Постанова

від 19.04.2011 по справі 22/20б

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.04.2011 р.           справа №22/20б

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

Волкова Р.В.

суддів

Склярук О.І., Новікової Р.Г.

за участю представників сторін:

від кредитора:

не з’явився

від скаржника:

від боржника:

Бережна Ю.О. за дов. №731 від 04.10.2010р.

не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства „СЕБ Банк” м. Київ в особі „Центрального” відділення ПуАТ „СЕБ Банк” у м. Донецьк

на ухвалу

господарського суду

Луганської області

від

07.10.2010 р.

у справі

№ 22/20б (суддя Ковалінас М.Ю.)

за заявою кредитора

Державної податкової інспекції у м. Красний Луч Луганської області

до боржника

Товариства з обмеженою відповідальністю магазину „Надія” м. Красний Луч Луганської області

про

банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Луганської області 07.10.2010 по справі № 22/20Б винесено ухвалу, згідно з якою:

- затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю магазину "Надія", м. Красний Луч Луганської області, вул. Карла Маркса, 6, ідентифікаційний код 21777218;

- ліквідовано банкрута - ТОВ "Надія" як юридичну особу;

- припинено провадження у справі та скасований мораторій на задоволення вимог кредиторів;

- на Головне управління статистики у Луганській області покладений обов‘язок  виключити банкрута із Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

- на Державного   реєстратора   виконавчого   комітету   Краснолуцької   міської ради Луганської області покладений обов‘язок в порядку ст. 39 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" провести державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю магазину "Надія",

- на Філії "Відділення   ПАТ  Промінвестбанк  в  м.   Красний  Луч  Луганської області" м. Красний Луч Луганської області та ПАТ   "СЕБ Банк", м. Київ покладений обов‘язок припинити розрахунково-касове обслуговування банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю магазину "Надія".

Кредитор, Публічне акціонерне товариство „Себ Банк” не погодилось з прийнятою ухвалою та звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить хвалу скасувати. В обґрунтування своїх вимог посилається на відсутність повідомлень про час та місце розгляду справи, можливість прийняття оскарженої ухвали лише за викликом учасників провадження по справі про банкрутство та заслуховуванням їх думки, відсутність публікації відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах в порушення ст.ст.1, 11, 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, нез‘ясування судом чи всі заходи вжиті ліквідатором по виявленню всіх кредиторів відсутнього боржника та чи було подане оголошення до офіційного друкованого органу, відсутність доказів відсутності юридичної особи боржника за її місцезнаходженням.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника апелянта, судова колегія встановила наступне.

Господарським судом Луганської області ухвалою від 09.03.2010 за заявою державної податкової інспекції в м.Красний Луч порушена справа № 22/20Б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” м.Красний Луч Луганської області на підставі ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України,  господарські   суди  розглядають  справи  про  банкрутство  у порядку  провадження,  передбаченому  цим  Кодексом, з урахуванням особливостей,   встановлених   Законом  України  "Про  відновлення платоспроможності    боржника   або   визнання   його   банкрутом".

П.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон) визначає, що провадження  у  справах  про  банкрутство  регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.

Особливості застосування процедури банкрутства до відсутнього боржника передбачені ст.52 Закону.

Так, стаття п.5 ст.52 Закону встановлює особливий порядок виявлення кредиторів відсутнього боржника, який не передбачає обов‘язку ліквідатора здійснювати публікацію оголошення в офіційному друкованому органі. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний термін з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

За таких обставин посилання апелянта на відсутність публікації в офіційному друкованому органі не може розглядатися як підстава для скасування оскарженої ухвали.

Також недоведеними судова колегія вважає посилання апелянта на відсутність доказів відсутності боржника за його місцезнаходженням, враховуючи наявність в матеріалах справи відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію боржника за адресою Луганська область, місто Красний Луч, вул.К.Маркса, б.6 та наявності відмітки про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставами для скасування оскарженої ухвали з урахуванням передбачених статтею 52 Закону  України  „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особливостей застосування процедури банкрутства до відсутнього боржника.

Разом з цим, відповідно до ч.2 ст.101 Господарського процесуального Кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє  законність  і  обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши законність оскарженої ухвали в цілому, судова колегія дійшла до висновку про наявність обставин, з якими діюче процесуальне законодавство пов‘язує можливість скасування ухвали господарського суду Луганської області від 07.10.2010 по справі № 22/20Б.

