Постанова

від 27.03.2008 по справі 26/388-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/388-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2008                                                                                   Справа № 26/388-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Лотоцької Л.О.  (доповідач)    

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С

при секретарі судового засідання Ролдугіній Н.В.,

Представники сторін:

від позивача: Мягка Л.О., представник, довір. без номера від 27.03.2008р.

від відповідача: Коптілов Ю.В., довіреність № 4/11-551  від 27.12.07,  представник; Лазуренко К.О., довіреність № 14/11-68  від 12.02.08,  юрисконсульт;

від 3-ої особи: Лазуренко К.О., довіреність № 14/3-3  від 04.02.08,  юрисконсульт;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  20.12.2007р. у справі № 26/388-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАЮР”, м. Дніпропетровськ (вул. Космодромна, буд. 3, офіс 76, м. Дніпропетровськ, 49126)

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (прос. Карла Маркса, 75, м. Дніпропетровськ, 49000)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Управління земельних відносин Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (прос. Карла Маркса, 75а, м. Дніпропетровськ, 49000)

про визнання поновленим договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2007р. (суддя Камша Н.М.) по справі № 26/388-07 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВАЮР”(код ЄДРПОУ 23069804) до Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) задоволено повністю, визнано поновленим договір оренди земельної ділянки від 04 березня 2004 року, укладений на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №144/13 від 19.11.2003 року, зареєстрований в державному реєстрі 18.03.2004 року за №5008, між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВАЮР” та Дніпропетровською міською радою, на земельну ділянку площею 0,5462га за адресою м. Дніпропетровськ, бульвар Слави, 32-А (код ДЗК 1210100000:03:050:0009(69146032)) під фактичне розміщення автостоянки, що знаходиться по бульвару Слави, 32-А в м. Дніпропетровську, на той самий строк і на тих самих умовах, присуджено до стягнення з Дніпропетровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВАЮР”(код ЄДРПОУ 23069804) держмито у розмірі 85 грн.  та витрати   на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, Дніпропетровська міська рада звернулася до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк для апеляційного оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2007р. по справі № 26/388-07 повністю, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Ваюр»відмовити у повному обсязі.

Свою позицію скаржник обґрунтовує тим, що рішення по справі № 26/388-07 прийнято з порушенням норм матеріального права. Скаржник посилається на те, що ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»не передбачає автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін.

Скаржник вважає, що ст.ст. 118, 123 Земельного Кодексу України, на які посилався місцевий господарський суд в своєму рішенні, не регулюють правовідносини щодо оренди земельної ділянки юридичною особою.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2008 року апеляційна скарга прийнята до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.02.2008р. на 14 год. 40 хв.

Ухвалами від 26.02.2008р. та 18.03.2007р. розгляд справи було відкладено до 11 год. 20 хв. 14.02.2008р. та 15 год. 00 хв. 27.03.2008р. відповідно.

Позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріли справи, Дніпропетровській апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.07.1997р. на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 726від 15.05.1997р. між ТОВ «ВАЮР»- орендар та Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради –орендодавець був укладений договір № 1163/07 на право тимчасового користування земельною ділянкою на умовах оренди, відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв у тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 5460м2, що знаходиться по бульвару Слави в м. Дніпропетровську строком на один рік для проектування та будівництва автостоянки.

В подальшому договір був продовжений до 01.04.2000р.

30 листопада 2000р. між тими ж сторонами був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець надав орендарю у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку, площею 0,5462 га, що знаходиться по бульвару Слави, 32 в м. Дніпропетровську строком до 19.10.2003р.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду стало рішення виконкому міської ради від 19.10.2000р. № 2638.

Земельна ділянка надана з ціллю фактичного розміщення автостоянки (п. 4.1 договору).

Договір посвідчений нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу30.11.2000р., реєстраційний № 1681.

04.03.2004р. між Дніпропетровською міською радою та позивачем був укладений договір оренди тієї ж земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:03:050:0009.

Підставою для передачі земельної ділянки в оренду стало рішення міської ради від 19.11.2003р. № 144/13 (п.п. 1.1, 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачене використання земельної ділянки цим договором: фактичне розміщення автостоянки.

Сторони обумовили, що після закінчення терміну оренди дія договору припиняється (п. 2.2).

По закінченні терміну дії цього договору орендар має право на поновлення цього договору на новий термін з урахуванням умов, визначених законодавством (п. 2.4).

Договір нотаріально посвідчений та зареєстрований в державному реєстрі 18.03.2004р. за № 5008.

На виконання п. 2.4 договору позивач 10 жовтня 2006р. направив на адресу Дніпропетровської міської ради листа, в якому просив продовжити термін дії договору оренди земельної ділянки від 04.03.2004р. на той самий строк і на тих самих умовах.

З вищенаведеного вбачається, що позивач звернувся до орендодавця не пізніше місяця до закінчення строку договору оренди.

Зазначений лист позивача залишений без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В силу ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наведені правові норми передбачають обов'язковість поновлення договору оренди земельної ділянки (на той самий строк і на тих самих умовах) в разі відсутності письмових заперечень орендодавця у формі листа-повідомлення протягом одного місяця після закінчення строку договору.

Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 04.03.2004р. позивач продовжує користуватися земельною ділянкою і сплачує орендну плату.

Відповідач не надав доказів того, що орендаря земельної ділянки –ТОВ «ВАЮР»було повідомлено протягом місяця після закінчення строку, на який укладено договір,  про відмову у продовженні зазначеного договору. У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що лист-повідомлення про відмову від продовження договору оренди земельної ділянки позивачу не направлявся.

За таких обставин, Дніпропетровський апеляційний господарський суд з урахуванням приписів ст. 764 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», дійшов висновку, про те, що договір оренди земельної ділянки від 04.03.2000р., укладений між Дніпропетровською міською радою та ТОВ «ВАЮР», за яким останнє прийняло у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,5462 га, що знаходиться по бульвару Слави, 32-А в м. Дніпропетровську, зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:03:050:0009 слід визнати поновленим.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

З огляду на встановлені судом першої та апеляційної інстанцій обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки на тих же умовах і на той самий строк.

З урахуванням викладеного правові підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні.    

Керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу  України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  20.12.2007р. у справі № 26/388-07 залишити без змін.

Головуючий                                                                                     Л. О. Лотоцька

               Суддя                                                                                            Р. М. Бахмат

              Суддя                                                                                                  О. С. Євстигнеєв