Рішення

від 11.04.2011 по справі 2/188-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/188-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 квітня 2011 р.                                  Справа 2/188-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"  21001, м. Вінниця. вул. Коцюбинського, 28   

до: Замостянського районного відділу Вінницького міського управління УМВС України у  Вінницькій області  21100, м. Вінниця, вул. Київська ,3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державного казначейства у Вінницькій області,  21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29   

про стягнення 2314,09 грн.

Головуючий суддя     Мельник П.А.     

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача: Матвєєва О.Ю. - за  довіреністю;

           відповідача: Черток В.С.- за довіреністю;

           третя особа: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Замостянського районного відділу Вінницького міського управління УМВС України у  Вінницькій області про стягнення 2024,15 грн. - основного боргу  139,38 грн. інфляційних збитків, 94,65 грн. пені та 55,91грн. 3 % річних за невиконання договору №7617 від 01.10.07  про надання послуг зв"язку.

Ухвалою суду від 28.10.2010р. порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 08.12.2010р.

Ухвалою суду від 08.12.10 року провадження у справі №2/188-10 було зупинено до закінчення процедури реорганізації Замостянського районного відділу Вінницького міського управління Головного управління МВС України у Вінницькій області у Замостянський районний відділ Вінницького міського управління Управління МВС України у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 01.04.11 року провадження у справі 2/188-10 поновлено з призначенням справи до розгляду на 11 квітня 2011 р.

11.04.11 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі (з урахуванням заяви №б/н від 11.04.11 року про зменшення розміру позовних вимог).

У відзиві на позовну заяву, який подано 08.12.10 року, відповідач частково визнає позов в сумі основного боргу 2024,15 грн.

Стосовно штрафних санкцій відповідач зазначає, що його вини у несвоєчасній сплаті отриманих послуг немає оскільки Замостянський  РВ  ВМУ УМВС України у Вінницькій області є бюджетною установою і не впливає на повноту та своєчасність надходження коштів з Державного бюджету України. Посилаючись на відсутність вини у сплаті коштів відповідач вважає відсутньою підставу для застосування штрафних санкцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, , з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.10.2007 року між ЦТП Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" (Підприємство зв'язку) та Замостянським районним відділом Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області (споживач) укладено типовий договір № 7617 про надання послуг електрозв'язку, згідно п.1 якого Підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно п.2.1.1 Договору Підприємство зв'язку взяло на себе зобов'язання забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

В свою чергу, Споживач зобов'язувався, крім іншого, своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (п.3.2.8 Договору).

Також сторони у Розділі 4 Договору "Оплата та порядок розрахунків" погодили порядок проведення розрахунків.

Зокрема, в п.4.2 Договору передбачено, що Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою  системою оплати.

Згідно п.4.3 Договору Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.

Пунктом 4.6 Договору передбачено, що у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Слід врахувати, що обов'язок Споживача своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги передбачений також п.32 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 року.

Як встановлено судом, позивач належним чином виконує свої зобов"язання за договором та забезпечує відповідача послугами електрозв'язку та надає рахунки.

В свою чергу відповідач   свої зобов"язання щодо оплати телекомунікаційних послуг не виконує і станом на 01.10.10 року заборгував позивачу 2024,15 грн. за період з 01.10.2009 року по 01.10.10 року.

Крім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 94,65 грн. пені, 139,38 грн. інфляційних збитків, 55,91 грн. 3% річних.

Розглянувши подану позивачем заяву б/н від 11.04.11 року, якою позивач зменшує позовні вимоги в частині стгнення основного боргу в сумі 2024,15 грн. в зв"язку з його оплатою, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Подана позивачем заява №б/н від 11.04.11 року судом приймається, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно зменшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Поряд з цим, як наголошено в п. 17 Інформаційного Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року", під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, в даному випадку - це є сума 289,94 грн.

Питання щодо повернення зайво сплаченої суми державного мита у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначених законодавством.

Приймаючи заяву про зменшення розміру позовних вимог суд враховує те, що вона підписана представником позивача Матвєєвою О.Ю. у якої наявні відповідні повноваження на вчинення вказаної процесуальної дії, що вбачається із довіреності №2428 від 18.07.08 року.

Враховуючи встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, в п.4.2 Договору передбачено, що Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою  системою оплати. При цьому пунктом 4.6 Договору передбачено, що у разі застосування авансової системи оплати Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.  

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється  договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 5.8 договору в разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі  облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечення відповідача стосовно пені, 3 % річних та інфляційних втрат судом відхиляються, так як згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 139,38 грн. інфляційних збитків за період з 01.09.09 року по 01.10.10 року, 94,65 грн. пені за період з 01.04.2010 року по 01.10.10 року та 55,91 грн. 3 % річних за період з 01.09.09 року по 01.10.10 року заявлені позивачем правомірно та підлягають стягненню в повному обсязі, так як є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі з урахуванням заяви б/н від 11.04.11 року про зменшення розміру позовних вимог.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 530, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116  ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити  (з урахуванням заяви №б/н від 11.04.11 року про зменшення розміру позовних вимог).

2. Стягнути з Замостянського районного відділу Вінницького міського управління УМВС України у Вінницькій області ( 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Київська, буд. 3, код ЄДРПОУ 35445964) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ "Укртелеком", вул. Коцюбинського, 28, м.Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 01182204) 139,38 грн. інфляційних збитків, 94,65 грн. пені, 55,91 грн. 3 % річних, 102,00 грн. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн.-відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі та третій особі рекомендованим листом.  

Суддя                                             Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  15 квітня 2011 р. віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  21001, м. Вінниця. вул. Коцюбинського, 28

3 - відповідачу  21100, м. Вінниця, вул. Київська ,3

4 - третій особі 21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29