Ухвала

від 01.02.2011 по справі 2а-1454/10/8/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                            Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2а-1454/10/8/0170

01.02.11

м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів           Курапової З.І. ,

 Яковенко С.Ю.                     

секретар судового засідання          Шкурлатов Д.Г.

за участю сторін:

представник позивача, Державної податкової інспекції в м.Євпаторії Автономної Республіки Крим- Ліпницька Ганна Юріївна, довіреність № 12890/10/10-0  від 30.11.10

відповідач, ОСОБА_2- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 13.04.2010 у справі № 2а-1454/10/8/0170

за позовом Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим (вул. Дм. Ульянова 2/40, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97416)

до ОСОБА_2 АДРЕСА_1

про стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду  Автономної Республіки Крим від 13.04.2010 позовні вимоги Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим до ОСОБА_2 про стягнення, задоволенні. Стягнуто з ОСОБА_2 33 471, 04 грн. заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2010.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2010 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з’явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності неявившогося відповідача.

Позивач –Державна податкова інспекція в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з ОСОБА_2 33471,04грн. з орендної плати з фізичних осіб.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 26.07.2005р. між ОСОБА_2 та Євпаторійською міською радою був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Євпаторійська міська рада передає, а ОСОБА_2 приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована за Євпаторійською міською радою № 0110900000:01:005:0036, за адресою: АДРЕСА_2.

Строк дії Договору –50 років, до 30.06.2055.  

Відповідно до п. 8 вказаного Договору оренди земельної ділянки орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 03.03.2005 №4-28/8 та складає 3976,04грн. щомісячно, а відповідно до перерахунку орендної плати за землю від 22.09.2006 було встановлено місячний розмір орендної плати в сумі 6358,30грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що 26.08.2009 № 1927/д/17-2  ДПІ в м. Євпаторії повідомило ОСОБА_2 про наявність у нього податкової заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка виникла у зв’язку з укладенням додаткової угоди від 22.09.2006р. до договору оренди земельної ділянки, згідно якої була збільшена ставка орендної плати.

Таким чином, за 2006 рік за відповідачем склалася заборгованість з орендної плати з земельну ділянку в розмірі 6837,39грн., за 2007 рік –18794,35грн., за 2008 рік –3330,52грн., а загалом 28962,26грн.

Як встановлено судом першої інстанції, ДПІ в м. Євпаторії на адресу відповідача надсилалися перша та друга податкові вимоги.

Податкова вимога № 1/50 від 19.08.2008 на суму 2254,39грн. не була отримана відповідачем, про що був складений акт про неможливість вручення податкової вимоги та вказана вимога була розміщена на дошці оголошень.

Друга податкова вимога №2/696 від 27.10.2008 на суму 2254,39грн. була отримана відповідачем 30.10.2008, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

01.12.2008 ДПІ в м. Євпаторії було прийняте рішення № 51/24-0 про стягнення коштів і продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено наявність з відповідачем узгодженої податкової заборгованості в розмірі 33471,04грн.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-XII від 25.06.1991 із змінами та доповненнями до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить такі також плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (із змінами та доповненнями) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181 - ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 33471,04грн. з орендної плати з фізичних осіб є обґрунтованими, та правильно їх задовольнив.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини, що мають значення для справи, викладені в судовому рішенні висновки відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а отже, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтею 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.04.2010 у справі № 2а-1454/10/8/0170 –залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу  може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний  текст судового рішення виготовлений  07 лютого 2011 р.

Головуючий суддя          підпис                              О.А.Щепанська

Судді           підпис                               З.І.Курапова

  підпис                               С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя                                                             О.А.Щепанська