Рішення

від 12.04.2011 по справі 7/019-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/019-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2011 р.                                                                  Справа № 7/019-11

  Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі,

до                    Приватного підприємства «Ява», м. Київ,

про                    стягнення 132 304,38 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Перемежко А.О. –представник за довіреністю №42 від 10.02.2011 року,

від відповідача: Рибак М.Л. –представник за довіреністю б/н від 17.03.2011 року,

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Музичанська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області (далі –позивач) звернулась до господарського суду з позовною заявою №25 від 28.01.2011 року (вх. №299 від 31.01.2011 року) до Приватного підприємства «Ява»(далі –відповідач) про стягнення 132 304,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди землі б/н від 07.07.2004 року, зокрема, щодо своєчасної та повної оплати орендної плати за 2008 рік, 2009 рік та 2010 рік, а тому на підставі умов договору та вимог Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про плату за землю»просить суд стягнути з відповідача 113 453,26 грн. основного боргу з орендної плати, нарахованих на суму боргу 9 505,61 грн. пені, 7 168,81 грн. інфляційних втрат та 2 176,72 грн. 3% річних, а всього 132 304,38 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.01.2011 року було порушено провадження у справі №7/019-11 та призначено її розгляд на 24.02.2011 року.

Через загальний відділ господарського суду Київської області до початку судового засідання від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог вих. №57 від 24.02.2011 року (вх. №2775 від 24.02.2011 року), в якій позивач просить суд, у зв'язку із помилкою при обрахунку орендної плати та збільшенням періоду нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, стягнути з відповідача 152 234,65 грн. боргу з урахуванням 8 678,47 грн. інфляційних втрат, 9 871,25 грн. пені та 2 527,85 грн. 3% річних, а всього 164 633,75 грн. Подана заява прийнята судом до розгляду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 24.02.2011 року представників відповідача, який у відповідності з ч. 1 ст. 64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 17.03.2011 року.

У судове засідання 17.03.2011 року представники сторін з'явились. Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2011 року у зв'язку з поданими позивачем та відповідачем клопотаннями (вх. № 3630, вх. №3631 від 17.03.2011 року) про відкладення розгляду спору, розгляд справи було відкладено на 12.04.2011 року та відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України на підставі клопотання позивача продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів з 02.04.2011 року по 16.04.2011 року.

До початку судового засідання через загальний відділ господарського суду 12.04.2011 року від позивача надійшла заява вих. №98 від 11.04.2011 року (вх. №4986), в якій позивач збільшує розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 143 056,22 грн. боргу по орендній платі, 6 616,40 грн. пені, 11 835,40 грн. інфляційних втрат та 3 186,42 грн. 3% річних, а всього 164 694,44 грн. Подана заява прийнята судом до розгляду. Таким чином, на розгляд господарського суду передано позовні вимоги (остаточно сформовані в заяві №98 від 11.04.2011 року) про стягнення з відповідача на користь позивача 164 694,44 грн.

У судовому засіданні 12.04.2011 року представник позивача у справі підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вих. №98 від 11.04.2011 року.

Представник відповідача у справі у судовому засіданні 12.04.2011 року проти позовних вимог не заперечував, письмового відзиву на позовну заяву не надав, просив суд розглядати справу за наявними в ній документами.

У судовому засіданні 12.04.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

07.07.2004 року між Музичанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області (орендодавець за договором, позивач у справі) та Приватним підприємством «Ява»(орендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір оренди землі б/н (далі –договір).

Відповідно до п. 1. договору орендодавець, згідно з рішенням ХVІІ сесії ХХІV скликання Музичанської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.06.2004 року, надає в оренду з правом викупу, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування земельну ділянку, що перебуває у державній власності, загальною площею 2,5082 га, розташовану на території Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: село Музичі, за рахунок земель будівельно-виробничого кооперативу «Україна»в межах Музичанської сільської Ради. Вказана земельна ділянка відноситься до Музичанської сільської Ради згідно з проектом формування території і встановлення меж сільської Ради, виданого Київським відділенням Інституту землеустрою Української академії аграрних наук.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду з правом викупу передається земельна ділянка загальною площею 2,5082 га- забудованих земель у межах населеного пункту, в селі Музичі, Києво-Святошинського району Київської області.

Згідно п. 4 договору нормативна грошова оцінка, згідно довідки Києво-Святошинського районного відділу земельних ресурс про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що надана в оренду приватній фірмі «Ява»для обслуговування та експлуатації виробничої по переробці сільськогосподарської продукції в с. Музичі, становить 478 409,33 грн.

Як визначено п. 6 договору, його укладено на сорок дев'ять років. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Сторонами (п. п. 7, 8 договору) погоджено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в національній валюті України у розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 47 840,93 грн. Обчислення річної орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

У відповідності до п. 9 договору орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця щорічно. Плата за оренду земельної ділянки здійснюється з дня державної реєстрації даного договору.

Земельна ділянка, згідно п.12 договору, передається в оренду для обслуговування та експлуатації виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції в селі Музичі, Києво-Святошинського району Київської області ПП «Ява».

Цільове призначення земельної ділянки –земля несільськогосподарського призначення (п.13 договору).

Як визначено п.15 договору, передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі у двадцятиденний строк після державної реєстрації цього договору.

Згідно п. 39 договору, він набирає чинності після підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Укладений договір був посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області та було проведено його державну реєстрацію.

Факт прийому - передачі земельної ділянки в оренду відповідачу підтверджується Актом б/н від 07.09.2004 року прийому-передачі землі до договору, складеним і підписаним представниками сторін у відповідності з умовами договору.

Факт укладення та передання земельної ділянки в оренду підтверджується рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2010 року, яке залишене без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.10.2010 року у справі №14/015-10 за позовом Приватного підприємства «Ява»до Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання недійсним договору оренди землі.

При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Факти, передбачені вищенаведеною нормою мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність –це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в іншому рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що сторонами у справі №14/015-10 є ті ж самі юридичні особи, що і у справі №7/019-11, господарський суд Київської області бере до уваги факти, що були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 09.06.2010 року у справі №14/015-10 і які мають значення при вирішенні спору у даній справі.

Як стверджує позивач, та не заперечено відповідачем, останній у визначених умовами договору оренди землі строк та обсязі орендну плату за 2008 рік та 2009 рік сплатив лише частково, а за 2010 рік орендну плату взагалі не оплатив.

Так, відповідно до розрахунку позивача, наданому у заяві вих. №98 від 11.04.2011 року про збільшення розміру позовних вимог, орендна плата за користування земельною ділянкою становила:

за 2008 рік –68 665,39 грн.

за 2009 рік –83 977,77 грн.

за 2010 рік –94 307,03 грн.

Одночасно, господарський суд, беручи до уваги умови договору (п. п. 7, 8 договору) якими визначено, що річна орендна плата складає 47 840,93 грн. і обчислення річної орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, встановив, що вказаний розмір орендної плати визначений позивачем вірно і у відповідності з положеннями, укладеного сторонами договору.

Згідно умов договору, орендна плата повинна сплачуватись щорічно.

З системного аналізу норм чинного законодавства (зокрема ч. 1 ст. 254 ЦК України, згідно якої строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку) та умов договору, господарський суд дійшов висновку про погодження сторонами умови, що орендна плата сплачується орендарем щорічно, тобто до кінця року, за який вона вноситься.

Матеріалами справи підтверджується факт часткової оплати відповідачем орендної плати у сумі 103 893,97 грн., зокрема :

орендна плата за 2008 рік відповідачем оплачена у розмірі 50 786,30 грн.;

орендна плата за 2009 рік відповідачем оплачена у розмірі 53 107,67 грн.;

орендна плата за 2010 рік у сумі 94 307,03 грн., відповідачем залишилась неоплаченою в повному обсязі.

Сплата відповідачем грошових коштів в розмірі 103 893,97 грн. в якості орендної плати за 2008-2009 роки за договором оренди землі б/н від 07.07.2004 року підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача б/н і дати та наданою позивачем у судовому засіданні 24.02.2011 року довідкою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області вих. №333/9/9-046 від 17.02.2011 року.

Відтак, з наявних матеріалів справи судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем з оплати орендної плати за користування земельною ділянкою у сумі 143 056,22 грн., з яких:

17 879,09 грн. –заборгованість з орендної плати за 2008 рік (68 665,39 грн., нарахована орендна плата, - 50 786,30 грн., сплачені відповідачем грошові кошти);

30 870,10 грн. –заборгованість з орендної плати за 2009 рік (83 977,77 грн. - 53 107,67 грн.);

94 307,03 грн. –заборгованість з орендної плати за 2010 рік.

Відповідно до статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України та ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно приписів ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Спеціальним законом, що регулює оренду землі, є Закон України «Про оренду землі». Так, ч. 1 ст. 2 цього Закону унормовано, що відносини, пов'язані з орендою земельних ділянок, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. (ст. 1 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»унормовано, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

При цьому, відповідно до ч. 2 вищезазначеної статті, в редакції чинній на момент укладання сторонами договору оренди землі, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до приписів статті 24 Закону України «Про оренду землі»орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 27.2. договору орендар зобов'язаний дотримуватись умов договору та норм чинного земельного законодавства, зокрема, вчасно вносити орендну плату в порядку та розмірі, визначеному договором.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, на момент розгляду спору в господарському суді, відповідач свої зобов'язання за договором оренди землі щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за 2008-2010 роки виконав неналежним чином.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості з оплати орендної плати за землю у сумі 143 056,22 грн. є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 11 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 відсотка від суми заборгованості за кожен день прострочки.

На цій підставі, враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати та беручи до уваги вимоги Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивачем нараховано пеню в розмірі 6 616,40 грн. на суму заборгованості по орендній платі за подвійною обліковою ставкою НБУ, зокрема, на суму боргу по орендній платі за 2009 рік нараховано пеню у розмірі 2 571,53 грн. за період з 01.01.2010 року по 30.05.2010 року (150 календарних днів) та на суму боргу по орендній платі за 2010 рік нараховано пеню у розмірі 4 044,87 грн. за період з 01.01.2011 року по 11.04.2011 року (101 календарних днів).

При цьому, господарський суд зазначає, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, якщо інше не встановлено законом або договором.

Враховуючи, що в силу п. 9. договору, орендна плата сплачується на розрахунковий рахунок орендодавця щорічно, тобто до кінця року, за який вона вноситься, господарський суд вважає, що позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог вих. №98 від 11.04.2011 року вірно визначено період нарахування пені.

Одночасно, перевіривши наданий позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог вих. №98 від 11.04.2011 року (вх. №4986 від 12.04.2011 року) розрахунок пені за прострочку орендних платежів відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 6 645,57 грн., зокрема, на суму боргу по орендній платі за 2009 рік пеня у розмірі 2 600,70 грн. за період прострочки з 01.01.2010 року по 30.05.2010 року (150 календарних днів) та на суму боргу по орендній платі за 2010 рік пеня у розмірі 4 044,87 грн. за період прострочки з 01.01.2011 року по 11.04.2011 року (101 календарних днів), а тому вважає, поданий позивачем розрахунок пені невірним. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 6 616,40 грн. пені, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягненні сумі –6 616,40 грн.

Окрім того, позивач згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог вих. №98 від 11.04.2011 року (вх. №4986 від 12.04.2011 року) просить суд стягнути з відповідача 11 835,40 грн. інфляційних втрат та 3 186,42 грн. –3 відсотків річних.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат на суму заборгованості по орендній платі за землю за 2008-2010 роки, і перевіривши наданий позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог вих. №98 від 11.04.2011 року (вх. №4986 від 12.04.2011 року) розрахунок інфляційних втрат, вважає його арифметично вірним.

Одночасно, перевіривши заявлений позивачем розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу по орендній платі за землю за 2008-2010 роки, господарський суд встановив, що наданий Музичанською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області розрахунок 3% річних є вірним та обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме у сумі 164 694,44 грн., з яких 143 056,22 грн. сума основного боргу з орендної плати, 6 616,40 грн. пеня, 11 835,40 грн. інфляційні втрати та 3 186,42 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Як визначено підпунктом 3 п. 11 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від сплати державного мита звільняються органи місцевого та регіонального самоврядування - за позовами до суду або господарського суду про припинення права власності на земельну ділянку або у зв'язку з невиконанням умов договорів оренди орендарями земельних ділянок державної та комунальної власності.

Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).

Враховуючи, що ціна позову, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог вих. №98 від 11.04.2011 року (вх. №4986 від 12.04.2011 року) становить 164 694,44 грн., то державне мито, яке підлягає стягненню в доход Державного бюджету України становить 1 646,94 грн. (1% від ціни позову).

Судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються відповідача.

Керуючись ст. ст.  44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.                    Стягнути з Приватного підприємства «Ява»(03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5, код ЄДРПОУ 21522151) на користь Музичанської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08125, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Музичі, вул. Ватутіна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04362119) 143 056 (сто сорок три тисячі п'ятдесят шість) грн. 22 коп. основного боргу з орендної плати, 6 616 (шість тисяч шістсот шістнадцять) грн. 40 коп. пені, 11 835 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 3 186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн. 42 коп. 3% річних.

3.                    Стягнути з Приватного підприємства «Ява»(03039, м. Київ, вул. Ізюмська, буд. 5, код ЄДРПОУ 21522151) в доход Державного бюджету України судові витрати: 1 646 (одну тисячу шістсот сорок шість) грн. 94 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 18.04.2011 року

   Суддя                                                                                         Антонова В.М.