Ухвала

від 29.03.2011 по справі 2а-7888/10/12/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯ ЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7888/10/12/0170

29.03.11 м. Севастополь

Севастопольськ ий апеляційний адміністрати вний суд у складі колегії суд дів:

головуючого судді Ілю хіної Г.П.,

суддів Омельченк а В. А. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засід ання Кондратова О.В.

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився ,

розглянувши апеляційну ск аргу Кримського республі канського відділення Фонду с оціального захисту інваліді в на постанову Окружного адм іністративного суду Автоно мної Республіки Крим (суддя К отарева Г.М.) від 23.09.10 у справі № 2 а-7888/10/12/0170

за позовом Кримськог о республіканського відділе ння Фонду соціального захист у інвалідів (вул. Крилова, 133, мі сто Сімферополь, Автономна Р еспубліка Крим, 95001)

до Відкритого акціонер ного товариства "Джанкойське спецавтотранспортне підпри ємство-1206" (вул. Луначарського, 67 А, с. Дніпровка, Джанкойський район, Автономна Республіка Крим, 98181)

про стягнення заборговано сті у сумі 7534, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Авто номної Республіки Крим від 23.0 9.2010 в задоволенні адміністрат ивного позову відмовлено у п овному обсязі (арк.с.27-29).

Суд першої інстанції дійшо в висновку, що хоча кількість інвалідів, які працювали на п ідприємстві відповідача мен ша за необхідну, що є підставо ю для нарахування адміністра тивно-господарських санкцій , однак, відповідач виконав вс і дії, встановлені законодав ством, для працевлаштування інвалідів відповідно до вимо г Закону України «Про основи соціальної захищеності інва лідів в Україні».

Не погодившись з постаново ю суду, позивач - Кримське Респ убліканське відділення Фонд у соціального захисту інвалі дів, звернувся із апеляційно ю скаргою, просить скасувати постанову Окружного адмініс тративного суду Автономної Р еспубліки Крим, прийняти нов у постанову про задоволення позову (арк.с.36-39,57-58).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийн ята з порушенням норм матері ального та процесуального пр ава, висновки суду не відпові дають фактичним обставинам с прави, оскільки відповідач н еправомірно не виконав норма тивів робочих місць для інва лідів з посиланням на практи ку Севастопольського апеляц ійного адміністративного су ду в окремих справах.

В судове засідання, призн ачене на 29.03.2011, позивач та відпо відач явку уповноважених пре дставників не забезпечили, п ро дату, час та місце апеляцій ного розгляду справи повідом лені належним чином та своєч асно (арк.с.63), про причини неявк и суд не повідомили.

Згідно з частиною четверт ою статті 196 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, неприбуття у судове засіда ння сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належ ним чином повідомлених про д ату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає суд овому розгляду справи.

Чинне законодавство не обм ежує коло представників осіб , які беруть участь у справі, п ри апеляційному розгляді адм іністративної справи.

При викладених обставинах , враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в суд ове засідання, але в суд не з' явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду повід омлені належним чином, суд вв ажає можливим розглянути спр аву у відсутність представни ків позивача та відповідача.

Розглянувши справу в поря дку статей 195, 196 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни, колегія суддів, встанов ила наступне.

Відкрите акціонерне товар иство "Джанкойське спецавтот ранспортне підприємство-1206" (к од ЄДРПОУ 03359842) зареєстровано Джанкойською районною дер жавною адміністрацією з 27.10.1997 як юридична особа.

Як вбачається зі звіту пр о зайнятість інвалідів за 2009 р ік, наданого позивачу 14.06.2010, сер едньооблікова чисельність п рацівників облікового склад у підприємства у 2009 році стано вила 58 осіб; працюючих інвалід ів - 1; кількість інвалідів, які повинні працювати - 2, фонд опл ати праці штатних працівникі в 437000,00грн., середньорічна заро бітна плата одного працівник а 7534,00грн. Відповідачем самості йно визначено суму адміністр ативно-господарських санкці й за невиконання нормативу р обочих місць для працевлашту вання інвалідів у розмірі 7534,00г рн. (арк.с.9).

Листом Джанкойського м іськрайонного центру зайнят ості №01-07/781 від 02.06.2010 встановлено, що Відкритим акціонерним то вариством “Джанкойське спец автотранспортне підприємст во - 1206” неодноразово направля лась інформація щодо вакансі й для працевлаштування інвал ідів (арк.с.19).

