19/198-10/16
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
УХВАЛА
"24" березня 2011 р. Справа № 19/198-10/16
Розглядається заява вих. № 629-1 від 11.10.2010р. Державного підприємства “Стадницький спиртовий завод”про розстрочення виконання судового рішення від 12.10.2010р. у справі № 19/198-10/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-Агро»,
м. Запоріжжя
до Державного підприємства «Стадницький спиртовий завод», с. Стадниця,
Тетіївький район
про стягнення 1 821 026,88 грн.
Суддя - Христенко О.О.
Представники:
від позивача: Острик С.Ю. - довіреність № б/н від 26.08.2010р. (представник);
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
За результатами розгляду господарським судом Київської області справи № 19/198-10/16 прийнято рішення від 12.10.2010р. відповідно до якого позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хортиця-Агро»задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства «Стадницький спиртовий завод»1 426 631 (один мільйон чотириста двадцять шість тисяч шістсот тридцять одна) грн. 05 коп. основної заборгованості, 130 828 (сто тридцять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 49 коп. пені, 82 900 (вісімдесят дві тисячі дев‘ятсот) грн. 07 коп. інфляційних, 32 986 (тридцять дві тисячі дев‘ятсот вісімдесят шість) грн. 55 коп. 3% річних, 16 733 (шістнадцять тисяч сімсот тридцять три) грн. 46 коп. державного мита та 216 (двісті шістнадцять) грн. 86 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 р. рішення господарського суду Київської області від 12.10.2010 р. у справі № 19/198-10/16 залишено без змін.
На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2010 р. та рішення господарського суду Київської області від 12.10.2010 р. у справі № 19/198-10/16 видано наказ від 09.02.2011 р.
Державне підприємство «Стадницький спиртовий завод»звернулось до господарського суду Київської області з клопотанням вих. № 629-1 від 11.10.2010р. (вх. № суду 12089 від 12.10.2010 р.) про розстрочення виконання рішення суду на один рік (12 місяців) рівними частинами в порядку ст. 121 ГПК України.
Вказана заява обґрунтована тим, що Державне підприємство «Стадницький спиртовий завод»знаходиться у тяжкому фінансовому стані у зв'язку з тривалим простоем підприємства по причині відсутності збуту готової продукції. Крім того, заявник зазначає, що має значну заборгованість перед позивачем по інших договорах тому стягнення коштів в примусовому порядку без розстрочки платежу призведе до блокування рахунків та зупинення виробництва.
Ухвалою суду від 09.02.2011 р. заяву Державне підприємство «Стадницький спиртовий завод»про розстрочення виконання рішення від 12.10.2010р. призначено до розгляду у судовому засіданні на 22.02.2011 р. о 12 год. 00 хв. за участю повноважних представників сторін.
Представник відповідача –ДП «Стадницький спиртовий завод»надав додаткові пояснення № 1 від 21.02.2011р. до клопотання про розстрочку, в яких відповідач на доказ важкого фінансового стану надає копію звіту про фінансові результати за 2010 рік, згідно якого в 2009 році підприємство отримало всього 62 тисячі грн. прибутку, а в 2010 році діяльність була збитковою –478 тисяч грн. Отримання збитків обумовлено тим, що в 2010 році підприємство працювало 125 днів (з них 81 день в 4-му кварталі), а 240 днів перебувало у стані вимушеного простою, через відсутність збуту готової продукції. Отже, розстрочка платежу сприятиме відновленню виробництва та не перешкоджатиме нормальній діяльності та отриманню виручки від реалізації готової продукції.
Представник позивача (стягувача), в судове засідання 22.02.2011р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце та дату судового засідання був повідомлений в установленому законодавством порядку ухвалою суду від 09.02.2011 р.,
Відповідно до ухвали від 22.02.2011р. розгляд заяви ДП «Стадницький спиртовий завод»про розстрочення виконання рішення від 12.10.2010р. відкладено на 09.03.2011р. о 12 год. 30 хв. за участю повноважних представників сторін.
У зв'язку із знаходженням судді Христенко О.О. на лікарняному, судове засідання призначене на 09.03.2011р. о 12 год. 30 хв. не відбулося. Ухвалою суду від 15.03.2011 р. розгляд заяви відкладено на 24.03.2011р. о 10 год. 50 хв. за участю повноважних представників сторін.
Під час судового засідання 22.02.2011р. представник відповідача підтримав свою заяву про розстрочення виконання рішення господарського суду Київської у даній справі та просив задовольнити її з підстав викладених у зазначеній заяві та додаткових поясненнях до неї. Інших доказів на підтвердження обставин які б ускладнювали або робили неможливим виконання рішення суду від 12.10.2010 року відповідачем суду не надано.
Представник позивача під час судового засідання 24.03.2011 року та у письмових поясненнях від 16.02.2011р. вих. №16/02/01 та письмових поясненнях від 01.03.2011р. вих. №01/03/01 проти задоволення заяви відповідача заперечує повністю та просить відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. Зокрема, позивач зазначає, що відповідач не лише не вживав жодних заходів на погашення існуючої заборгованості, а навпаки, одночасно з поданням до господарського суду Київської області заяви про розстрочення рішення суду від 12.10.2010 року з метою затягування часу оскаржував зазначене рішення в Київському апеляційному господарському суді. Отже, на думку позивача, відповідач лише затягує виконання рішення суду, тому вимога про розстрочення виконання судового рішення від 12.10.2010р. на один рік (дванадцять місяців) на думку позивача, є повністю безпідставною та не обґрунтованою, направленою лише на ухилення від виконання рішення суду.
Віповідно ст. 124 Констиуції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.
Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, судом встановлено, що заява боржника про розстрочення виконання рішення господарського суду від 12.10.2010 року на один рік (дванадцять місяців) задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видавав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, зміни спосіб та порядок їх виконання.
Слід зазначити, що відповідно до роз‘яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Як зазначає позивач у своїх поясненнях, суму заборгованості від відповідача планувалось спрямувати для проведення посівної компанії, що супроводжується також великими капіталовкладеннями. Для цього позивач, який не отримав від відповідача оплату за поставлене зерно, вимушений взяти кредит у банку (копії договорів з контрагентами та лист банку в матеріалах справи).
Також позивач зазначає, що він також перебуває у скрутному матеріальному становищі, що підтверджується тим, що щодо ТОВ «Хортиця –Агро»було порушено провадження у справі про банкрутство № 26/172/09 і лише 05.02.2010р. затверджена мирова угода по даній справі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Враховуючи вищевикладене, заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду від 12.10.2010р. на 12 місяців є необґрунтованою, недоведеною, а тому такою, що задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
у х в а л и в :
У задоволенні заяви Державного підприємства «Стадницький спиртовий завод», про розстрочення виконання судового рішення господарського суду Київської області від 12.10.2010р. - відмовити.
Суддя Христенко О. О.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2011 |
Оприлюднено | 20.04.2011 |
Номер документу | 14927353 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні