23/033-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
16.03.11 Справа № 23/033-11
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства «Інна», м. Біла Церква
про стягнення 250831,85 грн.
секретар судового засідання Федорець А.С.
за участю представників:
від позивача: Золотоверх О.М. (довіреність №25 від 15 березня 2011 року);
від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство «Інна»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(далі - відповідач) про стягнення 250831,85 грн.
Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 3 березня 2011 року та призначено справу до розгляду на 16 березня 2011 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №01/14 від 14 січня 2009 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 218318,20 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 20222,39 грн., 3% річних в розмірі 5068,61 грн., інфляційні в розмірі 2222,65 грн. та штраф в розмірі 5000,00 грн.
Представник відповідача у судове засідання 16 березня 2011 року не з'явився, хоча про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Відзиву на позовну заяву відповідач не подав, у зв'язку з чим суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.
16 березня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між Приватним підприємством «Інна»(за договором –продавець) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(за договором –покупець) 14 січня 2009 року укладено договір купівлі-продажу за №01/14.
Пунктом 1.1 договору встановлено, що продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) покупця товар, покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору найменування товару: дизпаливо, бензин А-76 (А-80).
Згідно пункту 4.1 договору загальна сума договору визначається фактично поставленим товаром.
Ціна на товар у відповідності до пункту 4.2 договору встановлюється і фіксується в рахунках та накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Статтею 5 договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі трьох банківських днів з моменту поставки товару.
Приймання товару покупцем відповідно до пункту 6.1 договору здійснюється згідно накладної продавця.
Відповідно до пункту 7.1 договору договір набирає чинності та діє до його остаточного виконання.
Згідно пункту 8.1 договору за порушення умов договору та затримку оплати товару відносно строку, вказаного у пункті 5.1.1 даного договору, покупець сплачує штраф продавцеві в розмірі 5000,00 грн. та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладним (а.с. 16-36) на загальну суму 1307691,48 грн. Факт приймання товару за видатковою накладною уповноваженою особою відповідача підтверджується відтиском печатки відповідача та підписом особи, уповноваженої на отримання товару на видаткових накладних.
Позивачем 20 лютого 2011 року на адресу відповідача було направлено лист-вимогу за №7 від 16 лютого 2011 року про оплату боргу, що підтверджується наявним в матеріалах справи фіскальним чеком №3056 від 20 лютого 2011 року.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором №01/14 від 14 січня 2009 року не виконав належним чином, а саме, не повністю сплатив позивачу грошові кошти за поставлений йому товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 218318,20 грн.
В матеріалах справи наявні копії банківських виписок з особового рахунку позивача, що підтверджують часткову сплату грошових коштів відповідачем за отриманий товар.
У відповідності до пунктів 8.1 договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 20222,39 грн. та штраф в розмірі 5000,00 грн.
На підставі п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення виконання зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні в розмірі 2222,65 грн. та 3% річних в розмірі 5068,61 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання 16 березня 2011 року не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 3 березня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 3 березня 2011 року) відповідач суду не надав.
Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Станом на день прийняття рішення у справі, відповідач не оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 218318,20 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 20222,39 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
Пунктом 8.1 договору встановлено, що за порушення умов договору та затримку оплати товару відносно строку, вказаного у пункті 5.1.1 даного договору, покупець сплачує штраф продавцеві в розмірі 5000,00 грн. Сума штрафу у розмірі 5000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір інфляційних у сумі 2222,65 грн. та 3% річних у сумі 5068,61 грн. є обґрунтованим, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Таким чином, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(09109, Київська область, м. Біла Церква, вул. Матросова, 17, код 08358735) на користь Приватного підприємства «Інна»(09112, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 55, код 23582269) –218318 (двісті вісімнадцять тисяч триста вісімнадцять) грн. 20 коп. заборгованості, 20222 (двадцять тисяч двісті двадцять дві) грн. 39 коп. пені, 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 65 коп. інфляційних, 5068 (п'ять тисяч шістдесят вісім) грн. 61 коп. 3% річних та судові витрати: 2508 (дві тисячі п'ятсот вісім) грн. 32 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Заєць Д. Г.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2011 |
Оприлюднено | 20.04.2011 |
Номер документу | 14927236 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Заєць Д. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні