Постанова

від 10.04.2008 по справі 20-5/305-11/388

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Постанова

Іменем України

07

квітня 2008 року  

Справа

№ 20-5/305-11/388

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                  Борисової

Ю.В.,

суддів                                                                      Сотула

В.В.,

Голика В.С.,

за участю

представників сторін:

позивача:

не з'явився

(Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт");

відповідач:

ОСОБА_1 (Фізична

особа - підприємець  ОСОБА_1);

відповідача: ОСОБА_2, дов. № 75 від 23.06.2007 р.

(Фізична особа - підприємець  ОСОБА_1);

розглянувши

апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 на

рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Дмитрієв В.Є.) від 06 лютого 2008 року у

справі №20-5/305-11/388

за

позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фірма "Лінарт" (вул. Ангарська, 10-а,Севастополь,99704)

до           Фізичної особи -

підприємця  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про

стягнення заборгованості в сумі 247445,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського

суду міста Севастополя від 06 лютого 2008 року

у

справі № 20-5/305-11/388, з врахуванням уточнення та збільшення суми позовних

вимог, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма

"Лінарт" до фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

задоволено.

                    На користь позивача з

відповідача стягнуто суму заборгованості за надані послуги в розмірі 22580,64

грн., пені 1924,61 грн., проценти за користування грошовими коштами -1115,42

грн., суму інфляційних втрат в розмірі 6004,91 грн, а всього стягнуто 31625,58

грн. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

                  Не погодившись з вказаним

судовим рішенням, фізична особа - підприємець 

ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду

з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої

інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що

позивачем у справі, товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма

"Лінарт",  у грудні 2005

року  послуги з буксирування, начебто

надані фізичній особі - підприємцю 

ОСОБА_1, фактично не надавались, а тому у суду немає правових підстав

для задоволення позовних вимог. Також в матеріалах справи відсутні документи,

які б підтверджували протягом якого часу та яким чином позивачем надавались

послуги буксирування об'єктів відповідача.

                  Розпорядженням про заміну

складу колегії від 07 квітня 2008 року, у зв'язку з зайнятістю в іншому

судовому процесі судді Щепанської О.А. та з метою дотримання графіку розгляду

справ, суддю Щепанську О.А.  замінено на

суддю Сотула В.В.

                  В судове засідання, призначене

розглядом на 07 квітня 2008 року, представник товариства з обмеженою

відповідальністю "Фірма "Лінарт" 

не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений

належним чином.

                  Від товариства з

обмеженою відповідальністю "Фірма "Лінарт" надійшло  клопотання, в якій сторона просила відкласти

розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в

судове засідання 07.04.2008 р.

                  Судова колегія, враховуючи ті

обставини, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, клопотання

про відкладення розгляду справи не мотивовано та не містить причин поважності

неявки в судове засідання представника сторони, а також те, що чинний

Господарський  процесуальний кодексу

України не  обмежує коло представників

юридичних осіб, які мають право представляти їх інтереси  в 

господарському процесі, визнала 

можливим  розглянути справу за

наявними в ній матеріалами без представника позивача.

                  Повторно розглянувши справу

по порядку й на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу

України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги,

заслухавши доводи й заперечення відповідача та його представника, судова

колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з

наступних підстав.

                  Товариство з обмеженою

відповідальністю 

«Крим-Херсонес»відповідно до договору тайм-чартеру від 02.11.2005 р. є

фрахтувальником судна - буксира «ВЬІГ»1995р.в., власником якого є позивач, що

підтверджується свідоцтвом про право власності на судно НОМЕР_1 від 19.10.204р.

(а.с.22, т. 1).

                  03 грудня 2005 року між

товариством з обмеженою відповідальністю 

«Крим-Херсонес»(далі - Судновласник) та фізичною особою - підприємцем  ОСОБА_1 (далі - Замовник) був укладений

договір про надання послуг.

                  Згідно з преамбулою договору

Судновласник взяв на себе зобов'язання надати судно для проведення

буксирувальних операцій Замовника, а Замовник зобов'язався оплатити надані

послуги відповідно до умов даного договору.

