Постанова

від 20.12.2010 по справі 2а-12576/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-12576/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 20 грудня 2010 року           14:42           № 2а-12576/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засіданні Безсчасній Я.С.,за участю представників:позивача –Денисенко С.А. (довіреність від 24.02.2010р. б/н), відповідача –   Приятеленко Т.В. (довіреність від 30.12.2009р. № 8660/9/10), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»

доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

проскасування податкового повідомлення –рішення від 24 лютого 2010 року № 0000042202/0, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2010 року ТОВ «Хім-Мет»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Подільському районі м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення –рішення від 24 лютого 2010 року № 0000042202/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що при виплаті доходу у вигляді процентів за кредитними договорами на користь нерезидентів у нього не виникло обов'язку по сплаті податку з цих доходів в силу положень міжнародного договору.

Відповідач по справі проти позовних вимог заперечував, подав письмові заперечення. В обґрунтування заперечень посилався на те, що позивачем в порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та міжнародного договору не було утримано та сплачено податок при виплаті доходу на користь нерезидентів у вигляді процентів за ставкою 10 %.

У судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ДПІ у Подільському районі м. Києва провела планову виїзну перевірку ТОВ «Хім-Мет»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої було складено акт № 33/23-404/23730681 від 18 лютого 2010 року.

В ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Хім-Мет»згідно кредитних договорів від 18 квітня 2005 року № 003/05 та від 05 лютого 2007 року № 15/07, укладених з фірмою OU Radameks OU Hebron відповідно, здійснило виплату процентів нерезидентам в сумі 122 753, 20 доларів США (619 903, 66 грн.) та 29 153, 05 доларів США (147 222, 90 грн.) відповідно.

До перевірки були надані свідоцтва резидента податкової та митної Ради Естонії від 26 березня 2007 року № 7.1-7/416 та від 26 березня 2007 року № 7.1-7/415, чим засвідчено, що фірми OU Radameks та OU Hebron є резидентами Естонії в цілях оподаткування.

З посиланням на положення п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч. 2 ст. 11 Конвенції між Урядом і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, (дата підписання - 10 травня 1996 року, дата ратифікації -  13 вересня 1996 року, дата набрання чинності – 24 грудня 1996 року) в акті перевірки було зроблено висновок про те, що при виплаті доходу нерезидентам позивач зобов'язаний був утримати податок з такого доходу за ставкою 10 % та за їх рахунок сплатити до бюджету під час такої виплати.

В ході перевірки було надано пояснення генерального директора ТОВ «Хім-Мет»від 18 лютого 2010 року № 021, згідно якого податок на доходи нерезидентів з процентів по кредиту в листопаді 2007 року помилково не був своєчасно сплачений до бюджету, оскільки згідно з п. 1 Конвенції між Урядом і Урядом Естонської Республіки даний податок повинен був оплатити нерезидент. Таким чином, в декларації за 2007 рік не було відображено суму отриманого податку на доходи, оскільки не був своєчасно утриманий податок на доходи.

На підставі вищевикладеного в акті перевірки було зроблено висновок про порушення п. 13.2 ст. 13 з урахуванням вимог п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку», в результаті чого не було утримано та сплачено податок з доходів іноземних юридичних в сумі 76  712, 66 грн. (при виплаті доходу фірмі OU Hebron в сумі 61 990, 37 грн. та при виплаті доходу фірмі OU Radameks в сумі 14 722, 29 грн.), граничний термін сплати податку –19 листопада 2007 року.

Крім того, в акті перевірки було встановлено порушення п. 16.1 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абзацу другого п. 3.1 Розділу ІІІ Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2003 року за № 271/7592, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 76 712, 66 грн., в тому числі за 2007 рік –76 712, 66 грн.

24 лютого 2010 року ДПІ у Подільському районі м. Києва на підставі акта перевірки прийняла податкове повідомлення –рішення № 0000042202/0, яким за порушення п. 13.2 ст. 13 з урахуванням п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 230 137, 98 грн., у тому числі 76 712, 66 грн. –основний платіж та 153 425, 32 грн. –штрафні (фінансові) санкції на підставі підпункту 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Зазначене податкове повідомлення –рішення було оскаржено в адміністративному порядку, однак його скарги були залишення без задоволення, а податкове повідомлення –рішення –без змін.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (далі –Закон № 334/94-ВР), яка регулює особливості оподаткування нерезидентів, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема проценти, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом (підпункт «а»п. 13.1).