Вивчивши матеріали справи , обговоривши доводи апеляці йної скарги, перевіривши пра вову оцінку обставин у справ і та повноту їх встановлення , дослідивши правильність за стосування судом першої інст анції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційн а скарга не підлягає задовол енню, з наступних підстав.

На правовідносини сторін, щ о виникли поширюються положе ння Закону України «Про осно ви соціальної захищеності ін валідів в Україні»№875-ХІІ від 21.03.1991, Інструкції щодо заповне ння державної статистичної з вітності за формами №3-ПН "Зв іт про наявність вільних ро бочих місць (вакантних посад ) та потребу в працівниках" і № 4-ПН "Звіт про вивільнення працівників", затвердженої н аказом Державного комітету с татистики України від 06.07.1998 №244, з ареєстрованої в Міністерств і юстиції України 17.07.1998 за №464/2904 (далі - Інструкція), Порядку по дання підприємствами, устано вами, організаціями та фізич ними особами, що використову ють найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштуван ня інвалідів та інформації, н еобхідної для організації їх працевлаштування, затвердже ного постановою Кабінету мін істрів України «Про реалізац ію статей 19 і 20 Закону України " Про основи соціальної захище ності інвалідів в Україні"»в ід 31.01.2007 №70 (далі - Порядок).

Суд першої інстанції здійс нив аналіз вищезазначеного д іючого законодавства Україн и та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні по зовних вимог.

Відповідно до статті 19 Конс титуції України органи держа вної влади та органи місцево го самоврядування, їх посадо ві особи зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повн оважень та у спосіб, що передб ачені Конституцією та закона ми України.

Позивач в позовній заяві по силається на порушення відпо відачем частини першої статт і 19 Закону щодо недотримання н ормативу робочих місць для п рацевлаштування інвалідів.

У частині першій статті 19 За кону визначено, що для підпри ємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, орга нізацій громадських організ ацій інвалідів, фізичних осі б, які використовують найман у працю, установлюється норм атив робочих місць для праце влаштування інвалідів у розм ірі чотирьох відсотків серед ньооблікової чисельності шт атних працівників обліковог о складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одн ого робочого місця.

Відповідачем на виконання вимог Закону було подано поз ивачу Звіти про зайнятіс ть та працевлаштування інвал ідів за 2009 рік (форма №10-ПІ), що пі дтверджується матеріалами с прави і не заперечується пре дставником позивача.

Згідно Звіту про зайня тість та працевлаштування ін валідів за 2009 рік (форма № 10-ПІ) н а підприємстві відповідача н орматив робочих місць для пр ацевлаштування інвалідів ст ановить 2 особи.

Відповідно до частини трет ьої статті 18 Закону підприємс тва, установи, організації, фі зичні особи, які використову ють найману працю, зобов'язан і виділяти та створювати роб очі місця для працевлаштуван ня інвалідів, у тому числі спе ціальні робочі місця, створю вати для них умови праці з ура хуванням індивідуальних про грам реабілітації і забезпеч увати інші соціально-економі чні гарантії, передбачені чи нним законодавством, надават и державній службі зайнятост і інформацію, необхідну для о рганізації працевлаштуванн я інвалідів, і звітувати Фонд у соціального захисту інвалі дів про зайнятість та працев лаштування інвалідів у поряд ку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Наказу Мініс терства праці та соціальної політики України «Про затве рдження форм звітності та ін струкцій щодо їх заповнення» № 420 від 19.12.2005 формою звітності пр о наявність вакантних місць на підприємстві є форма № 3-ПН «Звіт про наявність вака нсій», яка подається підприє мствами щомісячно до державн ої служби зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем систем атично надавалася державній службі зайнятості відповідн а інформація щодо виділення та створення на підприємстві робочих місць для працевлаш тування інвалідів шляхом под ання Звітів про наявніст ь вакансій (форма № 3-ПН) до Дж анкойського міськрайонно го центру зайнятості, в яких в ідповідачем зазначені вакан сії для працевлаштування інв аліда, а також подавався пози вачу щорічний звіт за формою №10-ПІ.

Відповідно до частини трет ьої статті 19 Закону підприємс тва, установи, організації, у т ому числі підприємства, орга нізації громадських організ ацій інвалідів, фізичні особ и, які використовують найман у працю, самостійно здійснюю ть працевлаштування інвалід ів у рахунок нормативів робо чих місць виходячи з вимог ст атті 18 цього Закону.

