Постанова

від 19.03.2008 по справі 2-21/14463-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-21/14463-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ    

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

26 березня 2008 року   Справа № 2-21/14463-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Мельніков О.П., довіреність № 81 від 22.03.2007,

                  Емріх В.В., пастор,

відповідача: Подружко В.М., довіреність № 02.9-2/444 від 01.11.2007,

розглянувши апеляційну скаргу Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Чонгова С.І.) від 27.11.2007 у справі №2-21/14463-2007

за позовом           Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви (вул. Чехова, 10, місто Ялта, 98600)

до           Ялтинської міської ради (пл. Радянська, 1, місто Ялта, 98600)

про визнання дійсним договору

                                                            ВСТАНОВИВ:

Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада Єди ної Євангелічно-Лютеранської Церкви звернулась до господарсько го суду Автономної Республіки Крим з позовом до Ялтинської міської ради про визнання дійсним договору про безоплатне користування комунальним майном –нежитловими приміщен нями кірхи, яка знаходиться за адресою: вул. Чехова, 10, місто Ялта на умовах договору, наданого позивачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 22.01.2007 він направив на адресу відповідача лист з пропозицією укласти договір безоплатного користування приміщеннями кірхи, однак, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та вказує, що спірні приміщення кірхи за адресою: вул.Чехова, 10, місто Ялта, загальною площею 233,6 кв.м., Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви одержала у постійне безоплатне користування за актом прийому-передачі від 20.06.1995 на підставі статті 17 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” № 987-XII від 23.04.1991, постанови Ради Міністрів Республіки Крим від 17.03.1992 № 64 та рішень виконавчого комітету Ялтинської міської ради народних депутатів від 23.07.1993 № 519 та від 19.05.1995 № 254(2).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2007 (суддя Чонгова С.І.) у справі № 2-21/14463-2007 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що сторонами не узгоджені усі істотні умови договору, у зв'язку з чим він не може вважатися укладеним.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, позов задовольнити.

На думку сторони, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Спірним договором дотримані усі вимоги, встановлені Цивільним кодексом України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 № 1699, якою затверджений Типовій договір про безплатне користування релігійною організацією культовими здані ями та іншим майном.

Судом не враховано, що факт домовленості про усі істотні умови договору може підтверджуватися будь-якими письмовими доказами, а не тільки текстом підписаного сторонами договору, як помилково вказано судом першої інстанції.

Такими доказами у дійсній справі  є довідка Ялтинського бюро технічної інвентаризації від 31.05.2006,  витяг з постанови Ради Міністрів Республіки Крим від 17.03.1992, копія рішення Ялтинського виконкому від 17.05.1995, копія акту прийому-передачі від 20.06.1995, копія бухгалтерського повідомлення № 2 від 20.06.1995, копія Державного акту на право постійного користування землею, копія охоронного договору від 08.04.2004.

Вказаним доказам суд не дав ніякої оцінки ти не привів будь-яких доводів, з яких відхилив ці докази, чим порушив норми процесуального права.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Судове засідання було відкладеним з 19.03.2008 на 26.03.2008.

Повторно, відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України розглянувши справу, судова колегія встановила таке.

Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада, як релігійна організація, володіє та користується  комунальним майном –приміщеннями кірхи (культовою спорудою), розташованою за адресою:  місто Ялта, вул.Чехова, 10 (літ. „А”), яке є  власністю  Ялтинської міської ради.

Вказані приміщення Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада отримала у постійне безкоштовне користування за актом прийому-передачі  від 20.07.1995 на підставі статті 17 Закону України  „Про свободу совісті і релігійні організації” № 987-XII від 23.04.1991, постанови  Ради Міністрів  Республіки Крим від 13.03.1992 № 64 і  рішення Ялтинського виконкому  від 17.05.1995  № 254 (2).

Рішенням Ялтинської міської ради від 02 лютого 2000 року  № 40 позивачеві надано у постійне користування  Ѕ частини  земельної  ділянки  площею 0,0772 га для обслуговування  кірхи та житлового будинку  та надано  Державний акт серії 11-КМ № 003817.

08 квітня  2004 року  Ялтинська  Євангелічно-Лютеранська громада   уклала охоронний договір № 1539 на охорону пам'ятника архітектури місцевого значення кінця ХIХ віку „Кірха святої Марії” із Республіканським  комітетом  з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим.

Таким чином, вказані обставини дають  підставу для висновку, що між сторонами фактично склались договірні відносини, які виконуються сторонами у повному обсязі.

Але суд першої інстанції, незважаючи на вказані обставини, зробив помилковий висновок про відсутність  домовленості  між сторонами  з усіх істотних умов договору.

Оскільки висновки суду  не відповідають обставинам справи, які мають суттєве значення, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Апеляційна скарга у зв'язку з таким підлягає задоволенню.

При прийнятті нового рішення судова колегія на підставі вказаних обставин  задовольняє позовні вимоги у повному обсязі на підставі такого.

Відповідно до частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України суд може визнати договір дійсним, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Факт  домовленості щодо істотних умов  договору та  повного його виконання підтверджено вищевказаними обставинами та документами: актом прийому-передачі  від 20.07.1995 згідно статті 17 Закону „Про свободу совісті та релігійні  організації” № 987-XII від 23.04.1991, постановою Ради Міністрів Республіки Крим  від 17.03.1992 № 64, рішеннями виконавчого комітету Ялтинської міської ради  від 23.07.1993 № 519 та від 19.05.1995 № 254 (2).

Факт правомірного користування  культовою спорудою  підтверджено постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від  13.08.2007 у справі № 2-8/2335-2007А.

З матеріалів справи  вбачається, що 22.01.2007 до Ялтинської міської ради в особі її голови направлено 2 екземпляри договору  про безкоштовне користування майном –приміщенням культової споруди (кірха), розробленого на підставі Типового договору, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2003 № 1699,  з проханням  направити  представника ради для підпису цього договору до нотаріуса  Щур Л.Д. (місто Ялта, вул.Гоголя, 22) для нотаріального посвідчення (а.с. 11-13).

Але матеріали справи вказують на безмотивну відмову з боку відповідача укласти  цій договір.

Оскільки є правові підстави для визначення  договору дійсним, судова колегія  вважає його укладеним у редакції, наданої позивачем 22.01.2007 та з уточненням внаслідок описок, визначеним позивачем 22.03.2007, а саме:  приміщення кірхи  за адресою: місто Ялта, вул.Чехова, 10 (літ. „А”) загальною площею 233,6 кв.м. Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада отримала у постійне безкоштовне користування за актом прийому-передачі від  20.07.1995 на підставі статті 17 Закону України „Про свободу совісті і релігійні організації” № 987-XII від 23.04.1991, постанови Ради Міністрів Республіки Крим  від 17.03.1992 № 64 і рішень Виконавчого комітету  Ялтинської  міської ради народних  депутатів від 23.07.1993 № 519 та від 19.05.1995 № 254 (2). Пункти 7.6, 7.6.1, 7.6.2 вважати пунктами 7.5, 7.5.1,  7.5.2.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (пункт 3 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

Апеляційну скаргу Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви задовольнити.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.11.2007 у справі № 2-21/14463-2007 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Визнати дійсним договір про безкоштовне користування майном, укладений між Ялтинською міською радою та  Ялтинською  Євангелічно-Лютеранською громадою Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви від 22.01.2007 у редакції, визначеної Ялтинською Євангелічно-Лютеранською громадою  Єдиної  Євангелічно-Лютеранської Церкви (а.с.11), з уточненням, визначеним позивачем 22.03.2007  (а.с.32), а саме:  1. Приміщення кірхи  за адресою: місто Ялта, вул.Чехова, 10 (літ. "А") загальною площею 233,6 кв.м. Ялтинська Євангелічно-Лютеранська громада Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви отримала у постійне безкоштовне  користування  за актом прийому-передачі від  20.07.1995 на підставі статті 17 Закону України "Про свободу совісті і релігійні організації", постанови Ради Міністрів  Республіки Крим  від 17.03.1992 № 64 і рішень Виконавчого комітету  Ялтинської  міської ради народних  депутатів від 23.07.1993 № 519 та від 19.05.1995 № 254 (2). Пункти 7.6, 7.6.1, 7.6.2 вважати пунктами 7.5, 7.5.1,  7.5.2.

Стягнути з Ялтинської міської ради  (пл.Радянська, 1, місто Ялта, 98680, ідентифікаційний код 25149223, інших реквізитів немає) на користь Ялтинської Євангелічно-Лютеранської громади Єдиної Євангелічно-Лютеранської Церкви  (вул.Чехова, 10, місто Ялта, 98600, ідентифікаційний код 22325211, інших реквізитів немає) 245,50 грн. судових витрат.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                  

Судді