Постанова

від 24.03.2008 по справі 23/451

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/451

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.03.2008 р.                                                                         справа №23/451

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Діброви  Г.І.

суддів Стойка  О.В. , Шевкової  Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача:Сагін М.В. – за дов. № 73/5-2 від 02.01.08 р.,

від відповідача:від третьої особи:не з"явився, Груминський Г.В. –за  дов. № 3 від 23.02.07 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Центральна районна аптека № 216», м. Єнакієве Донецької області

на рішення  господарського суду

Донецької області

від24.01.2008 року

по справі№23/451 № 23/451 (головуючий суддя Овсяннікова О.В., судді Гассій О.В., Подколзіна Л.Д.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод», м. Єнакієве Донецької області

до

За участю третьої особи  без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаДержавного підприємства «Центральна районна аптека № 216», м. Єнакієве Донецької областіЗагону пожежної охорони № 9,  м. Єнакієве Донецької області

проСтягнення 67994 грн. 74 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2002 році позивач, Відкрите акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний  завод», м. Єнакієве Донецької області, звернувся з позовною заявою до господарського суду Донецької області до відповідача –Державного підприємства «Центральна районна аптека № 216», м. Єнакієве Донецької області про стягнення 67994 грн. 74 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.02 р. –             01.08.02 р. було залучено до участі у справі № 23/451 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Загін пожежної охорони № 9,  м. Єнакієве Донецької області.

03.10.02 р. судом першої інстанції по справі № 23/451 було призначено комплексну пожежно-технічну і електротехнічну експертизу, проведення якої було доручено Київському інституту судових експертиз, м. Київ.

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз 16.01.03 р. повернув на адресу господарського суду Донецької області справу № 23/451 разом з  повідомленням № 4435 про неможливість дачі висновку.

23.06.03 р. господарським  судом Донецької області було призначено комплексну пожежно-технічну, електротехнічну і електрофізичну експертизу та почеркознавчу експертизу та доручено її проведення Київському інституту судових експертиз, м. Київ.

Ухвалою місцевого господарського суду від 17.01.05 р. ще раз було призначено комплексну судову експертизу та доручено її проведення Київському інституту судових експертиз, м. Київ.

Висновком № 9277/9278 комплексної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Київ від 30.11.05 р. встановлено, що осередок  пожежі (місце виникнення первинного горіння) знаходився на дерев»яній конструкції верхнього короба передньої стіни аптечного пункту ЦРА № 216, близько від підвісної стелі. Від осередку пожежі горіння розповсюджувалося по дерев»яним конструкціям і займистим матеріалам (оббивки тощо), в приміщенні даного аптечного пункту, в напрямок до вікна. Найбільш інтенсивне горіння в верхній частині дерев»яного коробу передньої стінки аптечного пункту ЦРА № 216, біля підвісної стелі (там, де знаходився осередок пожежі), експертом пояснено тим, що в тому місці горіння почалося раніше і воно протікало довше по відношенню до інших місць аптеки. Найбільш ймовірно причиною виникнення пожежі в аптечному пункті ЦРА № 216  є аварійний процес у вигляді виникнення великого перехідного електричного опору в прокладеній додатково  електропроводці, в місці з»єднання простою скруткою струмоведучих жил мідного та алюмінієвого проводу, який супроводжувався утворенням тепла здатним до запалення горючих матеріалів (конструкції), по якій вона була прокладена. Завантаження додаткової електропроводки в даному аптечному пункті електричними  обігрівачами могло сприяти прискоренню  настання аварійного  процесу в місцях з»єднання проводів простою скруткою. Додаткова проводка, яка була прокладена в аптечному пункті ЦРА № 216 не відповідала вимогам наступних пунктів Правил пожежної безпеки України:

- п. 15.1.15, у відповідності з якими, забороняється прокладення незахищених проводів по поверхням горючих основ (конструкціям);      

- п. 5.1.7, у відповідності з якими, з»єднання проводів мають здійснюватись за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (з»єднання скруткою не передбачено);

- п. 5.1.27, у відповідності з якими, електророзетки можуть встановлюватись на горючі основи (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити не менш ніж на 0,01м.

Також висновком встановлено, що невідповідність додаткової електропроводки вимогам п. 5.1.7 та п. 5.1.15 ППБУ могло сприяти виникненню пожежі в аптечному пункті ЦРА № 216.

