Рішення

від 06.02.2008 по справі 20-5/305-11/388

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"06"

лютого 2008 р.

справа

№ 20-5/305-11/388

  За позовом: Товариства з обмеженою

відповідальністю «Фірма «Линарт»

(9704 м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А)

  До: Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

Про

стягнення заборгованості в сумі 247445,00 грн.

Суддя В.Є.Дмитрієв

 Представники сторін:

Позивач:

не з`явився

Відповідач:

ОСОБА_1 паспорт № НОМЕР_1 від 23.06.2005, ОСОБА_2, довіреність ВЕМ №  438353 від 

24.01.2007

Суть спору:

 Позивач, Товариство з обмеженою

відповідальністю «Фірма «Линарт», звернувся до суду з позовом до відповідача,

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості в

сумі 247445,00 грн., з яких: 122580,64 грн. -основний борг, 120516,12 грн.

-пеня, 1982,94 грн. -проценти за користування чужими грошовими коштами, 2365,30

грн. - збитки від інфляції.

 В процесі розгляду справи позивач уточнив

позовні вимоги, та просив сягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі

136104,62 грн., з яких: 122580,64 грн. -основний борг, 9175,74 грн. -пеня,

1982,94 грн. -проценти за користування чужими грошовими коштами, 2365,30 грн.

-збитки від інфляції.

 Рішенням господарського суду м. Севастополя

від 02.10.2006 позов був задоволений в повному обсязі.

 Постановою Севастопольського апеляційного

господарського суду від 22.02.2007 рішення господарського суду м. Севастополя

скасовано, в позові відмовлено повністю.

Постановою

Вищого господарського суду від 12.07.2007 рішення господарського суду м. Севастополя

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.02.2007

скасовано, справу направлено на адресу господарського суду м. Севастополя на

новий розгляд.

 В постанові Вищого господарського суду України

зазначено, що господарські суди не дослідили у повному обсязі об'єм наданих

послуг та, відповідно не визначили обсяг наявної заборгованості, строків та

порядку оплати. При новому розгляді справи Вищий господарський суд України

зобов'язав господарський суд з'ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість

вимог позивача і заперечень відповідача і відповідно до вимог чинного

законодавства вирішити спір.

  Відповідно до ст.11112 ГПК

України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є

обов'язковими для суду першої інстанції під час розгляду справи. Постанова

касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи

недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими,

про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення

має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

 Новий розгляд справи проводився Господарським

судом м. Севастополя з врахуванням наведених обставин.

  Справа № 20-5/305 передана на розгляд судді

Дмитрієву В.Є.

  Ухвалою суду від 01.10.2007 справу № 20-5/305

прийнято до провадження суддею Дмитрієвим В.Є. та присвоєно їй номер №

20-5/305-11/388.

   Позивач заявами від 01.12.2007р.  та 28.01.2008р. двічі уточнював позовні

вимоги, відповідно до останньої позивач просить стягнути з відповідача  заборгованість у сумі 31625,58 грн., з яких:

22580,64 грн. - основний борг, 1924,61 грн. -пеня, 1115,42 грн. -проценти за

користування чужими грошовими коштами, 6004,91грн. -збитки від інфляції.

 Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що

відповідач не виконав  свої обов'язки по

договору надання послуг від 03.12.2005р. щодо оплати послуг первісному

кредитору, ТОВ «Крим-Херсонес», за вимогою за тарифами, передбаченими умовами

договору. У свою чергу, первісний кредитор, ТОВ «Крим-Херсонес», свої обов'язки

щодо надання послуг по наданню судна, буксира «ВЫГ», для буксирувальних

операцій відповідачу у грудні 2005р. виконало, а відтак позивач, що є  новим кредитором по договору відступлення

права вимоги від 15.09.2005р., має право вимагати від відповідача виплати йому

заборгованості за договором надання послуг від 03.12.2005р., неустойки у

вигляді пені, процентів річних за користування чужими грошима та інфляційні

нарахування.

 Відповідач та його представник з позовними

вимогами не погодились. Щодо факту надання послуг первісним кредитором, ТОВ

«Крим-Херсонес», у грудні 2005 року не заперечували, однак наполягали на тому,

що ці послуги ТОВ «Крим-Херсонес»відповідачу були надані неналежним чином. Так

10 грудня 2005 р буксир «ВЫГ»був посаджений на мілину разом з судном, яке

буксирувалось, ліхтером «Алаід». В зв'язку з тим, що ліхтер «Алаід»перебував у

ремонті з 20 грудня 2005 р та по 03 березня 2006р. послуги по буксируванню

не  надавалися та не могли надаватися.

 Заслухавши пояснення представників позивача,

відповідача та його представника, дослідивши наявні у матеріалах справи докази,

оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в

матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

 ТОВ «Крим-Херсонес» відповідно до договору

тайм-чартеру від 02.11.2005р. є фрахтувальником судна - буксира

«ВЫГ»1995р.в.,  власником якого є

позивач, що підтверджується свідоцтвом про право власності на судно СЕ № 04548

від 19.10.204р. (а.с.20).

