Постанова

від 14.03.2008 по справі 13/412-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/412-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

14.03.08 р.                                                                                          № 13/412-07          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                    Агрикової  О.В. (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Жук Г. А.

                                                  Мостової  Г. І.

при секретарі судового засідання Гонтарі О.В.,

за участю:

від позивача: Очкольда М.Г. –представник за дов. №08/01 від 08.01.2008р.,

                       Каченюк В.І. –директор, довідка з ЄДРПОУ №1541 від 23.03.2006р.,

від відповідача: Ласкавий В.В. –представник за дов. №01-20/552 від 11.02.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 27.12.2007 року

у справі                    №13/412-07 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом                    товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»м. Київ

до                              Ірпінської міської ради Київської області м. Ірпінь Київської області

про          визнання права оренди земельної ділянки, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»(позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Ірпінської міської ради Київської області (відповідач) про визнання права оренди земельної ділянки (а.с. 2-5).

Рішенням господарського суду Київської області від 27.12.2007 року у справі №13/412-07 позов товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»до Ірпінської міської ради про визнання права оренди земельної ділянки задоволено повністю. Визнано недійсним рішення Ірпінської міської ради від 21.09.2007 року №861-27-У «Про розгляд протесту прокурора міста Ірпеня на рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39-У «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»право орендаря та право оренди земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»; визнано дійсним договір оренди земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка», укладений 06.12.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»та Ірпінською міською радою Київської області і зареєстрований в Ірпінському міському відділі №2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.12.2005 року за №362; стягнуто з Ірпінської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»85 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с. 54-59).

При прийнятті рішення місцевий господарський суд керувався нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 4, 5, 6, 13 Закону України «Про оренду землі»та тим, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, в зв'язку з відсутністю в ньому правових підстав для його прийняття.

Місцевим господарським судом також досліджено ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2005 року у справі №266/2-05 (а.с. 22-23), яка була підставою для внесення прокурором міста Ірпеня на рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39-ІУ «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр» на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка».

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Ірпінська міська рада, подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Київської області від 27.12.2007 року у справі №13/412-07, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 27.12.2007 року, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при розгляді справи були порушені його процесуальні права на захист та доказування, оскільки позивачем в порушення ст. 56 ГПК України не були надані відповідачу документи, якими позивач обґрунтовує позов.

09.02.2008 року на адресу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від Ірпінської міської ради Київської області надійшли доповнення до апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 27.12.2007 року у справі №13/412-07, в яких скаржник просить рішення господарського суду Київської області від 27.12.2007 року у справі №13/412-07 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в позові, та припинити провадження у справі в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»визнати право орендаря та право оренди земельної ділянки, визнати дійсним договір оренди земельної ділянки посилаючись на наступне.

На переконання скаржника, висновки місцевого господарського суду про відсутність у Ірпінської міської ради правових підстав для прийняття рішення Ірпінської міської ради від 21.09.2007 року №861-27-У «Про розгляд протесту прокурора міста Ірпеня на рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39-У «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»є неправомірними, оскільки в повноваження міських рад не входить правовий аналіз судових рішень та протестів прокурора, а сам розгляд протесту прокурора полягає в перевірці фактичних обставин, які в ньому викладені. Тому, на думку скаржника, Ірпінська міська рада при розгляді протесту прокурора міста Ірпеня діяла у відповідності Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а підстави для визнання недійсним рішення Ірпінської міської ради від 21.09.2007 року №861-27-У «Про розгляд протесту прокурора міста Ірпеня на рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39-У «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»відсутні.

Крім цього, скаржник вважає, що місцевий господарський суд, розглянувши ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2005 року у справі №266/2-05, вийшов за межі розгляду позовних вимог.

Порушенням, якому припустився місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення, відповідач вважає те, що місцевий господарський суд розглянув справу недотримавшись правил підвідомчості, встановлених ст. 12 ГПК України, оскільки вимоги позивача є заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, і такі вимоги повинні розглядатися в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Позивач не скористався своїм правом відповідно до ст. 96 ГПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.01.2008р. апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області прийнято до провадження та призначено судове засідання з розгляду справи.

Відповідно до Наказу Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.01.2008р. №13 та згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.02.2008р. справу №13/412-07 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мостова Г.І. та Жук Г.А. (а.с. 74).

03.03.2008 року від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі прокурора м. Ірпеня. Зазначене клопотання відповідача колегією суддів апеляційного господарського суду залишено без задоволення, оскільки ст. 29 ГПК України не передбачено залучення до участі у справі прокурора.

