13/004-11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" лютого 2011 р. Справа № 13/004-11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торсат”, м. Київ,
до Приватного підприємства „Аірнет”, смт. Глеваха, Васильківський район, Київська область
про стягнення 6531, 86 грн. та заборону вчинення певних дій
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача: Маршавіна І.О.- довіреність б/н від 30.06.2010 р.;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Торсат”до Приватного підприємства “Аірнет” про стягнення 6531,86 грн., з яких: 3531,86 грн. заборгованість по п'яти окремим договорам з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на суму боргу по кожному договору за час прострочення; штраф по кожному договору в загальній сумі 3000 грн., а також позивач просить суд заборонити відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів по мережах кабельного телебачення.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконав умови договорів про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу «Первый канал». Всемирная сеть»від 01.11.2005р. № 20-пк, про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу “РТР-Планета”, фільм” від 01.11.2005р. № 20-Р-Ф-М, про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу “Дом кино”, “Теленяня”, “Время” від 01.01.2007р. № 20-Д-Т-В, про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу “Вести” від 01.01.2007р. № 20, про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу “К2”від 01.01.2008р. № 20. щодо сплати винагороди за ретрансляцію програм.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2010 у справі № 02-03/1643/5 позовну заяву ТОВ «Торсат» до ПП «Аірнет»про стягнення 6 531,86 грн. та заборону вчинення певних дій повернуто без розгляду на підставі п. п. 3, 5 ст. 63 ГПК України.
Відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р. у справі №02-03/1643/5 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Торсат” задоволено, а ухвалу господарського суду Київської області від 15.11.2010 р. скасовано.
Матеріали позовної заяви та додані до неї документи передано на розгляд до господарського суду Київської області.
Відповідно до резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 14.01.2011 р. справу №02-03/1643/5 передано для розгляду судді Наріжному С.Ю.
Ухвалою від 17.01.2011 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду та присвоєно справі №13/004-11.
Представник відповідача в судове засідання 28.02.2011 р. не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалами господарського суду Київської області від 17.01.2011 р. та 14.02.2011 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі статті 75 господарського процесуального кодексу України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Позивач та відповідач уклали наступні договори: договір № 20 - пк про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу „Первый канал. Всемирная сеть" (далі - Договір № 20 - пк ) від 01.11.2005 року, договір № 20-Р-Ф-М про падання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу „РТР-Планета", "Enter", „Enter-фільм" (далі - Договір № 20 -Р-Ф-М) від 01.11.2005 року, договір № 20 - Д-Т-В про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу „Дом кино", „Теленяня", „Время" (далі за текстом - Договір № 20 - ДТВ) від 01.01.2007 року, договір № 20 - вести про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу „Вести" (далі - Договір № 20 - вести ) від 01.01.2007 року, договір № 20 - К2 про надання прав на ретрансляцію телевізійних програм каналу „К2" (далі - Договір № 20 - К2 ) від 01.01.2008 року.
Відповідно до п. 1.1. укладених договорів позивач надає відповідачу невиключне право на ретрансляцію зазначених програм телевізійних каналів в мережі кабельного телебачення відповідача на території стм. Глеваха, Васильківського району, Київській області.
Відповідно до п. 3.8. Договору №20-Р-Ф-М, п. 6.1 Договору № 20-пк, п. 6.1 Договору № 20-ДТВ, п. 6.1 Договору №20-вести, п. 6.1 Договору №20-К2 відповідач зобов'язується виплачувати позивачу винагороду за надані права на зазначені програми телеканалів.
Позивачем були направлені на адресу відповідача акти виконаних робіт, які відповідач підписав та направив позивачу за квітень та травень 2009 року за договором №20-ДТВ, договором №20-пк та договором №20-вести.
Як зазначає позивач по іншим договорам акти виконаних робіт отримані не були. Проте, відповідно до п. 13 доповнення № 1 до договору №20- р-ф-м, п. 13 доповнення №1 до договору №20-пк та п. 11 доповнення № 1 до договору №20-ДТВ, п. 14 доповнення № 1 до договору №20-вести, п. 11 доповнення № 1 до договору №20-К2 сторони зобов'язуються щомісячно оформлювати двосторонні акти виконаних робіт. Відповідач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за звітнім, надати позивачу оформлений акт виконаних робіт (послуг). В разі неотримання акту позивачем, роботи (послуги) вважаються виконаними (здійсненними).
