Рішення

від 11.04.2011 по справі 5020-206/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-206/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

11 квітня 2011 року справа № 5020-206/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи №5020-206/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Сімферополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕКО»

про стягнення  заборгованості в розмірі 35 815,17 грн,

за участю представників:

позивача –не з'явився;

відповідача –не з'явився;   

Суть спору:

10.02.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Сімферополь звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕКО»про стягнення  заборгованості за договором поставки в розмірі 35 815,17 грн, у тому числі основного боргу –34 571,52 грн, пені –1 243,65 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.02.2011 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи судом було повідомлено своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив (арк.с.88).

У судове засідання відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи судом відповідача було повідомлено своєчасно та належним чином (арк.с.89), про причини неявки не повідомив, правом, наданим статтею 59 Господарського кодексу України, не скористався: не подав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази,

в с т а н о в и в:

10.01.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Медком маркетинг і продаж Україна” (Постачальник) в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю “Медком маркетинг і продаж Україна” в м. Сімферополі та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича комерційна фірма «ТЕКО»(Покупець) укладений договір №43 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передавати Покупцю, а Покупець зобов'язується приймати та сплачувати товар у строки, встановлені дійсним Договором. Найменування, кількість, асортимент товару та вартість товару, поставленого за Договором, визначається в Додатковій угоді (додатку) до Договору та у видатковій накладної, які після підписання їх сторонами, є невід'ємною частиною Договору (арк.с.12-16). Договір діє з 10.01.2010 по 31.12.2010. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не повідомить протилежну сторони про свою відмову від продовження цього строку, цей строк щоразу автоматично продовжується ще на один рік.

Додатковою угодою №1 від 10.01.2010 до Договору перелік і ціна (вартість) товару Постачальника затверджена згідно накладним (арк.с. 18).

Згідно з пунктом  1.2 Договору кожний випадок поставки товару на протязі строку дії цього договору передбачає свою видаткову накладну.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що розрахунок за отриманий товар Покупець зобов'язується здійснити не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної.

На виконання умов Договору позивачем було відвантажено на адресу, зазначену у замовленні Покупця та прийнято відповідачем за видатковими накладними №7/МРН-6395 від 31.08.2010 на суму 2964,55 грн, №7/МРН-6634, №7/МРН-6636 від 07.09.2010 на суму 3885,70 грн та 392,64 грн, №7/МРН-6805, №7/МРН-6873, №7/МРН-6874 від 14.09.2010 на суму 60 грн, 1693,18 грн, 264,60 грн, №7/МРН-7082, №7/МРН-7067, №7/МРН-7066 від 21.09.2010 на суму 0,30 грн, 980,76 грн, 3257,78 грн, №7/МРН-7468, №7/МРН-7471, №7/МРН-7475 від 05.10.2010 на суму 3419,74 грн, 791,28 грн, 67,44 грн, №7/МРН-7655, №7/МРН-7656, №7/МРН-7679, №7/МРН-7680 від 12.10.2010 на суму 1005,00 грн, 257,84 грн, 551,30 грн, 1288,80 грн, №7/МРН-7796 від 14.10.2010 на суму 77,00 грн, №7/МРН-7838, №7/МРН-7841 від 19.10.2010 на суму 3311,12 грн, 458,76 грн, №7/МРН-8128, №7/МРН-8129, №7/МРН-8130 від 28.10.2010 на суму 870,50 грн, 377,28 грн, 331,70 грн, №7/МРН-8435, №7/МРН-8439 від 09.11.2010 на суму 1084,32 грн, 498,00 грн, №7/МРН-8683, №7/МРН-8650, №7/МРН-8649 від 16.11.2010 на суму 108,20 грн, 07,20 грн, 1208,00 грн, №7/МРН-8727 від 17.11.2010 на суму 592,80 грн, №7/МРН-8876, №7/МРН-8877 від 23.11.2010 на суму 1991,20 грн, 1176,00 грн, №7/МРН-9031, №7/МРН-9033 від 30.11.2010 на суму 2446,54 грн, 202,32 грн, №7/МРН-9244, №7/МРН-9245 від 07.12.2010 на суму 275,04 грн, 691,68 грн, на загальну суму 36588,57 грн (арк.с.20-56).

Як зазначив позивач, зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач виконав неналежним чином, оплатив отриманий товар частково в розмірі 2017,05 грн, у зв'язку з чим заборгованість останнього за Договором склала 34 571,52 грн, що не заперечувалось відповідачем при підписанні акту звірення взаємних розрахунків станом на 31.12.2010 (арк.с.57).

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей                                   525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу  України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.           

Згідно з частиною першою статті статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов'язався здійснювати оплату отриманого товару не пізніше 30 календарних днів з моменту його отримання.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не подав суду доказів оплати у повному обсязі  товару, отриманого за переліченими вище видатковими накладними.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи те, що своєчасне внесення плати за поставлений товар є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку, що на момент звернення позивача з цим позовом до суду,  відповідач має заборгованість в розмірі 34 571,52 грн.

Поряд з основною сумою заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 243,65 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.4 Договору у разі порушення Покупцем порядку розрахунку за отриманий товар, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.  

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (арк.с. 10-11), суд дійшов висновку про те, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1 243,65 грн також  підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 525, 526, 530, 549, 611, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, статтями  193, 230-232 Господарського кодексу України статтями 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича комерційна фірма “ТЕКО” (99011, місто Севастополь, вулиця Велика Морська, 24 кв. 2; ідентифікаційний код 13794556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в особі Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Медком Маркетинг і Продаж Україна” в м. Сімферополь (провулок Елеваторний, 16, м. Сімферополь, 95047, ідентифікаційний код 36058998, р/р 26000484539061 у ПАТ “Укрсоцбанк”, МФО 324010, або на інші рахунки) заборгованість за поставлений товар за договором №43 від 10.01.2010 в розмірі 35 815,17 грн, у тому числі основного боргу –34 571,52 грн, пені –1 243,65 грн, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 358,15 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                          підпис                                 І.А. Харченко

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 18.04.2011.