Постанова

від 19.04.2011 по справі 3/18-11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2011 р. Справа № 3/18-11

Колегія суддів Одесько го апеляційного господарськ ого суду у складі:

Головуючого судді: Б єляновського В.В.,

Суддів: Шевченко В.В.

Мирошн иченко М.А.

при секретарі - Хом' я к О.С.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з' явився

Від відповідача: Васильєва М.В.

розглянувши у відкритом у судовому засіданні

апеляційну скаргу Тов ариства з обмеженою відповід альністю „Амалтея”

на рішення господарськ ого суду Херсонської області

від 24.02.2011р.

по справі № 3/18-11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Реал-Дніпро”

до: Товариства з обмежен ою відповідальністю „Амалте я”

про стягнення 183411,76 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарськ ого суду Херсонської області від 24.02.2011 року у справі позов за доволено частково, з ТОВ “Ама лтея” на користь ТОВ “Реал-Дн іпро” стягнуто 145000 грн. боргу, щ о виник у зв' язку з непровед енням остаточного розрахунк у за поставлений у травні 2010 ро ку товар згідно з договором № 12/05-1 від 26.05.2010р., а також 11989,40 грн. пен і, 7412,48 грн. збитків від інфляції , 2242,60 грн. 3% річних за прострочен ня виконання грошового зобов ' язання та 6000 грн. в рахунок ві дшкодування витрат по сплаті послуг адвоката, 1816,44 грн. в раху нок відшкодування витрат по сплаті державного мита, 232,46 гр н. витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу. Провадження у справ і в частині стягнення 15000 грн. о сновного боргу припинено на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК Україн и у зв' язку зі сплатою відпо відачем зазначеної суми в ра хунок часткового погашення б оргу під час розгляду даної с прави.

Судове рішення мотивовано встановленими по справі обс тавинами доведеності позива чем факту порушення відповід ачем свого договірного зобов ' язання щодо своєчасної опл ати отриманого товару. При ць ому, судом першої інстанції в ідмовлено у задоволенні клоп отання відповідача про зменш ення розміру пені та розстро чення виконання рішення на 12 м ісяців з мотивів недоведенос ті відповідачем виняткових о бставин, які відповідно до ч. 3 ст. 83 ГПК України можуть стати підставою для зменшення роз міру пені.

Не погоджуючись з зазначен им рішенням в частині стягне ння 11989,40 грн. пені та 6000 грн. в раху нок відшкодування витрат по сплаті послуг адвоката, відп овідач звернувся до Одеськог о апеляційного господарсько го суду з апеляційною скарго ю, в якій просить його скасува ти в цій частині та прийняти н ове рішення, яким стягнути з в ідповідача на користь позива ча 1000 грн. пені, а в задоволенні вимог про стягнення 6000 грн. в я кості відшкодування витрат н а правову допомогу відмовити . На обґрунтування вимог апел яційної скарги скаржник вказ ує те, що розмір пені стягнути й за рішенням суду завеликий порівняно із збитками позив ача, таким чином обставини сп рави та норми ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України дають підст ави для зменшення розміру пе ні, яка підлягала стягненню з відповідача. Позивачем не по дані докази будь - якої реал ьної та дійсної участі адвок ата ОСОБА_1 у наданні йому правової допомоги з питань п ов' язаних із стягненням з в ідповідача заборгованості з а договором № 12/05-1 від 26.05.2010р. Таки м чином, місцевий суд прийняв необґрунтоване рішення про стягнення витрат на правову допомогу, так як обставини сп рави, які суд вважає встановл еними, недоведені позивачем, а висновки суду не відповіда ють обставинам справи.

Відзив на апеляційн у скаргу від позивача не надх одив.

Про день, час і місце р озгляду апеляційної скарги с торони були повідомлені зазд алегідь належним чином, прот е позивач не скористався над аним законом правом на участ ь свого представника в засід анні суду. Нез' явлення пред ставника позивача в судове з асідання не перешкоджає розг ляду апеляційної скарги за н аявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 Г ПК України.

Обговоривши доводи апеля ційної скарги, вислухавши по яснення представника відпов ідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильн ість застосування судом норм матеріального та процесуаль ного права при прийнятті оск аржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволе нню з наступних підстав.

Як вбачається з матер іалів справи та встановлено місцевим господарським судо м, 26.05.2010 року між ТОВ “Реал-Дніпр о” (продавець) та ТОВ „Амалтея ” (покупець) було укладено дог овір № 12/05-1, за умовами якого про давець зобов' язався постав ити, а покупець прийняти і опл атити продукцію згідно з рах унком - фактурою на поставлен ий товар.

Умовами пунктів 2.1, 4.1, 4.2, 5.5 даног о договору визначено, що ціна і вартість товару, що постача ється по даному договору, заз начена у рахунку; оплата това ру покупцем здійснюється шля хом перерахування грошей на розрахунковий рахунок прода вця; продавець передає товар у власність покупцю без попе редньої оплати. Покупець зоб ов' язаний здійснювати розр ахунки за поставлений товар щотижня, рівними частками (25% в ід суми зазначеної у видатко вих накладних). Перша оплата з дійснюється не пізніше семи календарних днів з моменту п оставки товару, остання опла та здійснюється не пізніше т ридцяти календарних днів з м оменту поставки товару. Дато ю поставки вважати дату, зазн ачену у видатковій накладній ; за порушення строків оплати товару покупець сплачує пос тачальнику пеню від суми нев иконаних грошових зобов' яз ань у розмірі подвійної облі кової ставки НБУ, діючої у пер іод порушення строків оплати , за кожний день прострочки, що не звільняє його від виконан ня зобов' язань за договором .

На виконання своїх зобов' язань за укладеним договором позивач у травні 2010 року поста вив відповідачу полімерний н аповнювач Vatpol - 401 у кількості 20 тн загальною сумою 216000 грн., що під тверджується відповідною ви датковою накладною № 27-05-1 від 27.0 5.2010р. та не заперечується відпо відачем.

Відповідач свої грошові зо бов' язання щодо оплати отри маного товару виконав лише ч астково, причому 56000 грн. були с плачені до звернення позивач а до суду з даним позовом, а 15000 г рн. перераховані після подан ня позову. Прострочений борг ТОВ „Амалтея” перед позивач ем складає 145000 грн., на який нара ховано пеню в сумі 13675, 30 грн. за п еріод з 27.06.2010 року по 10.12.2010 року та витрати від знецінення грошо вих коштів в сумі 7412,48 грн. і 3% річ них в сумі 2323,98 грн. за увесь час прострочення виконання грош ового зобов' язання.

Колегія суддів врах овує, що відповідно до ст. 11 ЦК У країни та ст. 174 ГК України дого вір є підставою для виникнен ня цивільних прав і обов'язкі в (господарських зобов'язань ).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є прав овідношення, у якому одна сто рона (боржник) зобов'язана вчи нити на користь іншої сторон и (кредитора) певну дію (переда ти майно, виконати роботу, над ати послугу, сплатити гроші), ч и утриматися від виконання п евних дій, а інша сторона має п раво вимагати виконання тако го обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК Україн и, та ст. 526 ЦК України, яка місти ть аналогічні положення, зоб ов'язання повинні виконувати ся належним чином відповідно до закону, інших правових акт ів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо викон ання зобов'язання - відповід но до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України т а ст. 525 ЦК України односторонн я відмова від виконання зобо в'язань, крім випадків, передб ачених законом не допускаєть ся.

Відповідно до ст. 599 ЦК Україн и зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належ ним чином.

Статтею 530 ЦК України, передб ачено, якщо у зобов'язанні вст ановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає в иконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) ви конання якого визначений вка зівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає викона нню з настанням цієї події. Як що строк (термін) виконання бо ржником обов'язку не встанов лений або визначений моменто м пред'явлення вимоги, кредит ор має право вимагати його ви конання у будь-який час. Боржн ик повинен виконати такий об ов'язок у семиденний строк ві д дня пред'явлення вимоги, якщ о обов'язок негайного викона ння не випливає із договору а бо актів цивільного законода вства.

Приписами ч. 1 ст. 612 цього Коде ксу встановлено, що боржник в важається таким, що простроч ив, якщо він не приступив до ви конання зобов'язання або не в иконав його у строк, встановл ений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язков им для виконання сторонами. К ожна сторона повинна вжити у сіх заходів, необхідних для н алежного виконання нею зобов 'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпече ння загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'яз ань є підставою для застосув ання господарських санкцій, передбачених цим кодексом, і ншими законами або договором .

Судом апеляційної інстанц ії установлено, що відповіда ч не заперечуючи по суті не на дав суду належних доказів пр оведення остаточного розрах унку, у зв' язку з чим простро чений борг відповідача перед позивачем в сумі 145000 грн. право мірно визнано місцевим судом таким, що підлягає стягненню .

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зоб ов'язання настають правові н аслідки, встановлені договор ом або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Ц К України боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов'язання, на вимогу кредито ра зобов'язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж три проценти річних від про строченої суми, якщо інший ро змір процентів не встановлен ий договором або законом.

Зважаючи на викладен е, колегія суддів погоджуєть ся з висновком місцевого гос подарського суду про те, що пр острочення відповідачем гро шового зобов' язання тягне з а собою обов' язок відповіда ча сплатити суму боргу з урах уванням встановленого індек су інфляції, а також 3% річних в ід простроченої суми на підс таві ст. 625 ЦК України.

Перевіривши обчислен і позивачем розрахунки втрат від інфляції та процентів рі чних місцевий суд дійшов обґ рунтованого висновку про те, що стягненню з відповідача н а користь позивача підлягают ь 7412,48 грн. втрат від інфляції та 2242,60 грн. 3% річних.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, пере дбачених цим Кодексом, іншим и законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК Укра їни штрафними санкціями у ць ому Кодексі визнаються госпо дарські санкції у вигляді гр ошової суми (неустойка, штраф , пеня), яку учасник господарсь ких відносин зобов'язаний сп латити у разі порушення ним п равил здійснення господарсь кої діяльності, невиконання або неналежного виконання го сподарського зобов'язання.

За змістом ст. ст. 546, 549 ЦК Украї ни виконання зобов'язання мо же забезпечуватися, в тому чи слі, неустойкою. Неустойкою (ш трафом, пенею) є грошова сума а бо інше майно, які боржник пов инен передати кредиторові у разі порушення боржником зоб ов'язання. Пенею є неустойка, щ о обчислюється у відсотках в ід суми несвоєчасно виконано го грошового зобов'язання за кожен день прострочення вик онання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК Укра їни нарахування штрафних сан кцій за прострочення виконан ня зобов'язання, якщо інше не в становлено законом або догов ором, припиняється через шіс ть місяців від дня, коли зобов 'язання мало бути виконано.

Перевіривши обчислений по зивачем розрахунок пені місц евий суд дійшов обґрунтовано го висновку про те, що стягнен ню з відповідача на користь п озивача підлягає 11 989,40 грн. пені за період з 27.06.2010 року по 10.12.2010 рок у.

Відповідач не заперечує ро змір заборгованості та нарах ованих на неї сум, але вважає, що судом неправомірно не зас тосовані ст. 233 ГК України, ч. 3 ст . 551 ЦК України та не зменшена на лежна до стягнення пеня. За зм істом ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 Ц К України, п. 3 ст. 83 ГПК України, у разі якщо належні до сплати ш трафні санкції надмірно вели кі порівняно із збитками кре дитора, суд має право зменшит и розмір санкцій. При цьому, по винно бути взято до уваги: сту пінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сто рін, які беруть участь у зобов 'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що засл уговують на увагу.

Суд досліджував питання мо жливості зменшення пені. З ць ого приводу він зазначив, що в ідповідач не надав доказів, я кі спростовують позовні вимо ги чи звільняють його від цив ільної відповідальності; не надав доказів винятковості о бставин, які призвели до пору шення ним грошового зобов'яз ання, невідповідності розмір у пені наслідкам порушення т а інших обставин, з якими зако нодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкц ій; розмір нарахованої позив ачем пені не є надмірно велик им порівняно зі збитками кре дитора.

З приводу доводів скарги пр о те, що суду слід було зменшит и пеню, колегія суддів зауваж ує, що дійсно, ст. 233 ГК України, ч . 3 ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК Укр аїни передбачене таке право суду. Але необхідність викор истання права на зменшення р озміру штрафних санкцій та р озмір, до якого вони підлягаю ть зменшенню, закон відносит ь на розсуд суду, тому висново к щодо відсутності необхідно сті зменшення пені апеляційн им судом не ревізується.

Приймаючи рішення, господа рський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що поз ивачу повинні бути відшкодов ані витрати у розмірі 6000 грн., п ов' язані з оплатою послуг а двоката, оскільки правовий з ахист інтересів останнього з дійснював адвокат - Большако в Є.В., що підтверджується доку ментами наявними в матеріала х справи.

Приписами статті 44 ГПК Укра їни передбачено, що до складу судових витрат входить опла та послуг адвоката.

Витрати позивачів та відпо відачів, пов' язані з оплато ю ними послуг адвокатів, адво катських бюро, колегій, фірм, к онтор та інших адвокатських об' єднань з надання правово ї допомоги щодо ведення спра ви в господарському суді, роз поділяються між сторонами на загальних підставах, визнач ених частиною п' ятою статті 49 Господарського процесуаль ного кодексу України, відпов ідно до якої судові витрати п равої сторони відшкодовують ся за рахунок винної.

Згідно приписів статті 28 ГП К України справи юридичних о сіб в господарському суді ве дуть органи, що діють у межах п овноважень наданих їм законо м та установчими документами , через свого представника. Ке рівники підприємств та орган ізацій, інші особи, повноваже ння яких визначені законодав ством або установчими докуме нтами, подають господарськом у суду документи, що посвідчу ють їх посадове становище. Пр едставниками юридичних осіб можуть бути також інші особи , повноваження яких підтверд жуються довіреністю від імен і підприємства, організації.

За змістом статей 44 і 48 ГПК Ук раїни сума, сплачена за послу ги адвоката, є складовою судо вих витрат і її розмір визнач ається в порядку, встановлен ому Законом України “Про адв окатуру”.

Дія вказаного закону пошир юється тільки на осіб, які є ад вокатами.

Поняття особи, яка є адвокат ом наводиться у статті 2 Закон у України “Про адвокатуру”, з окрема, адвокатом може бути г ромадянин України, з вищою юр идичною освітою, стажем робо ти за спеціальністю юриста а бо помічника адвоката не мен ше двох років, який склав ква ліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайня ття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Статтею 12 цього ж Закону вст ановлено, що оплата праці адв оката здійснюється на підс таві угоди між громадянином чи юридичною особою і адвока тським об' єднанням чи адвок атом.

В контексті цих норм, судові витрати за участь адвоката п ри розгляді справи підлягают ь сплаті у випадку, якщо вони с плачені адвокату стороною, к отрій такі послуги надавалис ь, та їх сплата підтверджуєть ся відповідними фінансовими документами.

Як встановлено судом першо ї інстанції і це підтверджує ться матеріалами справи, 03.12.2010 р оку між фізичною особою - пі дприємцем ОСОБА_1 (виконав ець) та ТОВ „Реал - Дніпро” (зам овник) було укладено договір на юридичне обслуговування, за яким замовник доручає, а ви конавець бере на себе викона ння юридичного обслуговуван ня, яке включає інформаційне , консультаційно - довідкове , обслуговування юридичного характеру щодо ведення судов ого процесу за позовом ТОВ „Р еал - Дніпро” до ТОВ „Амалтея” про стягнення заборгованост і за договором поставки № 12/05-1 в ід 26.05.2010р.

Право підприємця ОСОБА_1 на зайняття адвокатською ді яльністю підтверджується св ідоцтвом № НОМЕР_1 від 10.02.2004 р оку.

Факт оплати позивачем посл уг з надання правової допомо ги адвокатом ОСОБА_1 підтв ерджується платіжним доруче нням № 768 від 15.12.2010 року.

Відтак, ТОВ „Реал - Дніпро” д оведено факт надання адвокат ських послуг у встановлений законом спосіб.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильност і висновків суду першої інст анції.

Інші доводи скаржника, що ви кладені в апеляційній скарзі , про те, що витрати на правову допомогу завищені та заявле ні до стягнення безпідставно , не заслуговують на увагу, оск ільки позбавлені правового о бґрунтування та з урахування м всіх обставин даної справи , встановлених судом, зокрема , ціни позову та обсягу надани х послуг, не впливають на оста точний висновок.

Враховуючи вищевикладен е, колегія суддів вважає, що су дом першої інстанції було по вно та всебічно з' ясовано о бставини, що мають значення д ля справи, надано їм належну п равову оцінку та винесено рі шення з дотриманням норм мат еріального і процесуального права, що дає підстави для зал ишення його без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Г ПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарсь кого суду Херсонської област і від 24.02.2011 року у справі № 3/18-11 зал ишити без змін, а апеляційну с каргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Амалтея” - без задоволення.

Постанова набирає з аконної сили з дня її прийнят тя і може бути оскаржена у ка саційному порядку до Вищого господарського суду України .

Головуючий суддя: Бєл яновський В.В.

Судді: Мирошниченко М.А.

Шевченко В. В.