6/337-07-8828
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" березня 2008 р. Справа № 6/337-07-8828
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,
при секретарі - Волощук О. О.,
за участю представників:
позивача – не з'явився,
відповідача –Шерстньова Н. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Спілки громадських організацій „Тендерна палата України”, м. Київ
на рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2008 р.
у справі №6/337-07-8828
за позовом Спілки громадських організацій „Тендерна палата України”, м. Київ
до Одеського державного економічного університету, м. Одеса
про відміну торгів на закупівлю устаткування для автоматичної обробки інформації,
ВСТАНОВИЛА:
03.12.2007 р. (вх. №11477) у господарському суді Одеської області Спілкою громадських організацій „Тендерна палата України” пред'явлено позов до Одеського державного економічного університету про відміну торгів із зменшенням ціни на закупівлю устаткування для автоматичної обробки інформації (комп'ютерне обладнання, його гарантійне та післягарантійне обслуговування) (оголошення про закупівлю №37027207, опубліковане в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України №37(108) від 10.09.2007 р. (а.с. 2-5). Свої вимоги вона мотивувала наступним.
Тендерна палата України, у разі виявлення порушень у сфері державних закупівель, які були допущені замовником або Міжвідомчою комісією з питань державних закупівель, або контролюючими органами, а також у разі прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону, з метою здійснення громадського контролю має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішень або висновків Комісії, рішень, дій або бездіяльності замовника, контролюючих органів або підзаконних нормативно-правових актів, що суперечать нормам цього Закону, з одночасним наданням до суду відповідного висновку щодо порушеного питання (ст. 17 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”). Відповідачем було проведено державну закупівлю устаткування для автоматичної обробки інформації (комп'ютерне обладнання, його гарантійне та післягарантійне обслуговування) (оголошення про закупівлю №37027207, опубліковане в Інформаційному бюлетені Тендерної палати України №37(108) від 10.09.2007 р.. Державна закупівля устаткування для автоматичної обробки інформації (комп'ютерне обладнання, його гарантійне та післягарантійне обслуговування) проведена відповідачем з грубим порушенням вимог Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Тендерна документація на закупівлю устаткування для автоматичної обробки інформації (комп'ютерне обладнання, його гарантійне та післягарантійне обслуговування), що надана на дослідження, не відповідає вимогам ст.ст. 21,23,26,26-1,29,34 Закону, а саме: у порушення вимог ч.6 ст. 23 Закону, у п.12.4 тендерної документації визначено, що тендерне забезпечення буде повернено учаснику торгів протягом 10 календарних днів після настання підстави для повернення, всупереч визначеним умовам Закону, відповідно до яких строк обчислюється з дня настання підстави для повернення тендерного забезпечення; у порушення вимог ч.5 ст. 23 Закону, у п.12.5 тендерної документації не передбачено всіх умов, на підставі яких тендерне забезпечення не повертається, а саме: невиконання інших вимог, передбачених тендерною документацією; у порушення вимог ч.3 ст. 26 Закону, у п.18.5 тендерної документації строк надання учаснику торгів копії протоколу розкриття тендерних пропозицій обчислюється з моменту отримання відповідного запиту, всупереч визначеним умовам Закону - після дня отримання від учасника відповідного запиту Замовник протягом одного робочого дня надає йому копію протоколу розкриття тендерних пропозицій; у порушення вимог ч.1 ст. 26-1 Закону, у п.23.1 тендерної документації не передбачена можливість надання інформації щодо розгляду оцінки тендерних пропозицій до укладення договору Антимонопольному комітету України; у порушення вимог ч.2 ст. 29 Закону, у п.28.2 тендерної документації визначено, що договір про закупівлю укладається не раніше, ніж через п'ять робочих днів після надсилання повідомлення про результати торгів, всупереч визначеним умовам Закону, відповідно яких строк обчислюється з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур; у порушення вимог ст. 34 Закону, в додатку „Основні умови договору” тендерної документації до основних умов, які обов'язково будуть включені до договору про закупівлю, не включено істотних умов договору, а саме: умови договору про закупівлю після його підписання не повинні змінюватися; у порушення вимог ч.6 ст. 21 Закону, тендерна документація не затверджена тендерним комітетом Замовника; у порушення вимог ч.5 ст. 17-3 Закону, Замовником не надіслано Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів з дати затвердження протоколу розкриття тендерних (кваліфікаційних, цінових) пропозицій в паперовому або електронному вигляді; у порушення вимог ч.5 ст. 17-3 Закону, Замовником не надіслано