Судом встановлено, що протягом дії договорів відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань по виплаті винагороди в повному обсязі за надані права за період квітень 2009 року - червень 2009 року по договору № 20-пк, договору № 20-Р-Ф-М, договору № 20-ДТВ, договору №20-вести, договору №20-К2 у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 3012, 00 гривень, що підтверджується Актом взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем підписаним з обох сторін станом на 01.07.2009 р.
Відповідно до п.11.3 договору № 20-пк, п. 11.3. договору №20-вести, п. 11.3. договору №20-ДТВ, п. 10.3 договору №20-Р-Ф-М, п.11.4. договору №20-К2 сторони мають право розірвати даний договір в односторонньому порядку, письмово попередив іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання.
01 червня 2009 року відповідач направ відповідне письмове повідомлення № 19 від на адресу позивача з проханням розірвати зазначені договори.
На підставі протоколів розірвання договорів від 01.07.2009 року. дія договору №20-пк, договору №20-Р-Ф-М та договору №20-ДТВ, договору №20-вести, договору №20-К2 припинена з 01 липня 2009 року
Відповідно до п. 2 протоколів розірвання від 01 липня 2009 року до вказаних договорів сторони погодились, що в разі, якщо будь-які фінансові зобов'язання сторін не були виконані на дату припинення дії договорів, сторона, яка має відповідні зобов'язання повинна виконати усі розрахунки із другою стороною не пізніше 01 серпня 2009 року.
Позивачем були направлені протоколи розірвання договорів, однак відповідач не повернув підписані протоколи та не виконав своїх зобов'язань по оплаті винагороди за договорами до 01.08.2009 року.
Таким чином на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 3012 грн.
Крім того, згідно із ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 132,94 грн., інфляційних збитків 386,92 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню повністю.
Крім того, відповідно до умов договорів позивач надав відповідачу картки, що забезпечували доступ до телевізійних каналів.
Згідно з п.4.4 договору №20-Р-Ф-М та п.5.4. договору № 20-пк, п.5.4. договору №20-Д-Т-В, п. 5.4 договору № 20-вести за умови припинення дії договору відповідач повинен був протягом місяця повернути позивачу картки доступу до сигналу телеканалів.
Відповідач картки доступу позивачу не повернув, позовні вимоги в цій частині не спростував.
Згідно п. 4.6. договору №20-Р-Ф-М, п. 5.6. договору 20-пк, п.5.6. договору № 20-пк, п.5.6. договору № 20-Д-Т-В сума штрафу встановлена в доповненнях до договорів.
Відповідно до п. 7 доповнення № 1 до договору №20-Р-Ф-М та п. 8 доповнення №1 до договору №20-пк, п. 8 доповнення №1 до договору №20-вести, п. 8 доповнення №1 до договору №20-Д-Т-В сума штрафу становить 500,00 грн. за кожну картку.
Як вбачається з матеріалів справи позивач передав при укладенні договорів відповідачу шість карток доступу, про що свідчать акти прийому-передачі карток доступу.
Після розірвання договорів картки доступу позивачу повернуті не були.
Таким чином, сума штрафу за неповернені картки доступу складає 3 000 грн.
Також враховуючи, що договори на підставі яких відповідач здійснював ретрансляцію телевізійних програм припинили свою дію суд вважає, що вимога позивача про заборону відповідачу здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів по мережах кабельного телебачення на території України без отримання відповідних повноважень від правовласника –позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Заборонити Приватному підприємства „Аірнет” здійснювати ретрансляцію програм телевізійних каналів по мережах кабельного телебачення на території України права на трансляцію яких належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Торсат” без отримання відповідних повноважень від правовласника –Товариства з обмеженою відповідальністю „Торсат”.
3. Стягнути з Приватного підприємства „Аірнет” (Київська смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 14 кв. 42, код 33648773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торсат” (м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, офіс 30, код. 30264135) 3012 (три тисячі дванадцять) грн. –заборгованості, 3000 (три тисячі) грн. штрафу, 132 (сто тридцять дві) грн. 24 коп. –3% річних, 386 (триста вісімдесят шість) грн. 92 коп., а також судові витрати: 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Ю. Наріжний
Дата виготовлення та підписання рішення 03.03.2011 р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2011 |
Оприлюднено | 21.04.2011 |
Номер документу | 14953044 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Наріжний С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні