Постанова

від 12.04.2011 по справі 7/184-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/184-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2011 року                                    Справа №  7/184-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

секретар судового засідання Заболотна О.В.

представники сторін:

від позивача: Пащук В.В., довіреність №15 від 01.01.2011р., представник;

представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська залізниця” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010р. у справі №7/184-10

за    позовом    Державного    підприємства    “Придніпровська    залізниця”,    м.Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства “Лізингова компанія “Укртранслізинг”, м. Київ

про визнання недійсним положень договору

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року  Державне підприємство “Придніпровська залізниця” (далі ДП “Придніпровська залізниця”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства “Лізингова компанія “Укртранслізинг” (далі ПАТ “Лізингова компанія “Укртранслізинг”) про визнання недійсним п. 1.7. договору фінансового сублізингу №83-Пр/П-072029/НЮ від 30.07.2007р. в частині того, що “в лізинговий платіж входять суми, скориговані на коефіцієнт коригування (К)”; визнання недійсним п. 1.8. договору фінансового сублізингу №83-Пр/П-072029/НЮ від 30.07.2007р.; визнання недійсним п. 3.2. договору фінансового сублізингу №83-Пр/П-072029/НЮ від 30.07.2007р. в частині того, що “величина лізингових платежів розраховується згідно з пунктами 1.7., 1.8. цього договору”; визнання недійсним п.3.3. договору фінансового сублізингу №83-Пр/П-072029/НЮ від 30.07.2007р. в частині того, що “лізингові платежі мають бути скоригованими на коефіцієнт прив'язки до курсу долара США (К) сумами лізингових платежів”.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010р. (суддя Коваль Л.А.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці, а саме, зміна курсу гривні по відношенню до долара США, прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України; при укладенні договору фінансового сублізингу були погоджені умови визначення ціни і вартості переданого в лізинг майна, загальної суми договору, способу визначення розміру та порядку сплати лізингових платежів.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ДП “Придніпровська залізниця” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010р. у справі №7/184-10 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарським судом не досліджено правової природи валютного коригування, яку необхідно сплачувати згідно п.п.1.7, 1.8, 3.2, 3.3 спірного договору в контексті структури лізингового платежу, визначеного положеннями ст.16 Закону України “Про фінансовий лізинг” та не встановлено невідповідність коригування лізингового платежу положенням вищевказаного Закону; господарським судом не надано належної правової оцінки посиланням позивача на той факт, що сторони не досягли згоди по всім істотним умовам договору, що вказує на неукладеність положень договору про врахування коефіцієнту коригування при сплаті лізингового платежу; положення спірного договору (п.3.3) викладені під умовою обставин, можливість виникнення яких передбачається у майбутньому, що не передбачено чинним законодавством та суперечить йому.

Представник ПАТ “Лізингова компанія “Укртранслізинг” в судові засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду не з'явився, про час та місце проведення судових засідань відповідач був повідомлений належним чином (т. 2 а.с.39, 61, 67).

В відзиві на апеляційну скаргу відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

30 липня 2007 року між ВАТ “Лізингова компанія “Укртранслізинг” (сублізингодавець), найменування якого за Статутом змінено на ПАТ “Лізингова компанія “Укртранслізинг”, та ДП “Придніпровська залізниця” (сублізингоодержувач) був укладений договір фінансового сублізингу №83-Пр/П-072029/НЮ.

Відповідно до п.1.1. договору предмет лізингу - бульдозери моделі Б-10М.0111-ДР, які виготовлені згідно зі специфікацією, що є невід'ємною частиною договору (додаток №1) та відповідно до встановлених сублізингоодержувачем технічних вимог, визначених додатком №2, який є невід'ємною частиною договору, та отримані раніше від лізингодавця за договором фінансового лізингу, передаються сублізингодавцем в строкове платне володіння і користування сублізингоодержувачу на умовах, визначених цим договором з відома і дозволу лізингодавця. Загальна кількість предмета лізингу за цим договором визначена в додатку №1.

В пункті 1.7. договору сторони визначили, що лізинговий платіж - сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню сублізингодавцю в день розрахунку, відповідно до Графіків нарахування платежів. В лізинговий платіж входять суми, скориговані на коефіцієнт коригування (К) і еквівалентні відшкодуванню вартості предмета лізингу, а також винагороди сублізингодавця, включаючи відсотки за користування позиковими коштами з метою придбання предмета лізингу, податків, сплачувані відносно предмета лізингу сублізингодавцем, інші витрати тощо.

За п. 1.8. договору, коефіцієнт коригування - розрахункова величина, одержана з відношення: К = “Курс2” / “Курс1”, де “Курс1” - курс, встановлений Національним Банком України для одного долара США на дату підписання договору; “Курс2” - курс, встановлений Національним Банком України для одного долара США на день, коли фактично здійснюється лізинговий платіж.

Відповідно до п.3.1 договору вартість предмета лізингу за договором складає 4 425 000, 00 грн., крім того ПДВ 885 000, 00 грн., а всього 5 310 000, 00 грн.

В пункті 3.2 договору сторони узгодили, що загальна ціна цього договору визначається виходячи з підписаних сторонами Графіків лізингових платежів, які узгоджуються та підписуються сторонами та є невід'ємною частиною цього договору. Графік нарахування платежів розраховується, виходячи з винагороди сублізингодавця, визначеного сторонами у розмірі 17% річних від вартості предмета лізингу. Величина лізингових платежів, що підлягають оплаті, зафіксована в Графіках до цього договору і розраховується згідно з пунктами 1.7, 1.8 цього договору.

Сторонами узгоджений та підписаний Базовий Графік сплати лізингових платежів за 9 бульдозерів моделі Б-10М.0111-ДР з комплектом ЗІП, грн. (додаток №4) у період з вересня 2007р. по вересень 2014р. та відповідно до додаткової угоди №1 Базовий Графік №1 сплати лізингових платежів за 6 бульдозерів моделі Б-10М.0111-ДР, грн.. з серпня 2007р. по липень 2014р. (додаток №4а), Базовий Графік №2 сплати лізингових платежів за 3 бульдозера Б-10М.0111-ДР, грн. з вересня 2007р. по серпень 2014р. (додаток №4б).

Відповідно до п.3.3 договору лізингові платежі за користування предметом лізингу по кожному Графіку здійснюються сублізингоодержувачем до закінчення лізингового періоду не пізніше 10 числа поточного місця, відповідно до графіка і мають бути скоригованими на коефіцієнт коригування (К) сумами лізингових платежів. При невиконанні Графіка поставки сублізингодавець зобов'язується переробити Графік лізингових платежів та передати сублізингоодержувачу У випадку переплати чергового лізингового платежу, сума переплати зараховується в рахунок наступного лізингового платежу.

Позивач просить визнати недійсними пункти 1.7, 1.8, 3.2, 3.3 договору в частині коригування лізингового платежу на коефіцієнт коригування іноземної валюти, оскільки:

- фактичне недосягнення сторонами згоди з істотної умови - здійснення валютного коригування лізингового платежу та розмір лізингового платежу (ціна договору) є підставою для констатації факту неукладеності положень спірного договору щодо здійснення валютного коригування лізингового платежу;

- умови договору фінансового сублізингу щодо необхідності сплати сум валютного корегування не відповідають нормам ст.ст. 632, 651, 691, 712, 762 Цивільного кодексу України;

- необхідність нарахування коефіцієнту валютного корегування на суму лізингового платежу суперечить положенням ст.16 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Право виступати стороною договору фінансового сублізингу сублізингодавець набув на підставі договору фінансового лізингу №91-ФЛ від 14.06.2007р. між ПП “ВТБ Лізинг Україна” та ВАТ “Лізингова компанія “Укртранслізинг”. За умовами цього договору, а саме, п. 1.7, 1.8, 3.2, 3.3 відповідач також сплачує лізингові платежі з урахуванням коефіцієнту корегування.

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.  

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

Стаття 632 Цивільного кодексу України передбачає встановлення ціни в договорі за домовленістю сторін.

Статтею 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч.1 ст.533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до ст. 189 Господарського кодексу України, ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 762 Цивільного кодексу України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Сторони при укладенні договору узгодили як ціну договору, так і порядок її зміни шляхом коригування лізингового платежу на коефіцієнт коригування.

Умови договору щодо коригування лізингового платежу на коефіцієнт коригування, оскільки сторонами договору досягнуто згоди щодо їх включення до договору, є істотними умовами договору.

Отже, встановлення безпосередньо договором порядку зміни лізингового платежу не потребує внесення змін до договору шляхом укладення додаткових угод до договору.

Стосовно доводів скаржника слід також зазначити, що:

по-перше, передбачене умовами договору коригування лізингового платежу не є істотною умовою договору фінансового лізингу (сублізингу) в силу закону, однак є істотною умовою договору внаслідок досягнення згоди сторін договору щодо цієї умови;

по-друге, відсутність в договорі, як вважає позивач, умов про визначення механізму, порядку корегування лізингового платежу, за наявності в договорі спірних положень не свідчить про неукладеність договору в певній його частині, а є лише питанням тлумачення умов договору, щодо яких сторони дійшли згоди;

по-третє, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України). Отже, чинне законодавство обмежує застосування іноземної валюти лише як засобу платежу в розрахунках між резидентами і не містить приписів щодо заборони на вираження грошових зобов'язань і визначення ціни продукції, робіт чи послуг в іноземній валюті.

Оцінюючи спірні пункти договору з точки зору наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду про відсутність підстав для визнання оспорюваних положень договору №83-Пр/П-072029/НЮ від 30.07.2007р. недійсними.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -                                     

                                                 ПОСТАНОВИВ:              

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Придніпровська    залізниця”,    м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

        Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2010р. у справі №7/184-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя                                                           І.А. Сизько

Суддя                                                                                  І.М. Герасименко

Суддя                                                                                  І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складено 18.04.2011р.)