Рішення

від 27.01.2011 по справі 5/211-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/211-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2011 р.                                                                  Справа № 5/211-10

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк», м. Київ

до Приватного підприємства «Світ», с. Дударків

про стягнення 26882,25 грн.

за участю представників:

позивача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

відповідача:Середюк С.М. –дов. від 14.10.2009р. № 01-09

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк»(далі–Позивач) до Приватного підприємства «Світ»(далі –Відповідач) про стягнення 26882,25 грн., з яких 16834,81 грн. заборгованість за кредитом, 1033,40 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 9014,04 грн. пені нарахованої на прострочені платежі з погашення тіла кредиту та прострочені платежі з погашення процентів за користування кредитними коштами.  

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо погашення заборгованості за кредитом, а також сплати процентів за користування кредитними коштами.

Представник позивача присутній в судовому засіданні 07.12.2010р. повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, письмовий відзив на позов не подав, хоча усно проти позовних вимог не заперечує.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПроКредитБанк»та Приватним підприємством «Світ»було укладено рамкову угоду від 03.08.2004р. № 2009 (далі –угода), згідно умов якої позивач –кредитор на положеннях та умовах цієї угоди, договорів про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорів про відкриття кредитної лінії та договорів про надання траншу відкриває відповідачу - клієнту кредитну лінію терміном на 84 місяці в розмірі та на умовах передбачених п. 1.2 та статтею 2 даної угоди (п. 1.1 угоди).

Згідно п. 1.2 угоди на підставі поданих клієнтом відповідних заявок на отримання овердрафту, надання гарантії та відкриття акредитиву та на підставі укладених між сторонами відповідних договорів (угод), кредитор може відкрити клієнту акредитив та/або надати гарантію, та/або овердрафт. Сторони домовились, що загальна сума за договорами (угодами) в межах цієї угоди не повинна перевищувати 300000 доларів США, при цьому, загальна сума складається із: фактичної кредитної заборгованості перед кредитором за кредитами; сум діючих лімітів за овердрафтами; сум діючих гарантій та/або відкритих акредитивів.

Пунктом 2.1 угоди передбачено, що кредитор надає клієнту кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Між сторонами у справі була укладена додаткова угода від 14.08.2008р. № 1 про внесення змін до рамкової угоди від 03.08.2004 № 2009 (далі –додаткова угода) відповідно до умов якої пункт 1.1 статті 1 рамкової угоди було викладено в наступній редакції: «Кредитор на положеннях та на умовах цієї Угоди, договорів про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорів про відкриття кредитної лінії та договорів про надання траншу відкриває клієнту кредитну лінію терміном на 204 місяці в розмірі та на умовах, передбачених п. 1.2 та статтею 2 даної Угоди».

На підставі рамкової угоди від 03.08.2004р. № 2009 в редакції додаткової угоди від 14.04.2008р. № 1 про внесення змін до неї, між сторонами у справі було укладено договір про надання траншу від 22.07.2008р. № 1.39637/2009  відповідно до умов якого позивач - кредитор надає відповідачу - позичальнику грошові кошти (далі –кредит) в сумі 15000 доларів США на строк користування 24 місяці із сплатою відсотків в розмірі 13,9% річних, виходячи з 360 календарних днів у році, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити відсотки та комісії за кредитом у встановлений договором строк і виконати свої обов'язки за даним договором в повному обсязі.

Пунктом 2.6 договір про надання траншу встановлено, що кредит надається шляхом конвертації коштів на міжбанківському валютному ринку та зарахування гривневого еквівалента коштів на рахунок позичальника.   

Згідно п. 3.1 даного договору погашення кредиту та сплати відсотків за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати відсотків наведеному у Додатку № 1 до даного договору, який є його невід'ємною частиною.

У відповідності до п.п. 5.1, 5.1.1 договору про надання траншу у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення  сплати відсотків згідно графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 банківських днів, або у разі невиконання чи неналежного  виконання зобов'язань, передбачених у пунктах 3.5, 4.3, 5.5, 5.6, 7.3 договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, кредитор набуває право вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним.

Позичальник зобов'язаний достроково погасити кредит та інші нарахування за ним протягом п'яти банківських днів з дня відправлення кредитором письмової вимоги про дострокове погашення у випадках передбачених п. 5.1, 5.4, 5.8 договору. (п. 5.6 договору)

На виконання умов договору про надання траншу від 22.07.2008р. № 1.39637/2009 позивачем були надані відповідачу кредитні кошти в сумі 15000 доларів США шляхом конвертації коштів на міжбанківському валютному ринку та зарахування гривневого еквівалента 15000 доларів США на рахунок позичальника, що підтверджується меморіальними ордерами від 23.07.2008р. №№ 3511-11, 3511_15, копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач в порушення умов рамкової угоди та договору про надання траншу свої зобов'язання щодо погашення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача письмову вимогу від 16.09.2010р. № 8919, в якій вимагав повне дострокове погашення кредиту за вказаним договором. В підтвердження надіслання зазначеної кореспонденції позивач надав суду чек “Укрпошти” від 11.10.2010р. № 4013, копія якого залучена до матеріалів справи.

Зазначену вимогу позивача відповідач залишив без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість зі сплати кредиту в сумі 16834,81 грн., що еквівалентна 2126,09 доларам США по курсу НБУ на дату складання позовної заяви –11.10.2010р. та зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 1033,40 грн., що еквівалентна 130,51 доларам США по курсу НБУ на дату складання позовної заяви –11.10.2010р.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у строки передбачені договором, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість по сплаті кредиту в сумі 16834,81 грн., зі сплати процентів за користування кредитними коштами в сумі 1033,40 грн.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 16834,81 грн. грн. заборгованість по сплаті кредиту та 1033,40 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 16834,81 грн. заборгованості зі сплати кредиту та 1033,40 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, позивач посилаючись на п. 3.6 договору про надання траншу просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами пеню у розмірі 0,5 відсотків, від суми прострочених платежів за кожен день прострочення в сумі 9014 грн.  

Проте, обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми пені нарахованої окремо на прострочені платежі з погашення тіла кредиту та прострочені платежі з погашення процентів за користування кредитними коштами з вказівкою з якої дати і по яку вона розрахована виходячи із суми заборгованості за вказаними платежами за відповідний період з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” з зазначенням та наданням доказів, які б підтверджували вказаний розрахунок, який суд вимагав у позивача та зобов'язував надати його ухвалою від 18.11.2010р., позивачем без поважних причин суду не наданий.

В доданому до позовної заяви розрахунку пені позивач не зазначив періоду прострочення платежів з погашення тіла кредиту та з погашення процентів за користування кредитними коштами. Крім того, з зазначеного розрахунку пені вбачається, що позивач нараховує пеню у розмірі 0,5 відсотків, від суми прострочених платежів, які він зазначає в доларах США, а суму пені вказує в гривні.

Суд зазначає, що стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Оскільки розмір пені, визначений сторонами в договорі перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ то належна до стягнення пеня повинна бути нарахована на прострочені платежі зі сплати кредиту та сплати відсотків за його користування за відповідний період виходячи із подвійної облікової ставки НБУ з дня початку строку прострочення відповідного платежу.

В той же час, не зазначаючи строк (період у часі) прострочення платежів позивач позбавив суд можливості здійснити власний розрахунок пені виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення та перевірити здійснений позивачем розрахунок.  

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, про залишення позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Світ»(08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Леніна 2-А, код ЄДРПОУ 32630744) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»(03115, м. Київ, проспект Перемоги, 107-А, код ЄДРПОУ 21677333) 16834 (шістнадцять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 81 коп. заборгованості зі сплати тіла кредиту, 1033 грн. (одну тисячу тридцять три) грн. 40 коп. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 178 (сто сімдесят вісім) грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 156 (сто п'ятдесят шість) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Позовні вимоги в частині стягнення 9014 грн. пені залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

   Суддя                                                                                                   Подоляк Ю.В.