Постанова

від 18.03.2008 по справі 45/458-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

45/458-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2008 р.                                                           Справа № 45/458-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Афанасьєв В.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Боровій О.В.,

за участю представників сторін:

позивача - не прибув

відповідача -  не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вером-Спорт" (м. Харків) (вх. № 342 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 23.01.08 р. по справі № 45/458-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Видавничо-комерційного підприємства "Паритет-ЛТД" (м. Харків)

до Приватного підприємства "Вером-Спорт" (м. Харків)

про стягнення 10 966,48 грн., -

встановила:

У грудні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю Видавничо-комерційне підприємство "Паритет-ЛТД" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Вером-Спорт" про стягнення 6 999,69 грн. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення, 172,33 грн. –3 % річних, 3 392,34 грн. пені, 402,12 грн. штрафу, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 30/03-П від 30.03.2006 р., а також судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23 січня 2008 року по справі № 45/458-07 у задоволенні позову відмовлено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 5 744,60 грн. основного боргу, 172,33 грн. річних, 1255,09 грн. інфляційних, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 23.01.2008 р. в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД" у їх задоволенні. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог є необґрунтованим та прийнято з порушенням норм процесуального права.

Позивач письмові пояснення або заперечення по апеляційній скарзі не надав.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи, своїх представників 18.03.2008 р. у судове засідання не направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили, у зв'язку з чим, справа за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України), колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 30 березня 2006 року між ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД" (продавець) та ПП "Вером-Спорт" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 30/03-П, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар, а останній –прийняти та оплатити його вартість на протязі 15 банківських днів з моменту отримання.

Як свідчать матеріали справи, продавець свої зобов'язання, передбачені вищевказаним договором виконав, передав покупцю товар на загальну суму 5744,50 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-29/03-7 від 31.03.2006 р. ПП "Вером-Спорт" отримало товар, однак оплату його вартості не здійснило,  внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 5 744,50 грн.

Враховуючи приписи статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а також те, що сума боргу відповідачем не оспорена і останній не надав суду доказів її погашення, місцевий господарський суд визнав вимоги позивача в сумі 5 744,50 грн. обґрунтованими та задовольнив їх.

Крім того, відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. З урахуванням зазначеної норми, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД" в сумі 172,33 грн. 3 % річних та 1 255,09 грн. інфляційних обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства і  задовольнив їх.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3 392,34 грн. пені та 402,12 грн. штрафу на підставі пункту 4.1. спірного договору, то господарський суд Харківської області відмовив у їх задоволенні, посилаючись на приписи статті 232 Господарського кодексу України, згідно з якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Колегія суддів погоджується з викладеними вище висновками господарського суду, вважає, що вони повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення і прийнятого по справі рішення –без змін.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів зазначає, що позивач надав докази того, що він передав відповідачеві товар на загальну суму 5 744,50 грн., а останній його отримав, що підтверджується підписами та печаткою сторін на видатковій накладній № РН-29/03-7 від 31.03.2006 р., а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за отриманий товар.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача в частині стягнення 5 744,60 грн. основного боргу, 172,33 грн. річних, 1 255,09 грн. інфляційних.

Відповідач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень.

Посилання ПП "Вером-Спорт" в апеляційній скарзі про порушення судом  першої інстанції статті 63 ГПК України та не перевірку достатності доказів відправки позивачем на адресу відповідача копії позовної заяви, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до приписів статей 43, 63, 65 ГПК України, господарський суд самостійно, за своїм внутрішнім переконанням, з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, вирішує питання про прийняття чи повернення позовної заяви.  

Разом з тим, заявник апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції статті 81 ГПК України, зокрема розгляд справи без участі представника ПП "Вером-Спорт" та неотримання ним ухвали суду про порушення провадження у справі.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача безпідставними, оскільки відповідно до статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Із матеріалів справи вбачаться, що ухвала господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 4 грудня 2007 року була направлена на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві, зокрема,  зазначену в договорі купівлі-продажу № 30/03-П від 30.03.2006 р. та за якою ПП "Вером-Спорт" числиться в ЄДРПОУ.

Приймаючи до уваги те, що суд першої інстанції ухвалою від 24.12.2007 р. відкладав розгляд справи у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та надавав йому можливість скористатись своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, останній ними не скористався.

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Колегія суддів зауважує, що оскільки відповідач жодного разу в судове засідання суду першої інстанції не з'явився, ніяких доказів не представив, місцевий господарський суд правомірно на підставі статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Посилання заявника апеляційної скарги на порушення місцевим господарським судом статті 49 ГПК України та стягнення з відповідача повної суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення та невідповідно розрахованої частини державного мита, колегія суддів вважає також безпідставними, оскільки згідно з частиною 2 вказаної статті якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. А як свідчать матеріали справи, саме з вини відповідача, який своєчасно не розрахувався за поставлений позивачем товар, останній був змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ ВКП "Паритет-ЛТД" про стягнення з відповідача 5 744,60 грн. основного боргу, 172,33 грн. річних, 1255,09 грн. інфляційних, обґрунтовані, правомірні, підтверджені належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ПП "Вером-Спорт" позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 23 січня 2008 року по справі № 45/458-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вером-Спорт" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23 січня 2008 року по справі № 45/458-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.