Постанова

від 20.03.2008 по справі 7/114-07-3279

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/114-07-3279

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 березня 2008 р.                                                                                    № 7/114-07-3279  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

ГоловуючогоКочерової Н.О.

суддів:Рибака В.В.Черкащенка М.М.

розглянувкасаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Аістон"

на постановувід 02.08.2007 Одеського апеляційного господарського суду

у справі№ 7/114-07-3279 господарського суду Одеської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Аістон"

доЮжного головного регіонального управління комерційного банку "ПриватБанк"

простягнення 10 594,26 грн.

за участю представників сторін:

від позивача     не з'явилися

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

          В квітні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аістон" звернулось до господарського суду з позовом до Южного головного регіонального управління комерційного банку "ПриватБанк" про стягнення 10 594,26 грн., з яких 4 200 грн. (сума внесків засновників до уставного фонду ТОВ "Аістон"), шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок № 26008054403910 в Южному ГРУ КБ "ПриватБанк"; 2 939,90 грн. прибутки, які відповідач отримав, або міг отримати, як недобросовісний набувач за час користування грошовою сумою позивача; 1 252,44 грн. штрафні санкції за порушення  зобов'язань за договором  банківського рахунку від 22.12.2006; 2 201,92 грн. судових витрат, що включають 2 000 грн. за послуги адвоката.

В травні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аістон" уточнило свої позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань де зазначило відповідачем ЗАТ КБ "ПриватБанк".

Мотивуючи позовні вимоги посилалось на порушення банком ст.ст. 1066, 1071 ЦК України, оскільки останнім самостійно без розпорядження клієнта, без будь-якого рішення суду, без договору, списана з рахунку № 2600146558001 належного товариству, сума 4200 грн.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 31.05.2007 (суддя Лепеха Г.А.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з Южного головного регіонального управління комерційного банку "ПриватБанк" грошову суму 4 200 грн. (сума внесків засновників до уставного фонду ТОВ "Аістон"), шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок позивача в Южному ГРУ КБ "ПриватБанк"; грошову суму 2 939,90 грн. прибутки, які відповідач отримав, або міг отримати, як недобросовісний набувач за час користування грошовою сумою позивача; грошову суму 1 252,44 грн. штрафні санкції за порушення  зобов'язань за договором банківського рахунку від 22.12.2006; 83,92 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2000 грн. оплата за послуги адвоката.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.07 (судді: Ліпчанська Н.В. –головуючий, Андреєва Е.І., Мацюра П.Ф.) рішення господарського суду скасовано.

Провадження у справі припинено.

Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд виходив з порушення судом першої інстанції п. 3 ст. 17 ГПК України, оскільки підсудність справи іншому господарському суду не змінилось в процесі її розгляду.

Припиняючи провадження у справі, апеляційний господарський суд виходив з того, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Аістон" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, та залишити в силі рішення господарського суду, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно Статуту Приватбанку та положення про філію "Южне головне регіональне управління" остання не наділена повноваженнями щодо представництва інтересів у судах в якості відповідача.

Відповідно до частини 3 ст. 95 ЦК України філії та представництва не є юридичними особами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, що Южне ГРУ "ПриватБанка" не може бути відповідачем по справі, оскільки є структурним підрозділом ЗАТ КБ "ПриватБанка", враховуючи наступне.

Територіальна підсудність справи визначається ст. 15 ГПК України, відповідно до ч.2 якої справи у спорах, що виникають, зокрема, при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходження відповідача, а згідно ч.4 цієї статті, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається в залежності від місцезнаходження відсобленого підрозділу.

Враховуючи зміст наведеної статті, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку, що відособлений підрозділ юридичної особи, може бути стороною у справі і позов може бути поданий до юридичної особи в господарський суд, який і розглядатиме спір по суті, за місцезнаходження цього відособленого підрозділу, якщо він відповідним чином уповноважений на це юридичною особою, тобто, йому надане право здійснювати від імені юридичної особи повноваження сторони зі справи, в протилежному випадку, тобто у разі відсутності таких повноважень, стороною у справі є юридична особа і справа, відповідно має розглядатись за підсудністю в господарському суді за місцезнаходженням юридичної особи.

Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документах юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Враховуючи положення статуту Приватбанку, відповідно до яких місцезнаходженням останнього є м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, розгляд даного спору підсудний господарському суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій України"  передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом, та справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною 1 статті 21 цього Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Враховуючи, що сторонами у даній справі є юридичні особи (товариства з обмеженою відповідальністю "Аістон" та ЗАТ КБ "ПриватБанк"), а існуючий між цими особами спір щодо витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань носить господарський характер, у суду другої інстанції, не було законних підстав для застосування п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, як підстави припинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою в частині припинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну  скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аістон" задовольнити частково.

Постанову від 02.08.2007 Одеського апеляційного господарського суду скасувати в частині  припинення провадження у справі, в решті постанову залишити без змін.

Справу № 7/114-07-3279 направити  на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий, суддя                                                         Н.Кочерова

С у д д і                                                                              В.Рибак

                                                                                           М.Черкащенко