16/5007/29/11
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
————————————————————————————————————————
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "18" квітня 2011 р. Справа № 16/5007/29/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін:
від позивача: Голімбевський Й.С., дов. № 27/1 від 04.01.11р
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Контакт" (м.Житомир)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж № 35" (м.Житомир)
про стягнення 12663,18 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 12663,18 грн., з яких 7005,68 грн. боргу за відвантажену продукцію згідно договору № 45 від 02.03.09р. та 5657,50 грн. пені.
Заявою від 12.04.11р. № 27/4, поданою в судовому засіданні представником, позивач уточнив позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 7005,68 грн. основного боргу, 712,28 грн. пені та 901,14 грн. інфляційних нарахувань.
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, відмовитись від позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачені ст.22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та з урахуванням заяви від 12.04.11р.
Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
02 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Контакт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж № 35" укладено договір № 45 (а.с.8).
Відповідно до пп.1.1 договору, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити газозварювальне обладнання, матеріали та супутні товари.
Згідно з пп.1.2 договору, ціна товару вказується у видаткових накладних на кожну партію товару.
Відповідно до пп.4.2 договору покупець зобов'язався розрахуватися за товар згідно рахунку - фактури не пізніше 5 -ти банківських днів після отримання товару, якщо товар був отриманий без передоплати, але не пізніше 29 числа поточного місяця.
Відповідно до пп.4.2 договору сторони погодили, що покупець розраховується з продавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі рахунків - фактур, які є невід'ємною частиною даного договору.
На виконання умов договору відповідач на підставі довіреностей від 11.11.09р. серія КВ №174, від 04.12.09р. серія КВ № 196, від 05.01.10р. серія КВ № 2 (а.с.9-11), отримав від позивача продукцію виробничо - технічного призначення на загальну суму 7015,27 грн., що підтверджується видатковими накладними № ТД -02942 від 07.12.09р., № ТД-02668 від 11.11.09р., № ТД -02697 від 13.11.09р., № ТД -0000000001 від 05.01.10р, № ТД -02996 від 14.12.09р. (а.с.12-15,34).
Проте, в судових засіданнях та відповідно до заяви від 12.04.11р. представник позивача, посилаючись на свої права, просив стягнути з відповідача 7005,68 грн. боргу за відвантажену продукцію згідно договору № 45 від 02.03.09р.
Згідно даних позивача, відповідач в порушення умов договору розрахунків з позивачем за отриману продукцію не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 7005,68 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків підписаним позивачем станом на 29.03.11р., довідками позивача від 29.03.11р., від 08.04.11р. № 27/4 та від 12.04.11р. № 27/5 (а.с.26,28-29,33,40).
Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р., платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно пп.5.2 договору, сторони передбачили, що у випадку порушення пп.4.2 даного договору покупець сплачує продавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоперерахованих грошових коштів за кожен день прострочення.
З пояснень представника позивача судом встановлено, що вказаним підпунктом 5.2 договору сторони мали на увазі відповідальність у вигляді пені, а помилково зазначили штраф.
Враховуючи, що передбачений пп.5.2 штраф відповідає законодавчо встановленому визначенню пені, господарський суд розглядає цей вид відповідальності саме як пеню.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно уточненого розрахунку позивача, розмір пені, інфляційних нарахувань, становить, відповідно, 712,28 грн. та 901,14 грн. (а.с.39).
Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд встановив, що сума інфляційних збитків нарахована невірно. Правильною сумою інфляційних нарахувань є - 783,12 грн.
Претензію позивача від 14.11.10р. № 27/14 про сплату боргу та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідач залишив без задоволення (а.с.7).
Згідно даних позивача, на день подачі позову до суду та на день вирішення спору відповідач свої зобов'язання за договором не виконав.
Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 8501,08 грн., з яких 7005,68 грн. боргу за відвантажену продукцію згідно договору № 45 від 02.03.09 р., 712,28 грн. пені, 783,12 грн. інфляційних нарахувань.
В частині стягнення 118,02 грн. інфляційних нарахувань відмовити за безпідставністю заявлених позовних вимог.
Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проммонтаж № 35", м.Житомир, вул.Баранова 64, ідентифікаційний код 36330559:
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Контакт", 10001, м.Житомир, вул.Ватутіна 75/1, ідентифікаційний код 36330538 - 7005,68 грн. боргу за відвантажену продукцію згідно договору № 45 від 02.03.09 р., 712,28 грн. пені, 783,12 грн. інфляційних нарахувань, 85,02 грн. витрат по сплаті державного мита та 147,91 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 118,02 грн. інфляційних нарахувань відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 18.04.11р.
Суддя Гансецький В.П.
Друк:: 3 прим.
1 - у справу,
2,3 - сторонам (рек. з повідомл. про вруч.).
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2011 |
Оприлюднено | 20.04.2011 |
Номер документу | 14925481 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Гансецький В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні