Рішення

від 06.04.2011 по справі 22/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/40

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

06.04.11 р.                                                                                 Справа № 22/40                               

  Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі судового засідання Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД”, м.Київ,

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина”, м.Донецьк,

про стягнення 14 582,78грн.,-

за участю представників:

від позивача: Конєв С.В. – за довіреністю,

від відповідача: не'зявився.

                                                 ВСТАНОВИВ:

Позивач, Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина”, м.Донецьк, про стягнення заборгованості у сумі 12 152,32грн., штрафу у сумі 2 430,46грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №8050 від 17.12.2009р., внаслідок чого утворилась заборгованість, виникли підстави для нарахування штрафу.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору поставки №8050 від 17.12.2009р., видаткових накладних №10144878 від 21.08.2010р., №10144879 від 21.08.2010р., №10145873 від 26.08.2010р., №10145874 від 26.08.2010р., №10134030 від 06.08.2010р., №10139547 від 16.08.2010р., №10144903 від 21.08.2010р., №10144904 від 21.08.2010р., №10145782 від 26.08.2010р., №10139351 від 13.08.2010р., №10139352 від 13.08.2010р., №10139353 від 13.08.2010р., №10150317 від 31.08.2010р., №10150318 від 31.08.2010р., №10150288 від 01.09.2010р., №10150289 від 01.09.2010р., №10145827 від 26.08.2010р., №10145828 від 26.08.2010р., №10127769 від 28.07.2010р., №10150164 від 31.08.2010р., №10150165 від 31.08.2010р., повідомлення №2 від 01.01.2010р. до договору поставки №8050 від 17.12.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 16, 526, 610, 623, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 217, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54-57, 66-67 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №727386, Товариство з обмеженою відповідальністю „Валентина”, м.Донецьк, станом на 23.03.2011р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано як юридична особа.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

          Представник Позивача в судовому засіданні 06.04.2011р. позовні вимоги підтримав.

          Представник Відповідача в судове засідання 06.04.2011р. не з'явився, причин неявки не повідомив та не надав суду витребувані документи.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві як місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина”, а також міститься у інших документах, доданих до матеріалів справи, у тому числі у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №727386, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами, виходячи з того, що ненадані суду документи не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінив надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

17.12.2009р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-фарм, ЛТД” (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Валентина” (Покупець) укладено договір поставки №8050 від 17.12.2009р.

Відповідно до п.1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) Покупця, а Покупець прийняти та оплатити певний Товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п.12.9. Договору, термін дії останнього – з моменту підписання сторонами та до 31.12.2010р., а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно з умовами даного правочину.

Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, за договором №8050 від 17.12.2009р. між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару.

За приписом п.п.3.1, 3.2, 3.2.1 Договору, поставка Товару здійснюється окремими партіями, відповідно до поданих Покупцем та погоджених Продавцем заявок на поставку товару. Асортимент, кількість товару, умови оплати кожної партії товару Покупець вказує в заявці на поставку відповідної партії товару. Заявка на поставку відповідної партії товару подається покупцем за допомогою електронних або факсимільних засобів зв`язку, або телефоном.

В розпорядженні суду відсутні письмові заявки Покупця на товар згідно п.п.3.1, 3.2, 3.2.1 договору, наразі суд не вважає це перешкодою для надання належної юридичної кваліфікації факту поставки.

Відповідно до 3.5 Договору, передача Товару Продавцем Покупцю здійснюється поставкою товару силами Продавця на умовах DDU (ІНКОТЕРМС 2000). Поставка товару здійснюється транспортом Продавця, який відповідає вимогам щодо зберігання та транспортування лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Відповідно до п.1.2 укладеного правочину, предметом поставки є лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Відповідно до п. 3.7 договору, доказом передачі товару Покупцю є видаткова накладна з відміткою останнього про його отримання та довіреність на отримання товару з посиланням на номер і дату даного договору.

