Постанова

від 30.03.2011 по справі 26/123 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/123 (10)

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

30.03.11                                                                                           Справа  № 26/123 (10)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Кузь В.Л., Юрченко Я.О,, розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс»(с. Перв'ятичі)

на рішення Господарського суду Львівської області

від 27.12.2010р. у справі № 26/123 (10)

за позовом Сокальської центральної районної лікарні (м. Сокаль)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс»(с. Перв'ятичі)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача Сокальська районна рада Львівської області

про зобов'язання до вчинення дій

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс»(с. Перв'ятичі)

до Сокальської центральної районної лікарні (м. Сокаль)

про визнання договору оренди дійсним

за участю представників за первісним позовом:

від Позивача: Музичук І.С.;

від Відповідачів: Чепель З.В., Кудрявець М.В.

від третьої особи: Венгер Л.В.

З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники Сторін та третьої особи ознайомлені.

Рішенням від 27.12.2010р. у справі №26/123 (10) Господарського суду Львівської області (суддя Деркач Ю.Б.) задоволено первісний позов Сокальської центральної районної лікарні (м. Сокаль) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс»(с. Перв'ятичі) про зобов'язання Відповідача звільнити приміщення за адресою м. Сокаль, вул. Ярослава Мудрого, 26 та повернути дане приміщення Сокальській центральній районній лікарні та відмовлено у задоволенні зустрічного позову про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 13 березня 2008 р. дійсним.

Не погоджуючись із зазначеним процесуальним документом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Аніс»подано апеляційну скаргу, у якій Скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області частково скасувати, з огляду на наступне:

- незважаючи на те, що Сокальська районна рада є засновником Сокальської центральної районної лікарні, суд розглянув справу та прийняв рішення без залучення до участі у справі засновника;

- рішення Сокальської районної ради №152 від 27.12.2007 року зобов'язує продовжити договір оренди від 07.03.2008 року терміном на 5 років;

- договір оренди від 07.03.2008 року вважається поновленим.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників Сторін та Третьої особи у справі у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення Господарського суду Львівської області підлягає скасуванню, з огляду на наступне:

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішення та підтверджується матеріалами, наявними у справі, рішенням сесії Сокальської районної ради № 152 від 27.12.2007 р. (т. І, а.с. 51) було надано дозвіл Відповідачеві за первісним позовом на оренду приміщення спільної комунальної власності територіальних громад Сокальського району, розташованого за адресою за адресою: м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26, площею 70 кв.м. терміном на 5 років, яке знаходиться на балансі Позивача за первісним позовом, з метою розміщення аптеки.

07.03.2008 р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) за первісним позовом укладено договір оренди терміном на 2 роки (т. І, а.с. 8). Відповідно до договору оренди від 07.03.2008 р. Позивач передав, а Відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення загальною площею 70 кв.м., яке знаходиться на балансі Позивача, місцезнаходження якого: Львівська область, м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26 (Акт приймання-передачі від 07.03.2008 р.).

Як зазначено в преамбулі договору оренди від 07.03.2008 р., зі сторони Позивача вказаний договір підписано головним лікарем Сокальської ЦРЛ Кінащуком А.О., зі сторони Відповідача –В.о. генерального директора Чепіль З.В.

Відповідно до п. 3.3 договору від 07.03.2008 р. об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п. 4.1 договору оренди від 07.03.2008 р. строк оренди становить два роки з дати приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з абзацом 4 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендодавцями є, зокрема: підприємства – щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»істотною умовою договору оренди є, зокрема термін, на який укладається договір оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»(в редакції, що була чинною на момент укладення договору) термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку про те, що сторони договору оренди від 07.03.2008 р. дійшли згоди стосовно терміну на який було укладено вказаний договір.

Відповідно до п. 10.8 даного договору дія договору припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Листом №1 від 02.03.2010 р. (т. І, а.с. 32) Позивачу було запропоновано переукласти договір оренди від 07.03.2008р. терміном на 2 роки і одинадцять місяців. Разом з цим, підставою подання такого листа слугувала та обставина, що відповідно до рішення сесії Сокальської районної ради № 152 від 27.12.2007 р. Відповідачу було подано дозвіл на оренду приміщення терміном на 5 років.

Листом Позивача від 09.03.2010 р. (т. І, а.с. 30), було повідомлено, що Сокальська центральна районна не має наміру укласти з Відповідачем новий договір оренди, у зв'язку з невистачанням поліклінічних приміщень та закінченням терміну договору оренди від 07.03.2008 року. Крім того, вказаним листом Орендарю було запропоновано звільнити орендоване приміщення та передати його Орендодавцеві в строк до 20.03.2010 року.

