Постанова

від 18.03.2008 по справі 15/321-07-8922

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/321-07-8922

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"18" березня 2008 р. Справа № 15/321-07-8922

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання  Бритавська Ю.С.  

за участю представників сторін

від позивача: Антоненко С.В. за довіреністю від 20.02.2008р. №346

від відповідача: Буданцев Р.О. за довіреністю від 04.01.2007р. №юр.2

розглянувши  у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на ухвалу господарського суду Одеської області  від 31 січня 2008 року   

про залишення без розгляду позовної заяви

у справі №15/321-07-8922

за позовом  Одеської залізниці

до  Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”

про врегулювання розбіжностей до договору, -

В С Т А Н О В И В:

          До господарського суду Одеської області Одеською залізницею поданий позов в якому заявлені вимоги до ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” про врегулювання розбіжностей по додатковій угоді до договору про обробку вагонів, зобов'язавши ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” прийняти редакцію Одеської залізниці, а саме: 1) п.6.6. договору викласти у такій редакції: „Відстань для нарахування збору за подачу та забирання вагонів встановлюється: -ППК-1 –4,7 км в обидві кінці, з них на балансі залізниці –3,4 км, на балансі порту – 1,3 км; ППК-2 (контейнерний майданчик)- 32,8 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці 31,7 км, на балансі порту –1,1 км; -ППК-2(рудний причал) –34,3 км в обидва кінці, з них на балансі залізниці –31,7 км, на балансі порту –2,6 км; - ППК-3 –33,5 км в обидві кінці, з них на балансі залізниці –31,6 км, на балансі порту - 1,9 км; 2) п.6.7. договору викласти у такій редакції: „Навантаження або вивантаження вагонів вважаються закінченими з моменту готовності до забирання усієї партії вагонів одночасно поданої на вантажний фронт згідно ЄТП. Про час готовності до забирання усієї партії вагонів Порт письмово повідомляє Станцію”; 3) п.6.8. договору викласти у такій редакції: „Час користування вагонами на вантажному фронті обчислюється з моменту постанови вагонів на фронт з урахуванням розміру максимальної одночасної подачі на вантажний фронт до моменту готовності до забирання усієї одночасно поданої партії вагонів і проставляється у Відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46 на підставі Пам'ятки про користування вагонами ф.ГУ-45”; 4) п.7.4. договору викласти у такій редакції: „За користування вагонами і контейнерами Порт сплачує залізниці плату згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами Правил перевезення вантажів. За подачу та забирання вагонів на/з фронтів навантаження (вивантаження) Порт сплачує збір згідно з Тарифним керівництвом №1. Ставка збору за подачу та забирання вагонів знаходиться як середньозважена між ставками таблиці №1 і таблиці №2 Тарифного керівництва №1. За маневрову роботу, зберігання вантажів у вагонах, послуги і роботи, замовлені портом, Порт сплачує збори згідно з Тарифним керівництвом №1 з відповідними оголошеними Укрзалізницею коефіцієнтами підвищення”; 5) „На підставі вищевикладеного вносяться відповідні зміни до Єдиного технологічного процесу роботи ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” на станції Ізмаїл”; 6) „Дане доповнення є невід'ємною частиною мирової угоди від 01.09.2005р. №ОД/М-05-599д-НЮ”.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 січня 2008 року у справі №15/321-07-8922 (суддя Петров В.С.) позов Одеської залізниці залишений без розгляду на підставі п.5 ст.81 ГПК України, з огляду на те, що представник позивача не з'явився у судові засіданні і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору по суті.

          Позивач з ухвалою суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Згідно з доводами позивача, ухвалу про відкладення розгляду справи на 31.01.2008р. суд першої інстанції виніс 25.01.2008р., а направив на адресу позивача 28.01.2008р., про що свідчить штамп поштового відділення на конверті із вказаною датою відправки. Вказану ухвалу про відкладення розгляду справи на 31.01.2008р. позивач одержав 01.02.2008р. Таким чином при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду від 31.01.2008р. судом першої інстанції порушено ст.81 ГПК України (позивач не був належним чином повідомлений про час та місце засідання господарського суду, оскільки отримав ухвалу від 25.01.2008р. лише 01.02.2008р.), що призвело до порушення ст.22 ГПК України (порушено право залізниці на участь у судовому засіданні, наданим цим Кодексом).

          На підставі розпорядження голови суду „Про заміну судді” від 14.03.2008р. №46 у колегії суддів здійснено заміну судді Поліщук Л.В. на суддю Тофана В.М. у зв'язку із виходом останнього з лікарняного.

          Представник від позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги щодо скасування ухвали суду першої інстанції і направлення справи на розгляд до господарського суду Одеської області. Представник відповідача у судовому засіданні передав вирішення цього питання на розсуд суду, зауваживши при цьому, що позивач не позбавлений можливості дізнатися про час і місце судового засідання зателефонувавши до суду.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши представників сторін, апеляційним господарським судом встановлено:  

Із матеріалів справи випливає, що 12.12.2007р. суд першої інстанції порушив провадження у справі №15/321-07-8922 за позовом Одеської залізниці до ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” про врегулювання розбіжностей по додатковій угоді до договору про обробку вагонів, про що виніс відповідну ухвалу.

Згідно з цією ухвалою, розгляд справи призначений на 24.12.2007р. і позивач зобов'язаний  судом „надати належним чином завірені копії доданих документів” (а.с.1).  

Оскільки представник відповідача не з'явився у судове засідання, призначене на 24.12.2007р., розгляд справи відкладений судом першої інстанції на 11.01.2008р., про що 24.12.2007р. винесено відповідну ухвалу (а.с.41).

У судовому засіданні 11.01.2008р. господарський суд оголосив перерву до 25.01.2008р., про що сторони у справі повідомлені належним чином (а.с.58).

Оскільки представники сторін не з'явилися у судове засідання 25.01.2008р., розгляд справи відкладений судом першої інстанції на 31.01.2008р., про що 25.01.2008р. винесено відповідну ухвалу (а.с.62).  

          Ухвалою від 31.01.2008р. суд першої інстанції на  підставі п.5 ст.81 ГПК України залишив позовну заяву Одеської залізниці без розгляду, оскільки  представник позивача не з'явився у судові засідання і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору по суті.

Відповідно до вимог  ст.81 ГПК України, однією із підстав залишення позову без розгляду є те, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору (п.5 ст.81 ГПК України).  

Тобто, вирішуючи питання щодо залишення позову без розгляду, слід мати на увазі, що застосування п.5 ст.81 ГПК України можливе лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. Така ж правова позиція щодо вирішення питання про залишення позову без розгляду наведена і у п.7 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” від 23.08.1994р. №02-5/612, із відповідними змінами.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, розгляд справи судом першої інстанції відклався двічі, а саме,  вперше, з підстав нез'явлення у судове засідання представника відповідача, про що винесено відповідну ухвалу від  24.12.2008р., вдруге, з підстав, нез'явлення у судове засідання представників сторін, про що також винесено відповідну ухвалу від 25.01.2008р.

При цьому, із матеріалів справи випливає, що вказані ухвали суду направлялися службою діловодства учасникам процесу з повідомленням про вручення, що відповідає вимогам п.3.5.1. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 10.12.2002р. №75, із відповідними змінами і доповненнями,  внесеними наказом Голови ВГСУ від 17.11.2003р. №57, від 25.10.2004р. №64.

Між тим, у матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення позивачу  ухвали суду першої інстанції від 25.01.2008р. про відкладення розгляду справи на 31.01.2008р. Тобто,  на момент винесення судом першої інстанції ухвали про залишення без розгляду позовної заяви (31.01.2008р.), позивач у справі не був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, а відтак, і був позбавлений можливості направити свого представника у дане судове засідання.

Таким чином обставини справи свідчать, що нез'явлення представника позивача у судове засідання відбулося з поважних причин. Проте, такі обставини не з'ясовані судом першої інстанції при винесенні ухвали про залишення без розгляду позовної заяви. Більш того, судом першої інстанції взагалі не мотивовано чому саме розгляд справи є неможливим за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Вищевикладене свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема п.5 ч.1 ст.81 ГПК України, що призвело до прийняття неправильної ухвали про залишення позову без розгляду, а тому цю ухвалу слід скасувати, справу передати на розгляд господарського суду Одеської області.

          Щодо зауважень, які висловлені  представником відповідача у судовому засіданні, то такий спосіб повідомлення сторони про час і місце судового засідання,  як телефонування самої сторони до суду,  по-перше, не передбачений  нормами діючого ГПК України, а по-друге, є правом, а не обов'язком сторони.  

Керуючись ст.ст.99,101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.  

          2.Ухвалу господарського суду Одеської області від 31 січня 2008 року у справі №15/321-07-8922  скасувати.

          3.Справу №15/321-07-8922 передати на розгляд господарського суду Одеської області.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

О.О. Журавльов

Судді

В.М. Тофан

М.В. Михайлов