Постанова

від 20.03.2008 по справі 2-8/12524-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-8/12524-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

19 березня 2008 року   Справа № 2-8/12524-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Латиніна О.А.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

за участю представників сторін:

                    позивача: не з`явився;

                    відповідачів: не з`явились;    

розглянувши апеляційну скаргу Алуштинської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 10 грудня 2007 року  у справі № 2-8/12524-2007

за позовом           малого приватного підприємства "Фірма "Будтехнологія-Сервіс" (вул. Гірна, 7, с.Лучисте, м.Алушта, АР Крим, 98530)

до виконавчого комітету Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Алушта, АР Крим, 98500)

до Алуштинської міської ради (пл. Радянська, 1, м.Алушта, АР Крим, 98500)

  про визнання права власності

                                                            ВСТАНОВИВ:                       

Мале приватне підприємство „Фірма „Будтехнологія-сервіс” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до виконавчого комітету Алуштинської міської ради про визнання за малим приватним підприємством „Фірма „Будтехнологія-сервіс” права власності на закінчене будівництвом нерухоме майно: торговий павільйон літер „А” загальною площею 53,00 кв.м. з навісом літер „а” площею 29,00 кв.м., розташоване в м.Алушта - район автовокзалу по вул. Первомайській в районі підземного переходу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 16.06.2000 року виконавчим комітетом Алуштинської міської ради було винесено рішення № 551 „Про надання МПП „Фірма „Будтехнологія-сервіс” в оренду земельної ділянки”, яким затверджено проект відводу земельної ділянки для будівництва торгового павільйону на земельній ділянці площею 0,0053 га за рахунок земель загального користування міської ради в районі автовокзалу м.Алушта, надано позивачеві в оренду строком на 15 років вказану земельну ділянку площею 0,0053 га для використання його в комерційних цілях, що, в силу статті 24 Закону України „Про планування і забудову територій”, одночасно з`явилось дозволом на будівництво об'єкта. Позивач зазначає, що на виділеній земельній ділянці ним було правомірно збудовано торгівельний павільйон та вважає, що на підставі положень статті 317, 328, 386 Цивільного кодексу України за ним може бути визнано право власності на збудоване майно.

Рішенням господарського суду АР Крим від 10.12.2007 року у справі № 2-8/12524-2007 позов МПП "Фірма "Будтехнологія" задоволено. Суд визнав за позивачем право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно: торговий павільйон літер "А" загальною площею 53,00 кв.м. з навісом літер „а” площею 29,00 кв.м., розташовані в районі автовокзалу по вул. Первомайській в районі підземного переходу в м.Алушта.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції встановив наявність у позивача необхідних правових підстав для здійснення будівництва, прийняв до уваги висновок судової експертизи № 228 від 02.11.2007 в якому зазначено, що будівництво об'єкту є закінченим, сам об'єкт являється капітальним будівництвом та є нерухомим майном та на підставі наявних у справі доказів прийшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог у повному обсязі.    

Не погодившись з рішенням господарського суду АР Крим, Алуштинська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати.

Алуштинська міська рада зазначає, що її як органу, який, відповідно до положень Конституції України, Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", уповноважений розпоряджатись земельними ділянками, до участі у справі не було залучено, у зв`язку з чим, про факт розгляду даної справи не було відомо, що позбавило можливості своєчасно звернутись з апеляційною скаргою.

                    Відповідно до частини 1 статті 24 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за наявності достатніх підстав вправі до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за власною ініціативою до участі у справі другого відповідача.  

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній  інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

                    У зв'язку з цим, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 року Алуштинську міську раду було залучено до участі у справі у якості відповідача, а апеляційну скаргу Алуштинської міської ради прийнято до провадження.

Доводи апеляційної скарги полягають у неповному дослідженні судом першої інстанції обставин справи, невірному застосуванні норм Земельного кодексу України, Закону України „Про місцеве самоврядування”, а також безпідставному незастосуванні Положення про порядок надання дозволу на здійснення будівельних робіт, який передбачає обов'язкову наявність дозволу на здійснення будівництва. Відповідач посилається на той факт, що будівництво спірного торгового павільйону здійснювалось малим приватним підприємством „Фірма „Будтехнологія-сервіс” як без дозволу на будівництво, так і без належного проекту. Алуштинська міська рада також звертає увагу на те, що позивач, відповідно до вимог статті 27 Закону України „Про планування і забудову територій”, мав прийняти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, чого зроблено не було.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, хоча про час та місце слухання справи сповіщались належним чином ухвалами від 30.01. та 13.02.2008 року. Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від сторін не надходило.

Судова колегія зазначає, що 19.03.2008 року об 11 год. 30 хвил. на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Алуштинської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Однак, приймаючи до уваги той факт, що розгляд справи було призначено на 19.03.2008 року об 11:00, то клопотання, яке надійшло після закінчення розгляду справи, не було відомо судовій колегії на початок судового засідання та не могло бути прийнято до уваги.

На підставі викладеного, дану справу було розглянуто за відсутності представників сторін.   

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

16.06.2000 року виконавчим комітетом Алуштинської міської ради було винесено рішення № 551 „Про надання МПП „Фірма "Будтехнологія-сервіс” в оренду земельної ділянки”, яким вирішено затвердити проект відводу земельної ділянки для будівництва торгового павільйону на земельній ділянці площею 0,0053 га в тому числі по угіддям: вулиці та площі 0,0053 га за рахунок земель загального користування міської ради в районі автовокзалу м.Алушта (а.с.7).

Пунктами 2 та 3 даного рішення малому приватному підприємству  „Фірма "Будтехнологія-сервіс” надано в оренду строком на 15 років земельну ділянку площею 0,0053 га, а також зобов'язано у місячний строк укласти договір оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 08.12.2000 року між Алуштинською міською радою –орендодавець, та малим приватним підприємством „Фірма „Будтехнологія-сервіс” –орендар, був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 якого, орендодавець передає орендарю у тимчасове користування на умовах оренди строком на п'ятнадцять років земельну ділянку загальною площею 0,0053 га, у тому числі по угіддям: вулиці та площі 0,0053га, яка буде використатись в комерційних цілях для будівництва торгового павільйону в районі автовокзалу по вул. Первомайській в районі підземного переходу. Пунктом 2.1. вказаного договору також встановлено, що земельна ділянка надається в оренду в комерційних цілях під будівництво торгового павільйону (51-56).

08.12.2000 року даний договір посвідчений приватним нотаріусом Алуштинського міського нотаріального округу Вимаренко Є.В., зареєстровано в реєстрі за №3514, а також зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Алуштинської міської ради, про що зроблено запис 28.04.2001 року за № 250 (а.с.57).

В подальшому, малим приватним підприємством „Фірма „Будтехнологія-сервіс” на виділеній під будівництво земельній ділянці було збудовано торгівельний павільйон по реалізації непродовольчих товарів (будматеріали), загальною площею 53,00 кв.м., в тому числі торгової площі 38,3 кв.м.

При цьому, доводи Алуштинської міської ради про те, що будівництво спірного торгового павільйону здійснювалось малим приватним підприємством „Фірма „Будтехнологія-сервіс” без дозволу на будівництво та без належного проекту, у зв'язку з чим являється самочинним, судова колегія не може визнати обґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються  самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, ознаками самочинного будівництва є такі:

-          земельна ділянка не була відведена для будівництва;

-          відсутній дозвіл на будівництво чи належно затверджений проекту, або є істотні порушення будівельних норм і правил.

Перевіряючи наявність чи відсутність наведених вище ознак, судова колегія зазначає, що факт відведення земельної ділянки є встановленим наведеними вище обставинами.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України „Про планування та забудову територій”, фізичні та юридичні  особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування.

В той же час, частина 4 статті 24 Закону України „Про планування і забудову територій” встановлює, що у разі прийняття сільською, селищною або міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, вказане рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.

Як зазначалось, рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 551 малому приватному підприємству „Фірма „Будтехнологія-сервіс” було надано в оренду земельну ділянку саме для будівництва торгового павільйону на земельній ділянці площею 0,0053 га. Тому, отримання окремого дозволу на здійснення будівельних робіт не потребувалось. У зв'язку з цим, посилання відповідача в апеляційній скарзі на Положення про порядок надання дозволу на здійснення будівельних робіт, який передбачає обов'язкову наявність дозволу на здійснення будівництва, у даному випадку є безпідставним.

З матеріалів справи вбачається, що малим приватним підприємством „Будтехнологія-сервіс” було розроблено проект будівництва, який 15.03.2001 року погоджено з Головним архітектором міста Алушти (а.с.75-78).

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Так, судом першої інстанції правомірно прийнято до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи № 412 від 02.11.2007 року, висновками якої зазначено, що об'єкт нерухомості в цілому - торговий павільйон літер „А” загальною площею 53,0 кв.м., з навісом літер „а” площею 29,0кв.м., розташований в районі автовокзалу по вул. Первомайській в районі підземного переходу в м. Алушта має конструктивні елементи: фундамент, стіни, перекриття та кришу та є капітальною спорудою; являється нерухомим майном; вартість робіт, проведених при будівництві об'єкту складає 62662,00 грн.; сам об'єкт нерухомості в цілому є закінченим будівництвом.

Згідно з частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія, оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, також приймає до уваги той факт, що 20.09.2002 року малим приватним підприємством „Фірма „Будтехнологія-сервіс” було отримано позитивний висновок від Алуштинської санітарно-епідеміологічної станції, в якому зазначено, що торговий павільйон відповідає санітарно-гігієнічним нормам та правилам (а.с.61).

Крім того, 28.12.2006 року виконавчим комітетом Алуштинської міської ради малому приватному підприємству „Фірма „Будтехнологія-сервіс” було видано дозвіл на відкриття та розміщення стаціонарних та тимчасових об'єктів торгівлі ресторанного господарства та сфери послуг, відповідно до якого МПП „Фірмі „Будтехнологія-сервіс” дозволяється розміщення павільйону по реалізації непродовольчих товарів (будматеріали) загальною площею 53 кв.м., в тому числі торгової площі 38,3 кв.м.

Відповідно до частини 2 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди  тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Так, Сімферопольським міжміським бюро реєстрації та технічної інвентаризації було заведено технічний паспорт, згідно з яким торговий павільйон літер „А” має загальну площу 53,0 кв.м. з навісом літер „а” площею 29,0 кв.м.

Відповідач також посилається на те, що позивач, в силу вимог статті 27 Закону України „Про планування і забудову територій”, мав прийняти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Однак, такі доводи не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки, згідно з частиною 5 статті 27 Закону України „Про планування і забудову територій”, вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених  пунктів.

Таким чином, судова колегія вважає, що участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не являється обов'язковою умовою будівництва та вирішується у кожному конкретному випадку.

При цьому, неприйняття замовником участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту в будь-якому разі не може являтись підставою для визнання будівництва об'єкту як самочинного.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приймаючи до уваги правомірність здійснення позивачем будівництва торгового павільйону площею 53,00 кв.м., а також факт відсутності ознак самочинного будівництва, зазначених у частині 1 статті 376 Цивільного кодексу України, а також факт прийняття закінченого будівництвом об`єкту в експлуатацію, судова колегія вважає позовні вимоги про визнання права власності на закінчене будівництвом нерухоме майно: торговий павільйон літер „А” загальною площею 53,00 кв.м. законними та підлягаючими задоволенню. У зв'язку з цим, оскаржуване рішення господарського суду АР Крим від 10.12.2007 року в цій частині є вірним.

Однак при цьому, у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на навіс літер „а” площею 29,00 кв.м. має бути відмовлено, оскільки рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 551 позивачеві виділялось земельна ділянка під будівництво площею 53,00 кв.м., на якій збудовано торговий павільйон площею саме 53,00 кв.м. Тому, будівництво навісу літер "а" підпадає під ознаки самочинного з тих підстав, що земельна ділянка площею 29,00 кв.м під його будівництво не виділялась.

Частинами 4 та 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому  задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки фактично відповідачем у справі являється Алуштинська міська рада, збоку якої оспорюється право позивача на визнання права власності на об'єкт, судові витрати підлягають відшкодуванню саме за рахунок вказаної сторони.   

На підставі викладеного, керуючись статтями 101, 103 п.4, 104 ч.1 п.1, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:   

Апеляційну скаргу Алуштинської міської ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 10 грудня 2007 року у справі № 2-8/12524-2007 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов малого приватного підприємства „Фірма „Будтехнологія-сервіс” задовольнити частково.

Визнати за малим приватним підприємством „Фірма „Будтехнологія-сервіс” (98510, АР Крим, с.Лучисте, вул.Горна, 7) право власності на закінчене будівництвом нерухоме майно: торговий павільйон літер „А” загальною площею 53,00 кв.м., розташований в районі автовокзалу по вул. Первомайській в районі підземного переходу у м.Алушта.

У задоволенні позовних вимог малого приватного підприємства „Фірма „Будтехнологія-сервіс” (98510, АР Крим, с.Лучисте, вул.Горна, 7) про визнання права власності на закінчене будівництвом нерухоме майно: навіс літер „а” загальною площею 29,00 кв.м. відмовити.

Стягнути з Алуштинської міської ради (98516, АР Крим, м.Алушта, проща Радянська, 1) на користь малого приватного підприємства „Фірма „Будтехнологія-сервіс” (98510, АР Крим, с.Лучисте, вул.Горна, 7; ідентифікаційний код 24877239) 343,04 грн. держмита, а також 75,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

Господарському суду Автономної республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                  О.А.Латинін

Судді                                                                                Т.П. Фенько

                                                                                О.В. Дугаренко