Згідно з частиною першою ст атті 18 Закону забезпечення п рав інвалідів на працевлашту вання та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про викон ання роботи вдома, здійснюєт ься шляхом їх безпосередньог о звернення до підприємств, у станов, організацій чи до дер жавної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 З акону вбачається, що підприє мства здійснюють самостійно працевлаштування інвалідів , але виходячи з вимог статті 1 8 Закону.

У статті 18 Закону зазначено , що забезпечення прав інвалі дів на працевлаштування здій снюється двома шляхами:

- безпосереднє зверн ення інваліда до підприємств а;

- звернення інваліда д о державної служби зайнятост і (з подальшим його направлен ням на підприємство, на якому є відповідні вакансії).

Отже, стаття 18 Закону не вс тановлює правил, за якими під приємство було б зобов' язан о самостійно здійснювати пош ук інвалідів для їх працевла штування на своєму підприємс тві.

У частині третій статті 18 За кону чітко визначено зобов'я зання підприємства, що викор истовує найману працю:

- виділяти та створюв ати робочі місця для працевл аштування інвалідів, у тому ч ислі спеціальні робочі місця , створювати для них умови пра ці з урахуванням індивідуаль них програм реабілітації і з абезпечувати інші соціально -економічні гарантії, передб ачені чинним законодавством ,

- надавати державній с лужбі зайнятості інформацію , необхідну для організації п рацевлаштування інвалідів,

- звітувати Фонду соці ального захисту інвалідів пр о зайнятість та працевлаштув ання інвалідів у порядку, вст ановленому Кабінетом Мініст рів України.

Позивач, посилаючись на п орушення з боку відповідача правил господарської діяльн ості, встановлених Законом, н е надав суду доказів того, що п ідприємством відповідача не виділено та не створено робо чі місця для працевлаштуванн я інвалідів, або ж про факти ві дмови у працевлаштуванні з б оку підприємства відповідач а за зверненням інваліда до в ідповідача чи за направлення м державної служби зайнятост і.

З матеріалів справи вбачає ться, що інваліди на підприєм ство для працевлаштування не направлялися ні державним о рганом зайнятості, ні позива чем.

Аналіз положень Закону Укр аїни «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Укра їні»дає підстави зробити вис новок про те, що обов'язок підп риємства щодо створення робо чих місць для інвалідів не су проводжується його обов' яз ком підбирати і працевлашто вувати інвалідів на створені робочі місця.

Статтею 19 Закону передбаче но, що керівники підприємств , установ, організацій, у тому числі підприємств, організац ій громадських організацій і нвалідів, фізичні особи, які в икористовують найману працю , у разі незабезпечення викон ання нормативів робочих місц ь для працевлаштування інвал ідів, неподання Фонду соціал ьного захисту інвалідів звіт у про зайнятість та працевла штування інвалідів несуть ві дповідальність у встановлен ому законом порядку.

Разом з тим, адміністрати вно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (о бов' язковим платежем), обов ' язкова сплата яких передба чена Конституцією України та Законом України від 25.06.1991 №1251-XII “ Про систему оподаткування”, а є заходом впливу до правопо рушника у сфері господарюван ня у зв' язку зі скоєнням пра вопорушення.

Відповідно до частини 1 стат ті 218 Господарського кодексу У країни підставою господарсь ко-правової відповідальност і учасника господарських від носин є вчинене ним правопор ушення у сфері господарюванн я.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник госп одарських відносин відповід ає, зокрема за порушення прав ил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від н ього заходів для недопущення господарського правопоруше ння.

Як встановлено судом першо ї інстанції, на виконання вим ог законодавства, відповідач направляв до Джанкойськог о міськрайонного центру за йнятості відповідну звітніс ть з інформацією щодо можлив ості працевлаштування інвал іда, але робочі місця залишил ись вакантними у зв' язку з н енаправленням для працевлаш тування інвалідів уповноваж еними органами.

У зв' язку з тим, що у діях ві дповідача відсутній склад пр авопорушення, на нього не мож е бути покладена відповідаль ність за ненаправлення уповн оваженими органами необхідн ої кількості інвалідів для п рацевлаштування, відсутніст ь у населеному пункті за місц ем знаходження Товариства ін валідів, які бажають працевл аштуватись.