14.03.2008 року представником відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги для надання прокурору м. Ірпеня можливості ознайомитись з матеріалами справи та прийняти обґрунтоване рішення щодо участі у розгляді справи. Зазначене клопотання відповідача колегією суддів апеляційного господарського суду залишено без задоволення, оскільки ст. 77 ГПК України не передбачено такої підстави для відкладення розгляду справи.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивача заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановлено наступне.

12.09.2005 року Ірпінською міською радою Київської області прийнято рішення №1310-39-ІV «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпені, мікрорайон «Стоянка»(рішення про погодження). Вказане рішення було прийняте з урахуванням згоди землекористувача - Державного лісогосподарського об'єднання «Київліс»на вилучення вказаної земельної ділянки і передачу її під індивідуальну житлову забудову (а.с. 13).

Згідно п. 1 зазначеного рішення позивачу надано дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпені, мікрорайон «Стоянка».

В подальшому, рішенням від 03.11.2005 року №1426-40-ІV «Про надання дозволу ТОВ «КТК-центр»на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»під індивідуальну житлову забудову», відповідач погодив позивачу місце розташування земельної ділянки площею 6 га за рахунок земель ДП «Київське лісове господарство»під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»(земельна ділянка) і надав дозвіл позивачу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а.с. 14).

Рішенням від 30.11.2005 року №1464-41-ІV «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «КТК-центр»під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпені, мікрорайон «Стоянка»відповідач затвердив позивачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду; вилучив земельну ділянку з земель ДП «Київське лісове господарство»і, змінивши її цільове призначення, надав цю земельну ділянку позивачу в оренду терміном на 5 років під індивідуальну житлову забудову з правом вирубки паросткових чагарників під габарити забудови (а.с. 15) шляхом укладення договору оренди землі.

06.12.2005 року на підставі рішення від 30.11.2005 року №1464-41-ІV між позивачем і відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 6 га, який цього ж дня був зареєстрований в Ірпінському міському відділі №2 Київської РФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 362 (а.с. 16-18).

07.09.2007 року прокурором міста Ірпеня Київської області було внесено протест №38-5128 на рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39-ІV «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»(а.с. 19-20).

21.09.2007 року Ірпінською міською радою було прийнято рішення №861-27-V «Про розгляд протесту прокурора міста Ірпеня на рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39-ІV «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»(оскаржуване рішення), згідно якого було задоволено протест прокурора м. Ірпеня від 07.09.2007 року №38-5128 та скасовано рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39 ІV «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка»(а.с. 21).

В обґрунтування прийняття оскаржуваного рішення та задоволення протесту прокурора відповідачем було взято до уваги той факт, що згідно п. 1 ухвали господарського суду Київської області від 29.07.2005 року у справі №266/2-05 за позовом Київської обласної державної адміністрації до Ірпінської міської ради Київської області та Бучанської селищної ради Київської області про визнання недійсним і скасування рішення третьої сесії ХХІV –скликання Ірпінської міської ради Київської області від 27.06.2002 року №49-3-XXIV «Про віднесення земель Ірпінського регіону, які обслуговує Бучанська лісогосподарська установа Київського обласного житлово-комунального управління до земель житлової та громадської забудови»було заборонено Ірпінській міській раді надавати в користування, в оренду та здійснювати продаж земельних ділянок, надавати дозволи на освоєння (підготовку проекту відводу земельних ділянок) земель в межах відповідної територіальної громади у відповідності до рішення 27.06.2002 року № 49-3-XXIV до вирішення справи по суті.

Слід зазначити, що ухвалу господарського суду Київської області від 29.07.2005 року у справі №266/2-05, яка була підставою для внесення прокурором міста Ірпеня на рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39-ІУ «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка», було скасовано постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.10.2005 року у справі 266/2-2005.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного Кодексу України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами, оскільки, в силу ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи саме у спорах, що виникають між сторонами з тих або інших підстав, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Підставою для захисту є порушення, невизнання або оспорювання права. Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Так, статтею 152 Земельного Кодексу України встановлені способи захисту прав на земельні ділянки, зокрема, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання права. Необхідність у даному способі захисту виникає тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо наявності у особи певного суб'єктивного земельного права, суб'єктивне право оспорюється, заперечується чи створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності на земельну ділянку чи права користування нею через наявність таких сумнівів. Визнання права і є засобом встановлення необхідних умов для його реалізації і запобігання дій з боку третіх осіб, що перешкоджають його нормальному здійсненню. Так, невизначеність суб'єктивного права на землю призводить до неможливості її використання або перешкоджає такому використанню. Як було зазначено представником позивача, права позивача на оренду земельної ділянки не визнається відповідачем, шляхом ненадання різних дозволів, неотримання яких перешкоджає використанню позивачем спільної земельної ділянки за цільовим призначенням.

