаних робіт від 03.05.2004 р.

-          Згідно вказаних актів, Позивач виконав обсяг робіт по обприскуванню посівів сільськогосподарських посівів на площі 860 га. (688 га. + 172га.) на загальну суму (вартість) 49 880 грн. (44 720 грн. + 5 160 грн.).

-          Однак Відповідач свої зобов'язання виконав частково, оскільки лише прийняв виконані Позивачем роботи, але до цього часу повністю за них не розрахувався.

-          14.08.2006 р. згідно платіжного доручення № 32-040 Відповідач сплатив Позивачу   10 000 грн. ; 28.09.2006 р. згідно платіжного доручення № 231 - 10 000 грн.; 18.10.2006 р. - 10 000 грн.

-          Відповідач вартість виконаних Позивачем робіт оплатив лише частково, на суму   30 000 грн. (10 000 грн. + 10 000 грн. + 10 000 грн. = ЗО 000 грн.) і його борг складає 19 880 грн. (49 880 грн. - 30000 грн. = 19 880 грн.).

-          Пунктом 8.1 Договору від 07.04.2004 р. передбачено, що він діє до повного виконання його умов.

-          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України , за період з 11. 08. 2004 р. по 01.07.2007 р.  Позивачем нараховані три проценти річних на суму 3 624,10 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує у повному обсязі, посилаючись на наступне:

-          Розрахунки за виконані роботи згідно договору №  070404 від 07.04.2004 р. Відповідачем проведені  шляхом перерахування грошових коштів  в сумі    49 874 грн. 80 коп., що підтверджується  платіжним дорученням  (п/д) № 263 від 29.08.2005 р. –10000 грн.,   п/д № 189 від 17.08.2006 р. –10000 грн., п/д № 231 від 22.09.2006 р. –10000 грн., п/д № 258 від 16.10.2006 р. –10 000 грн., видатковим касовим ордером № 346 від 07.12.2004 р. –500 грн. та         № 311 від 21.12.2005 р. –9300 грн., та видатковою накладною № 10 від 30.07.2004 р. –дизпаливо 34 л. на суму 74 грн.80 коп.

-          Крім того, відповідач просить застосувати  відповідно до ст.. 267 Цивільного кодексу України, строк  позовної давності, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України, оскільки  спірний договір було укладено  07.04.2004 року та мав строк дії до 10.08.2004 року, то на думку відповідача, позовна давність щодо стягнення боргу збігла 10.08.2004 р.

Суд вважає, що дане клопотання відповідача задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст.. 264 Цивільного кодексу, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу, що в даному випадку є перерахування  за договором грошових коштів на рахунок позивача, яке відбувалося протягом 2006 р.  Крім того, суду не зрозуміла позиція відповідача щодо застосування строків позовної давності, оскільки , як зазначено у відзиві, він провів повний розрахунок з позивачем за договором  і тому заборгованість відсутня. Крім того, відповідач просить застосувати строки позовної давності  до вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 процентів річних в порядку ст.. 625 Цивільного кодексу України, вважаючи її неустойкою. Суд відмовляє в задоволенні даного клопотання, оскільки  річні не є штрафними санкціями в розумінні ст.. 549  Цивільного кодексу України і строки позовної давності не поширюються на положення ст.. 625 Цивільного кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно до умов спірного договору позивач виконав певний обсяг відповідних робіт, про що було складено акти виконаних робіт від 03.05.2004 р., підписані та скріплені печатками сторін на суму 44 720 грн. та 5160 грн.

Відповідач частково розрахувався за роботи згідно платіжного доручення № 231 на суму 10000 грн., № 258 від  16.10.2006 р. на суму 10000 грн. та згідно банківської виписки  від 14.08.2006 р. на суму 10000 грн.

Крім того, позивач за власною ініціативою  у судовому засіданні також врахував в рахунок погашення заборгованості суму 74 грн.80 коп., згідно видаткової накладної № 10 від 30.07.2004 р.

Позивач не визнає як докази погашення заборгованості по спірному договору видаткові касові ордери № 346 від 07.12.2004 р. та № 311 від 21.12.2005 р на загальну суму 9 800 грн., оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства.

Що стосується позиції відповідача, про те, що у рахунок боргу за спірним договором необхідно зарахувати  отримані позивачем кошти  по видатковим касовим ордерам № 346 від 07.12.2004 р. та № 311 від 21.12.2005 р., то суд зазначає, що  у цих видаткових касових ордерах  не зазначена підстава видання грошей, а тому не має підстав вважати, що ці кошти були видані на виконання спірного договору.

До того ж у поясненнях відповідач зазначає, що ці кошти були позадоговірними, тобто не стосуються спірного договору. Тому за наявності до цього підстав та відповідних доказів ці кошти можуть бути предметом окремого розгляду, а оскільки відповідні вимоги відповідачем не заявлялися, а суд не може вийти за межі позовних вимог.  Також у рахунок  погашення боргу суд вважає неможливим зарахувати  суму 10000 грн., що була перехована відповідачем за платіжним дорученням  № 189 від 17.08.2006 р. на користь ПП “Пера” ( код 31857816), оскільки вона була перерахована  не позивачу  (код 30818729), а іншій юридичній особі.  Судом не береться до уваги  як доказ погашення за договором     № 070404 від 07.04.2004 р., оскільки призначення платежу: за насіння згідно рах. ПДВ –2500 грн., а договір стосується виконання робіт по обприскуванню посівів сільськогосподарських культур.

Позивач також  просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 1000 грн., у зв'язку з додатковими витратами, які були спричинені відповідачем позивачу, як зазначає останній “з метою затягування судового процесу”. Дані позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки господарським процесуальним законодавством не передбачений вид таких витрат .  

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) , а замовник зобов'язується прийняти та оплатити  виконану роботу.

Згідно ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням зарахування позивачем  до суми основної заборгованості видаткової накладної № 10 від 30.07.2004 р. на суму 74 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене держмито слід віднести на рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам позивача.

          Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства “Чапаївське”,        с. Чапаївка, Березанський район, вул. Паркова,13 (код 32741475) 19 805 грн.     20  коп. суму основного боргу, 3% річних у розмірі 3 624 грн.10 коп., 234 грн.  29  коп. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

   Суддя