Згідно з п. 3.8 договору, передача Товару уповноваженій особі Покупця здійснюється Продавцем на підставі довіреності, виданої Покупцем на ім'я такої уповноваженої особи з посиланням на номер і дату даного договору. При централізовано–кільцевих поставках Товару Покупцю їх відпуск продавцем може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач товару за підписом керівника і головного бухгалтера Покупця повідомив Продавця про зразок печатки (штампу), якою матеріально–відповідальна особа, що буде приймати товар, завіряє на супровідних документах (накладній) свій підпис про одержання товару.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Так, на виконання умов договору, Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується видатковими накладними №10144878 від 21.08.2010р., №10144879 від 21.08.2010р., №10145873 від 26.08.2010р., №10145874 від 26.08.2010р., №10134030 від 06.08.2010р., №10139547 від 16.08.2010р., №10144903 від 21.08.2010р., №10144904 від 21.08.2010р., №10145782 від 26.08.2010р., №10139351 від 13.08.2010р., №10139352 від 13.08.2010р., №10139353 від 13.08.2010р., №10150317 від 31.08.2010р., №10150318 від 31.08.2010р., №10150288 від 01.09.2010р., №10150289 від 01.09.2010р., №10145827 від 26.08.2010р., №10145828 від 26.08.2010р., №10127769 від 28.07.2010р., №10150164 від 31.08.2010р., №10150165 від 31.08.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Для всебічного та об'єктивного розгляду справи господарський суд ухвалами від 23.02.2011р., 15.03.2011р., 23.03.2011р. зобов'язав Відповідача надати відзив на позовну заяву, належним чином засвідчені копії документів, на яких ґрунтується відзив на позовну заяву, звірити розрахунки з позивачем. Однак вимоги суду Відповідачем не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт отримання Відповідачем товару підтверджується підписами його представників в графі „Прийняв” та відбитками його печатки на даних документах, а також довіреністю № 2 від 01.01.2010 р. на отримання товарно–матеріальних цінностей. Таким чином, товар прийнятий Відповідачем без заперечень, оскільки доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата Покупцем товару за цим договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу. При цьому порядок оплати товари за цим договором (попередня оплата чи оплата з відстроченням платежу) обирається Покупцем при поданні заявки.

Згідно п.6.2 договору, при здійсненні Покупцем оплати товару за цим договором з відстроченням платежу строк, протягом якого останній зобов`язаний здійснити оплату за товар, вказується Продавцем у видатковій накладній. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Продавцем рахунку-фактури для оплати товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

В свою чергу, у видаткових накладних, згідно з якими було поставлено товар, передбачене відстрочення платежу (від дати поставки) на 7 днів – за видатковими накладними №10144878 від 21.08.2010р., №10144879 від 21.08.2010р., №10145873 від 26.08.2010р., №10145874 від 26.08.2010р., на 30 днів – за видатковими накладними №10134030 від 06.08.2010р., №10139351 від 13.08.2010р., №10139352 від 13.08.2010р., №10139353 від 13.08.2010р., №10150164 від 31.08.2010р., №10150165 від 31.08.2010р., на 21 день – за видатковими накладними №10139547 від 16.08.2010р., №10145827 від 26.08.2010р., №10145828 від 26.08.2010р., на 14 днів – за видатковими накладними №10144903 від 21.08.2010р., №10144904 від 21.08.2010р., №10145782 від 26.08.2010р., №10150317 від 31.08.2010р., №10150318 від 31.08.2010р., №10150288 від 01.09.2010р., №10150289 від 01.09.2010р., на 58 днів – за видатковою накладною №10127769 від 28.07.2010р.