                  Відповідно до пункту 4.1

договору про надання послуг від 03 грудня 2005 року оплата здійснюється на

розрахунковий рахунок судновласника із розрахунку 25000,00 грн. за місяць.

                  15 вересня 2005 року між

товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Херсонес»(Кредитор) та

товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лінарт »(Новий кредитор) був

укладений договір відступлення права вимоги (а.с. 30, т.1).

                  Згідно з пунктом 1 Договору

Кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги першого і стає

кредитором по договору надання послуг від 03.12.2005р, укладеного між

товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Херсонес»та фізичною особою -

підприємцем  ОСОБА_1.

                  Відповідно до статті 512

Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою

особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином

(відступлення права вимоги).

                  Згідно з пунктом 2 Договору

Новий кредитор отримує усі права Кредитора по вказаному зобов'язанню в повному

об'ємі та на умовах, які є на момент укладання даного договору.

                  Відповідно до статті 514

Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного

кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу

цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

                  Згідно із статтею 222 Кодексу

торгового мореплавства України за договором 

морського  буксирування  власник 

одного  судна зобов'язується за

винагороду відбуксирувати інше судно чи плавучий об'єкт на певну відстань

або  буксирувати  його 

протягом  певного часу, чи для

виконання маневру.

                  Як встановлено судом першої

інстанції та вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2005 року мало місце

буксирування ліхтера „Алаид”, яке належить фізичній особі - підприємцю  ОСОБА_1, 

буксиром „ВЫГ” із Донузлава (а.с. 37, т.1).

                  10 грудня 2005 року

завантажений піском ліхтер „Алаид” був посаджений буксиром „ВЫГ” на міль у

районі мису Херсонес.

                  19 грудня 2005 року між

приватним підприємством „Крим-Марина-Сервис” та Фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1  укладено договір про надання

послуг, а саме, провести роботи по відкачці води з повітряних  ящиків ліхтера „Алаид” (а.с. 104, т.3).

                  21 грудня 2005 року між

приватним підприємством „Крим-Марина-Сервис” та фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1 складено та підписано Акт виконаних робіт по відкачці води з

повітряних  ящиків ліхтера „Алаид”  (а.с. 105, т.3).

                  22 грудня 2005 року між

Товариством з обмеженою відповідальністю „Готик” та відповідачем  складений та підписаний Акт виконаних робіт

по зняттю з мілі  ліхтера „Алаид” та

транспортування його в порт бухти ОСОБА_3 (а.с. 52, 53-54, т.3).

                  З 20 грудня 2005 року по 19

січня 2006 року інженером-інспектором регіонального представництва Регістру

судноплавства України в місті Севастополі проводився огляд баржі, про що

складений акт № 106-1-89-06 огляду судна, а саме, ліхтера „Алаид” (а.с. 64-65,

т.3), з якого вбачається, що судова баржа „Алаид” сіла на мілову банку з

вантажем піску 950 т., після залишення її буксиром „ВЫГ” 11.12.2005 р. баржу

зняли з мілі. 13 грудня 2005 року м/б „Механік Репін” здійснив буксирування

баржі в бухту ОСОБА_3. Також, вказаним актом виявлені пошкодження  ліхтера „Алаид”.

                Інженером-інспектором

регіонального представництва Регістру судноплавства України в місті Севастополі

зроблений висновок, що причиною вищевказаного аварійного випадку є порушення

основ судноплавства.

                  22 лютого 2006 року

інженером-інспектором регіонального представництва Регістру судноплавства

України в місті Севастополі проведено огляд судна, а саме, ліхтера „Алаид”, у

об'ємі усунення обставин, вказаних в Акті № 106-1-89-06 огляду судна від

19.01.2006 р. (а.с. 66-67, т.3).

                  За результатами огляду

складений акт № 106-1-269-06 від 22.02.2006 р., який свідчить, що після усунення

пошкоджень, зазначених в акті № 106-1-89-06, 

клас судна зберігається з існуючими строками огляду.

