Постанова

від 17.03.2008 по справі 13/684-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/684-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2008 р.                                                           Справа № 13/684-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Веремієнко В.А.

відповідача -  не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 329С/3-7) на рішення господарського суду Сумської області від 24.01.08 р. по справі № 13/684-07

за позовом ТОВ "Спецтехстрой", м. Суми

до ПП "Тристан", м. Охтирка

про стягнення 23670,76 грн.

встановила:

В листопаді 2007 р. ТОВ «Спецтехстрой», м. Суми (позивач) звернувся до господарського суду Сумської області  з позовом про стягнення з ПП «Тристан», м. Охтирка (відповідач) 12726,40 грн. боргу та 10944,36 грн. штрафних санкцій у зв'язку з несвоєчасним виконанням в повному обсязі умов договору № 5/05-06-07 від 05.06.2007 р. щодо оплати ремонтно-будівельних робіт.

Рішенням від 24.01.2008 р. господарського суду Сумської області (суддя –Лиховид Б.І.) по справі № 13/684-07 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12726,40 грн. боргу та, пропорційно судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивоване з тих підстав, що факт наявності заборгованості підтверджується актами приймання-здачі робіт та –звіряння (розрахунків), що позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 10.09.2007 р. –пропозицію щодо платежу, а також, що нарахування санкцій за умови договору, якими встановлено їх розмір суперечать вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тощо.

Позивач з рішенням суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині, що стосується стягнення штрафних санкцій та вжиття заходів щодо забезпечення позову і –задовольнити вказані позовні вимоги в повному обсязі, з тих підстав, що господарським судом Сумської області не враховано положення ст.ст. 546-551 ЦК України та договірні домовленості сторін щодо порядку, умов та розміру штрафних санкцій, а також –не розглянуті вимоги, що стосуються забезпечення позову, тощо.

Представник позивача в судовому засіданні свої вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на апеляційну скаргу не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору підряду від 05.06.2007 р. № 5/05-06-07 позивач (підрядник) зобов'язався виконати певні ремонтно-будівельні роботи за замовленням відповідача (замовника) загальною вартістю 94788 грн., а останній –оплатити їх на підставі  акту приймання та довідки про вартість робіт за звітний місяць впродовж 5 днів з моменту їх підписання. За умов договору, зокрема (п. 7.1) застосування штрафних санкцій за прострочення платежів передбачено у вигляді пені у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, акту № 1 здавання-приймання виконаних робіт за липень 2007 р. та журналу (платіжних) провідок та не заперечується відповідачем останній частково оплатив заборгованість і решта боргу відповідає зазначеному в позові.

Проте, як правомірно зазначив в оскаржуваному рішенні, суд першої інстанції обчислення розміру пені повинно відбуватися на підставі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тобто –від суми платежу, що не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Отже, відповідно до вимог ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. При цьому, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір  яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, що не було враховано сторонами в договорі поставки № 5/05-06-07 та розмір санкцій не поставлений у залежність від  подвійної облікової ставки НБУ.

Разом з тим, питання, що стосується забезпечення позову повинно розглядатися судом першої інстанції (під час розгляду справи), а не розгляд його судом першої інстанції  не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. До того ж, позивач не визначив обставин його застосування, майно, мотиви, обґрунтування тощо.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарського суду Сумської області від 24.01.2008 р. по справі № 13/684-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу -  без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.  

Повний текст постанови підписано 17.03.2008 р.