Постанова

від 11.04.2011 по справі 37/35-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/35-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2011 року                                                           Справа №  37/35-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІОН –Електро”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі  №37/35-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хюпо Альпе-Андріа- Лізинг”, м. Київ  (03056, вул. Польова, б. 24Д)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “ІОН –Електро”, м. Дніпропетровськ (49000, вул.. Осіння, б. 2Д, кімн. 7)

про стягнення 1 253 873,74грн.

ВСТАНОВИВ:

   Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. по справі № 37/35-10 (суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІОН-Електро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" заборгованість з оплати лізингових платежів у розмірі 381569 грн. 69 коп., пеню за несплату лізингових платежів у розмірі 32222 грн. 41 коп., заборгованості з компенсації витрат на страхування у розмірі 9312 грн. 61 коп., штраф за не укладення договору страхування в розмірі 2793 грн. 78 коп., три проценти річних від суми заборгованості 8519 грн. 04 коп., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 15774 грн. 81 коп., штрафи у розмірі 707981 грн. 40 коп., реальні збитки у розмірі 95700 грн., що разом складає суму  1 253 873 грн. 74 коп. та судові витрати по справі на суму 12774,74грн.

Зазначене рішення обґрунтоване тим, що вимоги позивача підлягають задоволенню оскільки є обґрунтованими та доводяться матеріалами справи.  

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011 року, прийняти нове рішення по суті справи.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення були неповно з`ясовані обставини справи, зокрема щодо надання ТОВ «ІОН-Електро»фінансової звітності, що призвело до неправомірного нарахування штрафних санкцій за неподання фінансової звітності. Зустрічний позов відповідача було повернуто, у зв`язку з чим були розглянуті не всі вимоги по справі. З нарахуванням інфляційних втрат скаржник також не погоджується, оскільки такі втрати покривались курсовою різницею. Вважає, що застосування позивачем ціни договору по відношенню до іноземної валюти суперечать нормам матеріального права. Невизначення на момент укладення договору його ціни у вигляді лізингових платежів  апелянт вважає доказом неукладеності договору.     

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.03.11р., прийнято до розгляду апеляційну скаргу. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 21.03.11р. о 12:00год.        

          Розпорядженням секретаря судової палати Дніпропетровського апеляційного господарського суду Лотоцької Л.О. від 21.03.2011 року, справу передано для розгляду постійній  колегії суддів у складі головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідача), суддів: Головка В.Г. Логвиненка А.О.

          Ухвалою від 21.03.2011 року розгляд справи відкладався до 11.04.2011 року на 12:15 год.

          В відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а оскаржуване рішення без змін, з огляду на його правомірність та обґрунтованість.

         В судове засідання 11.04.2011 року не з`явився представник відповідача про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

         В судове засідання 11.04.2011 року також не з`явився представник позивача, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.         

         Враховуючи те, що в попередньому судовому засіданні позивач надавав пояснення по апеляційній скарзі та залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін, які не скористались своїм правом з`явитись в судове засідання.

         В судовому засіданні 11.04.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.        

          Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга  задоволенню не підлягає  враховуючи наступне.  

 Як встановлено матеріалами справи, 11.02.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІОН-Електро" укладено договір фінансового лізингу № 013-02/2008-О. Умовами зазначеного договору встановлено, що ТОВ "Хюпо Альпе - Адріа - Лізинг" (лізингодавець) прийняв на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця та передати предмет лізингу у користування відповідача (лізингоодержувача) на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Додатком №1/1 від 11.02.08р. "Специфікація" до договору було погоджено специфікацію стосовно предмету лізингу - оброблювальний центр з ЧПУ у кількості однієї штуки марки Hurco, модель - VMX 30 t. Додатком № 2/1 від 11.02.08р. "Попередній графік лізингових платежів" сторонами було погоджено основні умови лізингу.

Позивачем договір лізингу перед Відповідачем був виконаний у повному обсязі.