Згідно з листом Позивача від 08.06.2010 р., що був адресований генеральному директору ТзОВ «Аніс», було повідомлено про те, що у зв'язку з закінченням 3-місячного строку попередження передбаченого ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»після повідомлення про відсутність наміру укласти новий договір оренди, Відповідачеві необхідно звільнити орендоване приміщення до 14.06.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі закінчення строку дії договору оренди, орендодавець зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Разом з цим, висновок суду про те, що оскільки Позивач за первісним позовом не надав згоди на продовження дії договору оренди, то він припинив свою дію, є необґрунтованим та таким, що спростовується наявними у справі, з огляду на наступне:

Як вже було зазначено вище, відповідно до згадуваного рішення Сокальської районної ради №152 від 27.12.2007 року, Власник (територіальна громада Сокальського району в особі Сокальської районної ради) вирішив надати в оренду приміщення спільної комунальної власності територіальних громад Сокальського району, розташованого за адресою за адресою: м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26, площею 70 кв.м. терміном на 5 років, яке знаходиться на балансі Позивача.

За таких обставин, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що власником в особі Сокальської районної адміністрації було надано дозвіл на передачу в оренду Відповідачу за первісним позовом приміщення терміном саме на 5 років. Вказаний дозвіл оформлений рішенням Сокольської районної ради. Відтак, додаткового дозволу на продовження дії договору оренди понад строк у два роки, не потрібно, оскільки він був наданий рішенням Сокальської районної ради №152 від 27.12.2007 року заздалегідь.

Окрім того, в матеріалах справи наявне рішення Сокальської районної ради № 143 від 15.10.2010 р., яким вирішено зобов'язати Сокальську центральну районну лікарню до 1 листопада 2010 р. забезпечити виконання рішення Сокальської районної ради від 27.12.2007 р. № 152 «Про оренду приміщень спільної власності територіальних громад Сокальського району.

При цьому, вказаному рішенню місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки, оскільки суд зазначив про те, що воно є лише підставою для укладення нового договору, а не продовження існуючого. Так, вказане рішення підтверджує волевиявлення власника в особі Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача у справі, на продовження договірних відносин із Відповідачем за первісним позовом.

З огляду на наведене, судова колегія суду апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення в частині задоволення первісного позову є необґрунтованим та таким, що спростовується матеріалами, наявними у справі, а тому воно підлягає скасуванню, а в задоволенні первісного позову Сокальської центральної .районної лікарні слід відмовити.

Щодо відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання дійсним договору оренди від 13 березня 2008 р., укладеного між сторонами у справі та об'єктом якого є ті ж приміщення, що й за договором оренди від 07.03.2008 року, то судова колегія Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України yедійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК України).

Таким чином, з огляду на аналіз ч. 2 ст. 220 ЦК України суджова колегія Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, зазначеноого в оскаржуваному рішенні про те, що однією з обов'яхзкових обставин, наявність яких є необхідною для визнання договору дійсним, є повне або часткове виконання договору, а також дії однієї зі сторін договору, що свідчать про ухилення від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст 34 ГПК України).

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення будь-якою зі сторін за договором оренди від 13.03.2008 року дій, спрямованих на виконання чи часткове виконання договору та ухилення від його нотаріального посвідчення.

За таких обставин, Господарським судом Львівської області при прийнятті оскаржуваного рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову було належним чином досліджено усі обставини, які мають значення для справи при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому воно є таким, що підлягає залишенню без змін.

Разом з цим, беручи до уваги ту обставину, що відповідно до резолютивної (прохальної) частини апеляційної скарги ТзОВ «Аніс»по суті просить оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області скасувати в частині первісного позову, судові витрати, понесені Скаржником за подання та розгляд апеляційної скарги у розмірі 42,50 грн. слід покласти на Сокальську центральну районну лікарню відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Рішення від 27.12.2010р. у справі №26/123 (10) Господарського суду Львівської області в частині задоволення первісного позову про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс»(с. Перв'ятичі, Сокальський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 22339609) звільнити приміщення за адресою м. Сокаль, вул. Ярослава Мудрого, 26 та повернути дане приміщення Сокальській центральній районній лікарні (м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26, Львівська область, код ЄДРПОУ 01997248) скасувати. Прийняти в цій частині нове рішення: В задоволенні позову відмовити.

3. В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий          суддя                                                            Желік М.Б.

                              суддя                                                            Кузь В.Л.

суддя                                                            Юрченко Я.О.