Постанова

від 07.04.2011 по справі 5/3-10-5258

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/3-10-5258

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" квітня 2011 р. Справа № 5/3-10-5258

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                     

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарях судового засідання Бахчеван Х.М., Ярошенко О.А.

за участю представників сторін в судових засіданнях від 31.03.2011р. та 07.04.2011р.:

від позивача: Криворучко В.О., довіреність від 10.11.2010р.;

від відповідача: Матвійчук С.Ю., довіреність від 14.03.2010р.;

          Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санринг»

на рішення господарського суду Одеської області

від 04 лютого 2011 року

по справі №5/3-10-5258

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова фірма «СМК»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Санринг»

про стягнення 28118,01 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладався на 31.03.2011р., в судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2011р., оголошено перерву до 07.04.2011р..

В судовому засіданні 07.04.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.02.2011р. по справі №5/3-10-5258 (суддя Погребна К.Ф.) задоволено уточнені позовні вимоги ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»до ТОВ «Санринг»про стягнення 35478,22 грн. боргу, 2022,26 грн. –інфляційних та 497,48 грн. –3% річних: стягнуто з відповідача на користь позивача 35478,22 грн. боргу, 2022,26 грн. –інфляційних та 497,48 грн. –3% річних, 379,97 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. –витрат на ІТЗ судового процесу, посилаючись на те, що ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»здійснило поставку щебеневої продукції ТОВ «Санринг»на загальну суму 76433,01 грн., що підтверджується відповідними накладними, а саме: №СМ-0000018 від 30.05.2010 року, №СМ-0000024 від 30.05.2010р., №СМ-0000073 від 11.07.2010р., за надані послуги відповідачу були виставлені позивачем рахунок-фактура №СМ-0000001 від 23.04.2010р. на суму 29173 грн. та рахунок-фактура №СМ-0000059 від 02.06.2010р. на суму 47260,01 грн., між тим, ТОВ «Санринг»частково оплатило виставлені рахунки, що підтверджується випискою з рахунку позивача, а саме оплата за щебінь з 12.06.2009р. до 22.12.2010р. на суму 48315 грн., у зв'язку з чим сума не сплаченого боргу складає 28118,01 грн., позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 1 від 23.09.2010р. про сплату заборгованості щодо отриманого товару на загальну суму 28118,01 грн., відповідач відповідь на претензію не надав. Крім того, позивач вказує на те, що у 2009 році поставив відповідачу товар відповідно до видаткових накладних №СМ-000019 від 16.11.2009р., №СМ-0000128 від 25.11.2009р. (але згідно з довідкою №1 від 18.01.2011 року, в якої зазначається, що при прийняті на комплексне обслуговування за договором від 01.06.2010р. (який є у матеріалах справи) ТОВ «Незалежна керуюча компанія»прийняла від ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»бухгалтерські документи, в тому числі і документи первинного бухгалтерського обліку за 2009 –травень 2010 року включно, при передачі було з'ясовано, що відсутні оригінали видаткових накладних №СМ-0000119 від 16.11.2009р., №СМ-0000128 від 25.11.2009р., за якими був відвантажений щебінь ТОВ «Санринг») та виставило рахунки №СМ-07/107 від 05.11.2009р. на суму 7020 грн. та №СМ-07/111 від 18.11.2009р. на суму 11340,20 грн. (які є у матеріалах справи) на оплату отриманого товару, які ТОВ «Санринг»частково сплатило, що підтверджуються виписками з банку на загальну суму 11000 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 35478,22 грн., збитки від інфляції у сумі 2022,26 грн. та 3% річних у сумі 497,48 грн.. В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів, які б спростували позовні вимоги позивача у будь-якій частині.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулось ТОВ «Санринг»з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2011р. по справі №5/3-10-5258, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це тим, що господарським судом не було прийнято до уваги того, що фактично постачання товару проводилося ПП «Кращий бетон», а ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»було посередником у вказаних відносинах, відповідач не має заборгованості перед позивачем, між тим господарським судом не було досліджено усіх обставин справи.

15.03.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Санринг»надійшло уточнення до апеляційної скарги, в якому відповідач надав додаткове обґрунтування вимогам апеляційної скарги: так, господарським судом першої інстанції не досліджено усіх обставин справи та документів, наявних у матеріалах справи, оскільки в матеріалах справи міститься накладна на поставку товару №СМ-0000024 від 30.05.2010р., підставою поставки товару у ній значиться договір б/н від 05.11.2009р., між тим, господарський суд дійшов висновку, що за вказаною накладною була бездоговірна поставка товару. Також в матеріалах справи відсутні накладні, які б підтверджували поставку товару, що відбулася у 2009 році.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Санринг», заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду - скасувати з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що протягом 2009 - 2010 років між ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК» та ТОВ «Санринг»існували відносини по поставці щебеневої продукції, так у 2010 році ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»виписала рахунки-фактури №СМ-0000001 від 23.04.2010р. на суму 29173 грн. та №СМ-0000059 від 02.06.2010р. на суму 47260,01 грн. та поставило ТОВ «Санринг»товару на загальну суму 76433,01 грн., що підтверджується накладними №СМ-0000018 від 30.05.2010р., №СМ-0000024 від 30.05.2010р., №СМ-0000073 від 11.07.2010р..

Як зазначило ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»у позовній заяві, ТОВ "Санринг" лише частково сплатило вартість придбаного товару, що підтверджується випискою з рахунку позивача, а саме оплата за щебінь з 12.06.2009 року до 22.12.2010 року на суму 48315 грн., у зв'язку з чим сума не сплаченого боргу складає 28118,01 грн..

ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»на адресу ТОВ «Санринг»направило претензію № 1 від 23.09.2010р. про сплату заборгованості щодо отриманого товару на загальну суму 28118,01 грн., ТОВ «Санринг»відповідь на претензію не надало.

Наведене стало підставою для звернення ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»до господарського суду Одеської області до ТОВ «Санринг»про стягнення боргу у розмірі 28118,01 грн.

Під час розгляду справи в господарському суді Одеської області ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»неодноразово надавало уточнення до позовної заяви щодо збільшення розміру позовних вимог про стягнення суми боргу, відповідно до останніх уточнень від 18.01.2011р. позивач просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість за отриману продукцію у сумі 35478,22 грн., збитки від інфляції у сумі 2022,26 грн. та 3% річних у сумі 497,48 грн..

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, при цьому п. 1 ч. 1 ст. 208 названого Кодексу передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

У відповідності до положень ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі) боржник зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основним з видів господарських відносин є майново-господарські зобов'язання –цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, вказані зобов'язання регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України) .

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні норми містяться й у ст. 526 Цивільного кодексу України.

В уточненнях до позовної заяви від 18.01.2011р. ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»вказало, що ТОВ Будівельно-торгова фірма «СМК»поставило ТОВ «Санринг»товар за видатковими накладними №СМ-000019 від 16.11.2009р., №СМ-0000128 від 25.11.2009р., між тим вказані накладні відсутні у матеріалах справи, оскільки згідно з довідкою ТОВ «Незалежна керуюча компанія»№1 від 18.01.2011р. при прийняті на комплексне обслуговування за договором від 01.06.2010р. ТОВ «Незалежна керуюча компанія»прийняла від ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»бухгалтерські документи, в тому числі і документи первинного бухгалтерського обліку за 2009 –травень 2010 року включно, при передачі було з'ясовано, що деякі документи первинного обліку за 2009 рік відсутні, зокрема відсутні оригінали видаткових накладних №СМ-0000119 від 16.11.2009р., №СМ-0000128 від 25.11.2009р., за якими був відвантажений щебінь ТОВ «Санринг», та виставило рахунки №СМ-07/107 від 05.11.2009р. на суму 7020 грн. та №СМ-07/111 від 18.11.2009р. на суму 11340,20 грн. на оплату отриманого товару. ТОВ «Санринг»частково сплатило вказані вище рахунки, що підтверджуються виписками з банку на загальну суму 11000 грн..

Між тим, апеляційним господарським судом не приймається до уваги вказана довідка ТОВ «Незалежна керуюча компанія»№1 від 18.01.2011р., оскільки ст. 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо –безпосередньо після її закінчення.

Факти поставки, продажу товарів та передачі їх уповноваженій особі покупця повинні підтверджуватись відповідними документами, зокрема накладними.

Таким чином, позивачем не підтверджено доказами, в розумінні ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України факт поставки відповідачу товару за накладними №СМ-0000119 від 16.11.2009р., №СМ-0000128 від 25.11.2009р., а тому позовна вимога ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»про стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла за вказаними накладними, у розмірі 7360,21грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»про стягнення з відповідача 28118,01 грн.,то вказана вимога також не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вказало ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви, протягом 2010 року між ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»та ТОВ «Санринг»існували відносини по поставці щебеневої продукції: так у 2010 році ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»виписала рахунки-фактури №СМ-0000001 від 23.04.2010р. на суму 29173 грн. та №СМ-0000059 від 02.06.2010р. на суму 47260,01 грн. та поставило ТОВ «Санринг»товару на загальну суму 76433,01 грн., що підтверджується накладними №СМ-0000018 від 30.05.2010р., №СМ-0000024 від 30.05.2010р., №СМ-0000073 від 11.07.2010р..

Як зазначило ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»у позовній заяві, ТОВ «Санринг»лише частково сплатило вартість придбаного товару, що підтверджується випискою з рахунку позивача, а саме оплата за щебінь з 12.06.2009 року до 22.12.2010 року на суму 48315 грн., у зв'язку з чим сума не сплаченого відповідачем боргу складає 28118,01 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»надало до позовної заяви претензію № 1 від 23.09.2010р. про сплату заборгованості на загальну суму 28118,01 грн., яку нібито направило на адресу ТОВ «Санринг», між тим, в матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачу вказаної претензії, за таких обставин апеляційний господарський суд доходить до висновку про те, що ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»не довело належними доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, надсилання вимоги про сплату заборгованості на адресу ТОВ «Санринг», а отже обов'язку сплатити 28118,01 грн. - за поставлений товар у відповідача не виникло.

Крім того, слід звернути увагу позивача на те, що у накладній на поставку товару №СМ-0000024 від 30.05.2010р. підставою поставки товару значиться договір б/н від 05.11.2009р., між тим, позивачем не надано до суду вказаного договору, а господарським судом першої інстанції не враховано, що підстава поставки товару за вказаною накладною інша (договір від 05.11.2009р.), ніж у інших накладних (рахунок-фактура).

В останніх уточненнях позовних вимог ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»просило суд стягнути з відповідача збитки від інфляції у сумі 2022,26 грн. та 3% річних у сумі 497,48 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, як встановлено вище апеляційним господарським судом, прострочення відповідачем виконання зобов'язання не відбулося, оскільки позивачем не доведено надсилання вимоги про сплату боргу на адресу відповідача, а отже не підлягає задоволенню і позовна вимога ТОВ «Будівельно-торгова фірма «СМК»про стягнення з ТОВ «Санринг»збитки від інфляції у сумі 2022,26 грн. та 3% річних у сумі 497,48 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу ТОВ «Санринг»слід задовольнити, а рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2011р. по справі №5/3-10-5258 - скасувати.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

                                                            П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2011р. по справі №5/3-10-5258 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова фірма «СМК»(65023, м. Одеса, вул. Коблевська, буд. 41, р/р 26002238709200 в банку АТ «Укрсіббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 35404467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санринг»(65031, м. Одеса, вул. Промислова, 21, р/р 26007311783001 в АБ «Південний», МФО 305299, ЄДРПОУ 35357763) витрати по сплаті державного мита в сумі 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 99 коп..

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 11.04.2011р..

Головуючий суддя                                                                             Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                             Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                             Лавренюк О.Т.