Додатком № 3/1 від 31.03.2008 року приймання - передачі предмета лізингу (обладнання) сторонами було зафіксовано передачу предмету фінансового лізингу лізингоодержувачу.

Додатковою угодою № 1 від 31.10.08р. до договору, сторони виклали Додаток № 2/1а до договору у новій редакції - погодили новий графік лізингових платежів.

З березня 2009 року відповідач не сплачує лізингові платежі. Станом на 04.10.10р. заборгованість Відповідача перед Позивачем у вигляді лізингових платежів склала 381569,69 грн.

Колегія суддів вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Хюпо Альпе-Андріа- Лізинг” обґрунтованими, законними та доведеними матеріалами справи.

Спростовуючи твердження скаржника в апеляційній скарзі суд зауважує на таке.

Щодо посилань відповідача проти нарахування штрафних санкцій за неподання фінансової звітності, судова колегія враховує наявну в матеріалах справи претензію № 918 від 11.08.10р., яку було надіслано позивачем на адресу відповідача, в якій зазначається про факт неподання останнім фінансової звітності.

Жодних доказів того, що позивач має фінансові звіти відповідача, до матеріалів справи надано не було, отже висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог в частині нарахування штрафних санкцій за неподання відповідачем проміжної фінансової звітності є правомірним.

Виходячи із вимог ст. 22 ГПК України,  зустрічний позов, який подано на стадії розгляду справи по суті, не може бути прийнятим судом до розгляду, тому господарським судом правомірно було відмовлено в прийнятті зустрічного позову ТОВ “ІОН –Електро”.

       Посилання відповідача, що невизначення на момент укладення договору його ціни у вигляді лізингових платежів є підтвердженням неукладеності договору, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно з п.3.1 Договору всі платежі, що здійснюються на підставі цього договору Лізингоодержувач сплачує на умовах, вказаних в цьому Договорі та Графіку платежів, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю сторін. Пунктом 3.6 Договору передбачено розрахування лізингових платежів із застосуванням коефіцієнту, що розраховується за фактом зміни офіційного курсу грн./долару США, між датою укладення цього Договору та датою, що передує даті оплати лізингового платежу.

Відповідно до частин 1, 2  статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах встановлених договором або законом.

Отже, коригування лізингових платежів в порядку виконання умов договору не є обставиною, яка свідчить про неукладеність договору в частині його ціни.

При цьому пунктом 9.3 Договору сторони гарантували, що в цьому договорі зафіксовані всі істотні умови, а також те, що всі умови даного договору їм зрозумілі й відповідають реальній домовленості сторін

Крім того, пунктом 1.5 Договору передбачено, що строк лізингу починається з дати передачі та закінчується останньою датою платежу, зазначеною у  Графіку платежів, якщо інше не передбачене умовами цього Договору.  

Таким чином, підстави вважати договір лізингу неукладеним відсутні.

Доводи, щодо порушення позивачем норм матеріального права при призначенні розміру заборгованості спростовуються наступним.

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.  

Згідно п.3.6 Договору лізингу, сторони домовились, що лізингові платежі вказуються у гривні, Лізингоодержувач сплачує лізингові платежі в українській гривні, що відповідає вимогам ст. ст.189 ГК України, 524 ЦК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сторонами не визначено грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, позивач має право застосувати у відповідності зі ст. 625 ЦК України індекс інфляції при розрахунку сум заборгованості відповідача.

Викладене підтверджує обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення сум заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

В силу статті 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги правомірно задоволені у повному обсязі, оскільки є обґрунтованими та доводяться матеріалами справи.

        Враховуючи наведене, суд вважає, що доводи скаржника спростовані, рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга  задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишено без змін.

На підставі вищевикладеного та  керуючись ст. ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ІОН –Електро”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі  №37/35-10 залишити  без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2011р. у справі  №37/35-10 залишити без змін.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

          Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя    Т.Г. Стрелець   

СуддяВ.Г. Головко

Суддя                                                                                               А.О. Логвиненко

Постанову виготовлено в повному обсязі 18.04.11р.