Постанова

від 29.08.2006 по справі 7/316

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/316

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.08.2006                                                                                           № 7/316

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

                                        Вербицької О.В.

 при секретарі:                              Гринчак О.І.

 За участю представників:

 від від прокурора:          Яковенко А.В.,

від позивача:          Гордієнко В.І.,

відвідповідача:          Гуща В.О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2006

 у справі № 7/316 (Якименко М.М.)

 за позовом                               Заступника військогового прокурора Білоцерківського гарнізону

 до                                                   ТОВ "Промекс-К"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 46 654,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Заступник військового прокурора звернувся до суду в інтересах державив особі Міністерства оборони України з позовом про стягнення 46 654,27 грн. штрафних санкцій (33 694,75 грн. пені та 12 959,52 грн. штрафу) за невиконання умов договору № 246/1/2/05-15 Д від 01.06.2005.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2006 у справі № 7/316 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Міністерство оборони України звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якому просить скасувати рішення з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, а також прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокурора та сторін, встановив наступне:

01.06.2005 між Міністерством оборони України та ТОВ “Промекс-К” було укладено договір № 246/1/2/05-15Д про поставку для державних потреб пально-мастильних матеріалів, для техніки спеціального призначення.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач зобов'язався поставити для потреб Міністерства оборони України пально-мастильні матеріали згідно Специфікації - 1485 тон на загальну суму 6 459 750,00 грн., а позивач – забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з Специфікацією.

Відповідно до п. 2.2 договору одержувачами продукції є військові частини – склади та бази пального, що визначені рознарядками Міністерства оборони України.

Останній строк поставки продукції згідно договору встановлено до 10 липня 2005 року.

Відповідно до вимог п. 2.4. договору відповідач здійснює постачання продукції виключно у кількостях, в термін та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України.

Відповідно до рознарядки поставка нафтопродуктів здійснювалася військовій частині А 2502 (станція призначення м. Старокостянтинів) у кількості 1155 тонн, та військовій частині А 2423 (станція призначення м. Миколаїв) у кількості 330 тонн.

Відповідно до акту звірки виконання зобов'язань щодо постачання пального та пально-мастильних матеріалів за договором відповідачем було поставлено 1442,44 тонни нафтопродуктів на загальну суму 6 274 614,00 грн.

Таким чином, недопоставка склала 42,56 тонни на загальну суму 185 136,00 грн.

Суд першої інстанції на підставі того, що в рознарядці, зазначено залізничні реквізити одержувачів (військових частин) - залізничну станцію призначення, залізницю, код залізничної станції, код одержувача на залізничній станції призначення, зробив висновок про визначення позивачем саме залізничного транспорту як виду транспортування палива.

Враховуючи те, що відповідно до вимог Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України” та Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 № 299 та зареєстрованих Міністерством юстиції України від 07.07.2003 № 558/7879, забороняється перевезення наливних вантажів у частково заповнених цистернах, суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову за відсутності вини відповідача у недопоставці нафтопродуктів.

З висновком суду першої інстанції про визначення позивачем саме залізничного транспорту для поставки нафтопродуктів, апеляційний господарський суд не погоджується у зв'язку з тим, що відповідно до п. 4.1.5.3 Інструкції “Про порядок приймання, транспортування, зберігання відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України” відпуск нафтопродуктів провадиться нафтопродуктопроводами, водним, залізничним, автомобільним транспортом, а також внутрішньобазовими трубопроводами; в договорі не визначено виду транспорту, яким повинна здійснюватись поставка продукції; в рознарядці хоча і зазначено залізничні реквізити одержувачів, однак зазначено і поштові адреси одержувачів; позивачем не визначено залізничний транспорт як виключний транспорт, яким повинна здійснюватись поставка.

Крім того, абзац другий п. 3.2. договору, який передбачає право позивача відмовитись від прийняття продукції та покладення на відповідача наднормативних витрат по використанню залізничних цистерн (вагонів, автомобільного транспорту) у випадку не прибуття представника відповідача, опосередковано спростовує висновок суду про обов'язковість поставки лише залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вимоги ст. 526, ст. 629 ЦК України, а також умови договору відповідач зобов'язаний був належно виконати взяті на себе зобов'язання, самостійно визначивши вид транспорту, яким здійснити поставку продукції.

Як зазначено вище, відповідачем недопоставлено позивачу 42,56 тонни на загальну суму 185 136,00 грн.

Згідно акту звірки розрахунків від 07.02.2006, підписаного сторонами по справі, сторони визначили, що продукція за договором від 01.06.2005 № 246/1/2/05-15Д поставлена частково, домовилися щодо припинення постачання продукції, а договір визнали закритим.

Відповідно до п. 6.2 договору за порушення строків поставки продукції відповідач сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з відповідача додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2 договору та ч. 6 ст. 232 ГК України позивачем нараховано пеню згідно розрахунку 185136,00 грн. х 0,1 % х 182 доби = 33 694,75 грн. та штраф згідно розрахунку 185136,00 грн. х 7 % = 12959,52 грн.

Враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов'язань по договору, а також те, що сторонами по справі підписано акт звірки, яким припинено зобов'язання по договору, апеляційний господарський суд, користуючись правом передбаченим ст. 233 ГК України, вважає за необхідне зменшити розмір штрафних санкцій шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 33 694,75 грн. пені та відмови в задоволенні позову в частині стягнення штрафу.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Міністерства оборони України підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2006 у справі № 7/316 – зміні.

Відповідно до викладеного та керуючись ст. 49, ст. 101, п. 4 ст.103, п. 1, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2006 у справі № 7/316 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промекс-К” (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3-А, оф. 301, р/р 2600404924 в АБ “Ажіо м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 25661837, а у випадку відсутності коштів на цьому рахунку – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 6, р/р 35222003003192 ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код 00034022) 33 694,75 грн. (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто чотири гривні 75 коп.) пені.

В позові в частині стягнення штрафу відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промекс-К” (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3-А, оф. 301, р/р 2600404924 в АБ “Ажіо м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 25661837, а у випадку відсутності коштів на цьому рахунку – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) до Державного бюджету 336,95 грн. державного мита за подання позову та 168,47 грн. за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промекс-К” (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3-А, оф. 301, р/р 2600404924 в АБ “Ажіо м. Києва, МФО 300175, код ЄДРПОУ 25661837, а у випадку відсутності коштів на цьому рахунку – з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (р/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, код 30045370) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

3.          Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4.          Матеріали справи № 7/316 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Вербицька О.В.

04.09.06 (відправлено)