Рішення

від 13.02.2008 по справі 47/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  47/418

13.02.08

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю «СКІФ»

До                   Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ТІМ БУДІНВЕСТ”

про                 стягнення 558 400,91 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача      -     Мошенський О.В. –директор

Від відповідача  -     не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 216 102,60 грн. основного боргу, 88 817,10 грн. –штрафної санкції, 3 % річних у розмірі 7 401,51 грн., 246 079,70 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2007р. було порушено провадження в справі  № 47/418 та призначено до розгляду на 24.01.2008р.

У судовому засіданні 24.01.2008р. представник позивача позовні вимоги уточнив, а саме: стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі - 216 102,60 грн., 88 817,10 штрафної санкції, 3 % річних у розмірі 7 401,51 грн., 29 977,10 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції. Просив суд позов з урахуванням уточнених позовних вимог задовольнити.

24.01.2008р. розгляд справи було відкладено на 13.02.2008р.

В судовому засіданні 13.02.2008р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах від 27.11.2007р. та 24.01.2008р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 24.01.2008р. та 13.02.2008р. представник відповідача не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, через загальний відділ канцелярії Господарського суду м. Києва заяв, клопотань, до сектору 47 по справі № 47/418 не надходило.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

          Між Товариством з обмеженою відповідальністю “САН ТІМ БУДІНВЕСТ”, в якості підрядника з однієї сторони,  та Товариством з обмеженою відповідальністю “СКІФ”, в якості замовника, з –другої, було укладено Договір підряду № 29/08-05 від 29.08.2005р., згідно якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати, у відповідності до умов даного Договору роботи по виготовленню дерев'яної частини будівлі, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

          Відповідно до п.2.7 розділу ІІ Договору, Підрядник зобов'язується виконати всі роботи, вказані у розділі І вищевказаного Договору якісно та своєчасно.

          Згідно з п.3.1розділу ІІІ Договору вартість робіт по виготовленню дерев'яної частини будівлі визначається Додатком № 1з чітко визначеним переліком та видом робіт на суму 432 205,20 грн. у тому числі ПДВ.-72 034, 20 грн.

Пунктом 3.2 розділу ІІІ вищенаведеного Договору передбачено, що оплата здійснюється таким чином: передплата у розмірі 50 % протягом 3-ох  робочих днів з моменту підписання Договору. Згідно до умов Договору строк заготівки матеріалу 45 робочих днів; Після заготівки матеріалів, і перед зборкою споруди на місці будівництва, оплата 40 % протягом 3 робочих днів; Після здачі будинку 10 % протягом 3 робочих днів. Згідно до умов Договору строк зборки споруди на місці у Замовника 115 робочих днів.

Відповідно з п.п. 3.5, 3.6 розділу ІІІ Вищенаведеного Договору строк заготівки матеріалу 45 (сорок п'ять) робочих днів, а строк зборки споруди на місці у Замовника 115 (сто п'ятнадцять) робочих днів.

Згідно до п.4 розділу IV Договору, у випадку затримки строку будівництва, Підрядник сплачує штрафні санкції в розмірі 0,1 % від суми невиконаних робіт за кожен день прострочки.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю “САН ТІМ БУДІНВЕСТ” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СКІФ” було підписано Додаток № 1 від 29.08.2005р. до Договору 29/08-05 від 29.08.2005р. в якому зазначається вартість будівництва дерев'яної частини ресторану в Запорізькій області, а саме на суму 432 205,20 грн.

06.09.2005р. відповідно до платіжного доручення № 340 та пояснень представника позивача, на рахунок ТОВ “САН ТІМ БУДІНВЕСТ” з рахунку ТОВ “СКІФ” були перераховані грошові кошти у сумі 150 000,00 грн.

13.09.2005р. відповідно до платіжного доручення № 352 та  пояснень представника позивача, на рахунок ТОВ “САН ТІМ БУДІНВЕСТ” з рахунку ТОВ “СКІФ” була перерахована сума у розмірі 66 102,60 грн.

