Рішення

від 08.04.2011 по справі 19/17-590-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/17-590-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2011 р.Справа  № 19/17-590-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.                                            

при секретарі  Гавриловій А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №19/17-590-2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий Дім "Фартоп",                  м. Маколаїв

до відповідача 1: Одеської залізниці, м. Одеса

до відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ "Дар'ївська", Луганська область, м. Ровеньки

про стягнення 1741,51 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 23 березня 2011 року (а.с. 53)

від відповідача 1: Гордієнко М.В., довіреність у матеріалах справи

від відповідача 2: не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 28 березня 2010 року (а.с. 55)

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю  "Торговий Дім "Фартоп"         (ТОВ "Торговий Дім "Фартоп") заявлені позовні вимоги до Одеської залізниці та товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ "Дар'ївська" (ТОВ "ГОФ "Дар'ївська") про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 1741,51 грн.   

Одеська залізниця проти заявлених позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 31).  

           Представник відповідача 2 в судові засідання, призначені на 14 березня 2011 року о 12:00 та 08 квітня 2011 року о 12:00 не з'явився, хоча про місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень від 12 березня 2011 року (а.с. 38) та від 28 березня 2010 року (а.с. 55).

           30 березня 2011 року до господарського суду Одеської області від ТОВ "ГОФ "Дар'ївська" надійшов відзив на позов, в якому відповідач 2 позов не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

           ТОВ "ГОФ "Дар'ївська" по залізничній накладній №52286793 від 10 вересня 2010 року у вагоні №66377086 зі станції Довжанська Донецької залізниці  відправило на адресу ТОВ "Торговий Дім "Фартоп" на станцію призначення Новоукраїнка Одеської залізниці, вугілля-антрацит, навалом, у вологому стані, вагою брутто - 91000 кг., тара - 22000 кг., нетто - 69000 кг., завантаженням нижче бортів,  вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами 4.8 Гл. пр. 14 до СМГС розділу 3-5 Р. 2ТУ технічних умов правильно.

            Вантаж зважувався на вагах ванатжовідправника. Правильність відомостей, внесених у накладну, підтвердив заступник директора Понедельник Р.І.

 При надходженні вагону на станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці вантаж був направлений на перевірку, за результатами якої виявлений факт нестачі вугілля антрацит у вагоні  №66377086 у кількості 3000 кг., про що складено комерційний акт АА №034324/325/15 від 13 вересня 2010 року, акт №122 від 13 вересня 2010 року  про технічний стан вагону №66377086 та акти загальної форми №3497/Г від 12 вересня 2010 року, №1264/Ваги від 13 вересня 2010 року, якими встановлено, що на поверхні вантажу містяться поглиблення, навантаження вантажу рівномірне, вантаж маркований вапном, в місцях поглиблень маркування порушене, вагон в технічному відношенні несправний, наявні старі сліди течі вантажу, з правої сторони по ходу поїзда деформовані кришки 2, 4, 6 люків, містяться щілини, можлива втрата вантажу, вантажовідправник до завантаження - міг бачити несправності, однак заходів для їх усунення не застосував.

           З огляду на зазначене позивач 16 лютого 2011 року вимушений був звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської залізниці та ТОВ "ГОФ "Дар'ївська" вартості нестачі вантажу у розмірі 1741,51 грн., обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст.  924 ЦК України та  ст.ст. 105, 110, 113, 114, 115, 129, 133, 134 Статуту залізниць України.   

      Проаналізувавши наявні у справі докази, та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий Дім "Фартоп",  виходячи з наступного:

         30 червня 2009 року між ТОВ "ГОФ "Дар'ївська" (комісіонер) та ТОВ "Запаси Донбаса" (комітент)  був укладений договір комісії №23Д-ГД/09 (а.с. 15-16), згідно умов якого комітент доручив комісіонеру від свого імені та за рахунок комітента здійснення розрахунків за перевезення вантажу залізницею.

           Додатковою угодою №1 до договору комісії №23Д-ГД/09 від 30 червня 2009 року сторони продовжили строк дії вказаного договору до 31 грудня 2010 року (а.с. 17).

 08 вересня 2010 року між ТОВ "Запаси Донбаса" (продавець) та ТОВ "Торговий Дім "Фартоп" (покупець)  був укладений договір поставки №13Д-ТДФ/08/09/10, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує товар - вугільну продукцію.

 У залізничній накладній №52286793 від 10 вересня 2010 року вказано вантажовідправником - товариство з обмеженою відповідальністю "ГОФ "Дар'ївська".

 В силу вимог ч.3 ст.909 ЦК України, ч.2 ст.307 ГК України та ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна №52286793 свідчить про укладення між ТОВ "ГОФ "Дар'ївська" (вантажовідправник) і Одеською залізницею (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ТОВ "Торговий Дім "Фартоп" (вантажоодержувач).

Оскільки вантажовідправник за залізничною накладною №52286793 не є ані влаником вугілля, ані його продавцем чи постачальником, а виконував обов'язки вантажовідправника, надаючи послуги по навантаженню (розвантаженню) вугілля та відправки вагонів, то і відвантажував зазначений відправник вугілля за ціною, вказаною  у рахунку №208 від 10 вересня 2010 року (а.с. 10), видатковій накладній №208 від 10 вересня 2010 року (а.с. 11) та специфікації №1 до договору поставки №13Д-ТДФ/08/09/10 від 08 вересня 2010 року (а.с. 23), в яких зазначено, що відпускна ціна вугілля АМ відправленого у вагоні №66377086 склала 895,84 грн. за одну тону (без ПДВ та врахування вартості залізничних тарифів).