Тендерній палаті України протягом трьох робочих днів з дати затвердження протоколу оцінки тендерних пропозицій в паперовому або електронному вигляді. Крім того, відповідно до ст. 17-3 Закону, Тендерна палата України з метою забезпечення здійснення громадського контролю у сфері державних закупівель має право на всіх етапах здійснення державних закупівель запитувати та отримувати у замовників, учасників, інших осіб інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного комітету замовника, здійснених замовником закупівель, стану виконання договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання. Замовники, учасники, інші особи протягом п'яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту мають надіслати Тендерній палаті України інформацію, завірені належним чином копії документів та матеріалів, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю. В порушення вищезазначеної норми Закону, замовником не надані для розгляду: протокол розкриття тендерних (цінових пропозицій), протокол оцінки тендерних пропозицій, акцепт тендерної пропозиції та повідомлення про результати торгів, звіт про результати здійснення процедури закупівлі, включаючи всі додатки до нього, оголошення про результати проведеної процедури закупівлі. Частиною 3 ст. 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” встановлено: укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо, зокрема, договір було укладено за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням вимог ст.ст. 4-1,4-2,8,17,18-1,19,26,29,29-1 цього Закону. Таким чином, допущені відповідачем порушення Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” є істотними, суперечать меті Закону - запобіганню проявам корупції у сфері державних закупівель, досягненню оптимального і раціонального використання державних коштів. Допускаючи грубі порушення цього Закону, відповідач посягає на ґрунтовні принципи проведення процедур державних закупівель, як-то: запобігання проявам корупції, вільний доступ, відкритість та доступність інформації з питань державних закупівель.
17.12.2007 р. судом до справи був залучений відзив відповідача на позов (а.с. 39-40), в якому він відхилив вимоги, викладені в ньому, оскільки у п.12.4. Інструкції учасникам торгів вірно визначений період, з якого обчислюється термін повернення тендерного забезпечення - протягом 10 календарних днів. На думку відповідача, слова „після настання підстави” та „з дня настання підстави” мають однаковий зміст. Пункт 27.1. Інструкції учасникам торгів передбачає, що будь-який Учасник або інша особа (скаржник) мають можливість оскаржити на підставі діючого законодавства протиправні рішення, дії чи бездіяльність Замовника, якщо такі мали місце внаслідок порушення Замовником процедури закупівлі. Тобто всі спори між сторонами можуть бути владнаними на підставі діючого законодавства. Згідно п.3 ст. 26 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, в п.18.5. зазначеної вище Інструкції вірно визначений період надання копії протоколу розкриття учаснику процедури закупівлі –протягом одного робочого дня з моменту отримання від нього відповідного запиту. Те, що в п.23.1. Інструкції не перелічений Антимонопольний комітет, не позбавляє його права на отримання інформації щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій та не є грубим порушенням Закону. В тексті п.28.2. Інструкції вказано слово „надсилання”, а в тексті п.2 ст. 29 Закону - слово „відправлення”. Ці слова мають однаковий зміст. Заміна цих слів одне одним не порушує змісту вимог Закону. Пунктом 2 ст. 34 зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до положень Цивільного кодексу України. У цьому пункті також визначена істотна умова договору про закупівлю –„можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків”. На першій сторінці Тендерної документації надруковано, що вона „затверджена рішенням тендерного комітету від 31 травня 2007 року” з підписом Голови тендерного комітету ОДЕУ та печаткою університету. На підставі п.6 ст. 17-3 Закону, Тендерна палата має право запитувати інформацію у замовників та учасників торгів. Але університет не отримував такого запиту. Тому у Тендерної палати не має підстав говорити про ці порушення з боку ОДЕУ. Інформація щодо оприлюднення і публікації в інформаційних системах в мережі Інтернет та у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, була направлена в паперовому та електронному вигляді у ТОВ „Європейське консалтингове агентство”. Це товариство, на підставі договору з ОДЕУ, супроводжує всі етапи тендерів, в тому числі готує тендерну документацію. Таким чином, відсутні будь-які порушення діючого законодавства України щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти ОДЕУ. Крім того, відповідач додатково повідомив, що, згідно протоколу засідання тендерного комітету №09-01 від 25.09.07р., був укладений договір поставки комп'ютерного обладнання та проведена закупка цього обладнання. Цей факт також унеможливлює відміну торгів.