Згідно позовної заяви, на рахунок відповідача позивачем загалом було здійснено перерахунок грошових коштів на суму 216 102,60 грн., що складає 50 % від загальної суми вартості робіт.

Відповідно до пояснень представника позивача, ТОВ “САН ТІМ БУДІНВЕСТ” свої зобов'язань відповідно до умов Договору вчасно не виконало, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 216 102,60 грн.

Згідно з позовною заявою, Позивачем на адресу Відповідача були надіслані листи № 141105 від 14.11.2005р., № 221205 від 22.12.2005р. з проханням повідомити обставини невиконання договірних зобов'язань.

03.01.2005р. Позивачем на адресу Відповідача був надісланий лист № 0301106 з вимогою повернути залишок грошових коштів та сплатити штрафні санкції в розмірі 0,1 % від суми невиконаних робіт за кожен день прострочки., що підтверджується поштовим повідомленням.

У відповідь на вищевказаний лист на адресу позивача був надісланий лист № 338/266 від 22.02.2005р. в якому зазначалося, що ТОВ “САН ТІМ БУДІНВЕСТ” зобов'язується повернути залишок грошових коштів поетапно, в кінцевий термін погашення заборгованості 30.06.2006р.

На день розгляду справи в суді (13.02.2008 року), згідно Договору № 29/08-05 від 29.08.2005р., відповідач, за розрахунком позивача, не повернув грошові кошти позивачу у розмірі 216 102,60 грн. Сума заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до розрахунку позивача, складає –216 102,60 грн. основного боргу.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу  України.

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Стаття 317 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV встановлює, що будівництво об'єктів виробничого  та  іншого  призначення, підготовка  будівельних  ділянок,  роботи  з  обладнання будівель, роботи з завершення  будівництва,  прикладні  та  експериментальні дослідження   і   розробки   тощо,   які   виконуються  суб'єктами господарювання  для  інших  суб'єктів  або   на   їх   замовлення, здійснюються на умовах підряду.

          Для  здійснення  робіт,  зазначених  у частині першій цієї статті,  можуть  укладатися  договори   підряду:   на   капітальне будівництво  (в  тому числі субпідряду);  на виконання проектних і досліджувальних робіт;  на виконання геологічних,  геодезичних  та інших   робіт,   необхідних  для  капітального  будівництва;  інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про  договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським кодексом України.

           Відповідно до вищенаведеного абзацу та Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI, а саме п.4 Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Стаття 527 згаданого кодексу визначає, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти  виконання  особисто,  якщо інше не встановлено договором або законом,  не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 623 ч.1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно до вищевикладеного, статтею 837 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-VI встановлено, що за   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення,  обробку, переробку,  ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

            Стаття 839 визначає, що у разі коли підрядник   зобов'язаний   виконати   роботу,    визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором він  відповідає  за  неналежну  якість  наданих  ним матеріалів  і  устаткування,  а  також  за  надання  матеріалу  або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

          Стаття 853 встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.

          Стаття 854 визначає порядок оплати роботи за договором підряду, відповідно до якої, якщо договором підряду  не  передбачена  попередня  оплата виконаної  роботи або  окремих  її етапів,  замовник зобов'язаний сплатити  підрядникові  обумовлену  ціну  після  остаточної  здачі роботи за умови,  що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

           Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

           Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю “СКІФ”(Замовник) - умови Договору підряду № 29/08-05 від 29.08.2005р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “СКІФ” та  Товариством з обмеженою відповідальністю ”САН ТІМ БУДІНВЕСТ”  виконав в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача, на загальну суму – 215 102,60 грн., а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю   “САН ТІМ БУДІНВЕСТ” (підрядник)  –умови зазначеного Договору не виконав, порушивши зобов'язання, а саме не виготовив дерев'яну частину будівлі в строк визначений Договором, в результаті чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на загальну суму 216 120,60 грн. Тобто, у відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “САН ТІМ БУДІНВЕСТ” перед позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “СКІФ”  існує заборгованість в розмірі 216 102,60 грн., яка ним не погашена і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.  А тому, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “СКІФ” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “САН ТІМ БУДІНВЕСТ” 216 102,60 грн. основного боргу за Договором Підряду № 29/08-05 від 29.08.2005р. визнається судом законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

