Постанова

від 13.04.2010 по справі 2а-1454/10/8/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.04.10

Справа №2а-1454/10/8/0170

   (10:30)                                     м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Маляр К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом    Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим     

до  ОСОБА_1

про стягнення

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача : не з’явився.

Суть спору: Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з ОСОБА_1 33471,04грн. з орендної плати з фізичних осіб.

Ухвалами суду від 28.01.2010р. було відкрито провадження у адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

12.04.2010р. до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Відповідач відзив на адміністративний позов суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

                                                 ВСТАНОВИВ:

26.07.2005р. між ОСОБА_1 та Євпаторійською міською радою був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Євпаторійська міська рада передає, а ОСОБА_1 приймає в строкове платне користування земельну ділянку з міських земель, яка зареєстрована за Євпаторійською міською радою № 0110900000:01:005:0036, за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Горького, 5-и (а.с.8-12).

Строк дії Договору – на 50 років, до 30.06.2055р.

Відповідно до п. 8 вказаного Договору оренди земельної ділянки орендна плата визначається відповідно до рішення міської ради від 03.03.2005р. №4-28/8 та складає 3976,04грн. щомісячно.

Невід’ємною частиною Договору є акт приймання-передачі об’єкта оренди.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 26.07.2005р. земельна ділянка загальною площею 1696,00 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Горького, 5-и, була передана на умовах оренди строком на 50 років ОСОБА_1 (а.с.13).

Таким чином, судом встановлено, що у користуванні ОСОБА_1 на умовах оренди знаходиться земельна ділянка площею 1696,00 га, розташована за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Горького, 5-и.

Відповідно до розрахунку орендної плати за землю від 26.07.2005р. місячний розмір орендної плати складала 3976,04грн. (а.с.15).

Судом встановлено, що відповідно до перерахунку орендної плати за землю від 22.09.2006р. було встановлено місячний розмір орендної плати в сумі 6358,30грн. (а.с.17).

На вимогу ДПІ в м. Євпаторії Департаментом по організації роботи міської ради було надано відомості відносно договору оренди земельної ділянки № 874 від 26.01.2006р. (а.с.19).

Судом встановлено, що згідно вказаних відомостей, рішенням Євпаторійської міської ради № 5-27/30 від 28.12.2007р. земельна ділянка, розташована за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Горького, 5-и, була передана в оренду ТОВ «Троя-комплекс», припинено право оренди земельної ділянки ЗАТ «Лізингова компанія «Хліб України» і ОСОБА_1, договір оренди № 874 від 26.01.2006р. визнаний таким, що втратив силу з моменту державної реєстрації договору оренди, укладеного міською радою з ТОВ «Троя-комплекс».

Як свідчать матеріали справи, листом від 26.08.2009р. № 1927/д/17-2  ДПІ в м. Євпаторії повідомило ОСОБА_1 про наявність у нього податкової заборгованості з орендної плати за земельну ділянку, розташовану за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Горького, 5-и, яка виникла у зв’язку з укладенням додаткової угоди від 22.09.2006р. до договору оренди земельної ділянки, згідно якої була збільшена ставка орендної плати (а.с.20).

Таким чином, за 2006 рік за відповідачем склалася заборгованість з орендної плати з земельну ділянку в розмірі 6837,39грн., за 2007 рік – 18794,35грн., за 2008 рік – 3330,52грн., а загалом 28962,26грн.

Судом встановлено, що ДПІ в м. Євпаторії було винесено податкове повідомлення № 0001801702 від 04.06.2008р., згідно якого відповідачу було визначено податкове зобов’язання в сумі 2254,39грн. строком сплати 14.08.2008р. та в сумі 2254,39грн . строком сплати 14.11.2008р., загалом в розмірі 4508,78грн. (а.с.22).

Вказане податкове повідомлення було отримано відповідачем 06.06.2008р., про що свідчить підпис на корінці повідомлення (а.с.23).

Крім того, податковим повідомленням № 0049201702 від 26.08.2009р. ДПІ в м. Євпаторії відповідачу було визначено орендну плату з фізичних осіб у сумі 28962,26грн. з граничним строком сплати - 16.11.2009р. (а.с.24).

Судом встановлено, що ДПІ в м. Євпаторії на адресу відповідача надсилалися перша та друга податкові вимоги (а.с.26, 30).

Податкова вимога № 1/50 від 19.08.2008р. на суму 2254,39грн. не була отримана відповідачем, про що був складений акт про неможливість вручення податкової вимоги та вказана вимога було розміщена на дошці оголошень (а.с.29).

Друга податкова вимога №2/696 від 27.10.2008р. на суму 2254,39грн. була отримана відповідачем 30.10.2008р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.31).

Судом встановлено, що ДПІ в м. Євпаторії було прийняте рішення № 51/24-0 від 01.12.2008р. про стягнення коштів і продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.32).

Таким чином, з відповідачем склалася узгоджена податкова заборгованість в розмірі 33471,04грн. , що також підтверджується карткою особового рахунку (а.с.33-39).

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1,3  статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту  2.1.4 п. 2.1. статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань  платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб’єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб’єктами владних повноважень.

          Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990р. зі змінами та доповненнями завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

          Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає  стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991р. № 1251-XII (зі змінами та доповненнями) платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни, у зв'язку з чим повинні подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з  п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-XII від 25.06.1991р. із змінами та доповненнями до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить такі також плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (із змінами та доповненнями) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове  зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів  у  порядку  та у строки,  визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому  порядку,  але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000р. № 2181 - ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій декларації.

          Пунктом 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно з пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (пп.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону №2181).

                 Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив у повному обсязі податковий борг, не спростував жодних фактів з приводу необґрунтованості позовних вимог та доказів про сплату податкової заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 33471,04грн. з орендної плати з фізичних осіб є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також бере до уваги, що Закон України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає  стягнення до бюджетів і державних цільових фондів сум недоїмок, пені у випадках, порядку і розмірах, передбачених законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1  статті 3 КАС України  дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює  владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

У повному обсязі постанову складено 13.04.2010 року.

          Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України суд,

                                         ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські рахунки не відомі)  33471,04грн. заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб на р/р 33216815700015, отримувач: місцевий бюджет м. Євпаторії (код 34740798), банк отримувача: Управління Держказначейства в м. Євпаторії Головного управління Державного казначейства в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 13050510.

3.Після набрання постановою законної сили, за заявою позивача видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви  про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне  оскарження.  

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                          Кушнова А.О.