Постанова

від 11.12.2006 по справі 8/128-13/614-14/254

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/128-13/614-14/254

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.12.2006                                                                                           № 8/128-13/614-14/254

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Розваляєвої  Т.С.

                                        Малетича  М.М.

 при секретарі:                              Кулачок О.А.

 За участю представників:

 Позивача – Кучерявий В.О. (довір. №1946 від 31.03.06);

Відповідача – Сметана В.В. ( довір. б/н від 27.04.06

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Топ Нет"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.09.2006

 у справі № 8/128-13/614-14/254 (Калатай Н.Ф.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Топ Нет"

 до                                                   Приватного підприємства "КА 2"

 про                                                  стягнення 5627,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.06 у справі №8/128-13/614-14/254 відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю  „Топ Нет” про стягнення  з Приватного  підприємства   „КА 2” заборгованості за послуги по доступу  до мережі Інтернет на суму 5 627,29 грн.

          Рішення суду  першої інстанції ґрунтується на тому, що заявлені до стягнення з відповідача 5 275,93 грн. позивач трактує як збитки, в силу    ст.ст. 615, 651 ЦК України, ст.236 ГК України позивач скористався своїм правом припинення  надання послуг відповідачеві (із наступним розірванням договору) при порушенні відповідачем порядку розрахунків і з 01.03.04 припинив надання відповідачеві послуг, матеріалами справи не доведено факт надання відповідачеві послуг за період з травня 2003 року по лютий 2004 року.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд  скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.06 по даній справі, прийняти нове рішення, яким задовольнити  позовні вимоги ТОВ „ТОП Нет”.

          В апеляційній скарзі позивач вказує на те, що ним було виставлено відповідачеві рахунок-фактуру №СФ-0000155 від 01.03.04 на суму  5 916,80 грн., 20.04.04 відповідачем і позивачем  підписано акт звірки взаємних розрахунків, в якому зазначено, що у відповідності до договору №0701/3 від 01.07.02 за період з 01.03.03 по 29.02.04 позивач надав відповідачеві послуги з доступу до мережі Інтернет, а відповідач отримав  послуги та станом на 01.03.04 на сплатив заборгованість на суму 3 839,11 грн.

          Справа неодноразово розглядалася різними судовими інстанціями. В постанові  Вищого господарського суду України від 05.04.06, якою скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 27.10.05 у справі №8/128-13/614 про відмову в позові ТОВ „Топ Нет”, вказується на те, що акт звірки взаємних розрахунків від 20.04.04 не є правочином в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України, а тому суд безпідставно  не прийняв його в якості  доказу, 29.06.04 відповідач перерахував на рахунок позивача 320,02 грн. за послуги, надані в квітні 2003 року. В судовому засіданні апеляційної інстанції  представник відповідача пояснив , що позивач не скористався  наданим йому правом на припинення надання послуг Інтернету  у зв'язку з неоплатою відповідачем цих послуг.

          Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

          За договором №0701/3 від 01.07.02 Товариство з обмеженою відповідальністю „Топ Нет” (Провайдер) надавало послуги Приватному підприємству „КА2” (Абоненту) по доступу до мережі Інтернет. Відповідно до розділу 3 договору вартість послуг по договору  визначається  тарифами, які є невід'ємною  частиною цього договору, оплата послуг  за договором здійснюється абонентом в строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Згідно додатку №1 до договору абонентська плата за постійний доступ складає 50 дол. США (без ПДВ), оплата проводиться  по курсу  НБУ.

          Пункт 5.1. договору  встановлює, що договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та діє до моменту, доки одна із сторін не заявить про свій намір розірвати даний договір , попередивши про це іншу сторону  не менш ніж за 30 днів.

          Відповідно до ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть  підтверджуватися  іншими засобами доказування.

          Стаття 1 Закону „Про телекомунікації” встановлює, що абонент споживає телекомунікаційні послуги на умовах договору, а абонентською платою є фіксований платіж, який може встановлювати оператор телекомунікацій  для абонента  за доступ на постійній основі до своєї телекомунікаційної мережі  незалежно від факту отримання послуг. Таким чином , фактом  отримання послуг до доступу до мережі Інтернет є укладення договору між провайдером і абонентом.

          Відповідач не надав доказів розірвання  договору №0701/3 від 01.07.02, іншими засобами доказування відповідач не може  довести неотримання послуг за цим договором, а тому суд першої інстанції необґрунтовано вказав на те, що позивачем не надано доказів  отримання відповідачем  послуг. Крім того, у відзиві на позов від 27.10.05 (т.1, а.с. 120) відповідач вказав на те, що позивач не припинив надання послуг відповідачеві у зв'язку з їх неоплатою. В позовній заяві позивач зазначив, що надання послуг відповідачеві  припинено з 01.03.04.   Розрахунки за надані послуги  здійснюються  за визначеними договором тарифами. Умови договору містять посилання на те, що основою для перерахування  грошових коштів є виписаний провайдером  рахунок на оплату послуг, але договірними  зобов'язаннями сторін є : позивача – надати послуги, відповідача – розрахуватися за надані послуги за узгодженими сторонами тарифами.

          До рахунку – фактури  №СФ-0000155 від 01.03.04, пред'явленого позивачем для оплати відповідачеві , позивач включив графік, використаний зверх ліміту.

          Допустимими доказами  (без згоди відповідача ) позивач не в змозі довести понадлімітне використання послуг, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

          У відповідності до Закону „Про телекомунікації” та на підставі договору №0701/3 від 01.07.02 відповідач зобов'язаний оплатити абонентську плату  в розмірі 50 дол. США на місяць по курсу  НБУ з нарахуванням ПДВ. За період з березня 2003 р. по лютий 2004 р. відповідач мав сплатити суму 3 839,14 грн., що також підтверджується  складеним сторонами актом звірки розрахунків від 20.04.04. При цьому судом не приймаються д уваги  доводи відповідача про те, що акт звірки розрахунків з його сторони  підписано не уповноваженою особою, оскільки обов'язок    відповідача оплатити надані йому послуги за встановленими тарифами випливає із договору про надання послуг.

          Підставою для звільнення відповідача  від обов'язку оплатити абонентську плату може бути лише доказ про її перерахування.

          Згідно довідки Укрсиббанку №273 від 26.10.05(т., а.с.119) на рахунок ТОВ „Топ Нет” від Приватного підприємства „КА2” надійшли кошти:

- 19.04.04 на суму 319,80 грн. абонплата за Інтернет;

- 29.06.04 на суму 320,02 грн. абонплата за Інтернет;

-  08.06.05 сума 5796 грн. оплата за рішенням Господарського суду м.Києва від 21.02.05 по справі №8/128.

          Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 3 199,32 грн. (із розрахунку 3 839,14 грн. – 319,80 грн. – 320,02 грн.).

          Разом з тим, згідно п.3.3 договору основою для перерахування грошових коштів є виписаний  провайдером рахунок на оплату послуг . Акт звірки  розрахунків сторони склали 20.04.04, рахунок- фактуру  №СФ-0000155 на оплату послуг позивач виписав 01.03.04, а тому колегія суддів вважає, що пеня за затримку розрахунків відповідно до ст..36 Закону „Про телекомунікації” підлягає стягненню з відповідача згідно розрахунку  (т.1, а.с.55) за період з 01.03.04 по 31.08.04 від суми основного боргу на суму 145,15 грн.

          Таким чином, позовні вимоги  підлягають задоволенню в розмірі 3 344,47 грн. (3 199,32 грн. + 145,15 грн.).

          Крім того, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу на відповідача покладаються судові витрати 51 грн., 118 грн. – при подачі позову, 108 грн. за подачу апеляційних скарг, разом 277 грн.

          Оскільки з відповідача підлягає стягненню загальна сума  3 621,47 грн., а на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.05 у справі №8/128 відповідач платіжним дорученням №3061 від 08.06.05 перерахував суму 5 796 грн.,  відповідачеві підлягає поверненню зайво сплачена сума 2 174,53 грн.

          За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Топ Нет” підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.06 по даній справі підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу ТОВ „Топ Нет” задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.06 у справі № 8/128-13/614-14/254 змінити.

3. Резолютивну частину рішення  викласти у наступній редакції:

   Стягнути з Приватного підприємства „КА2” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Топ Нет” 3 199,32 грн. основного боргу, 145,15 грн. пені та 247 грн. судових витрат.

   В іншій частині позову відмовити.

   Наказ на примусове стягнення  вказаних сум не видавати у зв”язку з перерахуванням відповідачем суми 5 796 грн.

4. В поворот виконання рішення суду та на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва видати наказ про стягнення  з Товариства з обмеженою відповідальністю „Топ Нет” на користь Приватного підприємства „КА2” зайво сплачену суму 2 174,53 грн.

5. Матеріали справи №8/128-13/614-14/284 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Розваляєва  Т.С.

                                                                                          Малетич  М.М.

15.12.06 (відправлено)