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, моментом виникнення зобов`язання Відповідача щодо оплати отриманої продукції за кожною окремою накладною є:

за видатковими накладними №10144878 від 21.08.2010р., №10144879 від 21.08.2010р. – 28.08.2010р.;

за видатковими накладними №10145873 від 26.08.2010р., №10145874 від 26.08.2010р. – 02.09.2010р.;

за видатковою накладною №10134030 від 06.08.2010р. – 05.09.2010р.;

за видатковою накладною №10139547 від 16.08.2010р. – 06.09.2010р.;

за видатковими накладними №10144903 від 21.08.2010р., №10144904 від 21.08.2010р. – 04.09.2010р.;

за видатковою накладною №10145782 від 26.08.2010р. – 09.09.2010р.;

за видатковими накладними №10139351 від 13.08.2010р., №10139352 від 13.08.2010р., №10139353 від 13.08.2010р. – 12.09.2010р.;

за видатковими накладними №10150317 від 31.08.2010р., №10150318 від 31.08.2010р. – 14.09.2010р.;

за видатковими накладними №10150288 від 01.09.2010р., №10150289 від 01.09.2010р. – 15.09.2010р.;

за видатковими накладними №10145827 від 26.08.2010р., №10145828 від 26.08.2010р. – 16.09.2010р.;

за видатковою накладною №10127769 від 28.07.2010р. – 24.09.2010р.;

за видатковими накладними №10150164 від 31.08.2010р., №10150165 від 31.08.2010р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником на суму  61 548,00 грн. у встановлені договором строки не виконано.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості в повному обсязі чи частково у період розгляду або до початку розгляду справи суду не представлено.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу у повному обсязі.

За твердженням Позивача, на виконання умов домовленості останнім на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції на загальну суму 12 152,32грн.

Перевіривши розрахунок суми вартості продукції, яка була передана, суд встановив, що відповідно до видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, загальна сума переданого товару складає 12 723,80грн.

Відповідачем даний факт не спростовувався, пояснень з цього приводу ним не представлено.

У зв'язку з тим, що представлений розрахунок суми основної заборгованості не суперечить нормам чинного законодавства, суд вважає за необхідне прийняти зазначений розрахунок в редакції Позивача.

Крім того, Позивач заявляє вимоги про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 2 430,46грн.

Відповідно до п.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Пунктом 12.5. Договору встановлено, що за умови прострочення Покупцем строків оплати за товар за цим договором, він повинен сплатити Продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та штраф у розмірі двадцяти відсотків від простроченої суми оплати.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі зазначеного, у відповідності до п.12.5 Договору за розрахунком Позивача розмір штрафу становить 2 430,46грн.

Перевірив даний розрахунок, враховуючи несвоєчасну оплату товару, господарський суд вважає вимоги Позивача в частині стягнення штрафу за Договором в розмірі 2 430,46грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД”, м.Київ, щодо стягнення заборгованості у сумі 12 152,32грн., штрафу у сумі 2 430,46грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на Відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.230 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-3, 32-36, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД”, м.Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина”, м.Донецьк, про стягнення 14 582,78грн., у тому числі 12 152,32грн. - основного боргу, 2 430,46грн. – штрафу задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина” (83005, Донецька область, м.Донецьк, вул.Пухова, 1, 24, ЄДРПОУ 30556177, п/р26004116039 в Райффайзен банк Аваль м.Київ, МФО 380805) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 18-а, ЄДРПОУ 21642228, п/р26003012817821 в Укрексімбанку м.Київ, МФО 322313) 14 582,78грн., у тому числі 12 152,32грн. основного боргу, 2 430,46грн.  штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Валентина” (83005, Донецька область, м.Донецьк, вул.Пухова, 1, 24, ЄДРПОУ 30556177, п/р26004116039 в Райффайзен банк Аваль м.Київ, МФО 380805) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Оптіма-Фарм, ЛТД” (01103, м.Київ, вул.Кіквідзе, 18-а, ЄДРПОУ 21642228, п/р26003012817821 в Укрексімбанку м.Київ, МФО 322313) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 145,83грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.У судовому засіданні 06.04.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Іванченкова О.М.           

 Повний текст рішення підписано 11.04.2011р