            Стаття 549 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-VI встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

            Стаття 551 ЦК України визначає, що якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства та розмір неустойки,  встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

            Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

            Стаття 230 ГК України від 16.01.03 № 436-IV встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 232 ч.6 ГК України встановлено порядок застосування штрафних санкцій, відповідно до якого нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Згідно статі 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР платники  грошових коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статі 3 Закону України  “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, враховуючи вищевикладене, та оскільки відповідач свої зобов'язання перед позивачем належним чином вчасно не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає 216 102,60 грн., і на даний час ним не погашена, тобто судом встановлено, що на даний час є прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за Договором    № 29/08-05 від 29.08.2005р., враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором, суд дійшов висновку що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір пені за розрахунком позивача складає:88 817,10 грн., що судом перевірений, але за розрахунком суду розмір пені складає: 39 330,67 грн. ( 216 102,60 грн.(сума заборгованості за рахунком) х 0,1 %(розмір штрафних санкцій передбачений Договором) х 182(відповідно до ст. 232 ГКУ нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано)), а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені за невиконання відповідачем зобов'язання за Договором   № 29/08-05 від 29.08.2005р. визнається судом законною та обґрунтованою, але такою, що підлягає задоволенню частково у сумі –39 330,67 грн.

Враховуючи те, що позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача суми 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання за Договором, а судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання зобов'язання, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню, а розмір 3 % за період прострочення з листопада 2005 року по січень 2007 року відповідно до розрахунку позивача складає: 7 401,51 грн., що судом перевірений та з яким суд погодився, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором є законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі –7 401,51 грн.

Суд врахувавши, що з 16 листопада 2005 року (остаточний термін коли оплата повинна була бути здійснена відповідно до умов Договору) по 31 січення 2007 року (момент визначений позивачем в позовній заяві до якого він здійснює нарахування втрат від інфляції) відповідач прострочив перед позивачем виконання зобов'язання за Договором, заборгованість відповідача перед позивачем складає 29 977,10 грн. і на даний час не погашена, а позивач заявив вимогу про сплату суми боргу  відповідачем з урахуванням встановленого індексу інфляції, прийшов до висновку, що дана позовна вимога підлягає задоволенню. Згідно доданих до позову розрахунків індексу інфляції в період прострочення відповідачем виконання зобов'язання з листопада 2005 року по січень 2007 року включно, який судом перевірений та з яким суд погоджується, сума інфляційних витрат складає: 29 977,10 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання за Договором є законною та обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, а саме у сумі –29 977,10 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Товариства з обмеженою відповідальністю “СКІФ” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ САН ТІМ БУДІНВЕСТ” –задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ САН ТІМ БУДІНВЕСТ” (код ЄДРПОУ 32597498, місцезнаходження: 01034, м. Київ, вул. О. Гончара, 38-А, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-Б, “Дім мрамора””,03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 16, “Дім мрамора”, р/р № 26002300221001 в ТОВ КБ “Володимирський” м. Суми, МФО 337933), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 31476632, місцезнаходження: 69091, м. Запоріжжя, бульв. Шевченка, 51, п/р 26005010122400, у відділені № 82 АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005) суму заборгованості в розмірі 216 102 (двісті шістнадцять тисяч сто дві) грн. 60 коп., 39 330 (тридцять дев'ять тисяч триста тридцять) грн. 67 коп. –штрафної санкції, 29 977(двадцять дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 10 коп. –інфляційних втрат, 7 401(сім тисяч чотириста одна) грн.. 51 коп. –3 % річних, а також 2 928 (дві тисячі дев”ятсот двадцять вісім) грн. 12 коп. витрат по сплаті державного мита та 61 (шістдесят одна) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського поцесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                      С.Р.Станік