Постанова

від 12.04.2011 по справі 25/209-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/209-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2011 року                                    Справа №  25/209-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів:  Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Соловйової О.І.

прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

за участю представників сторін:

від позивача: Федорова О.В.(дов. № 41-мр  від 24.01.11 р.);

від відповідача : представник у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  14.10.2010 р.   у справі № 25/209-10

за позовом Дніпродзержинської міської ради м. Дніпродзержинськ

до Відкритого акціонерного товариства “Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ;

за участю: Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора  м.Дніпродзержинськ

про  внесення змін до договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 14.10.2010 р. у справі № 25/209-10 (суддя Чередко А.Є.) задоволено позов Дніпродзержинської міської ради м.Дніпродзержинськ до Відкритого акціонерного товариства “Дніпровагонмаш” м.Дніпродзержинськ; за участю: Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора  м. Дніпродзержинськ про внесення змін до п.3.1 договору оренди земельної ділянки № 01523 від 13.07.2004 р.

Вказаним рішенням змінено п.3.1 договору оренди земельної ділянки № 01523 від 13.07.2004 р., укладеного між Дніпродзержинською міською радою та Відкритим акціонерним товариством “Дніпровагонмаш”, виклавши його в наступній редакції:

“п.3.1 Орендна плата вноситься “Орендарем” виключно у грошовій формі в розмірі 40 884,00 грн./рік, що становить 3 407,00 грн./міс., і вноситься на рахунок місцевого бюджету”.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

ВАТ “Дніпровагонмаш” м. Дніпродзержинськ не погодилося з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить  скасувати рішення по даній справі і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушив застосування норм матеріального і процесуального права, а також неправильно застосував норми законодавства щодо вирішення даного спору, виходячи з наступного.

Відповідач зазначає в скарзі, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, за винятком коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тому Вищий господарський суд України листом від 01.01.20101 р. “Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами” зауважив, що суд має звертати особливу увагу на те, що до правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.

Скаржник вважає, що у даному випадку остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем та відповідачем у 2004 р., тому на них неможливо поширити дію Закону України від 03.06.08 р. № 309-УІ

Відповідач вказує, що умовами спірного договору передбачено, що підставою для перегляду розміру орендної плати є зміна земельного податку, а аж ніяк не зміна граничного розміру мінімальної ставки орендної плати, як було запроваджено Законом України від 03.06.08 р. № 309-УІ.

ВАТ “Дніпровагонмаш” не погоджується і з рішенням суду в частині визначення розміру орендної плати, так як орендна плата розраховується виходячи з нормативної оцінки землі. Пунктом 1.4 договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 878 264,00 грн., що відповідає довідці про визначення грошової оцінки земельної ділянки № 1/06-258, виданій Дніпропетровським обласним управлінням земельних ресурсів 29.04.2004 р. Але позивач, в своїй заяві, посилаючись на дану довідку, безпідставно здійснює розрахунок, виходячи з грошової оцінки, зазначеній в рішенні міської ради від 30.09.2008 р., яка складає 1 168 113,21 грн.

Також скаржник зауважує, що судом не було прийнято до уваги факт, що на черговій сесії Дніпродзержинської міської ради не було ухвалено проект щодо затвердження нової нормативної грошової оцінки земель і діючою є нормативна оцінка, прийнята у 1998 р.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Прокурор та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, відповідач подав клопотання, в якому просив відкласти розгляд апеляційної скарги в зв'язку з тим, що представник відповідача в цей же час задіяний в іншому судовому засіданні.

Колегія суддів, порадившись на місці, вирішила розглядати справу без участі прокурора та представників відповідача.

В судовому засіданні  оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством “Дніпровагонмаш” м .Дніпродзержисньк (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки від 23.06.2004 р.

Згідно з пунктом п.1.1 договору орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 1,2155 га, що знаходиться за адресою: м.Дніпродзержинськ, вул. Садова,7, згідно з планом земельної ділянки, що додається.

Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення  Дніпродзержинської міської ради від 28.04.2004 р. № 335-14/ХХІУ.

Цільове призначення земельної ділянки: землі автомобільного транспорту (1.14.2).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання цього договору становить 878 264 грн.

Земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання для фактичного розміщення гаражів.

Договір укладено на строк до 28.04.2014 р.

Пунктом 3.1 договору сторони встановили, що орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі в розмірі: 10 539,17 грн./рік, що становить 878,26 грн./міс і вноситься на  рахунок місцевого бюджету.

Сторони дійшли згоди, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; інших випадках передбачених законодавчими актами України. (п.3.3).

За умовами договору орендодавець має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства розмірів земельного податку та інших мотивів, визначених у пункті 3.3. цього договору (п. 6.2.3).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№309-VI від 03.06.2008 року в Закон України «Про оренду землі»були внесені зміни, зокрема, ч. ч. 4 та 5 ст. 21 викладені в наступній редакції: «Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення –розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій  земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю». Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині». Вказаний закон набрав чинності з моменту опублікування –з 04.06.2008 р.

В зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю” втратив чинність згідно ч. 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Згідно із статтею 287 Податкового кодексу власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з вимогами ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір орендної плати за земельні ділянки встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, а також не може перевищувати  для земельних ділянок, наданих  для  розміщення, будівництва,  обслуговування  та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази,  розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для  інших  земельних  ділянок,  наданих   в  оренду,  - 12 відсотків нормативної грошової оцінки ( ст.ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України).

30.09.2008 р. Дніпродзержинською міською радою було прийнято рішення № 473-26/У “Про затвердження розміру орендної плати за земельні ділянки, які надаються у користування”, яким визначено відсоток нормативної грошової оцінки для розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розміщено гаражі та розташована за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Садова,7, в розмірі 40 884,00 грн. за рік без ПДВ, що становить 3 407,00 грн./міс. та складає 3,5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі вказаного рішення Дніпродзержинської міськради Управлінням земельних відносин Дніпродзержинської міської ради відповідачу надсилався лист № 5вих-10/59зв від 04.03.2010 р.  з повідомленням про прийняте рішення міської ради від 30.09.2008 р. № 473-26/У та необхідністю направлення представника для підписання відповідної додаткової угоди до договору.

Відповіді відповідача щодо зміни умов договору не надходило та відповідну додаткову угоду не підписано.

Відповідно ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. До розмежування земель державної і комунальної власності, повноваженнями з розпорядження ними в межах населених пунктів, тобто функціями виконавчої влади, наділені міські ради (Розділ Х Перехідні положення, п.12 Земельного кодексу України).

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.

Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про оренду землі”, Податковим кодексом України, іншими законами України та нормативно-правовими   актами,   прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є однією із форм плати за землю, включена до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) і в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів.

Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, який укладається сторонами - орендодавцем та орендарем.

Частиною третьою ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору має відповідати цьому акту (ст. 648 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 632 ЦК України передбачено, що ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної виконавчої влади або місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках, і на умовах, встановлених договором або законом.

Як встановлено статтями 759 та 762 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), і договором або законом можуть бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Про це зазначено і в ст. 92 Земельного кодексу України.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»визначено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі", орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди землі.

Таким чином, колегія суддів  погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку із законодавчою зміною річного розмір орендної плати за землю усі договори оренди землі, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, і річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим, трикратного розміру земельного податку.

Згідно з ст. 30 Закону України „Про оренду землі" та п. 8.1. договору, зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ст. 654 ЦК України, зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

За п. 3.3. договору, розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розміру ставки земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. З ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи відповідача щодо порушення ст.58 Конституції України не можуть бути підставою для відмови в позовних вимогах в силу наступного:

за статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Згідно рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 року положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). Отже, суд не порушував зазначені норми. Крім того, слід враховувати, що зміни до договору вносяться не з моменту його укладення, а на майбутнє і ці зміни повністю відповідають чинному земельному законодавству України.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 02.02.2010 року по справі № 32/175-09 та ін.).

За таких обставин рішення місцевого господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства і повинно бути залишено без зміни, а апеляційна скарга –без задоволення.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпровагонмаш” м.Дніпродзержинськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 р. у справі № 25/209-10 залишити без змін.

Головуючий                                                                                        Р.М. Бахмат

Судді:                                                                                   Л.О. Лотоцька  

О.С. Євстигнеєв

Постанова виготовлена в повному обсязі 18.04.2011 р.

З оригіналом згідно:

Пом. судді                                              І.Г.Логвиненко