Рішення

від 31.01.2008 по справі 47/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/359

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/359

31.01.08

За позовом     Товариство з обмеженою відповідальністю  " Домінанта"

до                     ТОВ Транснаціональної торговельно-промислової фінансово-інвестиційноїкорпорації "Світ Транс Груп"

про                    стягнення 105 577,86 грн.

Суддя  Станік С.Р.

Представники:

Від позивача -      Брус О.М. –довіреність № 5 від 12.11.2007 року.;

Від відповідача -  не з'явився.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача стягнення з останнього 95 445,00 грн. основного боргу, 9 544,50 грн.. - пені, 588,36 грн. -3% річних, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2007 року порушено провадження у справі №47/359 та призначено до розгляду  на 12.12.2007 року.

12.12.2007 року розгляд справи було перенесено на 25.12.2007 року

Представник позивача в судовому засіданні 25.12.2007 року надав суду заяву про зміну позовних вимог на підставі ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просив суд розірвати договір № ОП-0806 від 17.08.2006 року, стягнути з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 95 445,00 грн., та пені в розмірі –9 544,50 грн., а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Представник позивача в обґрунтування заявлених змінених позовних вимог посилався на те, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Домінанта”  взяті на себе зобов”язання щодо здійснення оплати за виконання робіт відповідно до умов Договору виконав належним чином та в повному обсязі, а відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп” належним чином –в строк та в розмірі передбаченому  договором, взяті на себе обов”язки не виконав, тобто істотно порушив умови Договору № ОП від 17.08.2006 року, а тому позивач вважає, що Договір підлягає розірванню в судовому порядку. Просив суд позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, задовольнити

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 30.10.2007 року та 25.12.2007 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, та в судові засідання 25.12.2007 року, 31.01.2008 року представник відповідача не з'явився. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином. Через канцелярію Господарського суду м. Києва ніяких заяв та клопотань не подавав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта” до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп”, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Домінанта”, в якості Інвестора з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп”, в якості виконавця, з –другої, було укладено Договір № ОП-0806 від 17.08.2006 року про дольову участь у будівництві споруди за адресою: м. Київ, вул. Мануїльського,32 (далі Договір) згідно п. 1.1 якого виконавець визнає, що Інвестор отримав на себе право вимоги замовника за Договором і став кредитором за цим Договором в частині дольової участі, яка становить 14 кв.м. в осях Ѕ-2 і рядах В/Е-Е, на другому поверсі Об”єкту, вартістю 6817,50 грн. за один квадратний метр, всього 95 445,00 грн. -  дольовий внесок Інвестора.  

          Відповідно до п.1.2.4 Договору Інвестор має право вимагати від виконавця надання акту здачі-приймання дольової частини Об”єкту.

          Згідно з п.п. 2.1.3, 2.1.5 Виконавець взяв на себе зобов”язання виконати будівельно-монтажні та опоряджувальні роботи на рівні європейських стандартів із застосуванням закладених до проекту опоряджувальних матеріалів імпортного виробництва відповідно до затвердженого паспорта опоряджувальних робіт, до кінця другого кварталу 2007 року. Після завершення будівництва Об”єкту протягом 5 робочих днів передати по акту встановленої форми у власність Інвестора належну йому дольову частину Об”єкту та надати всі документи, необхідні для оформлення на Інвестора документа про право власності.

          Відповідно до п.2.2.2. Договору інвестор взяв на себе зобов”язання протягом трьох робочих днів з дати підписання даного Договору перерахувати дольовий внесок на розрахунковий рахунок Виконавця.

          Крім того, відповідно до п.2.1.1 Договору Виконавець зобов”язався на момент підписання даного Договору надати Інвестору всю інформацію та документацію, з якої випливають права та обов”язки Виконавця за даним Договором, в тому числі кошториси та акти на проведення Виконавцем будівельно-опоряджувальних робіт на Об”єкті на момент підписання даного Договору .  

          Згідно з п.4.2. Договору сторони погодили, що за прострочку здачі частини Об”єкта, належної Інвестору, у термін зазначений в п.2.1.3. даного Договору, Виконавець сплачує пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості належної частини Об”єкта за кожен прострочений день, але не більше 10,0 % від зазначеної вартості.  

          Відповідно до п.7.2 Договору даний Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов”язань.

          Згідно з п. 7.4 Договору Договір може бути змінено або розірвано за згодою сторін, або за рішенням суду, або в інших випадках передбачених чинним законодавством.  

           Так, відповідно до позовної заяви, на виконання п. 2.2.2 Договору позивач (Інвестор) перерахував відповідачу (Виконавцю)  дольовий внесок в розмірі  95 445,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 291 від 18.08.2006 року.

Відповідно до з п.п. 2.1.3, 2.1.5 Договору та пояснень представника позивача відповідач мав виконати роботи до кінця другого кварталу 2007 року, тобто до 30.06.2007 року.  Після чого  протягом 5 робочих днів передати по акту встановленої форми у власність Інвестора належну йому дольову частину Об”єкту та надати всі документи, необхідні для оформлення на Інвестора документації про право власності.

Однак, відповідно до позовної заяви, відповідач не виконав взяті на себе зобов”язання за договором та не передав Інвестору (позивачу) по акту встановленої форми у власність останнього належну йому дольову частину Об”єкту та необхідну документацію для оформлення права власності Інвестора на даний Об”єкт.

          Крім того, відповідно до пояснень представника позивача, при укладенні Договору  Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп” фактично не мало можливості виконати його умови, оскільки немало необхідної дозвільної документації на будівництво  від Фонду державного майна України як того вимагає чинне законодавство України.

            На день розгляду справи у суді (31.01.2008 року), згідно Договору та  платіжного доручення, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи і пояснень повноважного представника позивача, Інвестором – Товариством з обмеженою відповідальністю “Домінанта” було перераховано Виконавцю –95 445,00 грн. як дольовий внесок на будівництво Об”єкту, а відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп”, за розрахунком позивача,  будівельно-монтажні та опоряджувальні роботи в повному обсязі  не виконані, виконання підрядних робіт по Договору прострочено, у зв'язку з чим, заборгованість (основний борг) відповідача перед позивачем станом на день розгляду справи складає –95 445,00 грн.  Сума заборгованості відповідача перед позивачем, (за розрахунком позивача), складає –95 445,00 грн.., пеня –9 544,50 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

           Стаття 224 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV передбачає, що учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У частині 2 цієї ж статті встановлено, що під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,  які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

           Стаття 317 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи  з  обладнання будівель, роботи з завершення  будівництва,  прикладні  та  експериментальні дослідження   і   розробки   тощо,   які   виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду.

          Для  здійснення  робіт,  зазначених  у частині першій цієї статті,  можуть  укладатися  договори   підряду:   на   капітальне будівництво  (в  тому числі субпідряду);  на виконання проектних і досліджувальних робіт;  на виконання геологічних,  геодезичних  та інших   робіт, необхідних  для  капітального  будівництва;  інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про  договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

Стаття 320 Господарського кодексу України  встановлює, що у  разі  якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення  її до  строку  стає  явно  неможливим,  замовник  має  право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.           

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

           Згідно до вищевикладеного, статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 849 вищенаведеного кодексу замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника, а якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

            Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Згідно статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами, а у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі статтею 612 вищенаведеного кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом і якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Так, позивачем заявлена позовна вимога про розірвання Договору № ОП-0806 від 17.08.2006 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Домінанта”  та Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп” в обґрунтування якої позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Домінанта”  взяті на себе зобов”язання щодо здійснення оплати за виконання робіт відповідно до умов Договору виконало належним чином та в повному обсязі, а відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп” належним чином –в строк та в розмірі передбаченому  договором, взяті на себе обов”язки не виконав, тобто істотно порушив умови Договору № ОП від 17.08.2006 року.

Однак, статтею 188 Господарського кодексу України передбачений чіткий порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. В зв”язку з тим, що доказів виконання вимог даної норми господарського кодексу, в тому числі вчасного направлення відповідачу пропозиції з вимогою про розірвання Договору № ОП від 17.08.2006 року, позивач суду не надав, а тому позовна вимога позивача про розірвання  Договору № ОП-0806 від 17.08.2006 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Домінанта”  та Товариством з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп” визнаються судом незаконною, необґрунтованою, не доведеною належними та допустимими доказами, а відтак такою, що не підлягає  задоволенню.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Стаття 527 Цивільного кодексу України визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

           Згідно статті 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

             Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

            Статтею 623 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

            Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

           Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “Домінанта” –умови Договору виконало, перерахувавши на рахунок відповідача суму дольового внеску у будівництві згідно Договору, відповідно до платіжного доручення №291 від 18.08.2006 року, належним чином засвідчена копія якого долучено до позовної заяви в розмірі –95 445,00 грн., а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп”  свої зобов”язання за Договором вчасно та належним чином не виконав.  

            На даний час у відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп”   перед позивачем –Товариством з обмеженою відповідальністю “Домінанта” існує прострочена заборгованість в сумі – 95 445,00 грн. яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.  А тому суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі –95 445,00 грн. законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в  повному обсязі.

           Стаття 549 Цивільного кодексу України 2004 року від 16.01.03 № 435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до статті 611 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники  грошових коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статі 3 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач свої зобов'язання перед позивачем по виконанню будівельно-монтажних та опоряджувальних робіт за Договором належним чином вчасно не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає –95 445,00 грн., і на даний час ним не погашена, тобто судом встановлено, що на даний час є прострочення виконання відповідачем зобов'язання по здійсненню будівельно-монтажних та опоряджувальних робіт за Договором, враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором в сумі 9 544,50  грн, суд дійшов висновку що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір пені складає: виходячи з розрахунку: (95 445,00 грн. сума основної заборгованості) х 0,1% ( розмір пені відповідно до п.4.2 Договору) х 164 дні прострочення (з 06.07.2007 року остаточний день виконання зобов”язання відповідно до умов договору по 17.12.2007 року (момент визначений позивачем у позовній заяві до якого він мав нараховувати суму пені) = 15 652,98 грн. Однак, вказана сума значно перевищує 10% від загальної вартості частини об”єкта, що суперечить  п.4.2. Договору, а тому суму пені слід обраховувати наступним чином  (95 445,00 грн. сума основної заборгованості) х 0,1% ( розмір пені відповідно до п.4.2 Договору) х 100 дні прострочення (з 06.07.2007 року остаточний день виконання зобов”язання відповідно до умов договору по 14.10.2007 року (відповідо до п.4.2 Договору сума пені не повинна перевищувати 10% від загальної вартості частини об”єкта) =  9 544,50 грн., а тому  вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором є законною та обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в сумі 9 544,50  грн.

          Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів про державне мито, Державне мито справляється: із позовних заяв,  заяв  з  переддоговірних  спорів,  заяв  (скарг)  у справах  окремого  провадження  і  скарг  на  рішення,  прийняті  відносно  релігійних організацій, з апеляційних скарг на  рішення судів і скарг на рішення,  що  набрали  законної  сили,  а також  за  видачу  судами  копій документів. Ставки           державного мита встановлюються у таких розмірах: із позовних заяв у  спорах,  що  виникають  під час укладання,  зміни або розірвання господарських  договорів - 5   неоподатковуваних   мінімумів   доходів громадян.

          Судом встановлено, що позовна вимога позивача про розірвання договору не оплачена державним митом у розмірі встановленому законом, а тому відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з останнього в дохід державного бюджету України в розмірі  5  неоподатковуваних   мінімумів   доходів громадян, тобто в розмірі - 85 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню –1060,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової фінансово-інвестиційної корпорації “Світ Транс Груп” (код ЄДРПОУ 22926658, місцезнаходження: 01030,  м. Київ, Б.Хмельницького,26,   р/р 2600901285139 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Домінанта” (код ЄДРПОУ 32211939, місцезнаходження: 04107, м. Київ, Багговутівська,17/21, р/р 26004004097701 у Софіївському відділенні АКБ “ТАС-Комерцбанк” м. Київ, МФО 300164) суму заборгованості (основного боргу) в розмірі 95 445 (дев”яносто п”ять тисяч чотириста сорок п”ять) грн. 00 коп., 9 544 (дев”ять тисяч п”ятсот сорок чотири) грн., 50  коп. –пені, а також  витрат по сплаті державного мита  в розмірі 1060 (одна тисяча шістдесят) грн., 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                 Станік С.Р.