 Зазначене дозволяє дійти висновку, що застосування позивачем розміру вартості вантажу в розрахунку збитків від нестачі вантажу в процесі перевезення відповідає вимогам ч. 3 ст. 314 ГК України та ч. 2 ст. 924 ЦК України.

Частина 5 статті 307 ГК України встановлює, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому положеннями ч.1 ст.129 Статуту залізниць України визначено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

           На думку суду обставини, які встановлені в комерційному акті АА №034324/325/15 від 13 вересня 2010 року, акті №122 від 13 вересня 2010 року  про технічний стан вагону №66377086 та актах загальної форми №3497/Г від 12 вересня 2010 року, №1264/Ваги від 13 вересня 2010 року свідчать про доступ до вантажу у вказаному вагоні за залізничною накладною №52286793 та наявність ознак втрати вантажу в процесі його перевезення.

           Відповідно до ст. 110  Статуту залізниць України  залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.  Водночас у ст. 111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.

В силу вимог ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Якщо завантаження вагонів здійснюється засобами відправника, то придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником.   

       Разом з тим, вимогами абз. 2 ч.1 ст.917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.          

В акті №122 від 13 вересня 2010 року  про технічний стан вагону №66377086 встановлено, що вагон в технічному відношенні несправний, можлива втрата вантажу, вантажовідправник до завантаження несправності бачити міг, однак заходів для їх усунення не застосував, а тому вантажовідправник повинен був відмовитися від використання технічно несправного вагону. Якщо він цього не зробив, відповідальність за недостачу вантажу покладається на відправника.    

Водночас вимогами ст.113 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за недостачу прийнятого до перевезення вантажу, якщо така недостача виникла з незалежних від залізниці причин. Аналогічні положення щодо звільнення залізниці від відповідальності містяться і у ч.1 ст.924 ЦК України та ч.1 ст.314 ГК України.  

          Проте господарський суд вважає, що недостача вантажу при його перевезенні виникла з причин, що також залежать від залізниці, оскільки в порушення вимог ст.31 Статуту залізниць України залізниця подала під завантаження технічно несправні вагони, що, в свою чергу, призвело до незбереження вантажу при його перевезенні, а відповідальність за недостачу вантажу покладається і на залізницю.

          Аналогічні положення щодо відповідальності відправника та перевізника за недостачу вантажу у випадку наявності технічної несправності вагону містяться і у п.3.9. роз'яснень Вищого господарського суду України від 29 травня 2002 року №04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" та постанові Одеського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2009 року у справі  №8/156-08-4625.

          Вартість відправленого вантажу у розмірі 895,84 грн. (без ПДВ) за одну тонну вугілля марки АМ  позивач належним чином підтвердив рахунком №208 від 10 вересня 2010 року (а.с. 10), видатковою накладною №208 від 10 вересня 2010 року (а.с. 11) та специфікацією №1 до договору поставки №13Д-ТДФ/08/09/10 від 08 вересня 2010 року (а.с. 23), які засвідчені підписом та печаткою постачальника за  вказаним договором поставки.

 Позивачем при розрахунку вартості нестачі вантажу прийнято за основу норму природної втрати (2% - для вантажів у вологому стані), у зв'язку з чим загальна відповідальна нестача склала 1620,00 кг. (3000,00 кг. –1380,00 кг. (2 % від 69000 кг.) = 1620,00 кг.), що становить 1741,51 грн. (з розрахунку 1620,00 кг. (1,62 тон)  x                           895,84 грн. + 20 % ПДВ =  1741,51 грн.).

          Наданий представником Одеської залізниці в судовому засіданні розрахунок вартості нестачі вантажу склав 1741,51 грн.    

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Заперечення Одеської залізниці та товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ "Дар'ївська" суд відхиляє, як такі, що непереконливі, не доведені певними засобами доказування та спростовуються матеріалами справи.

           Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Торговий Дім "Фартоп" підлягають задоволенню з стягненням половини вартості нестачі вантажу у розмірі 870,76 грн. з  Одеської залізниці та 870,76  грн. з ТОВ "ГОФ "Дар'ївська", з урахуванням загальновідомих арифметичних правил з арифметичним округленням, а саме огруглення здійснюється до сотих в сторону збільшення, якщо тисячні більше "4". В даному випадку розмір суми  відповідальної нестачі з однієї сторони склав 870,755 грн., що огруглюється до 870,76 грн.

        Судові витрати у справі покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог  в порядку ст.  44,49  ГПК  України.

Керуючись  ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:

1.  Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19,                         код ЄДРПОУ 01071315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий Дім "Фартоп" (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44-а,                                                          п/р №26000060462660 в ПАТ комерційний банк Миколаївське "Приватбанк", МФО 326610, код ЄДРПОУ 35402983) -  870  (вісімсот сімдесят) грн. 76 коп. вартість нестачі вантажу, 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФ "Дар'ївська" (94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Тимирязєва, 100, п/р №2600212540089 в АБ "Укркомунбанк", МФО 304988, код ЄДРПОУ 35937816) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  "Торговий Дім "Фартоп" (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 44-а, п/р №26000060462660 в ПАТ комерційний банк Миколаївське "Приватбанк", МФО 326610, код ЄДРПОУ 35402983) -  870  (вісімсот сімдесят) грн. 76 коп. вартість нестачі вантажу, 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складений та підписаний 13  квітня 2011 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Петренко Н.Д.