Право оренди землі, відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі»набувається на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Порядок передачі земельних ділянок в оренду встановлено ст. 124 Земельного Кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про оренду землі», у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Тобто зі змісту наведених норм вбачається, що підставою для укладання договору оренди є згода власника, яка згідно системного аналізу норм Земельного Кодексу, Закону України «Про оренду землі»та Закону України «Про місцеве самоврядування», повинна оформлюватися відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

У матеріалах справи міститься рішення Ірпінської міської ради № 1464-41-IV від 30.11.2005р. (а.с. 15) про надання позивачу за рахунок земель запасу міської ради, земельної ділянки. Зазначене рішення, чого не заперечує ні позивач, ні відповідач, не скасовано і не визнано недійсним у судовому порядку. На підставі цього рішення Ірпінської міської ради між позивачем та відповідачем укладено договір оренди  земельної ділянки від 06.12.2005 року, який зареєстрований у Ірпінському міському відділі №2 Київської РФ Центру ДЗК 06.12.2005 року №362.

Відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Вказана стаття проголошує презумпцію правомірності правочину. Неправомірними мають вважатися такі правочини, які за своїм змістом, формою чи іншими елементами в імперативній формі визнаються законом недійсними з моменту їх вчинення. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі», договір оренди укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України. Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»визначено істотні умови договору оренди землі. Колегією суддів встановлено, що договір оренди земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь від 06.12.2005 року між позивачем та відповідачем укладений у порядку, встановленому ст. 124 Земельного Кодексу та за своїм змістом і формою відповідає вимогам чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, договір оренди земельної ділянки від 06.12.2005 року в судовому порядку недійсним не визнавався. Тобто на момент розгляду справи договір оренди земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, укладений 06.12.2005 року між позивачем та відповідачем є дійсним, що і було визначено місцевим господарським судом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом правомірно встановлено вимогу позивача про визнання права орендаря та права оренди земельної ділянки, які базуються на договорі оренди земельної ділянки, укладеним на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання недійсним рішення Ірпінської міської ради від 21.09.2007 року №861-27-У «Про розгляд протесту прокурора міста Ірпеня на рішення Ірпінської міської ради від 12.09.2005 року №1310-39-У «Про дозвіл ТОВ «КТК-центр»на погодження місця розташування земельної ділянки площею 6 га під індивідуальну житлову забудову в м. Ірпінь, мікрорайон «Стоянка». Як вбачається із матеріалів справи, підставою винесення вищезазначеного протесту прокурора на рішення Ірпінської міської ради стала ухвала господарського суду Київської області від 29.07.2005 року у справі №266/2-05, яка була скасована апеляційною інстанцією 25.10.2005 року Тобто на момент прийняття спірного рішення, обставина, на підставі якої було винесено протест прокурора, вже не існувала.

За загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Судом першої інстанції правомірно встановлено, що спірне рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.

Що стосується заперечень відповідача щодо відсутності невизнання права оренди позивачем земельної ділянки, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Інтерес позивача стосовно визнання права оренди земельної ділянки є законним, не суперечить Конституції і законам України, не суперечить суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №18-рп/2004.

Згідно з ч. 1 ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення. Підставами для залишення рішення місцевого господарського суду без змін є, зокрема, обґрунтованість рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для скасування прийнятого по даній справі рішення, яке є правомірним та обґрунтованим, а відтак відсутні і підстави для його зміни або скасування.

Керуючись ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

постановив:

1.          Апеляційну скаргу Ірпінської міської ради Київської області на рішення господарського суду Київської області від 27.12.2007 року у справі №13/412-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»до Ірпінської міської ради Київської області про визнання права оренди земельної ділянки залишити без задоволення.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 27.12.2007 року у справі №13/412-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КТК-центр»до Ірпінської міської ради Київської області про визнання права оренди земельної ділянки залишити без змін.

3.          Справу №13/412-07 повернути до господарського суду Київської області.

4.          Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Агрикова  О.В.

Судді:

                                                                                                    Жук Г. А.

                                                                                                    Мостова  Г. І.

Дата відправки  19.03.08