Рішенням від 24.01.2008р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний  завод», м. Єнакієве Донецької області до Державного підприємства «Центральна районна аптека № 216», м. Єнакієве Донецької області, за участю третьої особи  без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Загону пожежної охорони  № 9, м. Єнакієве Донецької області про стягнення 67994 грн. 74 коп. були  задоволені повністю. Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем не доведено суду відсутності своєї вини у заподіяній шкоді.

Відповідач, Державне підприємство «Центральна районна аптека                          № 216», м. Єнакієве Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає, що суд невірно зробив висновок про те, що причиною виникнення пожежі стало порушення відповідачем правил монтажу та експлуатації електропроводки. Скаржник зазначає, що факт порушення монтажу саме відповідачем не підтверджується матеріалами справи. Заявник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в справі є пояснення директора «Арника»Корнєєва В.Д. про те, що розетки були встановлені ще в період оренди приміщення ТОВ «Арника»(1996-1998 р.р.). Стверджує, що судом першої інстанції невірно зроблено висновок про те, що з 1996 р. приміщення знаходилося в оренді ЦРА № 216. ЦРА № 216 отримало приміщення в оренду з моменту підписання акту прийому-передачі покращень ТОВ «Арника»від 06.01.98 р. до вказаного моменту було здійснено і монтаж аптечного кіоску, а не 06.01.98 р., як вказано судом. В січні 1998 р. приміщення передавалося від попереднього орендаря аптечного пункту ТОВ «Арника»до ЦРА № 216 та ЦРА відшкодувала ТОВ «Арника»понесенні витрати. В момент оренди  приміщення ТОВ «Арника»розетки вже були встановлені. В матеріалах справи є розрахунки експлуатаційних витрат за електроенергію, що складені позивачем. Ці розрахунки містять в собі користування двома електролампами, холодильником та касовим апаратом. Таким чином, відповідач вважає, що ствердження про те, що позивач не знав про встановлені додаткові розетки, є неспроможними. Відповідачем також зазначено, що розетки були встановлені самим позивачем, інакше ним би не була виставлена відповідачу вартість електроенергії з урахуванням даних розеток, до яких підключено електроустаткування. Тому він звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Єнакієвський металургійний  завод», м. Єнакієве Донецької області, надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому акцентує увагу суду на висновок експерта № 9277/2978 та зазначає, що відповідачем по справі не було надано суду жодного доказу відсутності своєї вини в пожежі, що виникла, а тому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і  просить суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Донецької області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Загін пожежної охорони  № 9,  м. Єнакієве Донецької області, в судовому засіданні усно надав пояснення по справі та пояснив ймовірну причину виникнення пожежі, зазначивши про неправильну експлуатацію електроприладів відповідачем, зокрема підключення декількох електроприладів до розетки, яка не передбачала такої можливості.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки відповідно до ст. 129 Конституції України одним з основних принципів судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, ч. 2 ст. ст. 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом її прав, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, які виникають у державі. Згідно  ст. 2 Закону України «Про судоустрій», суд здійснює правосуддя у відповідності із принципом верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України і законами прав і законних інтересів юридичних осіб. Частиною 3 Закону України «Про судоустрій»встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами, для з»ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 23/451, та наданих представниками позивача та третьої особи пояснень.

Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності  - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи,  висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону Україну “Про судоустрій” та ст.101 ГПК України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.

11.03.02 р. в будівлі Міської лікарні № 2,  м. Єнакієво, власником якої є ВАТ «Єнакієвський металургійний  завод», м. Єнакієве Донецької області, виникла пожежа, через яку позивачу були спричинені збитки в розмірі 67994 грн. 74 коп. у вигляді вартості здійсненого ним відновлювального ремонту приміщення, що належало позивачеві на праві власності на момент пожежі. В результаті розслідування пожежі було встановлено, що причиною її виникнення є порушення відповідачем правил монтажу та експлуатації електропроводки.  

          Як вбачається з матеріалів справи, між  ВАТ «Єнакієвський металургійний  завод», м. Єнакієве Донецької області та ДП «Центральна районна аптека № 216»,           м. Єнакієве Донецької області було укладено договір оренди нежитлових приміщень № 2100240 від 08.02.01 р., відповідно до умов якого позивач надав, а відповідач прийняв в орендне користування нежитлове приміщення в лікувальному корпусі міської лікарні № 2, площею 18,5 м.кв. по вул. Фурманова, 4.

Відповідно до п. 2 зазначеного договору, приміщення було передано для використання під аптечний пункт для реалізації медикаментів.

