Постанова

від 14.04.2011 по справі 14/148-10-4434

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/148-10-4434

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"14" квітня 2011 р. Справа № 14/148-10-4434

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів Л.І. Бандури, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання –О.О. Довбиш,

за участю представників сторін:

від позивача: В.О. Пузанов,

від відповідача: В.І. Самсонніков, О.В. Громадський,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Узбережжя-Сервіс»

на рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2011 р.

у справі № 14/148-10-4434

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Узбережжя-Сервіс»

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку  «КОЛОС»

про стягнення 11 407,04 грн.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Узбережжя-Сервіс» звернулось з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку  «КОЛОС»про стягнення заборгованості за договором по утриманню каналізаційно-насосної станції від 30.11.2005 р. у розмірі 11 407,04 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що об'єднання свої зобов'язання за договором щодо відшкодування витрат, пов'язаних з діяльністю товариства з утримання та забезпечення роботи каналізаційно-насосної станції, не виконувало належним чином, у зв'язку з чим у відповідача станом на 01.05.2010р. утворилась заборгованість у розмірі 8 431,09 грн., на яку позивачем нараховано 379,40 грн. пені на підставі розділу 4 договору за період з 01.05.2010 р. по 01.08.2010 р. та 3 % річних у сумі 596,55 грн. за період з 01.01.2008р. по 01.01.2010р. згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України. Також позивач просить стягнути 2 000 грн. витрат на юридичні послуги.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.2011 р. у позові відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог, оскільки розмір плати за водовідведення не затверджений органами місцевого самоврядування і не погоджений між сторонами договору, а також  наданий позивачем розрахунок плати не відповідає фактичним обставинам надання послуг з водовідведення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Узбережжя-Сервіс»звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення скасувати, позов задовольнити, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, що призвело до порушення і неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

30.11.2005 р. між ОСББ  «Колос»та ТОВ  «Узбережжя-Сервіс» укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого товариство зобов'язалося здійснювати діяльність щодо утримання та забезпечення роботи каналізаційно-насосної станції, яка обслуговує будинок № 3 по вул. Сьомій, ж/м Чорноморка,                         с. Мізікевича, Овідіопольського району Одеської області, а об'єднання зобов'язалось відшкодовувати всі витрати товариства, пов'язані з цією діяльністю (т.1, а.с.70).

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунковим періодом у взаємовідносинах сторін є календарний місяць. Платежі на відшкодування витрат товариства здійснюються об'єднанням не пізніше третього числа місяця, що настає за розрахунковим.

Позивачем нарахування оплати за послуги здійснено виходячи з того, що плата за водовідведення 1 куб.м. складає 1,50 грн. згідно із тарифом, затвердженим рішенням Таїровської селищної ради № 292-У від 14.12.2006 р. (т.1, а.с.84).

Проте, вказаним рішенням селищної ради затверджено тарифи згідно із додатком на утримання багатоквартирних житлових будинків № 5 та № 7 по вул. Сьома в с. Мізикевича, ж/м Чорноморка Овідіопольського району Одеської області. Тобто, тарифи на утримання будинку № 3 цим рішенням затверджені не були. Посилання позивача на додаток № 2, яким встановлено витрати будинків № 3 та № 7 на утримання каналізаційно-насосної станції у розмірі 1,50грн. за  1куб.м., є необґрунтованими, оскільки в рішенні Таїровської селищної ради № 292-У від 14.12.2006 р. зазначено лише один додаток до цього рішення, в той час як з додатку № 2 не вбачається зв'язок із вказаним рішенням селищної ради.

У договорі також не визначено тариф на водовідведення. Зокрема, пунктом 4.2 договору встановлено, що розмір платежів визначається калькуляцією та може бути перерахований по фактичним витратам, але документів з цього приводу, узгодженого сторонами договору, не надано.

Водночас, як свідчать матеріали справи (т.1,а.с.104-119), відповідач здійснював на розрахунковий рахунок позивача оплату за надані останнім послуги згідно договору від 30.11.2005 р. Розмір оплати розраховувався відповідачем виходячи із наданої позивачем методики розрахунку, що вбачається із листа ОСББ  «Колос»№ 04/07-1 від 07.04.2010 р. (т.1, а.с.71). Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції представник                        ОСББ  «Колос»пояснив, що оскільки об'єднання не є власником каналізаційно-насосної станції, ним в оплату за надані послуги не включалися амортизаційні відрахування, тоді як позивач фактично просить стягнути з відповідача саме невключені позивачем до сплати суми амортизаційних відрахувань.

Постановою Кабінету Міністрів України №560 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», яка діяла в період з 12.07.2005р. по 20.05.2009р., затверджено типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, пунктом другим якого встановлено, що невід'ємною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги, що додаються до договору. Тобто, цією постановою органам місцевого самоврядування надано право затверджувати тарифи на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Проте органи місцевого самоврядування мали право затверджувати не всі тарифи, а лише вказані у Типовому переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених цією постановою, тоді як згідно з переліком (додатком №1) утримання КНС не відноситься до витрат, що затверджуються органом місцевого самоврядування.

Пунктом 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлено, що витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення (від зовнішньої стіни будинку до внутрішньої стіни квартири) і зливової каналізації визначаються відповідно до укладених договорів між власником (балансоутримувачем) будинку або його уповноваженою особою та організацією, яка здійснює експлуатацію внутрішньобудинкових систем. Таким чином, витрати на утримання КНС мають встановлюватися на підставі договору з позивачем. Як було зазначено вище, позивачем не надано доказів погодження з відповідачем розміру витрат на утримання КНС, у зв'язку з чим він не вправі вимагати стягнення вартості послуг у непогодженому розмірі.

З 20.05.2009 року діє Постанова Кабінету Міністрів України № 529 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій». Пунктом 2 затвердженого нею порядку передбачено, що виконавець доводить розрахунок тарифів до відома власників житлових будинків власників квартир , власників нежитлових приміщень у житлових будинках та інших споживачів послуг шляхом проведення щодо кожного будинку громадських слухань. За результатами громадських слухань перелік послуг за кожним будинком може бути зменшено виконавцем порівняно з типовим переліком за умови одержання у строк до 30 днів з дати проведення громадських слухань оформленого письмово в установленому законодавством порядку власників квартир, власників нежитлових приміщень у житлових будинках про забезпечення надання послуг, запропонований виконавцем перелік яких зменшено. Однак позивач слухань не проводив, а тому він не має права вимагати стягнення вартості послуг у непогодженому розмірі.

Таким чином, розмір плати за водовідведення не затверджений органами місцевого самоврядування і не погоджений між сторонами договору, у зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості наданих послуг згідно із встановленим ним одноособово тарифом 1,50грн. за  1куб.м. водовідведення.

За таких обставин апеляційна інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 103, 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд –

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 11.02.2011р. у справі № 14/148-10-4434 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                            Л.В. Поліщук

          Суддя                                                                                Л.І. Бандура

Суддя                                                                                В.Б. Туренко

Повний текст постанови підписано 18.04. 2011 р.