 03.12.2005р. між ТОВ

«Крим-Херсонес»(Судновласник) та СПД ОСОБА_1 (Замовник) був укладений договір

про надання послуг.

 Згідно з преамбулою договору Судновласник взяв

на себе зобов'язання надати судно для проведення буксирувальних операцій

Замовника, а Замовник зобов'язався оплатити надані послуги відповідно до умов

даного договору.

 Відповідно до п. 4.1 договору про надання

послуг від 03.12.2005р. оплата здійснюється на розрахунковий рахунок

судновласника із розрахунку 25000,00 грн. в місяць.

 15.09.2005р. між ТОВ «Крим-Херсонес»(Кредитор)

та ТОВ «Фірма «Линарт»(Новий кредитор) був укладений договір відступлення права

вимоги (а.с. 30).

 Згідно з п.1 Договору Кредитор передає, а

Новий кредитор приймає на себе право вимоги першого і стає кредитором по

договору надання послуг від 03.12.2005р, укладеного між ТОВ «Крим-Херсонес»та

СПД ОСОБА_1

 Відповідно до ст.. 512 Цивільного кодексу

України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок

передання ним своїх прав іншій особі за правочином  (відступлення права вимоги).

 Згідно з п.2 Договору Новий кредитор отримує

усі права Кредитора по вказаному зобов'язанню в повному об'ємі та на умовах,

які є на момент укладання даного договору.

 Відповідно до ст..514 Цивільного кодексу

України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у

зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав,

якщо інше не встановлено договором або законом.

 Суд вважає позовні вимоги такими, що

підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного:

 Договір про надання послуг від 03.12.2005р.,

укладений між Кредитором, ТОВ «Крим-Херсонес», та відповідачем, СПД ОСОБА_1, за

своєю природою є господарським договором і містить в собі всі істотні умови,

передбачені діючим законодавством для договорів про надання послуг.

  Так, відповідно до ст.901 ЦК України, по

договору про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується по

завданню іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі

здійснення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник

зобов'язується сплатити виконавцю вказану послугу, якщо інше не

встановлено договором.

   Статтею 903 ЦК України встановлено що, якщо

договором передбачено надання послуги за плату, замовник зобов'язаний сплатити

надану йому послугу у розмірі, в строк та у порядку, які встановлені договором.

 У відповідності до ст.905 ЦК України, строк

дії договору по надання послуг встановлюється по домовленості сторін, якщо інше

не встановлено законом чи іншими нормативно-правовими актами.

 Згідно з ч.3 ст.180 Господарського кодексу

України, при укладанні господарського договору сторони зобов'язані у всякому

випадку узгодити предмет, ціну та строк дії договору.

   Так, предметом договору про надання послуг

від 03.12.2005р. є послуга у вигляді надання судна, буксира «ВЫГ», для

буксирувальних операцій Замовника.

 Позивачем представлено суду копії Журналу

реєстрації виходу суден Євпаторійського торгівельного порту, Севастопольського

морського торгівельного порту з копіями супровідних листів капітанів портів,

судові ролі, з яких вбачається факт надання послуги ТОВ «Крим-Херсонес»відповідачу

у грудні 2005р., а саме надання відповідачу судна, буксира «ВЫГ», для

буксирувальних операцій відповідача, яка здійснювалась 9-10 грудня 2005р.

 Відповідач у відзиві на позовну заяву від

03.12.2007р. підтвердив факт надання послуг Кредитором 09-10 грудня 2005р.

 Суд не може прийняти до уваги твердження

відповідача, що послуги були надані неналежним чином, зв'язку з тим, що 10

грудня 2005 р буксир «ВЫГ»був посаджений на мілину разом з судном, яке

буксирувалось, ліхтером «Алаід». Відповідачем не надано доказів наявності вини

ТОВ «Крим-Херсонес»та наявності шкідливих наслідків цієї події, а також

неможливості надання послуг за договором від 03.12.2007р. після 10 грудня

2007р.

  Докази перебування ліхтера «Алаід»у ремонті з

20 грудня 2005 р та по 03 березня 2006р. не можуть свідчити про те,  що послуги по буксируванню не могли

надаватися взагалі після 10 грудня 2005р., тому що умови договору про надання

послуг від 03.12.2005р. не містять в собі обов'язку Судновласника буксирувати

саме ліхтер «Алаід»та не встановлюють перелік будь-яких конкретних об'єктів,

які б Судновласник зобов'язався буксирувати. А відтак, суд доходить висновку що

об'єктом буксирування за договором надання послуг від 03.12.2005р. могло бути

будь-яке судно, запропоноване Замовником.

 В матеріалах справи є докази, які саме

спростовують твердження відповідача про неможливість надання послуг

Судновласником після 10.12.2005р. З акту здання - прийняття роботи  регіональним представництвом в м. Севастополі

регістра судноплавства України від 13.12.2008р. по черговому огляду т/х

«ВЫГ»вбачається відсутність будь яких пошкоджень буксиру «ВЫГ», а відтак

відсутні причини неможливості надання таких послуг.

  Пунктом 4.1 Договору про надання послуг

стороні узгодили розмір оплати, а саме оплата здійснюється на розрахунковий

рахунок судновласника із розрахунку 25000,00 грн. в місяць.

