Рішення

від 14.04.2011 по справі 6/43/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/43/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11                                                                                 Справа № 6/43/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Східенерго", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “БІОПАЛ”, м. Луганськ

про стягнення 114 000 грн. 12 коп.

                                                                                                           Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Чорнуха Є.В., дов. № 163 від 23.12.2010;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу  у сумі 114 000 грн. 12 коп.

Відповідач за відзивом на позовну заяву  зазначає, що його діями будь-яких збитків позивачу заподіяно не було. Крім цього, відповідач взагалі не користувався коштами позивача, оскільки це є неможливим при відкритті акредитиву, дані кошти не були вилучені з обігу позивача. Також на момент розгляду справи відповідачем відшкодовані всі витрати позивача, пов'язані із відкриттям акредитиві.

Крім цього, відповідач за відзивом просить зменшити розмір штрафних санкцій  до  1 відсотку від вартості непоставленої продукції а саме до 22 800 грн. 02 коп. відповідно до  п.3 ст. 83 ГПК України у зв'язку із тяжким фінансовим станом.

Представник позивача заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи , суд

                                                  в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 22.09.10 між сторонами у справі був укладений договір підряду № ВЭ-46/09.

Відповідно до п. 1 Специфікації до договору  постачальник –відповідач у справі взяв на себе зобов'язання поставити у власність покупця –позивача  у справі певний товар.

Пунктом 5 вказаної специфікації сторони визначили, що оплата продукції, буде здійснена покупцем шляхом виставлення безвідкличного документарного подільного покритого акредитиву, відкритого банком покупця на користь постачальника.

08.11.10 позивач виконав всі необхідні умови договору  та виставив акредитив в сумі відповідної специфікації № 5 до договору – 2 280 002 грн. 40 коп.

В той же час, відповідач свої  зобов'язання за договором не виконав та не поставив позивачу відповідну продукцію.

Тобто, на думку позивача,  відповідач порушив зобов'язання за договором і відповідно до п. 6.2 договору повинен сплатити штраф у розмірі 5% від вартості не поставленої продукції у сумі  114 000 грн. 12 коп.

Відповідач позовні вимоги оспорив та просить зменшити розмір штрафу.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

22.09.10 між ТОВ «Східенерго»( позивач у справі, «Покупець)  від імені якого діяло ТОВ «Донбасская паливно-енергетична компанія»та ТОВ «БІОПАЛ»(відповідач у справі, Постачальник) був укладений договір № ВЭ-46/09.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язався поставити у власність покупця певну продукцію в асортименті, кількості, строки та за ціною визначені у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 5.3 договору сторони узгодили, що оплата здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту поставки відповідної партії продукції. Разом з цим, сторонами у Специфікаціях може бути передбачена і акредитивна форма розрахунків.

Також, 22.09.10 між сторонами було підписано специфікацію № 5 до договору за якою був визначений товар, його вартість яка складає 2  80 002,40 грн. умови та строки поставки і оплати.

Так, відповідно до п. 5 Специфікації оплата здійснюється на підставі виставленого акредитиву, відкритого банком покупця на користь позичальника. Документарний акредитив повинен бути виставлений на 100% суми специфікації протягом 14 банківських днів з дня підписання специфікації, строком дії 21 банківський день. Крім цього специфікацією було визначено, що поставка здійснюється до 31.10.2010 року. На виконання умов договору, позивач  здійснив оплату узгодженої партії продукції шляхом виставлення акредитиву на суму 2 280 002 грн. 40 коп., що підтверджується  заявкою про відкриття акредитива №1  від 08.10.10 та платіжними дорученнями від 08.10.10 (арк. справи 29-30).

Відповідач, в свою чергу зобов'язання за договором не здійснив та  не поставив позивачу узгоджену партію продукції у визначені строки. Крім цього, поставка продукції взагалі здійснена не була.

Факт непоставки продукції позивачу підтверджений матеріалами справи та відповідачем за відзивом.

Згідно п. 6.2 договору у випадку непоставки товару у визначені строки, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості непоставленої продукції та відшкодовує покупцю всі збитки.

Оскільки відповідач не здійснив поставку  відповідної продукції позивач нарахував штраф у сумі 114 000 грн. 12 коп. ( 2 280 002 грн. 40 коп. х 5% = 114 00, 12 грн.).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6.2 договору у випадку непоставки товару у визначені строки, постачальник сплачує покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості непоставленої продукції та відшкодовує покупцю всі збитки.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України встановлюється загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора. Проте, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Так, пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частина 3 статті 83 ГПК України  надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даному випадку, позивачем не доведений суду факт наявності у нього  збитків у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору.

Приймаючи до уваги викладене, а також доводи відповідача за відзивом, суд вважає, що позивачем штрафні санкції нараховані правомірно, але в силу положень ч. 3 ст. 83 ГПК України суд зменшує штрафні санкції з  114 000 грн. 12 коп. до 57 000 грн. 00 коп.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати у повному обсязі слід покласти на відповідача як на сторону, що припустила порушення зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49,  82, 84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопал», м. Луганськ, вул.. Херсонська, б. 33 «в»(поштова адреса –м. Луганськ, вул. 1-а Біломорська, 73), код 36410107 на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Східенерго», м. Донецьк, б. Шевченка, 11, код 31831942, штраф в сумі 57 000 грн. 00 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі           1 140 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

       3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення -  15.04.2011.

           Суддя                                                                                               Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                                  І.О. Каширіна