Таким чином, суд першої інст анції дійшов вірного висновк у про необґрунтованість заст осування до відповідача санк цій, оскільки позивач не врах ував, що обов'язок підприємст ва зі створення робочих місц ь для інвалідів не супроводж ується його обов'язком займа тись пошуком інвалідів для п рацевлаштування.

Отже, сам факт відсутност і на підприємстві працевлашт ованих інвалідів, ще не є безс пірною ознакою наявності від повідальності відповідача, яка могла настати лише у випа дку невчинення останнім прям о передбачених законодавст вом заходів.

Оскільки відповідач вчини в всі передбачені чинним на м омент виникнення спору закон одавством заходи, спрямовані на працевлаштування інвалід ів на своєму підприємстві, то му Кримське республіканське відділення Фонду соціальног о захисту інвалідів не має пр авових підстав накладати адм іністративно-господарські с анкції та пеню за невиконанн я нормативу робочих місць дл я інвалідів.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинс тва України, завданням адмін істративного судочинства є з ахист прав, свобод та інтерес ів фізичних осіб, прав та інте ресів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів д ержавної влади, органів місц евого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, і нших суб'єктів при здійсненн і ними владних управлінських функцій на основі законодав ства, в тому числі на виконанн я делегованих повноважень.

Відповідно до статей 70, 71 Код ексу адміністративного судо чинства України, належними є докази, які містять інформац ію щодо предмету доказування . Суд не бере до розгляду доказ и, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрун товувати належність конкрет ного доказу для підтвердженн я їхніх вимог або заперечень .

Докази, одержані з порушенн ям закону, судом при вирішенн і справи не беруться до уваги .

Обставини, які за законом по винні бути підтверджені певн ими засобами доказування, не можуть підтверджуватися нія кими іншими засобами доказув ання, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає сп ору.

Кожна сторона повинна дове сти ті обставини, на яких ґрун туються її вимоги та запереч ення, крім випадків, встановл ених статтею 72 цього Кодексу.

Аналогічна позиція виклад ена в постановах Вищого адмі ністративного суду України в ід 26.09.2007 по справі № 20-4/118, від 06.11.2007 по справі № 20-4/183, від 31.10.2007 по справі № 20-9/179.

За таких обставин, судова к олегія дійшла висновку, що по зовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративн о-господарських санкцій в су мі 7534,00 грн. є необґрунтованими та неправомірними, у зв' язк у з чим позов задоволенню не п ідлягає.

Посилання позивача на прак тику Севастопольського апел яційного адміністративного суду в окремій справі №2а-9378/10/18/01 70 не має правового та преюдиці йного значення для вирішення цього спору.

Все вищеперелічене дає су довій колегії право для висн овку про законність та обґру нтованість рішення суду перш ої інстанції.

Правова оцінка, яку суд перш ої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимога м процесуального і матеріаль ного права, а доводи апеляцій ної скарги щодо їх неправиль ного застосування є необґрун тованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бут и скасовано з підстав, що нав едені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, с удова колегія дійшла висновк у, що апеляційна скарга підля гає залишенню без задоволенн я, а постанова суду першої інс танції - без змін.

Керуючись частиною третьо ю статті 24, статтями 160, 167, частин ою першою статті 195, статтею 196, п унктом 1 частини першої статт і 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 2 54 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Кримського республіка нського відділення Фонду соц іального захисту інвалідів на постанову Окружного адмін істративного суду Автономн ої Республіки Крим від 23.09.10 у сп раві №2а-7888/10/12/0170 залишити без зад оволення.

2. Постанову Окружног о адміністративного суду Ав тономної Республіки Крим від 23.09.10 у справі №2а-7888/10/12/0170 залишити б ез змін.

Ухвала набирає законн ої сили з моменту проголошен ня згідно з частиною п' ятою статті 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржен о в порядку статті 212 Кодексу а дміністративного судочинст ва України, згідно з якою каса ційна скарга на судові рішен ня подається безпосередньо д о Вищого адміністративного с уду України протягом двадцят и днів після набрання законної сили судовим рішен ням суду апеляційної інстанц ії, крім випадків, передбачен их цим Кодексом, а в разі склад ення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухва ли в повному обсязі.

Повний текст судовог о рішення виготовлений 12 кві тня 2011 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.І люхіна