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.02.2008 р. (суддя Демешин О. А.) у задоволенні позову відмовлено (а.с. 61-62). Таке рішення суд мотивував тим, що „після настання підстави” та „з дня настання підстави” –мають однаковий зміст, тобто посилання позивача на порушення відповідачем ч.6 ст. 23 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” є не обґрунтованими. Згідно п.18.5. вказаної тендерної документації, замовник (відповідач) надає учаснику торгів копію протоколу розкриття тендерних пропозицій протягом одного робочого дня з моменту отримання від нього відповідного запиту. Суд не вбачив протиріччя між нормою Закону та пунктом тендерної документації, та вважає, що посилання позивача на порушення відповідачем вимог ч.3 ст. 26 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” є безпідставними. Відповідно до п.23.1. вказаної тендерної документації, інформація щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій не надається до укладення договору особам, які офіційно не брали участь у процедурі закупівлі, за винятком випадків, коли така інформація надається виключно Міжвідомчій комісії з питань державних закупівель, Тендерній палаті України або суду, у порядку, передбаченому Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Суд вбачив, що відсутність Антимонопольного комітету у вказаному пункті документації не позбавляє його права на отримання інформації щодо розгляду та оцінки тендерних пропозицій, на підставі Закону. Тобто, вказаний недолік, на думку суду, не є грубим порушенням Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” та не може бути підставою для відміни торгів. Аналогічно, суд вбачив безпідставним посилання позивача на те, що у п.12.5. тендерної документації не передбачено всіх умов, на підставі яких тендерне забезпечення не повертається, т. я. відсутність фрази: „невиконання інших вимог, передбачених тендерною документацією” (відповідно до ч.5 ст. 23 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”) не позбавляє замовника права не повернути тендерну документацію у відповідності до Закону. Крім того, п.27.1. тендерної документації передбачена можливість оскаржити на підставі діючого законодавства протиправні рішення, дії чи бездіяльність замовника (відповідача). Тобто, у тендерній документації закріплена можливість вирішення спірних питань на підставі Закону. Пунктом 28.2. тендерної документації регламентовано, що договір укладається з учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, протягом двадцяти одного робочого дня з дня акцепту, але не раніше, ніж через п'ять робочих днів після надсилання повідомлення про результати торгів решті учасників. Таким чином, у вказаному пункті документації „після надсилання повідомлення” вказано замість „з дня відправлення письмового повідомлення”, як і вимагає Закон. Суд вбачив, що посилання позивача на порушення відповідачем вимог ч.2 ст. 29 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” необґрунтоване, т. я. вказані фрази мають однаковий зміст та їх заміна не є порушенням Закону. Статтею 39 вищезазначеного Закону закріплена „можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків”. Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність посилання позивача на відсутність в додатку до тендерної документації - „основні умови договору” формулювання: „умови договору про закупівлю після його підписання не повинні змінюватися”. Як суд вбачив з копії тендерної документації, наданої позивачем, на першій сторінці документації надруковано: „Затверджено рішенням тендерного комітету від 31 травня 2007 року”, є підпис Голови тендерного комітету та печатка Одеського Державного Економічного Університету. З цих підстав суд вважає, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем вимог ч.6 ст. 21 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, відповідно якої тендерна документація затверджується тендерним комітетом замовника до подання оголошення про заплановану закупівлю. Позивач, також, не надав суду належних доказів надіслання відповідачу запиту на одержання будь-якої інформації в порядку, визначеному Законом. Таким чином, позивачем не надано належних доказів порушення відповідачем вимог п.6 ст. 17-3 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не надано обґрунтованих доказів, з посиланням на норми чинного законодавства, існування істотних порушень з боку відповідача Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, а присутні у тендерній документації дрібні недоліки не вплинули на результати тендеру, законні права та інтереси його учасників та держави.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позов, з тих же підстав, що були ним викладені у позові, а також, враховуючи те, що суд замість ч.5 ст. 17-3 Закону посилається на п.6 цієї статті, в той час як позивач вказує на порушення відповідачем ч.5 ст. 17-3 зазначеного Закону. При настанні обставин, перерахованих в ч.5 ст. 17-3 Закону, відповідач зобов'язаний направляти відповідні документи позивачеві. Вказаний обов'язок виникає на підставі норм Закону і повинен бути виконаний відповідачем протягом трьох робочих днів з дати затвердження відповідного документу. Невиконання цього обов'язку є грубим порушенням норм Закону і свідчить про недодержання відповідачем ґрунтовних принципів державних закупівель, незабезпечення прозорості проведення процедури державної закупівлі. Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 04 лютого 2008 року, дізнався про те, що в матеріалах справи є протоколи розкриття та оцінки тендерних пропозицій. Відповідно до цього, ним було надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з ознайомленням з матеріалами даної справи. Проте, господарський суд Одеської області цей суттєвий факт не взяв до уваги, не дослідив та навіть не відобразив в оскаржуваному рішенні. Таким чином, суд прийняв рішення, у порушення ст. 22 ГПК України, позбавивши позивача права на ознайомлення з матеріалами справи, надання своїх пояснень, зауважень, клопотань про витребування нових доказів, тощо. Тому з даними документами, а також іншими, що надані відповідачем, позивач не зміг ознайомитися та подати свої пояснення з урахуванням заперечень відповідача. Правові підстави пред'явлення вимоги про відміну торгів виникають в сукупності правових норм: ч.8 ст. 17-3 та ст. 28 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Правовою підставою для прийняття судом рішення про відміну торгів є істотні порушення, які допустив відповідач при проведенні торгів, що чітко викладено в позовній заяві. Також, судом порушено норми ст. 2 Закону України „Про судоустрій” та ст. 10 Закону України „Про статус суддів”. Не додержано судом, на думку апелянта, ст. 4 ГПК України та п.2 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України №02-5/422 від 10.12.96р..
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2008 р. зазначену апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.03.2008 р., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.
25.03.2008 р. (вх. №333 Д3) позивач подав до суду заяву про його відмову від позову, припинення провадження з цієї справи та вирішення питання про повернення сплаченого держмита.
Фіксування судового засідання здійснювалось технічними засобами, а саме програмно - апаратним комплексом „Діловодство суду” на диск CD-R №7197105МА32410.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав і судова колегія, враховуючи думку представника відповідача, прийняла рішення про розгляд скарги за його відсутністю.
Судова колегія відхилила заяву позивача про його відмову від позову, припинення провадження з цієї справи та вирішення питання про повернення сплаченого держмита, оскільки, згідно чинного господарсько –процесуального законодавства, не передбачена можливість відмови від позову на стадії апеляційного провадження.
Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення без змін.
За згодою представника відповідача, згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.
Заслухавши усні пояснення представника відповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У скарзі апелянт фактично посилається на дві обставини, які, на його думку, є підставами для скасування рішення місцевого суду, а саме, на: застосування цим судом, замість п.5 ст. 17-3 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000 р. (зі змінами та доповненнями), п.6 цієї статті, в той час як позивач вказує на порушення відповідачем п.5 ст. 17-3 зазначеного Закону, та те, що представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 04.02.2008 р., дізнався про наявність в матеріалах справи протоколів розкриття та оцінки тендерних пропозицій, подав клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з її матеріалами, проте, судом цей факт не взято до уваги, не досліджено та не відображено в оскаржуваному рішенні, тобто порушено ст. 22 ГПК України, позбавлено позивача права на ознайомлення з матеріалами справи, надання своїх пояснень, зауважень, клопотань з урахуванням заперечень відповідача.
Згідно п.5 ст. 17-3 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (далі - Закон), з метою забезпечення здійснення громадського контролю у сфері державних закупівель замовник надсилає Тендерній палаті України в паперовому або в електронному вигляді тендерну (кваліфікаційну) документацію, протокол розкриття тендерних (кваліфікаційних, цінових) пропозицій, протокол оцінки та звіт про результати здійснення процедури закупівлі протягом трьох робочих днів з дати їх затвердження.
Згідно п.6 ст. 17-3 вказаного Закону, Тендерна палата України з метою забезпечення здійснення громадського контролю у сфері державних закупівель має право на всіх етапах здійснення державних закупівель запитувати та отримувати у замовників, учасників, інших осіб інформацію, документи та матеріали щодо діяльності тендерного комітету замовника, здійснених замовником закупівель, стану виконання договорів про закупівлю на будь-якій стадії виконання. Замовники, учасники, інші особи протягом п'яти робочих днів з дати отримання відповідного запиту мають надіслати Тендерній палаті України інформацію, завірені належним чином копії документів та матеріалів, за винятком тих, які містять охоронювану законом таємницю.
