Постанова

від 14.02.2008 по справі 14/475-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/475-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2008 р.                                                                Справа № 14/475-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Соколовій Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Кендюшенка А.О. (дов. № 10-19/17-Д/40 від 01.06.07 р.)

відповідача - Петухова О.І. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Виробничого приватного підприємства "Дюйм", м. Суми (вх. № 3875 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 12.11.07 р. по справі № 14/475-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми

до Виробничого приватного підприємства "Дюйм", м. Суми

про стягнення 12289,20 грн., -

встановила:

У серпні 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Сумиобленерго" (м. Суми) звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до  Виробничого приватного підприємства "Дюйм" (м. Суми) про стягнення грошових коштів в сумі 12289,20 грн.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.11.07р. по справі № 14/475-07 (суддя Лиховид Б.І.) позовні вимоги задоволені та стягнуто з Виробничого приватного підприємства "Дюйм" на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" 12289,20 грн., 122,89 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та припинити провадження у справі.

Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає оскаржене рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу –без задоволення, як безпідставну.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали   свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 17 березня 2003 року між позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Сумиобленерго" та відповідачем -  Виробничим приватним підприємством "Дюйм" укладено договір підряду за № 1703/2, відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався провести роботу по ремонту будівель РП, ТП Глухівського, Конотопського та Путивльського РЕМ, здати їх позивачу, а позивач, в свою чергу, зобов'язувався прийняти та оплатити вартість цих робіт.

Позивач на виконання обумовлених сторонами положень п. З Договору № 1703/2 від 17.03.2003 року перерахував відповідачеві грошові кошти в розмірі 365310,40 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином завірені копії платіжних доручень.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав роботи на суму 353020,80  грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за березень 2003 року, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.1. Договору № 1703/2 від 17.03.2003 року відповідач повинен був виконати роботи в строк з вересня 2003 року по 31.12.2003 року.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору, а за відсутності таких вказівок - у відповідності до звичайно пред'явлених вимог.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Проте, в порушення положень Договору № 1703/2 від 17.03.2003 року та вимог чинного законодавства, відповідач підрядні роботи в обумовлені строки не виконав.

Згідно ч. З ст. 612 Цивільного кодексу України, внаслідок прострочення боржника, виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, через що він може відмовитись від прийняття виконання робіт та вимагати відшкодування збитків.

З урахуванням вказаного, позивачем на адресу відповідача направлено лист за № 17/3246 від 26.04.2007 року, в якому позивач повідомив про свою відмову від Договору № 1703/2 від 17.03.2003 року та вимагав відшкодувати завдані збитки в розмірі 12289,20 грн. у п'ятиденний термін з дня пред'явлення цієї вимоги, котрі  становлять різницю між вартістю виконаних робіт та попередньо сплачених коштів і на які роботи не були виконані.

Вказану вимогу відповідач залишив без відповіді та задоволення, що  зумовило звернення Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" з даним позовом до господарського суду Сумської  області.

Приймаючи оскаржене рішення у справі господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до опису вкладення у цінний лист від 26.04.2007 року, лист-вимога № 17/3246 від 26.04.2007 року направлений відповідачеві за належною адресою реєстрації його підприємства. Разом з цим, господарський суд визначився, що оскільки перебіг даного строку починається з моменту пред'явлення вимоги, а саме направлення листа № 17/3246 від 26.04.2007 року, тому позивачем строк позовної давності не пропущений, а його порушене право підлягає захисту.

Виходячи з наведеного, оцінивши доводи позивача та відповідача у справі, господарський суд визнав позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та стягнув з Виробничого приватного підприємства "Дюйм" на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" грошові кошти у розмірі 12289,20 грн.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На думку колегії суддів, позивач обґрунтував та належним чином  довів належними та допустимими доказами правомірність своїх позовних вимог до відповідача. Разом з цим, факти, викладені в апеляційній скарзі відповідачем і його посилання на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, не знайшли свого підтвердження.

Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом Сумської області розглянуто справу № 9/798-06 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Виробничого приватного  підприємства "Дюйм" про стягнення суми боргу в розмірі 12289,20 грн. та прийнято рішення про відмову в задоволенні вимог позивача, в зв'язку з пропуском строку позовної давності. Проте, позивач неправомірно вдруге звернувся з позовом до того ж самого відповідача, а господарський суд в порушення ч. 2 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України за наявності рішення у справі № 9/798-06, яке набрало законної сили, прийняв оскаржене рішення у даній справі, та не врахував положення п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Однак вказані посилання не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки таке припинення можливе за наявності тотожності всіх трьох елементів,  а саме, якщо збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Зміна хоча б одного з них свідчить про відсутність тотожності позовів і не перешкоджає заінтересованим особам звертатись до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, у справах № 9/798-06 та № 14/475-07 не збігаються підстави позовів, тобто обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги. Так, рішенням господарського суду Сумської області від 15.03.07р. по справі № 9/798-06, що набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог відмовлено, в зв'язку з неналежним повідомленням та неотриманням відповідачем листа № 17/3246 про відмову Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" від договору № 1703/2 від 17.03.03р. та вимоги про відшкодування збитків. В  позовній  заяві по даній справі Відкрите акціонерне товариство "Сумиобленерго" просить стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти, в зв'язку з наявністю належним чином оформленої та направленої на належну адресу відповідача відмови від договору № 1703/2 від 17.03.03р. та вимоги № 17/3246, в якій встановлено дату виконання зобов'язання відповідача повернути грошові кошти, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.04.2007 року. За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції визначає відсутність правових підстав для припинення провадження в даній справі у відповідності до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, господарський суд на підставі встановлених фактичних обставин справи з'ясував всі дійсні права і обов'язки  сторін, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні  правовідносини, та правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з Виробничого приватного підприємства "Дюйм" на користь Відкритого акціонерного товариства "Сумиобленерго" грошових коштів у розмірі 12289,20 грн.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Сумської області від 12.11.2007р. по справі № 14/475-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,  -

постановила:

Апеляційну скаргу Виробничого приватного підприємства "Дюйм", м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.11.2007р. по справі № 14/475-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

Суддя                                                                               Такмаков Ю.В.  

Суддя                                                                               Барбашова С.В.