Рішення

від 27.12.2010 по справі 26/123 (10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.10 Справа№ 26/123 (10)

За позовом: Сокальської центральної районної лікарні, м. Сокаль Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс», с. Перв'ятичі Сокальського району Львівської області

про: зобов'язання до вчинення дій

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс», с. Перв'ятичі Сокальського району Львівської області

до відповідача: Сокальської центральної районної лікарні, м. Сокаль Львівської області

про: визнання договору оренди дійсним

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Музичук І.С. -юрисконсульт (довіреність б/н від 01.06.2010 р.)

від відповідача Чепіль З.В. -генеральний директор, Кудрявець М.В. -представник (довіреність № 2/11 від 01.11.2010 р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. В судовому засіданні 27.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Сокальська центральна районна лікарня, м. Сокаль Львівської області звернулася до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс», с. Перв'ятичі Сокальського району Львівської області про зобов'язання відповідача звільнити приміщення за адресою м. Сокаль, вул. Ярослава Мудрого, 26 та повернути дане приміщення позивачу.

Ухвалою суду від 18.10.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2010 р.

Позовні вимоги мотивуються тим, що відповідачем після закінчення терміну дії договору оренди від 07.03.2008 р. приміщення не звільнене та не повернуте позивачеві.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, зокрема, що відповідно до рішення сесії Сокальської районної ради № 152 від 27.12.2007 р. йому було надано дозвіл на оренду вказаного приміщення строком на 5 років. Крім того зазначив, що позивач не дотримався строку письмового попередження орендаря до закінчення терміну договору, як це передбачено ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

28.10.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Аніс», с. Перв'ятичі Сокальського району Львівської області на розгляд суду подано зустрічну позовну заяву до Сокальської центральної районної лікарні, м. Сокаль Львівської області про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 13 березня 2008 р. дійсним.

Ухвалою суду від 01.11.2010 р. зустрічний позов визнано взаємно пов'язаним з первісним, об'єднано їх в одне провадження та розгляд зустрічного позову призначено в судовому засіданні на 02.11.2010 року.

Позовні вимоги мотивуються тим, що 13.03.2008 р. між сторонами спору укладено договір оренди від 13.03.2008 р. на вказане приміщення строком на 5 років, проте позивач ухилився від його нотаріального посвідчення, відповідно вказаний договір має бути визнаним дійсним на підставі положень ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Позивач за первісним позовом (надалі позивач) проти задоволення зустрічного позову заперечив з підстав наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву. Зазначає, що про існування договору оренди від 13.03.2008 р. строком на 5 років дізнався лише в серпні 2010 року. Вказує на те, що рішення зборів учасників ТзОВ „Аніс" від 15.10.2007 р., яким призначено генерального директора відповідача, в установленому порядку визнано недійсним.

В судовому засіданні 02.11.2010 р., для надання можливості сторонами подати докази, оголошувалась перерва до 23.11.2010 року. В судовому засіданні 23.11.2010 р., для надання можливості відповідачу забезпечити явку законного представника у відповідності до законодавства України, оголошувалась перерва до 07.12.2010 року. В судовому засіданні 07.12.2010 р., для надання позивачу за первісним позовом ознайомитись з поданими доказами відповідача, оголошувалась перерва до 22.12.2010 року. Ухвалою суду від 15.12.2010 р. за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору на 15 днів. В судовому засіданні 22.12.2010 р., для необхідності здійснити фіксацію судового процесу, оголошувалась перерва до 27.12.2010 року.

В судовому засіданні 27.12.2010 р. позивачем за первісним позовом подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивується тим, що Макаруком А.В. подано позов до господарського суду Львівської області про визнання недійсним рішення зборів учасників ТзОВ „Аніс" оформленого протоколом № 1 від 06.07.2010 р., протоколу № 1 зборів учасників ТзОВ „Аніс" від 06.07.2010 р., Статуту ТзОВ „Аніс" в новій редакції затвердженій на підставі рішення зборів учасників ТзОВ „Аніс", оформленого протоколом № 1 від 06.07.2010 року. Вказане клопотання судом відхилено на підставі ст.79 ГПК України у зв'язку з відсутністю доказів про порушення господарським судом Львівської області справи за вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

Рішенням зборів учасників ТзОВ „Аніс" від 15.10.2007 р. Чепіль Зоряну Володимирівну обрано генеральним директором відповідача.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.11.2009 р. у справі № 14/72, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2010 р., залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2010 р., визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Аніс», оформлене протоколом № 1/2007 від 15.10.2007 р., визнано недійсним рішення зборів учасників ТзОВ «Аніс», оформлене протоколом № 2 від 24.11.2008 р., визнано недійсним статут ТзОВ «Аніс»в новій редакції, затвердженій на підставі рішення зборів учасників товариства, оформленого протоколом № 2 від 24.11.2008 р. згідно яких Чепіль Зоряна Василівна набула право на участь у ТзОВ «Аніс»та обиралась генеральним директором згадуваного товариства.

Рішенням сесії Сокальської районної ради № 152 від 27.12.2007 р. було надано дозвіл відповідачеві на оренду приміщення спільної комунальної власності територіальних громад Сокальського району за адресою: м. Сокаль, вул. Я.Мудрого, 26, площею 70 кв.м. терміном на 5 років, яке знаходиться на балансі позивача, з метою розміщення аптеки.

07.03.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди терміном на 2 роки. Відповідно до договору оренди від 07.03.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування приміщення загальною площею 70 кв.м., яке знаходиться на балансі позивача, місцезнаходження якого: Львівська область, м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26 (Акт приймання-передачі від 07.03.2008 р.).

Як зазначено в преамбулі договору оренди від 07.03.2008 р., зі сторони позивача вказаний договір підписано головним лікарем Сокальської ЦРЛ Кінащуком А.О., зі сторони відповідача -В.о. генерального директора Чепіль З.В.

Відповідно до п. 3.3 договору від 07.03.2008 р. об'єкт вважається переданим в оренду з моменту підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п. 4.1 договору оренди від 07.03.2008 р. строк оренди становить два роки з дати приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з абзацом 4 ст. 5 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендодавцями є, зокрема: підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не перевищує 200 кв.м. на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу 200 кв.м.

За ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди є, зокрема термін, на який укладається договір оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, що була чинною на момент укладення договору) термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

За вказаних обставин вбачається, що сторони договору оренди від 07.03.2008 р. дійшли згоди стосовно терміну на який було укладено вказаний договір. Відповідно до п. 10.8 даного договору дія договору припиняється в разі закінчення строку на який його було укладено.

Листом від 02.03.2010 р. за підписом генерального директора ТзОВ „Аніс" Чепіль З.В. було запропоновано позивачу переукласти договір оренди від 07.03.2008 р. терміном на 2 роки і одинадцять місяців. Вказане мотивувалось тим, що рішенням сесії Сокальської районної ради № 152 від 27.12.2007 р. було подано дозвіл відповідачу на оренду приміщення терміном на 5 років.

Листом позивача від 09.03.2010 р., що адресований генеральному директору ТзОВ „Аніс" Чепіль З.В., було повідомлено, що позивач не має наміру укласти з відповідачем новий договір оренди, у зв'язку з невистачанням поліклінічних приміщень та закінченням терміну договору оренди від 07.03.2008 року. Крім того, було запропоновано звільнити орендоване приміщення та передати його орендодавцеві в строк до 20.03.2010 року. Вказаний лист отримано відповідачем 12.03.2010 року.

Листом позивача від 08.06.2010 р., що був адресований генеральному директору ТзОВ „Аніс" Чепіль З.В., було повідомлено про те, що у зв'язку з закінченням 3-місячного строку попередження передбаченого ч. 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" після повідомлення про відсутність наміру укласти новий договір оренди, відповідачеві необхідно звільнити орендоване приміщення до 14.06.2010 року.

Вказане підтверджується відповідачем у відзиві на первісну позовну заяву та матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку , на який його було укладено.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору оренди, орендодавець зобов'язаний повернути об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Частиною 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Як встановлено судом, позивачем така заява була зроблена. Відсутність, з незалежних від позивача причин, повноважного виконавчого органу відповідача, на час отримання заяви позивача про припинення договору оренди від 07.03.2010 р. (заяву отримано відповідачем 12.03.2010 р., рішення господарського суду Львівської області у справі № 14/72 вступило в законну силу 10.03.2010 р., відповідно до постанови Львівського апеляційного господарського суду) не може обмежувати, впливати та розповсюджуватись на реалізацію прав орендодавця стосовно володіння, користування та розпорядження майном, що було об'єктом оренди.

Частиною 3 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Позивачем не надано доказів дотримання ним вимог вказаної норми права стосовно попередження відповідача в 3-місячний строк про намір використовувати майно для власних потреб. Проте слід зазначити, що законодавець не визначив наслідки недотримання орендодавцем 3-місячного строку попередження орендаря про намір використовувати зазначене майно для власних потреб, як це передбачено, наприклад, ч. 2 цієї ж статті, у вигляді пролонгації договору, переукладення договору тощо.

Відповідачем в обгрунтування своїх заперечень проти задоволення первісного позову подано рішення Сокальської районної ради № 143 від 15.10.2010 р., яким вирішено зобов'язати Сокальську центральну районну лікарню до 1 листопада 2010 р. забезпечити виконання рішення Сокальської районної ради від 27.12.2007 р. № 152 «Про оренду приміщень спільної власності територіальних громад Сокальського району.

Вказане рішення Сокальської районної ради судом до уваги не приймається, так як воно є підставою для укладення договору оренди, але не є підставою виникнення і існування прав та обов'язків за договором оренди приміщення, що знаходиться за адресою м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26, загальною площею 70 м.кв.

Зазначене не позбавляє відповідача права на захист своїх прав та інтересів іншими способами захисту та з інших підстав, які передбачені законодавством України.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є підставними та підлягають до задоволення.

Що стосується зустрічного позову слід зазначити наступне:

Відповідачем подано протокол № 1 зборів учасників ТзОВ „Аніс" від 06.07.2010 р., відповідно до п. 4 якого Чепіль Зоряна Володимирівна призначена генеральним директором ТзОВ „Аніс". Також, відповідачем подано Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого вбачається, що станом на 28.10.2010 р. керівником ТзОВ «Аніс»є Чепіль Зоряна Володимирівна. Враховуючи наведене, суд вважає, що у особи, що підписала зустрічну позовну заяву та інші процесуальні документи, є наявними процесуальні права, передбачені ГПК України.

Враховуючи предмет спору у даній справі, правової оцінки змісту наданого відповідачем протоколу судом не надавалось.

Як встановлено судом, відповідач посилається на ухилення позивача від нотаріального посвідчення договору оренди від 13.03.2008 року. Як зазначено в преамбулі договору оренди від 13.03.2008 р. зі сторони позивача вказаний договір підписано В.о. головного лікаря Сокальської ЦРЛ Гулавською М.С., зі сторони відповідача В.о. генерального директора Чепіль З.В. Тими ж особами підписано акт приймання-передачі орендованого приміщення від 13.03.2008 року.

Згідно п.п. 1.1-1.2.2 вказаного договору орендодавець (позивач) зобов'язується передати орендареві (відповідачеві), а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення за адресою: Львівська область, м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26 загальною площею 70 кв.м. Тобто, об'єктом оренди є те саме приміщення, яке є об'єктом оренди за договором оренди від 07.03.2008 року.

Відповідно до п. 3.3 договору оренди від 13.03.2008 р. об'єкт вважається переданим з моменту підписання акта приймання-передачі.

Згідно з п. 4.1 договору оренди від 13.03.2008 р. строк оренди становить 5 років з дати приймання об'єкта за актом приймання-передачі.

Як встановлено судом договір оренди від 13.03.2008 р. зі сторони орендодавця підписано заступником головного лікаря Сокальської ЦРЛ Гулавською М.С., яка на час перебування головного лікаря у відпустці з 11.03.2008 р. по 24.03.2008 р. виконувала обов'язки головного лікаря Сокальської ЦРЛ.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідачем будь-яким чином не доведено наявність обставин зазначених у вказаній статті для припинення договору оренди від 07.03.2008 р., в тому числі у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, які б слугували підставою для укладення договору оренди від 13.03.2008 року.

Згідно ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, що зазначена у зустрічній позовній заяві в якості законодавства на підставі якого подано позов, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Обов'язковими обставинами, що підлягають до встановлення при вирішенні вказаного спору є наявність повного або часткового виконання договору та встановлення факту ухилення одної із сторін договору від його нотаріального посвідчення.

Відповідачем жодним чином не доведено наявності повного або часткового виконання договору оренди від 13.03.2008 року. Акт прийому-передачі приміщення від 13.03.2008 р. не може розцінюватись як доказ виконання договору оренди від 13.03.2008 р., так як вказане приміщення було вже передано відповідачеві за актом прийому-передачі від 07.03.2008 р. на виконання договору оренди від 07.03.2008 року. Доказів повернення орендодавцеві приміщення, яке було передане за актом прийому-передачі від 07.03.2008 р., відповідачем не подано.

Надані на вимогу суду копії платіжних доручень відповідача про сплату орендної плати та рахунків позивача не містять посилання на договір оренди від 13.03.2008 року.

Також відсутні будь-які докази, що підтверджують факт ухилення позивача від нотаріального посвідчення договору оренди від 13.03.2008 року. Як зазначає позивач, про існування вказаного договору він дізнався лише в серпні 2010 р., у позивача відсутні будь-які заяви про розірвання договору оренди від 07.03.2008 р., всі розрахунки та зобов'язання виникали з відповідачем на основі договору оренди від 07.03.2008 р., договір оренди від 13.03.2008 р. в бухгалтерію позивача не поступав.

З листування відповідача з позивачем за період березень-червень 2010 р. вбачається, що відповідач вимагає у позивача переукласти або пролонгувати договір оренди від 07.03.2008 р. і жодним чином не згадується наявність договору від 13.03.2008 р. та, відповідно вимога або пропозиція відповідача про його нотаріальне засвідчення.

Інших доказів, в тому числі письмових, за аналогічний період, а також за період з 13.03.2008 р. по час вирішення спору, які б свідчили про ухилення позивача від нотаріального посвідчення договору оренди від 13.03.2008 р. і тим самим про порушення законних прав відповідача, які потребують захисту у судовому порядку відповідачем не подано.

Враховуючи наведене зустрічний позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю, а за зустрічним позовом необґрунтовані, безпідставні та такі, що до задоволення не підлягають.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст. 220, 793 ЦК України та ст.ст. 4, 6, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Аніс»(с. Перв'ятичі, Сокальський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 22339609) звільнити приміщення за адресою м. Сокаль, вул. Ярослава Мудрого, 26 та повернути дане приміщення Сокальській центральній районній лікарні (м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26, Львівська область, код ЄДРПОУ 01997248).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аніс»(с. Перв'ятичі, Сокальський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 22339609) на користь Сокальської центральної районної лікарні (м. Сокаль, вул. Я. Мудрого, 26, Львівська область, код ЄДРПОУ 01997248) 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

6. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.

Суддя Деркач Ю.Б.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.01.2010 р.