Ухвала

від 28.03.2008 по справі 20-2/155

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-2/155

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

26 березня 2008 року   Справа № 20-2/155

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                 Наконечний О.В.

за участю представників сторін:

прокурора: не з'явився;

позивача: Лінніка Олексія Вікторовича, довіреність №  98/10-0   від 14.01.06;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Шевчук Н.Г.) від 16.01.2008 у справі № 20-2/155

за позовом  Севастопольського транспортного прокурора (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)

в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя (вул. Гер. Севастополя, 74,Севастополь,99000)

до          Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (Кілен-балка,Севастополь,99004); (представнику: Степаненку Олександру Борисовичу: 99011, м. Севастополь, вул. Новоросійська, 51, оф. 6)

про стягнення заборгованості з податку з власників транспортних засобів у сумі 95887,14 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду міста Севастополя від 16.01.2008 у справі № 20-2/155 адміністративний позов задоволено.  

Стягнуто з Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод" суму заборгованості перед бюджетом у сумі  95887,14  грн.,  а саме:  заборгованість з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 93247,74 грн. та заборгованість з податку з власників водних засобів у сумі 2639,40 грн.

Суд першої інстанції прийняв до уваги наявність іншого судового рішення, а саме рішення господарського суду міста Севастополя від 09 червня 2005 року у справі № 20-3/064, відповідно до якого повідомлення-рішення № 0001211710\0 2736\17-01, 0001221710\0 2738\17-01, 0001122310\0 2740\23-0, 0001112310\0 2741\23-0, 0001112310\2 3564\23-0 від 14.06.2004, які є підставою позовних вимог у даному провадженні, є дійсними.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нову, якою у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права.

Так, відповідач посилається на порушення судом положень статті 1 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів”, статті 6 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації з питань забезпечення екологічної безпеки та екологічного контролю в місцях базування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Відповідач в апеляційній скарзі наводить положення вказаних норм та вважає, що Федеральне державне унітарне підприємство "13 судоремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації не відноситься до осіб, які є платниками податку з власників транспортних засобів відповідно до Закону України „Про податок з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів”.

Представник позивача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав суду відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду міста Севастополя законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.

Прокурор та відповідач у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що чинне законодавство не обмежує коло представників юридичних осіб при розгляді адміністративної справи,  а також те, що згідно з пунктом 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб,  які беруть участь у справі,  належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду,  не перешкоджає  судовому  розгляду справи, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності прокурора та відповідача.

Повторно розглянувши справу у порядку статей 185, 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ в Нахімовському районі міста Севастополя з 13.04.2004 по 10.06.2004 проводилась комплексна перевірка ФДУП "13-й судноремонтний завод ЧФ" з питань додержання податкового та валютного законодавства України за період з 01.04.2002 по 31.12. 2003.

За результатами перевірки складений акт № 6145/23-123/118 від 10.06.2004, в якому відображені порушення податкового та валютного законодавства відповідачем.

Судом встановлено, що 14.06.2004 керівником (заступником) Державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Стукаловою Е.М. на підставі акту перевірки № 6145\23-123\118 від 10.06.2004 прийняті податкові повідомлення-рішення про визнання державному підприємству „Севастопольський судноремонтний завод Чорноморського Флоту Російської Федерації” податкових зобов'язань:

1) № 0001211710\0 2736\17-01 з податку з власників водних транспортних засобів у сумі 1759,60 грн., застосуванні штрафних санкцій - 879,80 грн., всього 2639,40 грн.;

2) № 0001221710\0 2738\17-01 з податку з власників наземних транспортних засобів у сумі 61938,50 грн., застосуванні штрафних санкцій -31309,24 грн., - всього 93247,74грн.;

3) № 0001122310\0 2740\23-0 з податку на додатну вартість -259536,00 грн., застосуванні штрафних санкцій -129768,00 грн. - всього 389304,00 грн.;

4) № 0001112310\0 2741\23-0 з  податку на прибуток -175400,00 грн., застосуванні штрафних санкцій -130000,00 грн., всього 305400,00 грн.;

5) № 0001112310\2 3564\23-0 з податку на прибуток -168900,00 грн., штрафних санкцій - 40300,00 грн., всього 209200,00 грн.

Обставини справи також свідчать про те, що вказані повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем у судовому порядку.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 09.06.2005 у справі № 20-3/064 у задоволенні позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з власників транспортних засобів і застосування штрафних санкції за цих податках відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 рішення господарського суду міста Севастополя від 09.06.2005 року у справі №20-3/064 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2007 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції, оскільки останнім розгляд апеляційної скарги здійснювався у порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, тоді як підлягали застосуванню норми Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 рішення господарського суду міста Севастополя від 09 червня 2005 року у справі № 20-3/064 залишене без змін.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судова колегія зазначає, що всі заперечення які наведені відповідачем в апеляційній скарзі стосуються легітимності прийнятих повідомлень-рішень, які є підставою позовних вимог прокурора та податкового органу. Апеляційна інстанція у даному провадженні не може розглядати повідомлення-рішення на предмет їх відповідності чинному законодавству та правомірності по своєї суті. Так, судова колегія може прийняти таки обставини (повідомлення-рішення) лише в якості або належних або неналежних доказів. Враховуючи те, що ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2007 набрала закону силу і те, що повідомлення-рішення № 0001211710\0 2736\17-01, 0001221710\0 2738\17-01, 0001122310\0 2740\23-0, 0001112310\0 2741\23-0, 0001112310\2 3564\23-0 від 14.06.2004 є дійсними, колегія суддів приймає посилання податкового органу на зазначені рішення саме як на належні докази, які в даній справі про стягнення суми боргу виступають в якості єдиних достатніх доказів.

Всі інші доводи відповідача залишаються судом поза увагою, оскільки відповідач ставить питання, які вже були вирішені у справі № 20-3/064.

Аналогічним чином не стосуються предмету спору у даній справі доводи наведені позивачем у відзиві на апеляційну скаргу.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що постанова господарського суду міста Севастополя є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1. ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 16.01.2008 у справі № 20-2/155 залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя                                        

Судді