   При цьому суд, не може погодитися з

твердженням відповідача, що розмір послуги слід нараховувати виходячи із

терміну перебування буксиру з об'єктом, що 

буксирується у морі, з моменту його виходу з порту та заходу до порту.

 Договір послуг від 03.12.2005р. не містить в

собі такої умови, як наслідок у суду немає правових підстав вважати таке

нарахування законним.

 У відповідності до ст.ст.6, 627 ЦК України,

сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента й визначенні умов

договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності й справедливості.

 Згідно зі ст.628 ЦК України, зміст договору

становлять умови (пункти), визначені по розсуду сторін і погоджені ними, і

умови, які є обов'язковими у відповідності з актами цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, у якому утримуються елементи різних

договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі

застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства

про договори, елементи яких утримуються в змішаному договорі, якщо інше не

встановлено договором або не випливає з істоти змішаного договору.

  В зв'язку з тим, що умови договору не містять

в собі об'єм послуг, який повинен був надаватися Судновласником щомісяця, тому

суд виходить лише з факту надання послуг Судновласником Замовнику у певному

місяці.

   Таким чином, суд прийшов до висновку, що у

грудні місяці послуги за договором надання послуг від 03.12.2005р.

Судновласником Замовнику надавалися належним чином і своєчасно, тому що інше не

було встановлено при судовому розгляді цієї справи.

   Згідно положень статті 193 Господарського кодексу

України № 436-IV від 16.01.2003р. та ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України

№435- IV від 16.01.2003 р. зобов'язання повинні виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова

від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше

не встановлено договором або законом.

 Суд вважає, що позовні вимоги позивача про

стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 22580,64 грн. обґрунтованими,

та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

 Умови договору про надання послуг від

03.12.2005р. не містять строк виконання зобов'язань Замовником щодо сплати

спожитої послуги.

 Згідно до положень ч.2 ст. 530 Цивільного

кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником зобов'язання не

встановлено або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право

вимагати виконати таке зобов'язання у семиденний строк зі дня пред'явлення

вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання не випливає з договору або актів

цивільного законодавства.

Вимога

ТОВ «Крим-Херсонес»Замовнику про виконання останнім зобов'язань за договором

послуг від 03.12.2005р.  була

пред'явлення вих.76 від 25.05.06р., отримано СПД ОСОБА_1 29.05.06р., про що

свідчить поштове повідомлення. З урахуванням семиденного строку з моменту

одержання вимоги, зобов'язання щодо сплати заборгованості по договору надання

послуг у відповідача  виникли з

06.06.2006р.

   Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у

разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором

або законом.

  Згідно з п.4.2 Договору за несвоєчасну оплату

відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення.

 Згідно ст.. 230 Господарського кодексу України

та ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може

забезпечуватися пенею.

 Відповідно до ст..3 Закону України «Про

відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені

обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

 Позивачем нарахована пеня в сумі 1924,61 грн.,

яка підлягає стягненню.

 Крім того, суму заборгованості у розмірі

22580,64 грн. позивач просить стягнути з урахуванням процентів та встановленого

індексу інфляції.

  Згідно зі ст..536 Цивільного кодексу України

за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати

проценти, якщо інше не встановлено договором фізичними особами. Розмір

процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором,

законом або іншим актом цивільного законодавства.

  Відповідно до ст..625 Цивільного кодексу

України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої

суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума

процентів складає 1115,42 грн., збитків від інфляції складає 6004,91 грн.

 Таким чином, з відповідача на користь позивача

підлягає стягненню заборгованість в сумі 31625,58 грн., з яких: 22580,64 грн.

-основний борг, 1924,61 грн. -пеня, 1115,42 грн. -проценти за користування

чужими грошовими коштами, 6004,91грн. -збитки від інфляції.

 Згідно ст..ст.44,49 Господарського

процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 316,26

грн. і інформаційне - технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118,00 грн. покладаються на

відповідача.

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст.

22,49,75,82-85,115,116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2,п/р НОМЕР_3 в СФ

ЗАЬТ «Приватбанк», МФО 324935) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «Фірма «Линарт»(997-4 м. Севастополь, вул. Ангарська, 10-А,

код ЄДПРОУ 19449122, п/р 260003128501 в ТОВ АБ «Південний»м. Ялта, МФО 384522)

заборгованість в сумі 31625,58 грн., з яких: 22580,64 грн. -основний борг,

1924,61 грн. -пеня, 1115,42 грн. -проценти за користування чужими грошовими

коштами, 6004,91грн. -збитки від інфляції, а також витрати на сплату державного

мита в сумі 316,26 грн. і інформаційне - технічне забезпечення судового процесу  в сумі 118,00 грн.

                            Видати наказ після

набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                     

В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу

України і підписано   11.02.2008

РОЗСИЛКА:

1. ТОВ „Фірма „Линарт” - 99704

м. Севастополь,  вул. Ангарська, 10-А,

99007

2.

СПД  ОСОБА_1  - АДРЕСА_2;

АДРЕСА_1