З викладених норм вбачається, що місцевий суд, застосувавши п.6 ст. 17-3 Закону, замість п.5 цієї статті, дійсно зробив помилковий висновок і, як вірно зазначив скаржник, при настанні обставин, перерахованих в ч.5 ст. 17-3 Закону, відповідач зобов'язаний направляти відповідні документи позивачеві самостійно, тобто, не чекаючи запиту Тендерної палати України щодо їх надіслання, і, відповідно, позивач не мав надавати докази суду відносно здійснення такого запиту.
Однак, на думку судової колегії, невиконання відповідачем обов'язку щодо надіслання Тендерній палаті України в паперовому або в електронному вигляді протоколу розкриття тендерних (кваліфікаційних, цінових) пропозицій, протоколу оцінки та звіту про результати здійснення процедури закупівлі не є грубим порушенням норм Закону, а є недоліком, який не вплинув на результати торгів і не порушив законних прав та інтересів його учасників та держави.
Крім того, як вважає суд апеляційної інстанції, Тендерна палата України з метою забезпечення здійснення громадського контролю у сфері державних закупівель мала змогу скористуватися своїм правом на запит необхідних їй документів та інформації.
Таким чином, зазначена обставина не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції і для відміни проведених торгів.
Як вбачається з матеріалів справи, її розгляд неодноразово відкладався ухвалами суду, у зв'язку з нез'явленням представника позивача у судове засідання та необхідністю витребування у нього письмового обґрунтування вимог про відміну торгів з посиланням на норми чинного законодавства.
Відзив відповідача з додатком був залучений судом до матеріалів справи 17.12.2007 р. (а.с. 39-40).
У судовому засіданні 17.12.2007 р., в якому представник позивача, як вбачається з протоколу (а.с. 50), не був присутній, розгляд справи був відкладений на 11.01.2008 р.. У судовому засіданні 11.01.2008 р., в якому представник позивача, як вбачається з протоколу (а.с. 54), також не був присутній, розгляд справи знову був відкладений на 28.01.2008 р..
Однак, у судове засідання 28.01.2008 р. представник позивача з'явився, але, як знову ж такі, вбачається з протоколу (а.с. 59), будь-яких клопотань суду не надавав. Більш того, представник позивача не подавав заперечень на вказаний протокол. У засіданні було оголошено перерву до 04.02.2008 р..
Згідно протоколу судового засідання від 04.02.2008 р. (а.с. 60), представник позивача був присутній у засіданні, клопотань суду не надавав, можливість надати пояснення представникам сторін надавалася та судом було оголошено рішення. Заперечень представником позивача і на цей протокол подано не було.
Отже, посилання позивача у скарзі на неможливість ознайомитися з матеріалами справи, надати заперечення і пояснення з урахуванням відзиву відповідача і доданих до нього документів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки відзив відповідача з додатком на 28.01.2008 р. вже був у матеріалах справи, а оскаржене рішення було винесене судом 04.02.2008 р., тобто представник позивача мав змогу реалізувати свої процесуальні права з 28.01.2008 р. до 04.02.2008 р., однак не зробив цього.
Згідно п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/422 від 10.12.1996 р. „Про судове рішення” (з наступними змінами та доповненнями), рішення господарського суду повинно ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що бе руть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Такі ж вимоги до судового рішення містяться у Постанові Пленуму Верховного суду України №11 від 29.12.1976 р. „Про судове рішення”.
Відповідно до статті 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
На думку судової колегії, місцевий суд повністю встановив та дослідив фактичні обставини справи, дав повну та всебічну оцінку наявним у ній доказам та правильно застосував норми матеріального права, тобто рішення місцевого суду відповідає вищезазначеним вимогам і підстав для скасування цього рішення, передбачених ст. 104 ГПК України, судова колегія не вбачає.
Наведені позивачем в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого суду, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Будь-яких інших доводів щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією такими, що не можуть бути прийняті до уваги, скаржник не навів.
Перевіряючи, згідно приписів ст. 101 ГПК України, законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставах, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія не встановила будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в ній доказам та приписам чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів -
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Одеської області від 04.02.2008 р. у справі №6/337-07-8828 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Спілки громадських організацій „Тендерна палата України” на зазначене судове рішення –без задоволення.
Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.
Повний текст постанови підписано 26.03.2008 р.
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.03.2008 |
Оприлюднено | 04.04.2008 |
Номер документу | 1495020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Мирошниченко М.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні