Постанова

від 21.03.2008 по справі 44/474-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

44/474-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2008 р.                                                           Справа № 44/474-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Білоконь Н.Д., суддя Бондаренко В.П.

при секретарі Криворученко О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Молочко Н.Г., довіреність  від 12.03.2008 р.

відповідача -  Крилової В.Г., директора

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 387 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 04.02.08 у справі № 44/474-07

за позовом комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Магік Фурс",  м. Харків

про стягнення 19756,33 грн.

встановила:

Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" подало до господарського суду Харківської області позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Магік Фурс" про стягнення  19756,33 грн.: з яких 311,04 грн. заборгованості по платі за користування місцем по укладеному між сторонами договору про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності  від 30.12.2004 р.  № 1207 за  грудень 2005 р., 51,04 грн.  нарахованої на цю заборгованість пені за період з 06.12.2006 р. по 06.12.2007 р., 752,52 грн. плати за фактичне користування відповідачем  місцем за період з 01.01.2006 р. по 13.03.2006 р., 18300 грн. штрафу  за несвоєчасне повернення місця за  період з 06.12.2006 р. по 06.12.2007 р., 318,16 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальної констуркції та 23,57 грн. витрат на  отримання позивачем  довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.02.2008 р. у справі № 44/474-07 (суддя  Дюкарєва С.В.)  позов задоволено часково.З відповідача  на користь позивача стягнуто 311,04 грн. основного боргу, 318,16 грн. витрат на проведення демонтажу спеціальної конструкції, 187 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні позовних вимог про стягнення  51,04 грн. пені, 752,52 грн.  плати за фактичне користування  місцем, 18300 грн. штрафу та 23,57 грн. витрат на  отримання позивачем  довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ відмовлено.   

      Позивач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився в частині  відмови в задоволенні  позовних вимог про стягнення 752,52 грн. плати за фактичне користування відповідачем  місцем та 23,57 грн. витрат за  

                                                                   - 2 -

отримання позивачем  довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну  скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права просить рішення в зазначеній  частині  скасувати та прийняти в цій частині  нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 752,52 грн. плати за фактичне користування відповідачем  місцем для розташування  спеціальних конструкцій та 23,57 грн. витрат на отримання позивачем  довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ.

      В обгрунтування апеляційної скарги позивач  посилається на те, що  місцевий господарський суд необгрунтовано відмовив  у  стягненні  752,52 грн. плати за фактичне користування місцем для розташування  спеціальних конструкцій за  період з 01.01.2006 р. по 13.03.2006 р.  на тій  підставі, що оскільки  договір  про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності  від 30.12.2004 р.  № 1207 припинив  свою дію 31.12.2005 р. та не був продовжений на новий  строк  між сторонами у  цей період не існувало договірних відносин.Позивач  вказує на те, що плата за фактичне користування відповідачем місцем  за  період з 01.01.2006 р. по 13.03.2006 р. підлягає сплаті  на підставі п. 3 Порядку надання  в користування місць, які перебувають у  комунальній  власності, для розташування  спеціальних конструкцій, затвердженого рішенням виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р.  № 977, яким сторони керувались при укладенні  договору, про що зазначено в  його преамбулі.

       Також позивач  посилається  на те, що місцевий господарський  суд безпідставно відмовив у стягненні  витрат на  отримання позивачем  довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ на тій підставі, що чинним законодавством  не передбачено віднесення  цих витрат до судових та вони не є збитками, оскільки відстуній причинний зв"язок між  порушенням відповідачем договору  та діями  позивача  по отриманню довідки.  На думку позивача  зазначені  витрати відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України є збитками, оскільки господарський  суд своєю ухвалою зобов"язав позивача  надати цю  довідку, а  її видача є оплатною послугою, він  змушений  був  понести  вирати в  сумі  23,57 грн. для  захисту свого порушеного права.

   Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна  скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного (при цьому  колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно зі статтею 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний   господарський суд не зв"язаний  доводами  апеляційної скарги та перевіряє законність  і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у  повному обсязі).

      30.12.2004 р. між сторонами було укладено  договір про надання в  користування місць, які перебувають у  комунальній власності, для  розташування спеціальних конструкцій № 1207, згідно з умовами якого позивач передає відповідачу по акту приймання-передачі в  користування місця,  що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальної конструкції - стаціонарного щита (1,2x1,8x2), за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 124, строком з 01.01.2005р. до 31.12.2005р.

У відповідності до умов зазначеного договору позивач надав в експлуатацію відповідачеві місце. Факт передачі відповідачеві місця в користування підтверджується відповідним актом приймання-передачі, підписаним сторонами 01.01.2005р.

У відповідності до пп. 3.4.6., 4.1,4.5 договору відповідач зобов'язався кожний місяць здійснювати оплату за користування наданими йому місцями авансом до 25 числа місяця, що передує місяцю, за який здійснюється оплата, у розмірі 311,04грн.

Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, плату за користування місцем за грудень 2005 року не сплатив, в результаті у відповідача

                                                      - 3 -

утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 311,04грн., що підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тому місцевий господарський  суд дійшов  правильного висновку, що позовні  вимоги  про стягнення з відповідача заборгованості з плати за користування місцем за грудень 2005 року у сумі 311,04грн. по договору № 1207 є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 8.1.7 договору № 1207 від 30.12.2004 р. цей договір припинив  свою дію у зв"язку з закінченням строку його дії- 31.12.2005р.

Пунктом 5.1. договору встановлено обов'язок відповідача протягом 3-х днів після припинення дії договору передати місця, надані у користування, позивачеві.

Однак, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у визначений договором строк місця позивачеві не повернув.

У відповідності до п. б) п.п. 3.1.1 договору №1207 від 30.12.2004 р. у разі невиконання відповідачем вимог позивача щодо звільнення місць, у випадках, передбачених цим договором, позивач має право здійснювати роботи з демонтажу спеціальних конструкцій.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем 10.02.2006р. на адресу відповідача було направлено повідомлення №1530 з вимогою сплатити суму заборгованості,  і повернути за актом прийому-передачі місця, та попередженням про те, що у разі невиконання  вимог даного повідомлення, спеціальну конструкцію буде демонтовано.

     Як вбачається з поштового повідомлення зазначений лист отриманий відповідачем 15.02.2006р.

     Однак, відповідач у визначений термін спеціальну конструкцію не демонтував, місце за актом приймання-передачі позивачеві не передав, внаслідок чого позивач 14.03.2006р. здійснив демонтаж спеціальної конструкції - щита стаціонарного, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 124.

        При цьому, як свідчать матеріали справи, вартість демонтажу склала 318,16грн.

     Тому місцевий господарський  суд вірно  послався на те, що  оскільки у відповідності до умов договору демонтаж спеціальної конструкції повинен був проведений відповідачем, а згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу  вимоги позивача про стягнення з відповідача 318,16 грн. вартості проведеного демонтажу спеціальної конструкції обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

      Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

    У відповідності до п. 6.1 договору № 1207 сторонами була встановлена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню, яка склала 51,04грн.

    Крім того, відповідно до п. 6.2. договору у разі прострочення повернення місць, наданих у користування, відповідач сплачує штраф у розмірі 50 грн. за кожний день затримки повернення місця. З огляду на це, позивачем з 06.12.2006р. по 06.12.2007р. нараховано штраф, який склав 18300грн.

                                                                        - 4 -

      Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

    Статтею 258 Цивільного кодексу України передбачено, що  для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Посилаючись на наведені норми,  місцевий господарський  суд  дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні  позовних вимог про стягнення  51,04грн. пені та 18300грн. штрафу, оскільки  строк позовної давності для пред'явлення цих вимог сплив  

     Також позивачем пред"явлено вимогу про  стягнення з відповідача   752,52 грн. плати за фактичне користування місцем за період з 01.01.2006р. по 13.03.2006р. на  підставі  п.   З  Порядку  надання   в  користування  місць,  які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (Додаток № 2 до рішення міськвиконкому від 20.10.2004р. № 977), в якому зазначено, що у випадку виявлення використання розповсюджувачами зовнішньої реклами місць без укладення договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (фактичне користування), КП "МІЦ" має право отримати плату за фактичне користування такими місцями за весь час їх користування.

       Місцевий господарський суд відмовив у  задоволенні  цих вимог на тій  підставі, що  оскільки договір про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 1207 від 30.12.2004р., припинив свою дію 31.12.2005р., нарахування саме заборгованості з 01.01.2006р. по 13.03.2006р. є безпідставним, оскільки на даний період дію договору пролонговано не було і між сторонами не існувало договірних зобов*язань.

       Колегія суддів вважає такий  висновок безпідставним, оскільки як вже було зазначено, відповідач після закінчення  строку дії договору про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 1207 від 30.12.2004р. не повернув з користування  надані йому місця  по акту приймання-передачі, у зв"язку з чим 14.03.2006 р. позивачем у  відповідності  з умовами договору після  попереднього попередження  було здійснено демонтаж спеціальних конструкцій, тому зазначені  місця знаходились у фактичному користуванні відповідача  без укладення  договору про надання цих місць  у користування останньому з 01.01.2006 р. по 14.03.2006 р..  

       У преамбулі  договору про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій № 1207 від 30.12.2004р. сторони узгодили, що вони  уклали договір, керуючись  Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 р. № 2067 та Порядком надання в користування місць, які перебувають у  комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій,

                                                                   - 5 -

затвердженого рішенням виконкому Харківської міської ради від 20.10.2004 р.  № 977.

        Пунктом  З  Порядку  надання   в  користування  місць,  які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій передбачено, що у випадку виявлення використання розповсюджувачами зовнішньої реклами місць без                                                                 

укладення договорів про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій (фактичне користування), КП

"МІЦ" має право отримати плату за фактичне користування такими місцями за весь час їх користування.

        Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача   752,52 грн. плати за фактичне користування місцем за період з 01.01.2006 р. по 13.03.2006р. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

    Посилання відповідача в апеляційній  скарзі на те, що порушення  ним зобов"язання  по поверненню місць після закінчення  строку дії договору свідчить лише про порушення  ним своїх договірних зобов"язань, а  не про здійснення фактичного користування  цими місцями  колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вже  було зазначено вище, передання  місць відповідачу  в  користування  підтверджується  актом  приймання-передачі від 01.01.2005 р. , а знаходження  на цих місцях після  закінчення  строку дії договору спеціальних конструкцій, для  розташування  яких ці місця були йому передані в користування    підтверджується  актом  демонтажу цих конструкцій від 14.03.2006 р.   

    Також позивач просив стягнути з відповідача   23,57грн. витрат, понесених ним у зв'язку з отриманням довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ.

       Місцевий господарський  суд відмовив у  задоволенні  цих вимог, посилаючись на те, що віднесення витрат на отримання довідки про включення відповідача до ЄДРПОУ до судових витрат чинним законодавством не передбачено та окрім цього відсутній також причинний зв'язок між порушенням відповідачем умов договору № 1207 та діями позивача про отриманню спірної довідки.

      Колегія суддів із таким висновком  місцевого господарського суду не погоджується, виходячи з наступного.

     Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

     Оскільки господарський  суд першої інстанції ухвалою про порушення  провадження  у справі від 12.12.2007 р. зобов"язав  позивача  надати належним чином засвідчену  копію довідки про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день подання  позову, а  послуга  по наданню зазначеної довідки є оплатною, зазначені  витрати, понесені  позивачем є витратами, пов"язаними з розглядом  справи, які  включено до судових витрат наведеною статтею  44 Господарського процесуального кодексу України.

       Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути позивачеві по акту приймання-передачі місце, яке знаходиться в комунальній власності, для розташування спеціальної конструкції за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 124, місцевий господарський  суд дійшов  правильного висновку про їх задоволення посилаючись на те, що     пунктом 5.1. договору встановлено обов'язок відповідача протягом 3-х днів після припинення дії договору передати місця, надані у користування, позивачеві шляхом підписання акту прийому-передачі, оскільки відповідач цього обов*язку не виконав, позивачем самостійно, на підставі п. 3.1.1., здійснено демонтаж спеціальної конструкції.Тому  на даний час місце, передане позивачем відповідачеві на підставі договору про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності, для розташування спеціальних конструкцій №

                                                           - 6 -

1207 від 30.12.2004р., у відповідності до п.5.2 договору за актом прийому-передачі не повернуто.  

Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд внаслідок  порушення  норм матеріального права дійшов  неправильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 752,52 грн. плати за фактичне користування відповідачем  місцем після закінчення строку дії договору за період з 01.01.2006 р. по 13.03.2006 р. та внаслідок порушення  норм  процесуального права   дійшов  неправильного висновку про відмову  у стягненні з відповідача 23,57 грн. судових  витрат, понесених позивачем у зв"язку з отриманням довідки  про включення відповідача  до ЄДРПОУ.

Керуючись статтями 33, 43. 99. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

                                                           постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.02.2008 р.  у  справі №  44/474-07 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 752,52 грн. плати за  фактичне користування місцем та 23,57 грн. судових витрат, понесених позивачем у зв"язку  з отриманням довідки  про включення відповідача  до ЄДРПОУ.

Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магік Фурс", м. Харків, вул. Новгородська, 4, кв. 128 (п/р 26008820131991 в ХОФ АКБ "УСБ", МФО 351016, код 31437284) на користь комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618 (п/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код 32135675) 752,52 грн. плати за  фактичне користування місцем та 23,57 грн. судових витрат, понесених позивачем у зв"язку  з отриманням довідки  про включення відповідача  до ЄДРПОУ.

Судові витрати розподілити наступним чином.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Магік Фурс", м. Харків, вул. Новгородська, 4, кв. 128 (п/р 26008820131991 в ХОФ АКБ "УСБ", МФО 351016, код 31437284) на користь комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків, пр. Леніна, 38, оф. 618 (п/р 2600030114375 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код 32135675) 265,6 грн. витрат по сплаті  державного мита, в тому числі  сплаченого позивачем за подання  апеляційної скарги та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанову складено в повному обсязі 25.03.2008 р.

          Головуючий суддя                               (підпис)                       Івакіна В.О.  

                                 Суддя                               (підпис)                       Білоконь Н.Д.  

                                 Суддя                               (підпис)                       Бондаренко В.П.