Рішення

від 24.03.2011 по справі 16/002-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/002-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2011 р.                                                                  Справа № 16/002-11

        Господарський суд Київської області  у складі  судді  Христенко О.О. розглянув

позов     Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1.          Міністерства аграрної політики України, м. Київ

2.          Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»Міністерства аграрної політики України, м. Київ

до          Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога»,

              с.  Малополовецьке, Фастівський район

про        стягнення  1 323 336,86 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури –Теслюк Б.А., посвідчення № 93 від 11.08.2009 р.;

від позивача 1 –не з‘явився

від позивача 2 –Храмченко Н.В., довіреність № 99 від 21.05.2010 р., провідний спеціаліст

                           юридичного відділу;

від відповідача –Єдноралюк О.І., довіреність від 01.02.2011 р., представник

Суть спору:

до господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 05/1-80вих від 12.01.2011 р. (вх. № суду 201 від 24.01.2011 р.) заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі 1. Міністерства аграрної політики, м. Київ (далі –позивач 1), 2. Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»Міністерства аграрної політики України, м. Київ (далі –позивач 2) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», с. Малополовецьке, Фастівський район (далі –відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 041 815,48 грн. (авансовий платіж за зерно класності та у розмірі, передбаченому контрактом, яке не було поставлене відповідачем) та 281 521,38 грн. штрафних санкцій (з яких штраф 20% у сумі 208 363,10 грн., штраф 7% у сумі 72 927,08 грн. та 231,20 грн. пені).

Ухвалою суду від 26.01.2011 р. порушено провадження у справі № 16/002-11 за зазначеною позовною заявою.

Представники позивачів та прокуратури позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Прокурор через канцелярію суду подав заяву вих. № 05/1-1921-11 від 09.03.2011 р. (вх. № суду 3291 від 09.03.2011 р.) про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача пеню в сумі 166 690,48 грн. у зв‘язку із збільшенням кількості прострочених днів.

Відповідач  в судовому засіданні 22.02.2011 р. надав відзив вих. № 06/02 від 03.02.2011 р. в якому позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що за умовами контракту, укладеному між відповідачем та позивачем 2, існує зобов‘язання відповідача поставити 832,5 т пшениці 3 класу, вказане зобов‘язання не припинялося, відповідач не відмовляється від виконання зобов‘язання за контрактом, контракт не розривався, неможливість виконати контракт з боку відповідача викликана обставинами непереборної сили –неотриманням відповідачем урожаю пшениці вказаної в контракті якості внаслідок природних умов  (посуха літа 2010 року); повернення коштів позивачу 2 –Аграрному фонду контрактом не передбачена, тому відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача коштів та штрафних санкцій.

Позивач 2 –Аграрний фонд надав письмові пояснення вих. № 41-07/156 від 09.03.2011 р. на відзив відповідача, в яких просить позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач 1 –Міністерство аграрної політики в судові засідання 22.02.2011 р. та 24.03.2011 р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивачів 1 та 2 та відповідача, присутніх в судових засіданнях, господарський суд

встановив:

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2005 р. № 543 затверджено Положення про Аграрний фонд, відповідно до умов якого, Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізовувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки.

20 березня 2009 р. між Аграрним фондом («покупець», надалі позивач 2) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога»(«продавець», надалі - відповідач) укладено форвардний біржовий контракт № 776 Ф на закупівлю Аграрним фондом зерна (надалі по тексту –Контракт).

Відповідно до п. 1.1 Контракту (в редакції додаткового договору № 2 від 31.12.2009 р. до Контракту № 776 Ф від 20.03.2009 р.), в порядку та на умовах даного Контракту відповідач передає позивачу 2 у власність товар: пшениця 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2009, а позивач 2 зобов‘язується прийняти товар та оплатити його. Кількість: 832,500 тонн (п. 1.2 Контракту). Місяць поставки: серпень 2010 року (п. 1.3 Контракту). Базис поставки: КП «Білоцерківхлібопродукт», Київська область (п. 1.4 Контракту). Ціна за тонну пшениці 3 класу з ПДВ 1 251,43 грн. (п. 1.5 Контракту). Загальна вартість товару –1 041 815,48 грн., у тому числі ПДВ 173 635,91 грн. (п. 1.6 Контракту).

Згідно п. 2.1 Контракту  (в редакції додаткового договору № 1 від 30.10.2009 р. до Контракту № 776 Ф від 20.03.2009 р.), брокер-продавець поставляє брокеру-покупцю товар на базисі поставки: КП «Білоцерківхлібопродукт», Київська область, в термін до 01 жовтня 2010 року. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього Контракту (п. 2.2 Контракту).

Відповідно до п. 5.1 Контракту, позивач протягом 3 робочих дні з моменту укладення Контракту на торгах Аграрної біржі зобов‘язується перерахувати кошти на поточний рахунок відповідача.

