Постанова

від 23.01.2008 по справі 30/73-07(25/457-06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30/73-07(25/457-06)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                                                     №   

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючий,

Мележик Н.І.,

Воліка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автоспецекскавація” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2007 року у справі господарського суду Дніпропетровської області № 30/73-07(25/457-06) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Місія-1”, м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Автоспецекскавація”, м. Павлоград, Дніпропетровська область про розірвання договору і стягнення суми, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Автоспецекскавація” до товариства з обмеженою відповідальністю “Місія-1” про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: Первушин Ю.Ю., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “Місія-1” у грудні 2006 році звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Автоспецекскавація” про розірвання договору № 17/06-7С від 17 червня 2005 року. Позивач у позові зазначив, що відповідач припинив виконання будь-яких робіт з обладнання котловану на будівництві об'єкту ТЦ “Приозерний” по вул. Боброва в м. Дніпропетровську, а 30 червня 2006 року вивіз з території будівельного майданчику всю землерийну техніку, чим порушив умови договору. Крім цього, позивач просить стягнути 117635 грн. 12 коп. безпідставно отриманих грошових коштів внаслідок оплати невиконаних робіт.

Під час розгляду справи, товариство з обмеженою відповідальністю

“Автоспецекскавація” звернулося до суду із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Місія-1” про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 251781 грн. 54 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 березня 2007 року призначено судову будівельно-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі зупинено.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08 травня 2007 року поновлено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 23 травня 2007 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2007 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Місія-1” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Автоспецекскавація” заборгованість у розмірі 251781 грн. 54 коп., витрати за державне мито - 2517 грн. 18 коп. і витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118 грн.

В задоволенні первісного позову в частині розірвання договору суд відмовив, виходячи з того, що ведуться роботи по монтажу монолітного каркасу, тобто відсутні наслідки неможливості досягнення цілей, передбачених договором, тому є неправильним застосування статті 651 Цивільного кодексу України. В стягненні суми на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України відмовлено у зв'язку з відсутністю правових підстав розірвання договору підряду.

Суд задовольнив зустрічний позов, оскільки замовник не обґрунтував відмову від підписання актів виконаних робіт та використовує предмет договору підряду (котлован) за призначенням, враховуючи, що на об'єкті ведуться роботи по монтажу монолітного каркасу. Суд не вбачає підстав для визнання актів виконання робіт недійсними та вважає, що залишок суми підлягає стягненню у розмірі 251781 грн. 54 коп.

При цьому, наданий замовником технічний звіт станом на початок червня 2006 року, судом не взято до уваги, оскільки роботи за договором підряду виконувалися і в липні 2006 року, що підтверджується актом виконаних робіт за липень 2006 року, а також звіт складено без повідомлення та участі представників відповідача (підрядника). Також, не підтверджуються виконання робіт і іншими особами з обладнання котловану на будівництві об'єкту ТЦ “Приозерний” по вул. Боброва в м. Дніпропетровську та довідки про вартість виконаних робіт за липень 2006 року –квітень 2007 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2007 року (судді: Кузнецова І.Л. –головуючий, Верхогляд Т.А., Чимбар Л.О.) рішення скасовано, первісний позов задоволено; розірвано договір; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Автоспецекскавація”  на користь  товариства з обмеженою відповідальністю “Місія-1” безпідставно отримані грошові кошти у сумі 117635 грн. 12 коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення в частині відмови у задоволенні вимоги про розірвання договору, виходячи з того, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність позбавлення замовника того, на що він розраховував при укладенні договору, зокрема, на розробку підрядником ґрунту котловану об'ємом 34700 м3 у визначений договором строк та отримання належної геодезичної документації. При цьому, в актах виконаних робіт обсяг робіт за договором завищено на суму 117635 грн. 12 коп., яка підлягає поверненню замовнику, відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

В задоволенні зустрічного позову суд відмовив, посилаючись на те, що підрядник підтвердив вивезення техніки після 30 червня 2006 року, тобто до закінчення робіт по обладнання котловану на будівництві об'єкту ТЦ “Приозерний” по вул. Боброва в м. Дніпропетровську, а також невиконання робіт у повному обсязі підтверджується договорами укладеними з іншими підрядниками. Водночас, не підписані акти виконаних робіт не можуть бути належним доказом виконання робіт.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування та залишення в силі рішення. Касаційну скаргу заявник обґрунтував тим, що суд апеляційної інстанції при розірванні договору не взяв до уваги вимоги статті 188 Господарського кодексу України, яка регулює порядок розірвання договору та встановлює обов'язковість надсилання пропозиції щодо розірвання договору, а лише після спливу 20-денного строку, у разі неотримання відповіді, сторона набуває права звертатися до суду з відповідним позовом. Проте, така заява не надходила до заявника. Судова колегія не врахувала того, що розірвання договору лише припиняє зобов'язання з моменту набрання законної сили відповідного рішення, а не скасовує зобов'язання взагалі, тому за таких обставин, суд не застосував приписи частини 4 статті 653 Цивільного кодексу України, де вказано, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Посилання судової колегії на наказ Державного комітету статистики та Державного комітету по будівництву та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5, як на підставу визнання недійсними актів виконаних робіт, підписаних підрядником у відповідності зі статтею 882 Цивільного кодексу України безпідставні. Згідно цієї статті, акт може бути визнаний недійсним тільки у випадку, якщо мотиви відмови сторони від підписання актів визнані судом обґрунтованими. Проте, позивач взагалі ніяк не мотивує відмову від підписання актів і в судових засіданнях не заперечував жодного конкретного акту виконаних робіт, підписаних підрядником в односторонньому порядку.

Вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами обох інстанцій встановлено, що 17 червня 2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Місія-1” (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Автоспецекскавація” (підрядник) укладено договір № 17/06-7С, згідно якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи: розробити ґрунт механізованим способом, обладнати котлован на будівництві об'єкту ТЦ “Приозерний” по вул. Боброва в м. Дніпропетровську; перевезти ґрунт на відстані до 28 км, роботи на відвалі. Весь перелік робіт та їх об'єм вказаний в кошторисі.

Замовник щомісячно станом на 25 число підтверджує підряднику виконану ним роботу актом виконаних робіт, на підставі якого підписується довідка про вартість виконаних робіт (п. 3.2 договору).

Протягом 3-х днів з моменту закінчення робіт підрядник надає замовнику виконавчу документацію по об'єкту (п. 3.3 договору).

На виконання умов договору, підрядник виконав роботи, які замовник прийняв, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт № 1 за липень 2005 року на суму 298418 грн., № 2 за липень 2005 року на суму 53262 грн., за серпень 2005 року на суму 74282 грн., № 4 за грудень 2005 року на суму 84340 грн. 60 коп., № 5 за січень 2006 року на суму 35692 грн. 30 коп., № 1 за квітень 2006 року на суму 9952 грн. 20 коп.

Сторони підписали довідки про вартість виконаних робіт: за липень 2005 року на суму 298418 грн., за липень 2005 року (1 серпня 2005 року) на суму 53262 грн., № 3 за серпень 2005 року на суму 74282 грн., за грудень 2005 року на суму 84340 грн. 60 грн., за січень 2006 року на суму 35692 грн. 30 коп., за квітень 2006 року на суму 9952 грн. 20 коп., всього на суму 555947 грн. 10 коп.

Виконані роботи на підставі вищезазначених актів були оплачені замовником згідно платіжних доручень: № 59 від 15 липня 2005 року на суму 298418 грн., № 93 від 3 серпня 2005 року на суму 53262 грн., № 158 від 7 вересня 2005 року на суму 74282 грн., № 332 від 22 грудня 2005 року на суму 84340 грн. 60 коп., № 47 від 2 лютого 2006 року на суму 35692 грн. 30 коп., а всього на суму 545994 грн. 90 коп.  

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Судами обох інстанцій не досліджено наявність звернення позивача з вимогою до відповідача про розірвання договору, враховуючи порядок розірвання договору, передбачений статтею 188 Господарського кодексу України, тому рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів в частині позовної вимоги про розірвання договору підлягають скасуванню, а справа - направленню в цій частині на новий розгляд, в інший частині постанова підлягає залишенню в силі.

Водночас, апеляційний господарський суд правомірно задовольнив вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Місія-1” про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів внаслідок оплати невиконаних робіт у сумі 117635 грн. 12 коп..

Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського кодексу України, замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід, якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668,  затверджені загальні умови укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві. Даним нормативним актом встановлений порядок здійснення замовником контролю за якістю робіт і матеріальних ресурсів.

У пункті 79 загальних умов укладення та виконання договорів підряду у капітальному будівництві зазначено, що технічний нагляд і контроль за виконанням робіт забезпечується також шляхом проведення експертизи відповідності робіт і матеріальних ресурсів установленим вимогам, у тому числі із залученням незалежних експертів.

Так, з метою з'ясування реального об'єму земляного ґрунту, який було розроблено відповідачем під час обладнання котловану на будівництві об'єкту ТЦ “Приозерний” по вул. Боброва в м. Дніпропетровську, позивач замовив проведення відповідних інженерно-геодезичних робіт у спеціалізованій організації.

Приватне підприємство “Азимут” провело технічне дослідження за заявкою замовника - товариства з обмеженою відповідальністю “Місія-1”.

Відповідно до технічного звіту приватного підприємства “Азимут” з метою з'ясування реального об'єму земельного ґрунту, який було розроблено відповідачем, станом на червень 2006 року об'єм мас першого етапу будівництва торговельного центру, тобто об'єм розробленого ґрунту відповідачем становить 15724, 82 м3. В актах виконаних будівельних робіт відповідачем було вказано значно більший об'єм розробленого ґрунту, а саме 21160 м3. Таким чином, обсяг виконаних робіт за договором завищено на суму 117635 грн. 12 коп.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути це майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Завищивши обсяги виконаних робіт з обладнання котловану на будівництві об'єкту ТЦ “Приозерний” по вул. Боброва в м. Дніпропетровську, підрядник отримав безпідставно 117635 грн. 12 коп., які підлягають поверненню на користь замовника.

Технічним висновком приватного підприємства “Азимут” та договорами, що укладені товариством з обмеженою відповідальністю “Місія-1” з іншими підрядними організаціями –товариством з обмеженою відповідальністю “Металбудпроект” та товариством з обмеженою відповідальністю “Амадіс-Сервіс” підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та виконання цих робіт іншими підрядними організаціями.

Акти приймання виконаних робіт, не підписані замовником, не можуть бути належним доказом у справі, оскільки не відповідають формі, затвердженій наказом Державного комітету статистики та Державного комітету по будівництву та архітектурі від 21 червня 2002 року № 237/5.

Підрядник підтвердив, що після 30 червня 2006 року вивіз землерийну техніку з будівельного майданчику по вул. Боброва в м. Дніпропетровську до закінчення робіт з обладнання котловану на будівництві об'єкту ТЦ “Приозерний” по вул. Боброва в м. Дніпропетровську.

Аналіз наведених доводів в їх сукупності свідчить про неповне з'ясування судами обох інстанцій фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і про порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягають скасуванню в частині позовної вимоги про розірвання договору, а справа направленню в цій частині на новий розгляд, в інший частині постанова підлягає залишенню в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автоспецекскавація” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30 травня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2007 року у справі № 30/73-07(25/457-06) скасувати в частині позовної вимоги про розірвання договору № 17/06-7С від 17 червня 2005 року, а в іншій частині постанову залишити в силі.

Справу направити на новий розгляд в іншому складі суду до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий:

Ж. Бернацька

Судді          :

Н. Мележик

І. Волік