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону № 334/94-ВР встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Зазначені положення встановлюють пріоритет норм міжнародних договорів в питаннях оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Конвенції між Урядом і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно, (дата підписання - 10 травня 1996 року, дата ратифікації -  13 вересня 1996 року, дата набрання чинності –24 грудня 1996 року) (далі –Конвенція) проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 процентів від загальної суми процентів (ч. 2 ст. 11 Конвенції).

Норми міжнародного договору передбачають оподаткування доходів у вигляді процентів на території тієї Держави, резиденту якої вони виплачуються.

З метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 (Забезпечення виконання міжнародних договорів України) і 14 (Виконання зобов'язань за міжнародними договорами України) Закону України «Про міжнародні договори України»постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2001 року № 470 було затверджено Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження в Україні згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування (далі –Порядок).

Даний Порядок визначає процедуру звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відшкодування (повернення) сум податку, надміру сплачених на території України.

Дія цього Порядку поширюється на резидентів інших ніж Україна країн, з якими укладено міжнародні договори, що набрали чинності в установленому порядку (далі - нерезиденти), та осіб, які виплачують доходи нерезидентам із джерелом їх походження з України.

Відповідно до п. 3 Порядку застосування норм міжнародного договору здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору.

В силу п. 4 Порядку підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію:

- повну назву або прізвище нерезидента;

- підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі;

- назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження;

- дату видачі.

Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

У разі необхідності така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 8 Порядку).

Отже, зазначені положення Порядку, а також аналіз положень п. 6, п. 7 Порядку свідчить, що підставою для звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, тобто для застосування норм міжнародного договору, є представлення резидентом довідки, наданої нерезидентом, відповідно до п. 4 Порядку.

В ході судового розгляду було встановлено, що при проведенні перевірки податковим органом були досліджені свідоцтва резидента податкової та митної Ради Естонії від 26 березня 2007 року № 7.1-7/416 та від 26 березня 2007 року № 7.1-7/415, чим засвідчено, що фірми OU Radameks та OU Hebron є резидентами Естонії в цілях оподаткування.

Оригінали зазначених довідок та їх нотаріально засвідчені переклади були оглянуті в судовому засіданні. Копії залучені до матеріалів справи.

Будь-яких зауважень до зазначених  довідок на момент проведення перевірки у податкового органу не було.

Крім того, зазначені свідоцтва були визнані як довідки податковим органом з огляду на застосування податковим органом норм Конвенції між Урядом і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно в частині оподаткування виплачених позивачем доходів за 10 %, передбаченими в ч. 2 ст. 11.

При цьому судом в сукупності з іншими доказами беруться до уваги свідоцтва про відсутність заборгованостей за податковими платежами від 27 жовтня 2010 року № 8-8/6506-1 та від 22 жовтня 2010 року № 8-8.1/57189 Північного податково-митного центру Податково-митного управління Естонії, згідно яких станом на 31 грудня 2007 року у OU Radameks та OU Hebron не має жодних заборгованостей за податковими платежами.

З огляду на викладене, донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»спірним податковим повідомленням –рішенням призводить до подвійного оподаткування та є протиправним.

При цьому не обумовлення відповідних положень в кредитних договорах сторонами щодо того, на кого покладається обов'язок по сплаті податку при виплаті процентів, а також дії позивача по самостійній сплаті позивачем донараховного податку та відображення цієї суми податку в декларації з податку на прибуток підприємства (позивача) за півріччя 2010 року, а також письмове визнання платником податку помилковості не нарахування та несплати податку не може покладати на нього обов'язок по сплаті зазначеного податку, якщо він звільняється від такого обов'язку в силу положень міжнародного договору та чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про неправомірність спірного податкового повідомлення - рішення і обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною другою ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи зазначене,  а також положення п. 1 ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати спірне податкове повідомлення - рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем та документально підтверджені витрати у розмірі 3, 40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 24 лютого 2010 року № 0000042202/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Мет»(місцезнаходження: 04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1, ідентифікаційний код 23730681) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

     Суддя

О.В. Дегтярьова

Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови –24 грудня 2010 року.