Постанова

від 27.06.2006 по справі 31/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/10

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.06.2006                                                                                           № 31/10

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Брайка  А.І.

 суддів:                                          Бившевої  Л.І.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              Вакуленко А.В.

 За участю представників:

 від позивача - Чалова І. О.,

 від відповідача - Пономарьова А. О.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеробуд-АС"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.03.2006

 у справі № 31/10 (Качан Н.І.)

 за позовом                               Приватне підприємство "Будівельна компанія "Олександрія"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеробуд-АС"

 про                                                  стягнення 341596,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2006р. у справі № 31/10 позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким зобов'язати позивача провести остаточні розрахунки за виконані роботи в розмірі 60 606 грн. 90 коп., що є різницею між фактично виконаними роботами та авансовими платежами; визнати дійсним контракт № ДП 16/08 від 16.08.2004р. та зобов'язати позивача підписати подані відповідачем форми КБ-2в та КБ-3. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права; відповідач не був повідомлений про час та місце проведення судового засідання; дефекти покрівлі, виявлені експертизою Науково-дослідного інституту будівельного виробництва, спричинені з вини позивача; листом № 115 від 22.09.2005р. відповідач погодився усунути за свій рахунок дефекти виконаних робіт, а за рахунок замовника – дефекти покрівельного шару, що виникли з вини останнього, проте позивач, не відповівши на лист відповідача, уклав договір із сторонньою організацією; свої зобов'язання за контрактом №  ДП-16/08 від 16.08.2005р. відповідач виконав належним чином, про що свідчать відомості об'ємів виконаних робіт, які були складені помісячно та підписані представниками замовника та підрядника; загальна вартість виконаних робіт становить 289 172 грн. 40 коп., тоді як авансові платежі були сплачені в розмірі 228 565 грн. 50 коп.

Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечував, з огляду на те, що відповідач свої зобов'язання за договором підряду в строк не виконав; за невиконання зобов'язань відповідач повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 2 378 грн. 40 коп. та 123 680 грн. 70 коп.; в результаті проведення обстеження технічного стану покрівлі об'єкту позивач поніс збитки в сумі 6 000 грн. 00 коп.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 16.08.2004р. між Приватним підприємством “Будівельна компанія “Марія” (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аеробуд-АС” (підрядник) укладено контракт № ДП-16/08, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого підрядник згідно із ліцензією Держбуду (серія АА № 744134 від 12.11.2003р.) в межах договірної ціни на свій страх і ризик власними і залученими силами і засобами виконує ремонтні роботи по влаштуванню експлуатуємої покрівлі, площею 384,46 кв. м, ремонтні роботи по неексплуатуємій покрівлі, площею 288,46 кв. м, ремонту примикань, обсягом 158,2 кв. м, на об'єкті “Індивідуальний житловий будинок в селі Вишеньки Бориспільського району Київської області” відповідно до розробленої проектної документації; замовник зобов'язується прийняти та оплатити фактично виконані роботи на об'єкті.

01.02.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Аеробуд-АС” (сторона-1), Приватним підприємством “Будівельна компанія “Марія” (сторона-2) та Приватним підприємством “Олександрія” (сторона-3) укладено угоду № 1-ДП-16/08 про заміну сторони в зобов'язанні. Пунктами 1., 2 вказаної угоди передбачено, що ця угода спрямована на регламентацію цивільних правовідносин, що виникають з приводу передачі в порядку та на умовах, визначених цією угодою та чинним в Україні законодавством, стороною-2 стороні-3 своїх прав та обов'язків по договору № ДП-16/08 від 16.08.2004р., укладеного між стороною-1 та стороною-2, в межах якого сторона-3 стає стороною за договором № ДП-16/08 від 16.08.2004р., а саме замовником; за цією угодою сторона-3 та сторона-1 зобов'язані виконувати в повному обсязі та належним чином зобов'язання по договору № Д-16/08 від 16.08.2004р.

23.11.2005р. Приватне підприємство “Будівельна компанія “Олександрія” звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеробуд-АС” про розірвання договору № ДП-16/08 від 16.08.20004р.; стягнення з відповідача 228 565 грн. 50 коп. сплаченого авансу, 6000 грн. 00 коп. та 107 031 грн. 30 коп. збитків. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст. ст. 526, 530, ч. 3 ст. 612, ст. ст. 623, 624, ч. 2 ст. 651, ст. 837 ЦК України, зазначивши при цьому, що на виконання умов договору № ДП-16/08 від 16.08.2004р. ПП “Будівельна компанія “Марія” здійснила передплату ТзОВ “Аеробуд-С” в розмірі 228 565 грн. 50 коп.; ТзОВ “Аеробуд-С” свої зобов'язання по вказаному договору належним чином не виконало: комплекс робіт у встановлений термін на здійснило; на підставі угоди № 1-ДП-16/08 від 01.02.2005р. всі права та обов'язки ПП “Будівельна компанія “Марія” перейшли до ПП “Будівельна компанія “Олександрія”; за неналежне виконання своїх зобов'язань за договором №  ДП-16/08 від 16.08.2004р. відповідач повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 107 031 грн. 30 коп.; через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач також поніс збитки в розмірі 6 000 грн. 00 коп., сплачених за проведення обстеження технічного стану покрівлі об'єкту.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