                  28 лютого 2006 року між

приватним підприємством „ВлаВін" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1

складений та підписаний Акт прийму-передачі по виконанню ремонту ліхтера

„Алаид” (а.с. 77, т.3).

                  Відповідно до вказаного акту,

виконавцем виконані роботи відповідно до виконавчої відомості остаточної

вартості ремонту ліхтера „Алаид” у відповідності до договору від 10.01.2006 р.

№ 1. Загальна вартість виконаних робіт склала 28099,10 грн.

                  03 березня 2006 року між

Регістром судноплавства України в особі Регіонального представництва в місті

Севастополі та  відповідачем у справі

складений та підписаний Акт здачі-прийняття роботи (а.с. 152, т. 1). Згідно з

вказаним актом, на підставі заявки було проведено позачерговий огляд ліхтера

„Алаид” у зв'язку з аварійним випадком.

                  Таким чином,  на думку судової колегії, матеріали справи

містять належні й допустимі докази, якими спростовуються висновки суду першої

інстанції щодо надання позивачем відповідних послуг відповідачу з 9 грудня 2005

року та які підтверджують перебування ліхтера „Алаид” з 10 грудня 2005 року на

мілині, з 13 грудня - проведення робіт зі зняття судна з мілини (а.с.53-54, том

3),  з 20 грудня 2005 року по 03 березня

2006 року -у ремонті, а тому можна зробити висновок щодо неможливості надання

товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Херсонес»послуг буксирування

протягом грудня 2005 року.

                  Відповідно до статті 901

Цивільного кодексу України за  договором

про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням 

другої  сторони  (замовника) 

надати послугу,  яка  споживається 

в  процесі  вчинення 

певної  дії або здійснення певної

діяльності, а замовник зобов'язується 

оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено

договором.

Положення  цієї глави можуть застосовуватися  до 

всіх договорів  про  надання 

послуг,  якщо  це 

не   суперечить   суті зобов'язання.

                  Згідно із частиною 1 статті

903 Цивільного кодексу України якщо 

договором  передбачено  надання 

послуг  за   плату, замовник  зобов'язаний 

оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що

встановлені договором.

                  Статями 525, 526 Цивільного

кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним

чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не

допускається.

                  Згідно із 2.3 Договору про

надання послуг від 03 грудня 2005 року початком відповідальності Судовласника

починається з моменту прийняття буксируємого об'єкту на буксир у початковому

пункті буксировки, та закінченням відповідальності -момент постановки буксируємого

об'єкту на швартові або якір в кінцевому пункті буксирування.

                  Вказані норми також

передбачені статтею 227 Кодексу торгового мореплавства України.

                  Таким чином, послуга

вважається наданою після доставки буксируємого об'єкту  в кінцевий пункт буксирування.

                  Однак, як було зазначено

вище, 10 грудня 2005 року завантажений піском ліхтер „Алаид” був посаджений

буксиром „ВЫГ” на міль у районі мису Херсонес. Отже, товариством з обмеженою

відповідальністю  «Крим-Херсонес»

фактично не виконані умови договору про надання послуг.

                  Згідно із пунктом 1 і 3

частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами

для  скасування  або зміни рішення місцевого господарського суду

є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та  невідповідність висновків, викладених у

рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

                   Встановивши неповноту

встановлення фактичних обставин справи, невідповідність висновків обставинам

справи, що призвели до ухвалення неправильного рішення, колегія суддів дійшла

висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги та  скасування рішення суду першої інстанції.

                  Керуючись статтями 101, 103,

104 (пункт 1, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України,

суд

ПОСТАНОВИВ:         

                  1. Апеляційну скаргу Фізичної

особи - підприємця  ОСОБА_1 задовольнити.

                  2. Рішення господарського

суду міста Севастополя від 06 лютого 2008 року у справі №20-5/305-11/388

скасувати.

                  3. Прийняти нове рішення.

                  4. У задоволені позову

відмовити.

Головуючий

суддя                                                 

Ю.В. Борисова

Судді                                                                               

В.В.Сотула

                    В.С. Голик