Ухвалою від 23.03.2010 Господарським судом Луганської області ліквідатором банкрута призначений арбітражний керуючий –Рачок Роман Володимирович (ліцензія серії НОМЕР_1 від 03.07.06, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Ухвалою від 01.06.2010 на ліквідатора було покладено обов‘язок вчинити певні дії, в тому числі надати докази скликання та проведення загальних зборів кредиторів, обрання комітету кредиторів. Аналогічні вимоги до ліквідатора викладені в ухвалі від 20.07.2010.

Згідно з протоколом № 1 загальних зборів кредиторів боржника (а.с.120), такі збори відбулися 01.07.2010 за участі представників ДПІ в м.Красний Луч та ЦЕЗ № 2 ВАТ „Укртелеком” і на цих зборах був обраний комітет кредиторів у кількості 1особи, представника ДПІ в м.Красний Луч. Також 01.07.2010 відбулося засідання комітету кредиторів боржника згідно з наданим суду протоколом № 1 (а.с.122), на якому одноголосно було проголосовано за затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, про звернення до господарського суду Луганської області з клопотанням про винесення ухвали про ліквідацію банкрута.

В матеріалах справи міститься заява апелянта від 14.07.2010 за № 354 до ліквідатора боржника з проханням задовольнити вимогу банку до банкрута в сумі 121971,90грн. (а.с.114). Листом від 06.08.2010 вих.№ 06/08-1 ліквідатор повідомив банк про визнання вимог в повному розмірі та віднесення їх до кредиторських вимог четвертої черги.

Таким чином, апелянт був віднесений до кредиторів боржника вже після проведення загальних зборів кредиторів. Його вимоги у заявленому розмірі 121971,90грн. включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів у справі № 22/20Б (а.с.113).

07.10.2010 ліквідатор боржника звернувся до господарського суду Луганської області з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та про його ліквідацію. Зазначене клопотання містило посилання на те, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника були розглянуті та затверджені на засіданні комітету кредиторів 01.07.2010 (протокол № 1) (а.с.106). Разом з цим, наданий до клопотання звіт ліквідатора датований 07.10.2010. Так саме і ліквідаційний баланс, доданий до клопотання та нібито розглянутий та затверджений комітетом кредиторів, складений станом на 07.10.2010.

В матеріалах справи відсутні звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника, які розглядались та затверджувались на засіданні комітату кредиторів 01.07.2010. Не зважаючи на твердження ліквідатора, очевидно, що це не могли бути документи, які надані місцевому господарському суду та датовані жовтнем 2010 року. Також відсутні будь які докази проведення  засідання комітету кредиторів після 07.10.2010 з питань розгляду та затвердження тих звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, які фактично були надані суду.

Оскаржена ухвала місцевого господарського суду від 07.10.2010 також містить твердження як на встановлений факт на ті обставини, що комітетом кредиторів розглянуті вищевказані документи та прийняте рішення звернутися до суду з клопотанням про їх затвердження та про ліквідацію банкрута.

Не відповідає дійсності посилання в ухвалі суду від 07.10.2010 на те, що комітетом кредиторів приймалось рішення звернутися до суду з клопотанням про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Текст протоколу засідання комітету кредиторів 01.07.2010 (а.с.122-124) таких відомостей не містить.

Судова колегія також звертає увагу на той факт, що у період з липня по жовтень змінювалась кількість кредиторів в зв‘язку з визнанням ліквідатором вимог апелянта до боржника у розмірі 121971,90грн. (заява апелянта від 14.07.2010 за № 354).

Приймаючи оскаржену ухвалу про ліквідацію банкрута, місцевий господарський суд не надав належної оцінки вищевказаним обставинам,

Ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.4-1, 4-3, 33, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Себ Банк” м.Київ на ухвалу господарського суду Луганської області від 07.10.2010 по справі № 22/20Б задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 07.10.2010 по справі № 22/20Б скасувати.

Справу направити до господарського суду Луганської області.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у касаційному порядку.

Головуючий                    Р.В.  Волков

Судді:                    О.І. Склярук

                    Р.Г. Новікова

                                                                                                                                                       Надруковано: 10прим.

                                                                                          5-кредиторам

                                                                                          1-боржнику

                                                                                          1-арб.керуючому                                                                                                                                                  1- у справу

                                                                                          1- ДАГС

                                                                                                                                                       1-госп. суду