Постанова

від 12.04.2011 по справі 35/23-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/23-11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2011 року                                                                            Справа №  35/23-11

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач   

суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.

при секретарі: Лазаренко П.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Купа Н.П., довіреність №б/н  від 17.12.10,  представник;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання відповідач повідомлений належним чином

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", м.Дніпропетровськ  на рішення  господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.11р.  у справі № 35/23-11

за позовом  дочірнього підприємства "Агролайт", м. Сквира Київської області      

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд",   м. Дніпропетровськ

про стягнення 29 801грн.04 коп.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.11 (суддя Широбокова Л.П.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група   "Рейнфорд"  стягнуто 29 801грн.04 коп. заборгованості, 298грн. держмита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" просить його скасувати в частині сплаченої відповідачем суми в розмірі 500 грн.          

Дочірнє підприємство "Агролайт" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Між дочірнім підприємством "Агролайт" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" (покупець) укладено договір поставки товарів від 01.09.2009р. №ПР-40566 строком дії до 31 грудня 2009 року та який відповідно п.12.2. договору вважається пролонгованим ще на один рік, якщо жодна із сторін письмово не сповістить іншу сторону  про свій намір припинити дію договору за 30 календарних днів до закінчення дії строку договору. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

Відповідно п. 1.1. договору позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар згідно доданої до договору специфікації та замовлення (додаток №№ 1, 3 до договору), а відповідач - прийняти та оплатити товар  згідно з умовами договору.

На виконання умов договору у період з 15.02.2010р. по 25.06.2010р. позивач поставив на адресу відповідача товар (молочну продукцію) на суму 37 270грн. 30 коп., що підтверджується відповідними видатковими накладними, що підписані представниками обох сторін; а відповідач отримав товар, що підтверджується підписами представників відповідача в графі отримав, згідно довіреностей відповідача.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з п. 7.2. договору та п.6 додатку №4 додатку до нього відповідач зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар шляхом банківського переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом  35 календарних  днів з моменту поставки.

Як встановлено господарським судом відповідач зобов'язання щодо оплати товару в повному обсязі не виконав, за період з 15.02.2010р. по 25.06.2010р. повернув позивачу товар на загальну суму 5 677грн.35 коп., що підтверджується накладними про повернення товару, а також частково погасив борг в сумі 1 791грн.91 коп., про що свідчить банківська виписка станом на 10.03.2010р., у зв'язку з чим заборгованість за поставлений товар становить 29 801грн. 04 коп., яка підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.07.2010р., що підписаний обома сторонами та не спростований товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд".

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ч. 1, 3 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" зазначає, що ним 25.01.11 в період розгляду справи господарським судом перераховано на користь дочірнього підприємства "Агролайт" платіжним дорученням № 576 грошові кошти в розмірі 500 грн. в рахунок погашення боргу за договором поставки від 01.09.2009р.      №ПР-40566, та просить зробити перерахунок суми боргу, скасувавши рішення господарського суду від 25.01.11 в частині сплаченої суми в розмірі 500 грн.

Відповідно до положень ст.82 Господарського процесуального кодексу України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності із ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному  законом  порядку  встановлює  наявність  чи  відсутність  обставин,  на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд розглянув справу за наявними в матеріалах справи доказами. Відповідач не скористався правами, якими він наділений як сторона судового процесу: представники товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" не були присутні у судовому засіданні, відповідачем не було надано відзиву на позовну заяву, відповідач не надав жодного доказу, який спростовує позицію дочірнього підприємства "Агролайт" у справі. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд"  не надало доказу часткової сплати за отриманий товар, який воно здійснило 25.01.2011р.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на нові докази, які не були предметом дослідження у господарському суді, але які відповідач мав можливість подати при розгляді справи в суді першої інстанції та, в порушення вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, просить долучити до справи в суді апеляційної інстанції нові докази без обґрунтування неможливості подання цих доказів при розгляді справи у суді першої інстанції.

До того ж, як видно з доданого відповідачем до апеляційної скарги платіжного доручення від 25.01.11 № 576 фактично переказ коштів здійснений, згідно відмітки банку, 26.01.11, тобто після прийняття рішення господарським судом.

Частиною першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення і не передбачено можливості такого скасування (зміни) у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами, яка сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду.

З урахуванням викладеного колегія суддів не знаходить підстав для скасування рішення господарського суду.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.11 у даній справі залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" без задоволення.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" з держбюджету 98 грн. держмита, зайво перерахованого при поданні апеляційної скарги по платіжному дорученню від 01.02.11 № 666, яке знаходиться у судовій справі.

Головуючий  суддя                                                         А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 В.І. Крутовських

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

повний текст постанови виготовлений 14.04.11