Згідно п. 7 вищенаведеного договору,  орендар повинен відповідати матеріально перед орендодавцем за збитки, які можуть бути спричинені пожежою, яка виникне в орендованому приміщенні через вину орендаря.

01.01.96 р. між ЦРА № 216 та Міською лікарнею № 2 було укладено договір оренди частини приміщення лікарні, тобто фактично аптечний пункт з цілодобовим режимом роботи орендувався відповідачем з 01.01.96 р.

У січні 1998 р. було здійснено монтаж аптечного кіоску, що підтверджено актом від 06.01.98 р., який підписано відповідачем з ТОВ „Арніка”.

Вартість монтажу аптечного кіоску становила 633 грн. 59 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи кошторисом. У кошторисі не передбачено проведення додаткової електропроводки та розеток.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правові норми, які підлягають застосуванню, матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та третьої особи, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З пояснень  фармацевта Бондаренко Л.В. від 11.03.02 р. вбачається, що в аптечному пункті знаходилась розетка для підключення касового апарату, яка за поясненням майстра по ремонту та експлуатації електрообладнання Капранова С.А. не передбачена проектом і дозвіл на монтаж додаткової проводки для розетки не було оформлено. Також за поясненнями того ж фармацевта від 12.03.02 р. до розетки було приєднано удлінювач, через який був запитан холодильник. Крім того, в аптечному пункті знаходились також електрообігрівач та масляний радіатор.

Знаходження в аптечному пункті електрообігрівачів підтверджено протоколом огляду місця пожежі від 12.03.02 р.   

У відповідності до технічного висновку про причину пожежі, найбільш вірогідною причиною пожежі визнано виникнення великих перехідних струмів у місці з'єднання частин електропроводки розеток аптечного пункту № 6 Центральної районної  аптеки № 216.

Додаткова проводка, що була прокладена в аптечному пункті, не відповідала вимогам Правил пожежної безпеки України.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено і матеріалами справи підтверджено, що пожежа  в аптечному пункті виникла внаслідок порушення відповідачем п. 5.1.38 Правил пожежної безпеки, згідно з якими „власник (орендар) зобов'язаний організовувати та проводити профілактичні огляди та ремонти електромереж, своєчасно усувати порушення, які можуть привести до пожежі”.

Основними складовими при встановленні відповідальності за заподіяну шкоду є об»єктивна та суб»єктивна сторона, зокрема: наявність шкоди, протиправна поведінка (бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, вина відповідача.  

Згідно з умовами укладеного договору оренди та ст. 440 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 р.) шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також  шкода, заподіяна  організації,  підлягає  відшкодуванню    особою,    яка заподіяла  шкоду.

Особа, яка спричинила шкоду, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкода спричинена не з її вини. Обов'язок щодо доказування відсутності вини покладається на заподіювача шкоди.  

Місцевим господарським судом правомірно зазначено, що заперечення відповідача, щодо відсутності своєї вини у спричинені пожежі спростовуються матеріалами справи (справа № 73 щодо пожежі, яка виникла 11.03.02 р. в міській лікарні № 2 за адресою: вул. Фурманова, 4 і технічний висновок щодо причини пожежі) та висновком експерта.

 Враховуючи вищевикладене, господарський суд Донецької області правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми шкоди у розмірі 67994 грн. 74 коп.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що в рішенні невірно застосовано ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку»та йому не є зрозумілим, на які саме Правила пожежної безпеки (стосовно п. 5.1.38) посилається суд першої інстанції в зазначеному рішенні, судова колегія розглянула та не прийняла до уваги, оскільки зазначений в оскарженому рішенні п. 5.1.38  відповідає тексту Правил пожежної безпеки, затверджених  Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19.10.04 р., зареєстрованих в Мін»юсті України 04.11.04 р. за № 1410/10009,  а при  посиланні судом першої інстанції на ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку»місцевий господарський суд фактично мав на увазі необхідність дотримання орендарем загальних правил пожежної безпеки.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008 року у справі № 23/451 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центральна районна аптека               № 216», м. Єнакієве Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008 року у справі № 23/451 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 24.01.2008 року у справі № 23/451  –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п'ятиденний термін  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий          Г.І.  Діброва

Судді:          О.В.  Стойка

          Т.А.  Шевкова

Надр. 6 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4- третій особі;

5 –ДАГС;

6 –ГС Дон. обл.;

Ложка Н.Л.