До винесення рішення по справі позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив суд розірвати контракт № ДП-16/08 від 16.08.2004р.; стягнути з відповідача збитки на загальну суму 287 161 грн. 44 коп., з яких: 123 680 грн. 70 коп. штрафу за неналежне виконання зобов'язань та 6 000 грн. 00 коп. збитків, понесених внаслідок оплати  проведення обстеження технічного стану покрівлі об'єкту.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2006р. у справі № 31/10 позов задоволено частково: розірвано контракт № ДП-16/08 від 16.08.2004р.; стягнуто з відповідача на користь позивача 161 102 грн. 34 коп. збитків та 2 378 грн. 40 коп. штрафу.

Рішення суду мотивовано тим, що на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України контракт  № ДП-16/08 від 16.08.2004р. підлягає розірванню внаслідок істотного порушення його умов відповідачем; відповідач в термін, передбачений контрактом № ДП-16/08, а саме: до 19.10.2004р. комплекс підрядних робіт не виконав, а отже на підставі ст. 549 ЦК України повинен сплатити штрафні санкції в розмірі 2 738 грн. 40 коп.; відповідно до п. 1 ст. 623 ЦК України відповідач повинен сплатити позивачу 161 102 грн. 34 коп. збитків, з яких: 6 000 грн. 00 коп. збитків, понесених у вигляді оплати Науково-дослідному інституту будівельного виробництва експертизи, та 155 102 грн. 34 коп. збитків, пов'язаних із виконанням підрядних робіт ТзОВ “Українська Кровельна Компанія” за договором № 32п-05 від 27.09.2005р.

Апеляційний господарський суд, заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення місцевого господарського суду – скасуванню повністю в зв'язку з  недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи з прийняттям нового рішення про відмову в позові повністю.

Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за   договором   підряду    одна сторона  (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже контракт  № ДП-16/08 від 16.08.2004р. за своєю юридичною природою є договором підряду.

У відповідності до  п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений  іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій  особі  за  правочином (відступлення права вимоги).

За угодою про заміну сторони в зобов'язанні № 1-ДП-16/08 від 01.02.2005р. позивач набув право вимоги до відповідача за контрактом  № ДП-16/08 від 16.08.2004р.

Згідно із п. 2 угоди про заміну сторони в зобов'язанні № 1-ДП-16/08 від 01.02.2005р. сторона-3 (тобто позивач) та сторона-1  (відповідач) зобов'язані виконувати в повному обсязі та належним чином зобов'язання по договору № ДП-16/08 від 16.08.2004р.

Пунктами 3.1., 3.2. договору № ДП-16/08 від 16.08.2004р. передбачено, що термін виконання робіт за контрактом відраховується з дня, наступного після дня перерахування авансу у розмірі та в терміни, вказані в п. 4.1. даного контракту; підрядник зобов'язаний виконати роботи протягом 45 робочих днів за умови виконання замовником п. 4.1. цього контракту.

Замовник не пізніше 5 банківських днів від дня підписання контракту перераховує підряднику аванс в розмірі 50% від вартості контракту, що складає 158 565 грн. 50 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 26 430 грн. 92 коп.

На виконання умов договору № ДП-16/08 від 16.08.2004р.  Приватне підприємство “Будівельна компанія “Марія” (що була замовником за вказаним договором) перерахувала відповідачу аванс в розмірі 158 565 грн. 50 коп., що підтверджується випискою з банку від 17.08.2004р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Посилаючись на невиконання відповідачем підрядних робіт за договором № ДП-16/08 від 16.08.2004р. станом на день звернення з позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 2 378 грн. 40 коп. (на підставі п. 14.8. договору № ДП-16/08 від 16.08.2004р.) та 123 680 грн. 70 коп. (на підставі п. 14.9. спірного договору).

Проте вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично виконав підрядні роботи, а позивач відмовився їх прийняти.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 000 грн. 00 коп. збитків, понесених у вигляді оплати Науково-дослідному інституту будівельного виробництва експертизи, також не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Частиною 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що  збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Проте 6 000 грн. 00 коп., сплачені позивачем за проведення експертизи, не є ані реальними збитками, ані упущеною вигодою останнього.

До того ж відповідно до п. 11.3. договору № ДП-16/08 від 16.08.2004р. замовник має право вимагати проведення додаткових перевірок прихованих робіт, у прийманні яких він брав участь; у випадку, якщо в результаті таких перевірок з'ясується, що використані матеріали, виконані роботи не відповідають нормам і стандартам, встановленим в країні, обумовлені цим додаткові витрати (по проведенню додаткових перевірок прихованих робіт, а також по усуненню недоліків) здійснюється за рахунок підрядника; у всіх інших випадках – за рахунок замовника.

Проте позовні вимоги не стосуються саме прихованих робіт.

Крім того, пунктом 13.4. зазначеного вище договору передбачено, що у випадку виникнення суперечки про причини появи дефекту, сторони можуть призначити незалежну експертизу; витрати по проведенню експертизи несе сторона, з чиєї вини виникли дефекти (недоліки).

Однак матеріалами справи не підтверджується той факт, що проведенню експертизи Науково-дослідним інститутом будівельного виробництва передували суперечки сторін з приводу появи дефектів.

Стосовно вимог позивача про стягнення 155 102 грн. 34 коп. збитків, пов'язаних із виконанням підрядних робіт ТзОВ “Українська Кровельна Компанія” за договором № 32п-05 від 27.09.2005р., апеляційний господарський суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно із п. 13.2. спірного договору  підрядник усуває виниклі в гарантійний період дефекти (недоліки) за власний рахунок; при ухилянні підрядчика від усунення недоліків замовник може залучити для цієї роботи іншого виконавця за рахунок підрядника.

Проте в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано доказів ухилення відповідача від усунення виявлених недоліків підрядних робіт. Таким чином позовні вимоги про стягнення 155 102 грн. 34 коп. збитків не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Крім того, постановляючи рішення по даній справі, місцевий господарський суд дійшов висновку, що контракт №  ДП-16/08 від 16.08.2004р. підлягає розірванню внаслідок істотного порушення його умов відповідачем. Проте мотиви, з яких господарський суд першої інстанції дійшов такого висновку, не можна визнати переконливими, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту наведеної норми вбачається, що змінити або розірвати договір, якщо згода сторін про це не досягнута, можна на вимогу зацікавленої сторони в судовому порядку.

Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до відповідача із пропозицією про розірвання контракту №  ДП-16/08 від 16.08.2004р.

Господарський суд першої інстанції на вказану обставину уваги не звернув, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для розірвання спірного договору.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апеляційний господарський суд вважає, що позивач в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не довів позовні вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні  чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Однак місцевий господарський суд при прийнятті спірного рішення невірно визначив правову природу спірних відносин, не дав належної юридичної оцінки документам, що містяться в матеріалах справи,  а тому дійшов хибного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення господарського суду має містити висновок  про  задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній  з заявлених вимог.  Висновок  не  може  залежати  від  настання  або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

Місцевий господарський суд в порушення наведеної норми в п.1 резолютивної частини оспорюваного рішення вказав: “Позов задовольнити” (що фактично передбачає задоволення позову повністю), в той час як в п. 3 резолютивної частини зазначив: “В решті позову відмовити”.

Враховуючи викладене вище, спірне рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню повністю з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Разом з тим апеляційна скарга ТзОВ “Аеробуд-АС” підлягає задоволенню частково, керуючись наступним.

Оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, апелянт, зокрема, просить апеляційний господарський суд зобов'язати позивача провести остаточні розрахунки за виконані роботи в розмірі 60 606 грн. 90 коп., що є різницею між фактично виконаними роботами та авансовими платежами та зобов'язати позивача підписати подані відповідачем форми КБ-2в та КБ-3.

Проте зазначені вимоги не можуть бути розглянуті, оскільки згідно із ч. 3 ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.  

Відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита при відмові в позові покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Господарського судуміста Києва від 01.03.2006р. у справі № 31/10 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю по кожній з заявлених вимог.

Стягнути з Приватного підприємства “Будівельна компанія “Олександрія” (ідентифікаційний код – 32980413; 01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 28/2 а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аеробуд-АС” (ідентифікаційний код 31171948; 04053, м. Київ, вул. Артема, 33а) 820 грн. 00 коп. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови та поворотний наказ доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Брайко  А.І.

 Судді                                                                                          Бившева  Л.І.

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

06.07.06 (відправлено)