Позивачем 2 умови Контракту виконані, платіжним дорученням № 1466 від 22.06.2009 р. перераховано на поточний рахунок продавця (відповідача) 1 041 815,48 грн. за пшеницю по форвардному біржовому контракту № 776 Ф від 20.03.2009 р. (копія платіжного доручення в матеріалах справи).

Згідно п. 10.3 Контракту (в редакції додаткового договору № 1 від 30.10.2009 р. до Контракту № 776 Ф від 20.03.2009 р.), цей Контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на Аграрній біржі і діє до 01.12.2010 р.

Відповідач свої зобов‘язання щодо передачі позивачу пшениці 3 класу в кількості 832,5 т в строк, встановлений Контрактом (з урахуванням додаткових договорів), не виконав.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що у п. 1.3 Контракту (з урахуванням додаткового договору) зазначено місяць поставки: серпень 2010 р. А в п. 2.1 Контракту (з урахуванням додаткового договору) встановлено, що брокер-продавець поставляє брокеру-покупцю товар в термін до 01.10.2010 р. У зв‘язку з цим відповідач вважає, що має місце неоднакове визначення строків поставки товару і про реальне настання наслідків об‘єктивно мова йти не може, оскільки відповідач не міг порушити строки поставки, відносно яких сторонами фактично не було досягнуто згоди.

Твердження відповідача щодо не встановлення строку поставки пшениці судом не приймаються та спростовуються наступним. Розділ 2 Контракту, в якому міститься п. 2.1, має назву «Термін поставки товару»і в цьому розділі зазначено (з врахуванням додаткового договору), що продавець поставляє покупцю товар в термін до 01.10.2010 р. Прокурор та позивачі також вважають, що відповідно до умов Контракту (з врахуванням додаткових договорів) відповідач повинен був поставити позивачу 2 пшеницю до 01.10.2010 р.

У своєму відзиві відповідач не заперечує, що у відповідача залишився невиконаним обов‘язок щодо передачі позивачу 2 пшениці 3 класу у кількості 832,5 т.

Однак, відповідач вважає, що у позивача 2 відсутні правові підстави вимагати стягнення з відповідача коштів та штрафних санкцій, оскільки контракт не розривався, зобов‘язання передати пшеницю не припинялось, зобов‘язання повертати кошти не виникало, прострочення виконання зобов‘язання обумовлено обставинами непереборної сили (посуха літа 2010 року), що є підставою для звільнення від відповідальності.

Зазначене судом не приймається та спростовується наступним.

Відповідно до п. 6.4 Контракту, у разі порушення відповідачем умов Контракту щодо асортименту товару застосовуються правові наслідки ст. 672 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 672 ЦК України, у разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред‘явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений,- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення сум попередньої оплати.

Відповідач отримав у 2010 році урожай пшениці 5 та 6 класу, а умовами Контракту передбачено передачу відповідачем позивачу 2 пшениці 3 класу. Тому позивач 2 на підставі ст.ст. 672 та 693 ЦК України вимагає повернення сплаченої за пшеницю 3 класу попередньої оплати в сумі 1 041 815,48 грн.              

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.     

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання).

Відповідач вважає, що неможливість виконати Контракт з боку відповідача викликана обставинами непереборної сили –неотримання відповідачем урожаю пшениці 3 класу внаслідок природних умов (посуха літа 2010 р.).

Однак зазначене спростовується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов‘язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов‘язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

    Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 205 Господарського кодексу України, господарське зобов‘язання припиняється неможливістю виконання у разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом.

      У разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.

Відповідно до п. 6.5 Контракту, сторона, яка наперед знає, що не зможе виконати своїх зобов‘язань, повинна письмово повідомити про це другу сторону не пізніше ніж за два тижні до терміну поставки товару.

Термін поставки –до 01.10.2010 р. Лист відповідача вих. № 427 з доказами направлення/отримання позивачем 2 датований 26.11.2010 р. Як зазначив відповідач у цьому листі до того відповідач відправляв листи позивачу 2 факсом, але позивач 2 не приймає до уваги факси. Тобто доказів, що відповідач в обумовлені Контрактом строки повідомив позивача 2 про неможливість виконати зобов‘язання, до суду не надано. Перші результати аналізів проб пшениці, які встановили, що пшениця відповідача не відповідає нормам 3 класу, отримані відповідачем 10.09.2010 р.

Згідно п. 8.1 Контракту, сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов‘язань унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов‘язань.

У цьому разі термін виконання зобов‘язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідний договір.

Відповідно до п. 8.2 Контракту, сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов‘язань.

Згідно п. 8.3 Контракту, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини.

Відповідно до п. 8.4 Контракту, якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.      

Відповідач зазначає, що запал пшениці виник у червні 2010 р. та на підтвердження зазначеного надає довідку вих. № 13-20/2148 від 30.09.2010 р. Українського гідрометеорологічного центру Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій про температуру повітря у червні 2010 року та за період 2005-2009 р.р. в межах с. Малополовецьке Фастівського району.  

Якщо запал пшениці стався у червні 2010 р., то доказів на підтвердження виконання п. 8.2 Контракту про повідомлення позивача 2 у 5-ти денний строк про обставини непереборної сили до суду не надано.

Відповідачем надані до суду висновки КП «Білоцерківхлібопродукт»від 10.09.2010 р. та експертний висновок від 19.11.2010 р. Київської обласної товарно-промислової палати, якими встановлено, що надана для перевірки пшениця відповідає вимогам 5-го та 6-го класу. Жодного висновку уповноваженого органу, що дійсно був запал пшениці, результатом якого стало отримання врожаю пшениці не того класу (5-го та 6-го), якого мав намір отримати відповідач для виконання умов Контракту (3 клас), до суду не надано. Тобто, факт обставин непереборної сили, які безпосередньо вплинули на своєчасне виконання відповідачем своїх договірних зобов‘язань, не підтверджений.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що прикладе всі зусилля для виконання зобов‘язання за Контрактом з урожаю 2011 року. Для цього відповідач направив позивачу 2 лист вих. № 63 від 02.03.2011 р. з пропозицією укласти мирову угоду у справі № 16/002-11 та перенести строк виконання відповідачем Контракту до 30.09.2011 р. Позивач 2 надав відповідь вих. № 41-07/882 від 23.03.2011 р. в якій зазначив, що з огляду не недопущення неефективного, нераціонального використання бюджетних коштів, Аграрний фонд не вбачає підстав для укладення мирової угоди та перенесення строку виконання Контракту.

Відповідно до ч. 4 ст. 188 ГК України,  у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Вимог щодо зміни умов Контракту відповідач в межах справи № 16/002-11 не заявляв.       

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.

Прокурор та позивачі на підставі п. 7.2 та п. 7.5 Контракту просять стягнути з відповідача також 166 690,48 грн. пені за 160 днів прострочки, штраф 7% за прострочення понад 30 днів в розмірі 72 927,08 грн., штраф 20% за невиконання умов Контракту щодо обсягів поставки в розмірі 208 363,10 грн.

Відповідно до п. 7.1 Контракту, у разі невиконання (неналежного викання) або затримки виконання будь-якої з вимог Контракту сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 7.2 Контракту, за невиконання відповідачем умов Контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20% вартості недопоставленого товару.

Відповідно до п. 7.5 Контракту, у разі невиконання відповідачем п. 2.1 цього Контракту з продавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% указаної вартості.

       Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

       Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов‘язання.

      Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд відмовляє прокурору в стягненні пені, оскільки умовами Контракту на відповідача покладено обов‘язок передачі позивачу 2 товару –пшениці 3 класу, а відповідно до норм ЦК України пеня сплачується за невиконання грошового зобов‘язання.

Пунктом 7.2 Контракту встановлена відповідальність відповідача за невиконання умов щодо обсягів поставки у вигляді штрафу в розмірі 20% вартості недопоставленого товару. Відповідачем не було здійснено поставку товару зовсім, тому застосовується п. 7.5 Контракту, відповідно до умов якого за прострочення поставки товару понад тридцять днів стягується штраф у розмірі 7%, який складає 1 041 815,48 грн. х 7% = 72 927,08 грн.        

Доказів сплати на час вирішення спору відповідачем до суду не подано.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, а саме 1 041 815,48 грн. попередньої оплати за зерно пшениці класності та у розмірі, передбаченому контрактом, яке не було поставлене відповідачем, 72 927,08 грн. штрафу за прострочення виконання зобов‘язання понад 30 днів.

Витрати по сплаті державного мита та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», що знаходиться за адресою: 08555, Київська область, Фастівський район, с. Малополовецьке, вул. Молодіжна, 7 (ідент. код 30786226) на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи «Аграрний фонд»Міністерства аграрної політики України, що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Б.Грінченко, 1 (ідент код 33642855) 1 041 815 (один мільйон сорок одна тисяча вісімсот п‘ятнадцять) грн. 48 коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 72 927 (сімдесят дві тисячі дев‘ятсот двадцять сім) грн. 08 коп. штрафу.

3.           Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», що знаходиться за адресою: 08555, Київська область, Фастівський район, с. Малополовецьке, вул. Молодіжна, 7 (ідент. код 30786226) в доход державного бюджету України 11 147 (одинадцять тисяч сто сорок сім) грн. 43 коп. державного мита та 176 (сто сімдесят шість) грн. 59 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.           В решті позову відмовити.

5.           Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

   Суддя                                                                                           Христенко О. О.