Постанова

від 16.01.2008 по справі 20-2/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-2/155

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"16" січня 2008 р.  15:55                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Шевчук Н.Г.,

при секретарі: Лівінська Ю.С.,

за участю:

прокурора Шульги А.М..

представника Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя –Лінника О.В.

представника Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод”  –Степаненко А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Севастопольського транспортного прокурора

                          (м. Севастополь, вул. Вороніна, 11) в інтересах держави

в особі Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя

                           (99001, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 74)

до відповідача Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод”  (99004, м. Севастополь, Килен-балка)

про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у сумі 95887,14 грн.,

в с т а н о в и в:

Севастопольський транспортний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя до Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод” (далі - ФДУП “13-й судноремонтний завод ЧФ”) про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у сумі 95887,14 грн., яка складається із заборгованості по податку з власників водних транспортних засобів у сумі 1759,60 грн. і штрафних санкцій у розмірі 879,80 грн. та заборгованості по податку з власників наземних транспортних засобів у сумі 61938,50 грн. і штрафних санкцій у сумі 31309,24 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем вимог податкового законодавства України.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з посиланням на те, що вся його автомобільна техніка є службовими транспортними засобами Чорноморського Флоту  МО РФ, які зареєстровані та знаходяться на обліку у відповідних службах Чорноморського Флоту РФ, а не в органах ДАІ України і інших міністерствах і відомствах. Положення Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, яка ратифікована Законом України  24 березня 1999 року N 547, як вважає позивач, виключають поширення Законів та Правил України на транспортні засоби Чорноморського Флоту Російської Федерації.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

ДПІ в Нахімовському районі міста Севастополя  з 13.04.2004 по 10.06.2004 проводилась комплексна перевірка ФДУП “13-й судноремонтний завод ЧФ” з питань додержання податкового та валютного законодавства України за період з 01.04.2002 по 31.12. 2003.

За результатами перевірки складений акт № 6145/23-123/118 від 10.06.2004, в якому відображені порушення податкового та валютного законодавства відповідачем.

14.06.2004 керівником (заступником) Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Стукаловою Е.М. на підставі акту перевірки № 6145\23-123\118 від 10.06.2004 прийняті податкові повідомлення-рішення про визнання державному підприємству  „Севастопольський судноремонтний завод Чорноморського Флоту Російської Федерації”  податкових зобов'язань :

1) № 0001211710\0 2736\17-01 з податку з власників водних  транспортних засобів у сумі 1.759,60 грн., застосуванні штрафних санкцій –879,80 грн., всього 2639,40 грн.;

2) № 0001221710\0 2738\17-01 з податку з власників наземних транспортних засобів у сумі 61938,50 грн., застосуванні штрафних санкцій –31309,24 грн., - всього 93247,74грн.;

3) № 0001122310\0 2740\23-0 з податку на додатну вартість –259536,00 грн., застосуванні штрафних санкцій –129768,00 грн. - всього 389304,00 грн.;

4) № 0001112310\0 2741\23-0 з податку на прибуток –175400,00 грн., застосуванні штрафних санкцій –130000,00 грн., всього 305400,00 грн.;

5) № 0001112310\2 3564\23-0 з податку на прибуток –168900,00 грн., штрафних санкцій –40300,00 грн., всього 209200,00 грн.

Відповідач, не погодившись з вказаними повідомленнями-рішеннями, звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання їх недійсними.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.06.2005 у справі № 20-3/064 у задоволенні позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з власників транспортних засобів і застосування штрафних санкції за цих податках відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 рішення господарського суду міста Севастополя від 09.06.2005 року у справі №20-3/064 залишено без змін.

          Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції, оскільки останнім розгляд апеляційної скарги здійснювався у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, тоді як підлягали застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 09 червня 2005 року у справі № 20-3/064 залишене без змін.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 набрала закону силу, та повідомлення-рішення № 0001211710\0 2736\17-01, 0001221710\0 2738\17-01, 0001122310\0 2740\23-0, 0001112310\0 2741\23-0, 0001112310\2 3564\23-0 від 14.06.2004 є дійсними.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що вся його автомобільна техніка є службовими транспортними засобами Чорноморського Флоту  МО РФ, які зареєстровані та знаходяться на обліку у відповідних службах Чорноморського Флоту РФ, а не в органах ДАІ України і інших міністерствах і відомствах, а тому на транспортні засобі Чорноморського Флоту Російської Федерації не поширюються вимоги Законів та Правил України у зв'язку з наступним.

Стаття 12 Угоди між Російською Федерацією і Україною про статус і умови перебування Чорноморського Флоту Російської Федерації на території України (ратифікованої Законом України № 547-XIV від 24.03.1999)  передбачає реєстрацію службових транспортних засобів Чорноморського Флоту Російської Федерації без застосування номерних знаків України.

Також статтею 14 цієї Угоди не встановлюються  будь-які пільги для позивача щодо звільнення від сплати податку з власників транспортних засобів. Навпаки, вона наголошує, що підприємства Чорноморського Флоту Російської Федерації здійснюють податкові відрахування відповідно до законодавства України.

Аналогічний порядок щодо реєстрації транспортних засобів підрозділів збройних сил інших держав та сплати податків, пов'язаних з перебуванням підрозділів на території України, визначає частина 1 статті 15 та стаття 19 Закону України „Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України” № 1479-III від 22.02.2000.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з податку з власників транспортних засобів у сумі 95887,14 грн. обґрунтовані та визнані судом такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статями 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод”  (99004, м. Севастополь, Килен-балка, код ЄДРПОУ 22288616) суму заборгованості перед бюджетом у сумі 95887,14 грн., а саме: заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 93 247,74 грн. на п/р 33212807700008, код платежу 12020100, в УДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035606 та заборгованість з податку з власників водних засобів у сумі 2639,40 грн. на р/р 33210810700008 код платежу 12020400, в УДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 24035606.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                 Н.Г.Шевчук

21.01.2008