Постанова

від 21.03.2008 по справі 37/388-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/388-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2008 р.                                                           Справа № 37/388-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Бреус В.В.

відповідача -  Гаврищук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 349Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 28.01.08 р. по справі № 37/388-07

за позовом Близнюківської селищної ради Близнюківського району Харківської області, смт. Близнюки

до ВАТ "Державний Ощадбанк України" в особі філії - Лозівське відділенняВАТ "Ощадбанк", м. Лозова

про витребування коштів з чужого незаконного володіння

встановила:

У листопаді 2007р. позивач - Близнюківська селищна рада звернулася до господарського суду з позовною заявою  до ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі Лозівського відділення ВАТ Ощадбанк (відповідач) про зобов'язання відповідача передати позивачу 9049,48 грн., які знаходяться на особових рахунках Безуглої Ніни Якимівни.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.01.2008 р. по справі № 37/388-07 (суддя - Доленчук Д.О.) позов задоволено та зобов'язано ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Лозівське відділення ВАТ "Ощадбанк" № 2841 передати Близнюківській селищній раді 9049,48 грн., які знаходяться на особових рахунках Безуглої Ніни Якимівни. Стягнути з ВАТ "Державний Ощадний банк України" в особі філії - Лозівське відділення ВАТ "Ощадбанк" № 2841 на користь Близнюківської селищної ради  - держмито у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Рішення мотивоване тим,  відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладені на відповідача.

Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погоджується, подав апеляційну скаргу, в який просить рішення господарського суду  скасувати в частині стягнення з відповідача судових витрат, та стягнути з позивача 51,00 грн. державного мита за подання апеляційної скарги, оскільки судом першої інстанції були порушені норми процесуального права,  а саме безпідставне  покладення на відповідача  судових витрат.

У апеляційній скарзі відповідач –ВАТ «Ощадбанк»не оспорює той факт, що спадщину після померлої Безуглої Н.Я. згідно з рішенням суду визнано відумерлою. Але, у рішенні Блюзнюковського суду обов'язок перерахувати Близнюківській селищній Раді коштів, які знаходяться на рахунках, відкритих на ім'я померлої, не зазначений. Як  результат того, установа  Ощадбанку не має можливості  у відповідності із ст. 1071 ЦК України виконати рішення суду, у якому не зазначено про права та обов'язки  банку щодо перерахування коштів. У зв'язку з тим, що установа банку не було залучена до справи як третя особа, банк був позбавлений підстав звернутися до суду за роз'ясненнями  рішення. Виходячи з вищезазначеного, на думку відповідача, вини банку в тому, що кошті ще не перераховані не має. Разом з тим, відповідач вважає, що ВАТ «Ощадбанк»не повинен  відшкодовувати витрати позивачу, пов'язані з поданням позовної заяви про витребування коштів з чужого незаконного володіння.

Позивач з обставинами, викладеними в апеляційної скарзі не погоджується, вважає прийняте по справі рішення законним, обґрунтованим та таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як відповідач  не передав кошти.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача встановила, що 25.03.2005 року Близнюківським районним судом прийнято рішення по справі № 2-109-2005, яким визнано спадщину після померлої 02 листопада 2003 року Безуглої Ніни Якимівни, а саме:  нерухоме майно по вул. Миру, 4, смт. Близнюки, загальною вартістю 22737 грн., та  особові рахунки у територіальному відокремленому без балансовому відділенні № 2841/043 смт. Близнюки Харківської області у Лозівському відділенні Харківського обласного управління Державного ощадного банку України на її ім'я за № 07933 на суму 1250,00 грн., № 07938 на суму 2446,31 грн., № 07969 на суму 960,00 грн., № 07700002 на суму 2439,26 грн., № 05822 на суму 1953,91 грн., та компенсаційні рахунки за № 9155/1-7178 на суму 1594,05 грн., № 9155/1-8227 на суму 11035,50 грн., № 9155/1-8155 на суму 14830,20 грн., № 9155/1-6781 на суму 1949,20 грн., № 9155/1-6751 на суму 2190,30 грн., № 9155/1-6637 на суму 3376,80 грн., а всього на загальну суму по особовим рахункам - 9049,48 грн. та компенсаційним рахункам на загальну суму - 34976,05 грн. -  відумерлою.

Частиною 1 ст. 1277 Цивільного кодексу України визначено те, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3  ст. 1277 Цивільного кодексу України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що право на спірне майно підтверджується також рішенням XXX сесії V скликання Близнюківської селищної ради № 1 від 6 травня 2005 року "Про включення до переліку об'єктів комунальної власності Близнюківської селищної ради, нерухомого майна по вул. Миру, 4, смт. Близнюки та рахунків у територіальному відокремленому відділенні № 2841/043 смт. Близнюки у Лозівському відділенні Харківського обласного управління Державного Ощадного банку України.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено те, що сільські,   селищні,  міські  ради  є  органами  місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та   здійснюють   від  їх  імені  та  в  їх  інтересах  функції  і повноваження  місцевого  самоврядування,  визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Також обласні та районні ради є органами  місцевого самоврядування,  що представляють спільні інтереси  територіальних громад   сіл,   селищ,   міст,  у  межах  повноважень,  визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Суд першої інстанції правомірно вважав, що  "Порядком відкриття,  ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами ВАТ "Ощадбанк" (пункт 12.53), затвердженого постановою правління  ВАТ "Ощадбанк" від 16.02.2004 року за № 17-2, передбачено, що якщо у померлого вкладника немає спадкоємців за заповітом і за законом чи всі спадкоємці усунені від права на спадкування, або жодний із спадкоємців не прийняв спадщину або відмовився від її прийняття, то суд визнає спадщину відумерлою і вклад померлого по праву успадкування переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Такий вклад перераховується територіальній громаді на підставі свідоцтва про право на спадщину або рішення суду з цього питання чи копії одного з цих документів, засвідченої органом, що його видав, або нотаріально та ощадної книжки (якщо вона видавалась).

Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про передачу вказаних коштів, однак, відповідач вказані дії не виконав, у зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду. Як свідчать матеріали справи, відповідач довів справу до розгляду суду та при розгляді справи безпідставно не визнавав позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

        Близнюківським районним судом прийнято рішення по справі № 2-109-2005, яким визнано спадщину після померлої 02 листопада 2003 року Безуглої Ніни Якимівни відумерлою і спадщина перейшла у власність територіальної громади.

В зв'язку з чим, судова колегія вважає рішення господарський суду про зобов'язання відповідача передати позивачу 9049,48 грн., які знаходяться на особових рахунках Безуглої Ніни Якимівни правомірним.

Посилання відповідача на порушення норм процесуального права, а саме на безпідставне покладання судових витрат на відповідача, необґрунтовано, оскільки відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Рішенням суду задоволені вимоги позивача і суд першої інстанції обґрунтовано  стягнув з відповідача державне мито у розмірі 102,00 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 гривень.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а мотиви заявника скарги не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст. 1277 ЦК України, п. 4 ст. 35, ст.ст. 44,  49, ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 28.01.2008 р. по справі  № 37/388-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.  

Повний текст постанови підписано 21.03.2008 р.